Справа № 320/28033/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
24 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» звернулося з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.03.2023 №512/Ж10/31-00-07-05-01-24, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.03.2023 №514/Ж10/31-00-07-05-01-24, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.03.2023 №515/Ж10/31-00-07-05-01-24, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.03.2023 №516/Ж10/31-00-07-05-01-24, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем, за наслідками фактичної перевірки господарської одиниці АЗС з магазином ТОВ «Євро Смарт Пауер», безпідставно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Вказано, що податковий орган дійшов хибних висновків, які не ґрунтуються на фактичних обставинах та не відповідають дійсності.
Відповідач у відзиві на позовну заяви заперечував проти задоволення позову, зазначив, що у податкового органу наявні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт наголошує, що у податкового органу наявні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 20.02.2023 по 21.02.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС з магазином ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», що розташована за адресою: Дніпропетровська область, село Дослідне, провулок Полігонний, 11.
За результатами перевірки, 22.02.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено Акт фактичної перевірки, в якому зазначено про наступні порушення:
- ?п. 1,2, 10, 11, ст. 3 розділу ІІ Закону України від 06.07.1995 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями);
- п 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України;
- наказу Міністерства фінансів України від 21.01.16 №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №3ВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій розрахункових книжок.
По суті порушень в Акті фактичної перевірки зазначено:
1) проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) без зазначення коду товарної підкатегорії згідно коду з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів згідно чеку від 07.0.2022 РРО №585604 ф.н. 3000804244. Відсутнє повне значення коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД;
2) не надання посадовим (службовим) особам органу ДПС всіх документів, які пов?язані з об?єктом перевірки;
3) не забезпечення зберігання контрольної стрічки протягом встановленого терміну;
4) проведення розрахункових операцій через РРО ф.н. 3000804244 без друкування відповідного розрахункового документу встановленого зразка, а саме: Вибірковим методом з бази даних ДПС встановлено не відображення в чеках РРО обов'язкового реквізиту «значення серії та номера акцизної марки (чеки №604754 від 03.03.22 та №616676 від 08.04.2022 при продажу алкогольних виробів за кодом УКТ ЗЕД 2208601100).
Надалі, 14.03.2023 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій в загальній сумі 20820,12 грн, а саме:
- податкове повідомлення-рішення №512/ж10/31-00-07-05-01-24;
- податкове повідомлення-рішення №514/ж10/31-00-07-05-01-24;
- податкове повідомлення-рішення №515/ж10/31-00-07-05-01-24;
- податкове повідомлення-рішення № 516/ж10/31-00-07-05-01-24.
Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржено до Державної податкової служби, однак рішенням ДПС України від 27.07.2023 №20156/6/99-00-06-03-02-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.
Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків є протиправними та підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
За нормами статті 112 Кодексу особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.
За визначенням у підпункті 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Як закріплено у пункті 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органі мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, які використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Порядок надання платниками податків документів контролюючим органам саме під час перевірок врегульовано ст. 85 ПК України.
При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов'язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.
Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов'язані надавати інформацію в електронному вигляді, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі не встановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов'язку подання її в електронній формі.
Відповідно до п. 85.4 статті 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути (за наявності) засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Матеріалами справи підтверджується, що 20.02.2023 від посадових осіб ДПС надійшла вимога про надання платником податків документів за переліком.
У вимозі зазначено, що документи необхідно надати 21.02.2023 року до 12 години.
Як зазначено позивачем, та не заперечується відповідачем, 21.02.2023 директором АЗС Шабаль Костянтином Сергійовичем надано усі запитувані документи за переліком, згідно письмової вимоги від 20.02.2023, що спростовує твердження перевіряючих в Акті перевірки про не надання посадовими (службовими) особами органу ДІС всіх документів, які пов'язані з об'єктом перевірки.
Разом із тим, Акт перевірки не містить жодних відомостей про те, які саме документи за переліком письмової вимоги не було надано до перевірки.
Суд першої інстанції вірно вказав, що наведені обставини спростовують дійсність висновків акту перевірки щодо порушення позивачем п. 85.2 ст. 85 ПК України.
Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі - Закон №265) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Пунктом 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР закріплено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
При цьому, згідно зі статтею 2 Закону № 265/95-ВР фіскальний режим роботи - це: режим роботи опломбованого належним чином реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій; режим роботи програмного реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого у реєстрі таких реєстраторів, що забезпечує реєстрацію розрахункових документів на фіскальному сервері контролюючого органу відповідно до цього Закону.
Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам'яті реєстратора розрахункових операцій або фіскального сервера контролюючого органу (стаття 2 Закону № 265/95-ВР).
Пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 №13 (Положення №13).
Пунктом 2 розділу II Положення №13 передбачено, що фіскальний чек на товари (послуги) має містити такі обов'язкові реквізити: код товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7): назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9).
Тобто, у розрахункових документах, які створюється реєстратором розрахункових операцій/програмних РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов'язковий реквізит як код УКТЗЕД.
