Справа № 320/41944/24
24 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київавтотрейд» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару, картки відмови у прийняті митної декларації, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Київська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана в електронній формі через підсистему «Електронний суд», у зв'язку з чим ставка судового збору при поданні вказаної апеляційної скарги обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,8.
Позивачем в адміністративному позові заявлено вимогу майнового характеру на загальну суму 105 828,17 грн.
Виходячи зі змісту позовної заяви, Київська митниця при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинна була сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру, тобто 3633,60 грн (не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн*150%*0,8).
Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.
Статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду.
Так, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відсутність вимог до суду апеляційної інстанції в прохальній частині апеляційної скарги є перешкодою для відкриття провадження по справі і перегляду рішення суду першої інстанції, адже суд апеляційної інстанції, з огляду на положення ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідком розгляду апеляційної скарги не може прийняти інше рішення, ніж те, яке чітко визначене ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Київській митниці було надано строк для усунення зазначених вище недоліків п'ять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від вказаної особи надійшло клопотання, в якому просила відстрочити сплату судового збору за подачу апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у задоволенні клопотання Київської митниці про відстрочення сплати судового збору - відмовлено.
Продовжено Київській митниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Київської митниці повторно надійшло клопотання, в якому просить відстрочити сплату судового збору за подачу апеляційної скарги.
Київська митниця зазначає, що в неї немає можливості сплатити судовий збір в термін вказаний в ухвалі у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань.
Щодо зазначеного клопотання колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначений в статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов та підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
З указаного вбачається, що Київська митниця не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Таким чином, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що звертаючись до суду із клопотанням про розстрочення або відстрочення сплати судового збору, звільнення сторони від сплати судового збору, чи зменшення його розміру необхідно не лише зазначити зміст прохання обмежившись посиланням на майнове становище, а й надати суду відповідні докази важкого майнового стану.
Проте, належних і відповідних доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Київської митниці сплатити судовий збір не надано.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Отже, органи державної влади, в тому числі Київська митниця, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином, триваючий процес фінансування бюджетних установ, обставини пов'язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо організації роботи органів Державної податкової служби та про не можуть вважатися достатніми для відстрочення сплати судового збору, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб'єкта владних повноважень, в судах.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Київської митниці про відстрочення сплати судового збору.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Київської митниці також надійшло клопотання, в якому просить продовжити процесуальний строк на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
У клопотанні про продовження строку щодо сплати судового збору, Київська митниця зазначає, що у зв'язку з незадовільним матеріальним положенням, контролюючий орган позбавлений можливості здійснення будь-яких платежів, у тому числі і щодо сплати судового збору.
Враховуючи викладене, у зв'язку з необхідністю додаткового часу для сплати судового збору, Київська митниця просить суд продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Також, пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Зазначене клопотання колегія суддів розцінює як зловживання Київською митницею своїми процесуальними правами та навмисне затягування строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки останнім не надано доказів наявності поважних причин неможливості виконання вимог ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.
За таких обставин підстави для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відсутні.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України строк усунення недоліків не може перевищувати 10 днів.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від Київської митниці надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію від 18 листопада 2025 року № 2156 (внутрішній номер 463036620) про сплату судового збору на суму 2 422,40 грн.
Проте, ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху та надано Київській митниці строк тривалістю п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали протягом якого має право надати до Шостого апеляційного адміністративного суду документ про сплату судового збору у розмірі 3633,60 грн.
Таким чином, Київською митницею в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору в повному обсязі.
Також, ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року апеляційну скаргу Київської митниці залишено без руху із зобов'язанням надати до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу з уточненням вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Проте, Київською митницею не було подано апеляційну скаргу з уточненням вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Отже, Київською митницею вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, не виконано.
Відповідно до довідки Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "ст. 118 Ухвала з питань поновлення/продовження процесуального строку (крім строку розгляду справи)" від 10 листопада 2025 року по справі № 320/41944/24 було надіслано Київській митниці в її електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 10 листопада 2025 року о 16:45 год.
Строк виконання вимог зазначеної вище ухвали судді суду апеляційної інстанції сплинув 17 листопада 2025 року.
Колегія суддів звертає увагу, що Київській митниці було надано достатній строк для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року.
Однак, вказаною особою недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.
Відповідно до ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 248, 298, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Київської митниці про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
У задоволенні клопотання Київської митниці про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київавтотрейд» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару, картки відмови у прийняті митної декларації - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Є.І. Мєзєнцев