Справа № 640/20039/20
24 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Коротких А.Ю. та суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В. перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та в органах прокуратури, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
Перевіривши зазначену апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 3 ст.3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч.7, 8 ст.44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За правилом ч.6 ст.18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з абз.2 ч.8 ст.18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до абз.3 ч.8 цієї статті особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Водночас реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (абз.2 ч.8 ст.18 КАС України).
На момент подання апеляційної скарги офіційно функціонують три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22 висловила правову позицію, відповідно до якої вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виключно звернення фізичної особи, яка не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" і не має такого обов'язку, до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
В той же час, особи, щодо яких вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов'язковою (адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади, органи місцевого самоврядування) можуть звернутися до суду з відповідним процесуальним документом або в письмовій формі, або в електронному вигляді з використанням сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.
Отже, подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції за допомогою електронної пошти з (або без) використанням електронного підпису, є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Вказаний висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 13.04.2022 у справі № 160/6213/21, від 18.05.2022 у справі №420/11602/21, від 19.09.2022 у справі №372/1406/22, від 27.09.2022 у справі №380/23375/21, від 17.10.2022 у справі №160/10568/21, від 20.10.2022 у справі №420/12851/21, від 27.10.2022 у справі №260/335/22 та від 31.10.2022 у справі №280/6028/21.
Таким чином, альтернативою звернення до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет".
Із матеріалів апеляційної скарги вбачається, що вона надіслана представником позивача (адвокатом Кураповою К.М.) на електронну адресу суду. До неї додано протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, проте, такий підпис вчинено без використання підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет".
Альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".
Тобто лише ті особи, які не зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС та не мають зареєстровані електронні кабінети в ЄСІТС, мають можливість подати документи до суду в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20 березня 2024 року у справі № 400/14570/23, від 23 вересня 2024 року у справі № 759/14335/20 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.
Суд зазначає, що незважаючи на те, що апеляційна скарга засвідчена електронним підписом, проте, подана адвокатом, який має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд", на електронну пошту суду, то остання не може вважатися апеляційною скаргою, підписаною у встановленому законом порядку. Така скарга вважається не підписаною та не приймається до розгляду і повертається особі, яка її подала.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі №9901/82/21, від 21 липня 2021 року у справі №9901/76/21 викладено висновок про те, що звернення із позовною заявою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством є підставою для повернення позовної заяви як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Апеляційну скаргу було подано засобами електронного поштового зв'язку та до апеляційної скарги додано протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Однак, такий підпис вчинено без використання підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет".
Отже, така апеляційна скарга не може вважатися апеляційною скаргою, підписаною у встановленому законом порядку, тому така скарга вважається непідписаною та не приймається до розгляду і повертається особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Суд зазначає, що апеляційну скаргу у цій справі подано представником позивача Кураповою Катериною Миколаївною, тобто адвокатом, який в силу приписів ст.18 КАС України була зобов'язаний зареєструвати офіційну електронну адресу в ЄСІТС в обов'язковому порядку та подавати процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Водночас, незважаючи на реєстрацію адвоката Курапової К.М. в "Електронному кабінеті" в підсистемі "Електронний суд", нею було використано непередбачений чинним законодавством спосіб звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою.
При цьому, обмеження, що пов'язанні з використанням підсистеми "Електронний суд", у тому числі щодо подачі процесуальних документів через "Електронний кабінет", є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в ухвалах Верховного Суду від 18.10.2022 у справі №640/26344/21, від 20.10.2022 у справі №320/9685/22, від 31.10.2022 у справі №420/3304/19 та в постанові Верховного Суду від 28.07.2022 у справі №620/10864/21, який підлягає застосуванню судом.
Також, вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 10.02.2021 у справі №9901/335/20, від 03.06.2021 у справі №9901/82/21, від 01.07.2021 у справі №9901/76/21, від 08.07.2021 у справі №9901/75/21.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Колегія суддів звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного оскарження судового рішення суду першої інстанції у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.7 ст.298 КАС України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.169, 298 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та в органах прокуратури, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії - повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.