У свою чергу, підакцизні товари (продукція) - це товари за кодами згідно з УКТЗЕД на які Податковим кодексом України встановлено ставки акцизного податку (підпункт 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (пункт 215.1 статті 215 Податкового кодексу України).
Так, обґрунтовуючи порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР до Акту перевірки перевіряючими долучено копії фіскальних чеків від 02.03.2022 про реалізацію тютюнового виробу та алкогольного напою у сумі 379,78 грн та від 08.04.2022 про реалізацію енергетичного напою та чаю у сумі 59,90 грн.
Разом із тим, під час дослідження вказаних чеків встановлено, що чек від 02.03.2022 про реалізацію тютюнового виробу та алкогольного напою в сумі 379,78 грн містить коди товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, зокрема, в графі №1 код товару 22119 (цигарки BONDBLUE) зазначено код УКТЗ ЗЕД 2402209020, а у графі №2 код товару 22349 (горілка Хлібний Дар) зазначено код УКТЗ ЗЕД 2208601100.
Відповідно до фіскального чеку від 08.04.2022, реалізовано енергетичний напій Black Extra та чай Пальміра, які не є підакцизними товарами, оскільки чітке визначення категорій підакцизних товарів визначено п. 215.1 ст. 215 ПК України, серед яких, вказана категорія товарів відсутня.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що притягнення ТОВ «Євро Смарт Пауер» до відповідальності за порушення пункту 11 статті 3 Закону № 265/95ВР, не є правомірним.
Суб'єкти господарювання, які використовують такі реєстратори розрахункових операцій, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам'яті зазначених реєстраторів розрахункових операцій (абз. 3 пункту і статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
У свою чергу, абзац 4 пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає, що порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється органами доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Так, Наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року №1057 затверджено вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби (далі - Порядок №1057).
Згідно з пунктом 3.1.2 Порядку №1057 PPO з модемом повинен забезпечувати:
- ?автоматичну із заданою сервером обробки інформації періодичністю передачу контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації за протоколом передачі інформації (для РРО з КСЕФ та ЕККР, у тому числі передачу інформації про кожен надрукований розрахунковий документ);
- на запит органів ДПС України передачу інформації (для РРО з КСЕФ та ЕККР, у тому числі передачу інформації про кожен надрукований розрахунковий документ);
- ?захист контрольно-звітної інформації від підміни, модифікації та перегляду під час передачі засобами МБ SAM;
- ?збереження у контрольній стрічці дати та часу передачі контрольно-звітної інформації до сервера;
- ?прийняття та збереження у контрольній стрічці повідомлення від сервера обробки інформації про отримання контрольно-звітної інформації, дати та часу прийняття цього повідомлення сервером;
- проведення персоналізації МБ SAM, вбудованого в РРО або модем;
- проведення персоналізації РРО, друкування даних для підтвердження процедури персоналізації; повторну передачу контрольно-звітної інформації у разі, якщо отримане від сервера повідомлення буде містити таку вимогу;
- накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв'язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв'язку;
- індикацію справного та несправного стану модема та каналу передачі інформації;- блокування проведення розрахункових операцій у разі:- технічної несправності модема, який до нього приєднаний, за винятком несправності каналу передачі інформації (тільки для РРО з КСЕФ);
- ?неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки і протягом 72 годин;- технічної несправності модема, який до нього приєднаний, за винятком несправності каналу передачі інформації (тільки для РРО з КСЕФ);
- неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформує протягом 72 годин;
- переповнення у модемі пам'яті для накопичення збереження контрольно-звітної інформації (тільки для РРО, що друкують паперову контрольну стрічку).
Порядком №1057 встановлюється механізм передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби для суб'єктів господарювання, що використовують PPO.
Відповідно до пункту 1.5 Порядку №1057, суб'єкти господарювання, які використовують РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, та/або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні забезпечити передачу до сервера обробки інформації електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці у пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднані.
Згідно з пунктами 9.1, 9.2 та 9.3 Порядку №1057 передача даних РРО виконується згідно з регламентом у форматі XML за протоколом передачі інформації. Інформацій еквайєри забезпечують реалізацію регламенту подальшої передачі захищених даних, що були отримані від РРО, з бази даних інформаційного еквайєра до системи обліку даних.
Для РРО з контрольною стрічкою в електронній формі порядок передачі даних є таким: процесор РРО вибирає з носія контрольної стрічки в електронній формі ті пакети даних РРО, які підлягають передачі; отриманий набір даних засобами МБ SAM захищається від підміни, модифікації та перегляду; модем встановлює з'єднання з інформаційним еквайєром та передає захищений за допомогою МБ SAM набір даних; інформаційний еквайєр перевіряє засобами національної системи масових електронних платежів цілісність набору даних та зберігає його у незмінному (захищеному від перегляду) вигляді у базі даних інформаційного еквайєра до отримання підтвердження про успішний прийом даних від системи обліку даних РРО; інформаційний еквайєр надсилає РРО підтвердження про отримання та успішне зберігання набору даних; РРО приймає підтвердження та зберігає його у носії контрольної стрічки в електронній формі; у разі невдалого виконання операції (порушення цілісності набору даних під час передачі, неможливості зберігання інформації у базі даних тощо) інформаційний екваєйер повертає до РРО код помилки.
