Справа № 320/28099/24
24 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іса Групп» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління ДПС у м. Києві повторно подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI, зокрема у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів звертає увагу, що як зазначено Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2023 року у справі № 300/3800/22, Закон № 3674-VI розмежовує ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви як за характером позовних вимог (майнові чи немайнові), так і за суб'єктом, яким такий позов подається (суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем). Водночас, якщо для вимог майнового характеру Закон № 3674-VI встановлює верхню і нижню межу розміру судового збору (мінімальний і максимальний), то для вимог немайнового характеру такий розмір є фіксованим.
Верховний Суд вважав, що об'єднання Позивачем у позові декількох вимог немайнового характеру, які не пов'язані між собою підставами виникнення, не може призводити до штучного зменшення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання такої позовної заяви, а порядок розрахунку судового збору у випадку заявлення декількох вимог однозначно визначає частина 3 статті 6 Закону № 3674-VI.
Верховним Судом у вказаній постанові також наголошено, що доводи про необхідність поширення на спірні правовідносини максимального (граничного) розміру, встановленого для позовних вимог майнового характеру суперечить вимогам частини 3 статті 6 Закону № 3674-VI.
Отже, виходячи зі змісту позовної заяви, Головне управління ДПС у м. Києві при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинне було сплатити судовий збір за 17 (сімнадцять) вимог немайнового характеру, тобто 77 214,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб ((3028,00 грн*17)*150%).
Вказаною особою за подачу апеляційної скарги було сплачено судовий збір у розмірі 45 420,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 20 жовтня 2025 року № 4782 (внутрішній номер 455721214).
Таким чином, Головному управлінню ДПС у м. Києві необхідно доплатити судовий збір у сумі 31 794,00 грн (77 214,00 грн - 45 420,00 грн).
Також, згідно з ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи 29 серпня 2025 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.
Здійснивши за допомогою функціоналу Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» витребування електронної справи, яка формувалася судом першої інстанції, встановлено, що у вкладці «Статус доставки в ЕС» рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі № 320/28099/24 міститься запис щодо доставки рішення Головному управлінню ДПС у м. Києві із заповненою інформацією «Дата встановлення статусу» 02.09.2025 о 19:42 год. з відміткою «Доставлено».
Відтак, строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року закінчився 03 жовтня 2025 року.
Разом з цим, апеляційну скаргу Головне управління ДПС у м. Києві вдруге подало до суду апеляційної інстанції 04 листопада 2025 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
При цьому, вказаною особою разом з апеляційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року та зазначено про наявність поважних причин його пропуску, а саме у зв'язку з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги у зв'язку з несплатою судового збору.
Головне управління ДПС у м. Києві звертає увагу на передбачене Кодексом адміністративного судочинства України право сторони на повторне звернення з позовом, а в даному випадку - з апеляційною скаргою, а також зазначає про можливість подання апеляційної скарги протягом одного року з дня складання повного тексту судового рішення
Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, Головне управління ДПС у м. Києві просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаній особі було надано строк для усунення зазначених вище недоліків десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Таким чином, Головне управління ДПС у м. Києві, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинне забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Обставини, пов'язані зі сплатою судового збору, не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду справа № 804/2979/17 від 15 травня 2018 року, № 822/276/17 від 07 червня 2018 року.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Крім цього, особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження , згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Однак Головним управлінням ДПС у м. Києві не надано доказів вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у даній адміністративній справі, та які б свідчили, що він дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі у найкоротші строки.
Звертаю увагу, що згідно ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а в даному випадку з апеляційною скаргою до суду після повернення такої скарги, яка була залишена судом без руху.
Разом з цим, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше скаргу було подано у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк і у подальшому повернуто, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до суду апеляційної інстанції в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.
Так, звертаючись з даною апеляційною скаргою вдруге Головним управлінням ДПС у м. Києві не усунуто недоліки первинної апеляційної скарги, які були повернуті ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року, а саме: не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору.
При цьому доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Головного управління ДПС у м. Києві сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, до вказаної апеляційної скарги не додано.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22 та від 07 грудня 2022 року у справі № 400/1980/21.
Таким чином, клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а причини пропуску такого строки - неповажними.
Отже, Головним управлінням ДПС у м. Києві не було подано до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року, не вказано поважних причин пропуску строку, не зазначено підстави для його поновлення та не підтверджено вказане належними в розумінні положень ст.ст. 72,73 Кодексу адміністративного судочинства України доказами, а отже вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, не виконано.
Відповідно до довідки Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "ст. 298 Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху (одноособово)" від 05 листопада 2025 року по справі № 320/28099/24 був надісланий Головному управлінню ДПС у м. Києві в його електронний кабінет та доставлений до електронного кабінету 08 листопада 2025 року о 04:20 год.
Строк виконання вимог зазначеної вище ухвали судді суду апеляційної інстанції сплинув 18 листопада 2025 року.
Колегія суддів звертає увагу, що Головному управлінню ДПС у м. Києві було надано достатній строк для звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року.
Однак, вказаною особою недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 299, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іса Групп» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Є.І. Мєзєнцев