Залежно від коду помилки РРО повторює спробу передачі негайно або через визначений час згідно з регламентом передачі даних.
Таким чином, відповідно до вимог Порядку №1057, створення електронних копій контрольних стрічок в пам'яті реєстратора розрахункових операцій чи модемі, а також передача по дротових та бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів здійснюється автоматично РРО, систематично, із захистом контрольно-звітної інформації від підміни.
Як вбачається з матеріалів справи, при здійсненні роздрібної торгівлі розрахункові операції у готівковій та безготівковій формах, підприємство проводило з використанням належним чином зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи РРО моделі МАРІЯ-303А1.
Вказаний спеціалізований електронний контрольно - касовий апарат моделі МАРІЯ-303А1 зареєстровано 12.06.2020 та введено в експлуатацію на об'єкті перевірки 12.06.2020 та має електронну контрольну стрічку.
За таких обставин, позивачем було забезпечено передачу до податкової служби електронних копій розрахункових документів за перевіряємий період, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстратора розрахункових операцій моделі МАРІЯ-303А1, так як передача відбувається автоматично.
Суд першої інстанції вірно вказав, що висновки про порушення позивачем норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» не ґрунтуються на фактичних обставинах.
Разом із тим, п. 5 ст. 17 Закону України №265/95-ВР передбачено відповідальність суб'єкта господарювання у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці.
Відповідно до п.1.2. наказу МФУ №1057 від 08.10.2012, контрольна стрічка в електронній формі (далі - КСЕФ) - копії розрахункових документів, а також копії фіскальних звітних чеків, послідовно сформованих РРО, що створені в електронній формі таким реєстратором, які зберігаються на носії контрольної стрічки у формі пакетів даних.
З урахуванням наведеного, змістом правопорушення, визначеного п.5 ст.17 Закону України №265/95-ВР, є серед іншого, саме не формування РРО в електронній формі на відповідний носій контрольної стрічки такого PPO у формі пакетів даних послідовних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків.
У той же час, матеріали фактичної перевірки не містять доказів, які б підтверджували обставини вчинення ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» передбаченого п.5 ст. 17 Закону №265/95-ВP, тобто не створення в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій контрольної стрічки.
Відповідно до вимог пунктів 1,2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет. при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до статті 2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ - ?це документ встановленої форми та змісту (касовий чек. товарний чек. видатковий чек, розрахункову квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Таким чином, суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому та або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Статтею 8 Закону передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
На виконання приписів цієї норми прийняте Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом МФУ від 21.01.2016 №13 (з наступними змінами), пунктом 2 Розділу ІІ якого передбачено обов'язкові реквізити для фіскального чека.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення №13, фіскальний касовий чек на товари (послуги) - ?розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній (електронний документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
Пунктом 2 розділу ІІ Положення №13 установлено обов'язкові реквізити, фіскального чеку, серед іншого - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої законодавством) (рядок 9).
У даному випадку, суд звертає увагу, що відповідно до наявної у матеріалах справи видаткової накладної від 28.05.2021 №17580/16061 до договору №26 від 01.11.2019, позивачу поставлено товар (алкогольні напої), зокрема, горілку «Хлібний дар» у пляшці 0,5 л., продаж якої безпосередньо відображено у фіскальному чеку від 02.03.2022.
Тобто, фактично мова йде про продаж (роздрібна торгівля) алкоголю, який маркований марою акцизного податку старого зразка.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2020 за №832/36454 (далі - Наказ №329) внесені зміни до форми та змісту розрахункових документів.
Наказ №329 стосується виключно наявності, з 01.10.2021 у фіскальному касовому чеку, які формуються всіма без виключення РРО, цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон №481)
Відповідно до абзацу четвертого частини четвертої ст. 11 Закону №481 у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації, в межах терміну придатності для споживання. При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну, до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації, в межах терміну придатності для споживання (абз. 6 частини 4 ст. 11 Закону №481).
Враховуючи зазначене, алкогольні напої, що марковані марками попереднього зразка без наявності штрихового коду, реалізуються без відображення штрихового коду, в межах придатності такого напою до споживання.
За таких обставин суд першої інстанції вірно вказав, що вчинення порушення Товариством у виді проведення розрахункової операції через РРО розрахункових операцій з реалізації алкогольних напоїв без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, не доведено належними та достовірними доказами.
Крім того, санкція пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР передбачає відповідальність саме за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, а не за роздрукування та надання розрахункового документа невстановленої форми.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні правові підстави для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень, прийнятих Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 24.11.2025.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна