Справа № 320/41093/23 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.
21 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У листопаді 2023 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (з урахуванням уточнень) ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправними бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яка полягає у не зарахуванні (не включенні) до календарної вислуги наявної пільгової вислуги років, наявної загальної вислуги років міліцейського до стажу служби поліцейського у пільговому обчисленні та для призначення пенсії, який визначений розрахунком вислуги років на пенсію та наказом № 300 о/с від 18.12.2003 року УМВС України в Донецькій області, часу служби в підрозділах, які виконують функції із забезпечення діяльності підрозділів карного розшуку, в період: з 16.08.1999 по 28.08.2000 року, та з 28.08.2000 по 25.12.2003, та у нездійснені належного контролю з призначення, перерахунку та виплати пенсії пенсіонеру органів внутрішніх справ майору міліції (у відставці): ОСОБА_1 та прийнятті необґрунтованого рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 02.06.2022 (м. Київ) О/р:№ НОМЕР_2 «Щодо повторного розгляду позивача (з урахуванням уточнень адміністративного суду відповідних до неї) від 24.05.2017 № 131-лк відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням висновків суду ОСОБА_1 »;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 02.06.2022 (м. Київ) О/р:№ НОМЕР_2 «Щодо повторного розгляду позивача (з урахуванням уточнень адміністративного суду відповідних до неї) від 24.05.2017 № 131-лк відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням висновків суду ОСОБА_1 »;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, з урахуванням висновків рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року по адміністративній справі №320/5965/20, яке вступило в законну силу 03 лютого 2022 8 року, відповідно до ст.43, ч.2 ст.63, ч. 3 ст.51, ст.12-а. 13-а Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та п.17 (п.16) Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління пенсійного фонду № 3-1 від 30 січня 2007 року, на підставі заяви № 131-лк від 24 травня 2017 року «Про зарахування до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарно-пільговому обчисленні та порушення строків і заниження розмірів грошового забезпечення (пенсії), прийняття та проходження, звільнення з публічної служби та розрахунку вислуги років на пенсію від 24.12.2003 року», розрахунку вислуги років на пенсію, послужного списку, наказів про звільнення/призначення та інших документів, з яких вбачається підвищення пенсії, непізніше у 10-денний термін після вступу в закону силу та надходження судового рішення, невідкладно здійснити пенсіонеру органів внутрішніх справ майору міліції (у відставці): ОСОБА_1 перерахунок пенсії - зарахувати (включити) до календарної вислуги років, яка дає право па призначення пенсії, вислугу років на пільгових умовах, з розрахунку один місяць за півтора місяця, сформовану за періоди: з 01.08.1992 по 14.05.1993, часу проходження служби у підрозділу карного розшуку, який здійснює оперативно-розшукову діяльність на посаді: «Оперуповноважений групи карного розшуку спецкомендатури Калінінського РВВС місту Горлівки, наказ УВС Донецькій області № 189 о/с від 05.08.1992. Вислуга років, місяців, діб: календарна» 00.09.13; «пільгова»: 01.02.04. Підстава: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.01.2002 року №42; з 14.05.1993 по 11.05.1998, часу проходження служби у підрозділу карного розшуку, який здійснює оперативнорозшукову діяльність на посаді: «Оперуповноважений відділення карного розшуку Центрально-Міського райвідділу Горлівського міського управління УМВС України в Донецькій області», наказ УВС Донецької області № 169 о/с від 14.05.1993. Вислуга років, місяців, діб: «календарна»: 04.11.27; «пільгова»: 07.05.25. Підстава: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.01.2002 року №42; з 11.05.1998 по 16.08.1999, часу проходження служби у підрозділу карного розшуку, який здійснює оперативно-розшукову діяльність на посаді: «Оперуповноважений відділення карного розшуку Центрально-Міського райвідділу Горлівського міського управління УМВС України в Донецькій області», наказ УМВС України в Донецької області № 169 о/с від 22.07.1998. Вислуга років, місяців, діб: «календарна»: 01.03.05; «пільгова»: 01.10.22. Підстава: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.01.2002 року №42; з 16.08.1999 по 28.08.2000 року, часу проходження служби у підрозділу ізолятору тимчасового утримання, який здійснює оперативно-розшукову діяльність на посаді: «Заступник начальника ізолятора тимчасового утримання Горлівського міського управління УМВС в Донецької області», яка виконує функції із забезпечення діяльності підрозділів карного розшуку, наказ Горлівського міського управління УМВС в Донецької області № 28 о/с від 16.08.1999. Вислуга років, місяців, діб: «календарна»: 01.00.12; «пільгова»: 01.06.28 (замість - 01.00.12). 9 Підстава: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.01.2002 року №42 (за рішенням суду); з 28.08.2000 по 25.12.2003. як час проходження служби у підрозділу кримінальної міліції по справах неповнолітніх, який здійснює оперативно-розшукову діяльність на посаді: «Начальник відділу (самостійного відділення) у складі управління кримінальної міліції по справах неповнолітніх Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області» (замість керівної посади: «Старший оперуповноважений групи кримінальної міліції по справах неповнолітніх Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області»), яка виконує функції із забезпечення діяльності підрозділів карного розшуку, наказ УМВС України в Донецької області № 34 о/с від 01.09.2000. Вислуга років, місяців, діб: «календарна»: 03.03.27; «пільгова»: 04.11.25 (замість - 03.03.27). Підстава: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.01.2002 року №42 (за рішенням суду), - у загальної кількості, станом на 25.12.2003 року, УСЬОГО: «календарна» - 20 років 08 місяців 20 днів; «пільгова» - 26 років 05 місяців 10 днів (замість - 24 років 02 місяців 27днів), включно - ЗБРОЙНІ СИЛИ (ЗС): Вислуга років, місяців, діб: «календарна» - 02.00.03; ІНСТИТУТ: Вислуга років, місяців, діб: «календарна» - 01.05.17 (К=0,5 з 02.11.04), МВС: Вислуга років, місяців, діб: «календарна» - 17.03.00 , «пільгова» - 22.11.20 (замість - 20.09.07), одночасно - зарахувати до стажу служби в поліції, страхового стажу та трудового стажу, перераховану вислугу років у її загальної кількості - 26 років 05 місяців 10 днів, та подати подання до органу, з якого було звільнено ОСОБА_1 щодо внесення змін до наказу № 300 о/с від 18.12.2003 року УМВС України в Донецькій області, в частині звільнення ОСОБА_1 , та виплатити пенсіонеру органів внутрішніх справ майору міліції (у відставці): ОСОБА_1 (адреса тимчасової реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса за пропискою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) перераховану пенсію з нарахуванням компенсації втрати частини доходів без обмеження відсоткового значення основного розміру пенсії за вислугу років та строком виплати пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, виходячи із останньої штатної керівної посади: «Начальник відділу (самостійного відділення) у складі управління кримінальної міліції по справах неповнолітніх Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області (за її першої складової назви та замість штатної керівної посади: «Старший оперуповноважений групи кримінальної міліції по справам неповнолітніх Горлівського міського управління УМВС України в Донецькій області»)», та - із загальної кількості вислуги років: « 26 років 05 місяців 10 днів (замість - 24 років 02 місяці 17 днів)», та - із відсоткового значення основного розміру пенсії: « 73% сум (замість 67% сум) грошового забезпечення» для проведення з 01.01.2004 року (дня як першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не зарахував (не включив) до календарної вислуги позивача наявної пільгової вислуги років, наявної загальної вислуги років міліцейського до стажу служби поліцейського у пільговому обчисленні та для призначення пенсії, який визначений розрахунком вислуги років на пенсію та наказом № 300 о/с від 18.12.2003 УМВС України в Донецькій області, часу служби в підрозділах, які виконують функції із забезпечення діяльності підрозділів карного розшуку, в період: з 16.08.1999 по 28.08.2000, та з 28.08.2000 по 25.12.2003, та у нездійснені належного контролю з призначення, перерахунку та виплати пенсії пенсіонеру органів внутрішніх справ майору міліції (у відставці) ОСОБА_1 та прийнятті необґрунтованого рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 02.06.2022 (м. Київ) О/р №2603040928 «Щодо повторного розгляду позивача (з урахуванням уточнень адміністративного суду відповідних до неї) від 24.05.2017 №131-лк відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням висновків суду ОСОБА_1 ».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 02.06.2022 №2603040928 «Щодо повторного розгляду позивача (з урахуванням уточнень адміністративного суду відповідних до неї) від 24.05.2017 №131-лк відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням висновків суду ОСОБА_1 ».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги наявної пільгової вислуги років, наявної загальної вислуги років міліцейського до стажу служби поліцейського у пільговому обчисленні та для призначення пенсії, який визначений розрахунком вислуги років на пенсію та наказом УМВС України в Донецькій області №300 о/с від 18.12.2003, часу служби в підрозділах, які виконують функції із забезпечення діяльності підрозділів карного розшуку, в період: з 16.08.1999 по 28.08.2000 року та з 28.08.2000 по 25.12.2003.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.
Позивач в уточненій апеляційній скарзі від 25.04.2025 просить апеляційний суд задовольнити апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року у справі № 320/5965/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії. Скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду (у складі судді Білоноженко М.А.) від 11 квітня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в їх повному обсягу.
Позивач не згоден з рішенням суду першої інстанції частково, в частині - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги наявної пільгової вислуги років, наявної загальної вислуги років міліцейського до стажу служби поліцейського у пільговому обчисленні та для призначення пенсії, який визначений розрахунком вислуги років на пенсію та наказом УМВС України в Донецькій області №300 о/с від 18.12.2003, часу служби в підрозділах, які виконують функції із забезпечення діяльності підрозділів карного розшуку, в період: з 16.08.1999 по 28.08.2000 року та з 28.08.2000 по 25.12.2003.
Вважає, що суд апеляційної інстанції повинен дійти висновку, що на підставі розрахунку вислуги років на пенсію, послужного списку, наказів про звільнення/призначення та інших документів, з яких вбачається підвищення пенсії, й можливе здійснити йому пенсіонеру органів внутрішніх справ майору міліції (у відставці) ОСОБА_1 перерахунок пенсії, а отже є необхідність у суду зарахувати (включити) до календарної вислуги років, яка дає право па призначення пенсії, вислугу років на пільгових умовах, з розрахунку один місяць за півтора місяця, сформовану за періоди служби (роботи): з 16.08.1999 по 28.08.2000 року, зокрема, як саме за усього часу проходження служби (роботи) - у підрозділу ізолятору тимчасового утримання, який здійснює оперативно-розшукову діяльність на посаді: «Заступник начальника 9 ізолятора тимчасового утримання Горлівського міського управління УМВС в Донецької області», яка виконує функції із забезпечення діяльності підрозділів карного розшуку, із вислугою в роках, місяців, діб: «календарна»: 01.00.12; «пільгова»: 01.06.28 (замість - 01.00.12). Підстава: Наказ Горлівського міського управління УМВС в Донецької області № 28 о/с від 16.08.1999. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.01.2002 року №42 (за рішенням суду); з 28.08.2000 по 25.12.2003, зокрема, як саме за усього часу проходження служби(роботи) - у підрозділу кримінальної міліції по справах неповнолітніх, який здійснює оперативно-розшукову діяльність на посаді: «Начальник відділу (самостійного відділення) у складі управління кримінальної міліції по справах неповнолітніх Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області», яка виконує функції із забезпечення діяльності підрозділів карного розшуку, Вислуга років, місяців, діб: «календарна»: 03.03.27; «пільгова»: 04.11.25 (замість - 03.03.27). Підстава: Наказ УМВС України в Донецької області № 34 о/с від 01.09.2000. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.01.2002 року №42 (як визначену замість керівної посади: «Старший оперуповноважений групи кримінальної міліції по справах неповнолітніх Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області» за рішенням суду по справі № 320/5965/20 та №320/41093/23), що є дуже важливим вирішати в даній справі № 320/41093/23 у законний спосіб відповідно до чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції повинен дослідити усі матеріали та докази в даній справі, а отже і дійти висновку з того, що рішенням суду першої інстанції по справі № 320/41093/23 скасовано рішення відповідача, яке було прийнято на виконання рішення суду, яке вступило в закону силу з 03 жовтня 2022 року, а тому фактично це призведе до повторного прийняття рішення відповідачем або за умови вступу в закону силу рішення суду першої інстанції по даній справі № 320/41093/23, яким у зарахуванні вищезазначених періодів роботи до пільгової вислуги років, знову буде відмовлено з тих самих підстав, оскільки відповідач вже обґрунтовував свою відмову довідкою Головного управління МІС України в Донецькій області від 11.11.2023 №638 лк, якою підтверджено, що розрахунок вислуги років разом з іншими документами для призначення пенсії залишились на тимчасово непідконтрольній території, а рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2021 у справі № 320/5965/20 не зазначено загальної вислуги років, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії ( ОСОБА_1 ), отже, суд апеляційної інстанції повинен дослідити та оцінити рішення Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2025 у справі № 320/41093/23, яким (повторно) знову рішенням суду у справі № 320/41093/23 не зазначено загальної вислуги років, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії мені ( ОСОБА_1 ), що свідчить про неповне та не всебічне обґрунтування незадоволених моїх позовних вимог рішенням суду першої інстанції по справі № 320/41093/23, водночас такі (як і інші) незадоволені судом першої інстанції мої позовні вимоги є обґрунтованими на нормах закону та підтверджуються відповідними обставинами та доказами, відтоді підлягають для задоволення судом апеляційної інстанції такі відповідні позовні вимоги - у повному обсягу, оскільки залишення їх судом апеляційної інстанції призведе до повторного порушення відповідачем моїх прав та до повторного вже як третього звернення до суду за одних і тих самих підстав, обставин та доказів та одного і того самого суду, і лише через те, що зазначені вище спірні питання не будуть розглянутими, дослідженими та оціненими із встановленням по них обґрунтованих важливих висновків та з прийняттям рішення судом, як - повно та всебічно, а тому слід - виправитися.
Викладені обставини та докази повністю спростовують висновок рішення суду в відповідній частині, за таких обставин суд апеляційної інстанції повинен дійти правильного, справедливого та обґрунтованого висновку з того, що мої вимоги апеляційної скарги підлягають їх задоволенню в відповідній частині.
Також позивач не згоден з рішенням суду першої інстанції в частині незадоволення позовної вимоги - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві подати до суду звіт відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач у апеляційній скарзі від 16.05.2025 просить апеляційний суд скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 у справі № 320/41093/23 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач зазначає про те, що питання визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсій належить до компетенції уповноважених органів міністерств і відомств, в яких проходили службу військовослужбовці та особи рядового начальницького складу. Розрахунок вислуги років та трудового стажу на день звільнення зі служби здійснюють відповідні міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за матеріалами особових справ осіб, які проходили службу. Згідно довідки Головного управління МВС України в Донецькій області від 11.11.2023 р. 638 лк вбачається, що розрахунок вислуги років разом з іншими документами для призначення пенсії залишились на тимчасово непідконтрольній території. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2021 по справі №320/5965/20 не зазначено загальну вислугу років, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025, від 22.05.2025 та від 11.08.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
19.05.2025 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
21.05.2025 позивачем подано додаткові пояснення.
02.06.2025 позивачем подано доповнення до апеляційної скарги.
30.10.2025 позивачем подано доповнення до апеляційної скарги.
31.10.2025 позивачем подано клопотання про долучення доказів.
31.10.2025 позивачем подано додаткові пояснення.
05.11.2025 позивачем подано клопотання про долучення доказів.
Розглянувши наведені доповнення до апеляційної скарги та клопотання позивача про долучення доказів, судова колегія дійшла наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 303 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
Як вбачається зі змісту доповнень до апеляційної скарги позивача, останній просить прийняти їх до спільного розгляду з апеляційною скаргою.
Рішення суду першої інстанції винесено 11 квітня 2025 року та отримано позивачем в електронному вигляді шляхом доставки до його електронного кабінету 12 квітня 2025 року о 03:06 год.
Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Таким чином, строк подання доповнень до апеляційної скарги тривав до 13 червня 2025 року, втім позивач скористався наведеним правом 30 жовтня 2025 року, тобто поза межами встановленого процесуального строку, відповідно підстав для прийняття наведених доповнень до апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Відповідно, апеляційним судом враховуються лише доповнення до апеляційної скарги ОСОБА_1 від 02 червня 2025 року.
За змістом наведених доповнень до апеляційної скарги позивач просить: долучити доповнення до апеляційної скарги поданої на рішення Київського окружного адміністративного суду (у складі судді Білоноженко М.А.) від 11 квітня 2025 року; апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 р. у справі № 320/5965/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити; скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду (у складі судді Білоноженко М.А.) від 11 квітня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким мої позовні вимоги задовольнити в їх повному обсягу; адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місту Києві про визнання протиправними бездіяльності, рішення суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в місту Києву та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року по адміністративній справі №320/5965/20, яке вступило в законну силу 03 лютого 2022 року задовольнити повністю шляхом постановлення ухвали, в порядку передбаченому статтею 249 КАС України; визнати протиправними бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яка полягає у не зарахуванні (не включенні) до календарної вислуги наявної пільгової вислуги років, наявної загальної вислуги років міліцейського до стажу служби поліцейського у пільговому обчисленні та для призначення пенсії, який визначений розрахунком вислуги років на пенсію та наказом № 300 о/с від 18.12.2003 року УМВС України в Донецькій області, часу служби в підрозділах, які виконують функції із забезпечення діяльності підрозділів карного розшуку, в період: з 16.08.1999 по 28.08.2000 року, та з 28.08.2000 по 25.12.2003, та у нездійснені належного контролю з призначення, перерахунку та виплати пенсії пенсіонеру органів внутрішніх справ майору міліції (у відставці) ОСОБА_1 та прийнятті необґрунтованого рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 02.06.2022 (м. Київ) О/р:№ НОМЕР_2: «Щодо повторного розгляду позивача (з урахуванням уточнень адміністративного суду відповідних до неї) від 24.05.2017 № 131-лк відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням висновків суду ОСОБА_1 »; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 02.06.2022 (м. Київ) О/р:№ НОМЕР_2: «Щодо повторного розгляду позивача (з урахуванням уточнень адміністративного суду відповідних до неї) від 24.05.2017 № 131-лк відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням висновків суду ОСОБА_1 »; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, з урахуванням висновків рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року по адміністративній справі №320/5965/20, яке вступило в законну силу 03 лютого 2022 року, невідкладно здійснити йому пенсіонеру органів внутрішніх справ перерахунок, зарахувати до його календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу років на пільгових умовах, з розрахунку один місяць за півтора місяця, сформовану за періоди: з 01.08.1992 по 14.05.1993, час проходження служби у підрозділу карного розшуку, який здійснює оперативно-розшукову діяльність на посаді: «Оперуповноважений групи карного розшуку спецкомендатури Калінінського РВВС місту Горлівки, наказ УВС Донецькій області № 189 о/с від 05.08.1992. Вислуга років, місяців, діб: календарна» 00.09.13; «пільгова»: 01.02.04. Підстава: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.01.2002 року №42; з 14.05.1993 по 11.05.1998, час проходження служби у підрозділу карного розшуку, який здійснює оперативно-розшукову діяльність на посаді: «Оперуповноважений відділення карного розшуку Центрально- Міського райвідділу Горлівського міського управління УМВС України в Донецькій області», наказ УВС Донецької області № 169 о/с від 14.05.1993. Вислуга років, місяців, діб: «календарна»: 04.11.27; «пільгова»: 07.05.25. Підстава: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.01.2002 року №42; з 11.05.1998 по 16.08.1999, час проходження служби у підрозділу карного розшуку, який здійснює оперативнорозшукову діяльність на посаді: «Оперуповноважений відділення карного розшуку Центрально- Міського райвідділу Горлівського міського управління УМВС України в Донецькій області», наказ УМВС України в Донецької області № 169 о/с від 22.07.1998. Вислуга років, місяців, діб: «календарна»: 01.03.05; «пільгова»: 01.10.22. Підстава: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.01.2002 року №42; з 16.08.1999 по 28.08.2000 року, час проходження служби у підрозділу ізолятору тимчасового утримання, який здійснює оперативно-розшукову діяльність на посаді: «Заступник начальника ізолятора тимчасового утримання Горлівського міського управління УМВСв Донецької області», яка виконує функції із забезпечення діяльності підрозділів карного розшуку, наказ Горлівського міського управління УМВС в Донецької області № 28 о/с від 16.08.1999. Вислуга років, місяців, діб: «календарна»: 01.00.12; «пільгова»: 01.06.28 (замість - 01.00.12). Підстава: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.01.2002 року №42; з 28.08.2000 по 25.12.2003. час проходження служби у підрозділу кримінальної міліції по справах неповнолітніх, який здійснює оперативно-розшукову діяльність на посаді: «Начальник відділу (самостійного відділення) у складі управління кримінальної міліції по справах неповнолітніх Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області» (замість керівної посади: «Старший оперуповноважений групи кримінальної міліції по справах неповнолітніх Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області»), яка виконує функції із забезпечення діяльності підрозділів карного розшуку, наказ УМВС України в Донецької області № 34 о/с від 01.09.2000. Вислуга років, місяців, діб: «календарна»: 03.03.27; «пільгова»: 04.11.25 (замість - 03.03.27). Підстава: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.01.2002 року №42, - у загальної кількості, станом на 25.12.2003 року, УСЬОГО: «календарна» - 20 років 08 місяців 20 днів; «пільгова» - 31 рік 08 місяців 01 днів (замість - 24 років 02 місяців 27днів), включно - ЗБРОЙНІ СИЛИ (ЗС): Вислуга років, місяців, діб: «календарна» - 02.00.03; - РОБОТА (ПІЛЬГОВИЙ СТАЖ (Список № 2); п5 ст. 35 КзПП - по переводу до служби в органи МВС): Вислуга років, місяців, діб: «календарна»:06.04.28, «пільгова»: 03.02.12; - ІНСТИТУТ: Вислуга років, місяців, діб: «календарна» - 05 роки 10 місяців 00 днів «пільгова»: 02 роки 11 місяців 00 днів (замість 01.05.17 (К=0,5 з 02.11.00)), - ТЕХНІКУМ: Вислуга років, місяців, діб: «календарна» - 03 роки 06 місяців 00 днів; «пільгова»: 01 рік 09 місяців 00 днів, Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.05.2025 40 - МВС: Вислуга років, місяців, діб: «календарна» - 17.03.00, та одночасно - зарахувати до стажу служби в поліції, страхового стажу та трудового стажу, перераховану вислугу років у її загальної кількості - 31 рік 08 місяців 01 днів, з урахуванням включеної вислуги (стажу), та надіслати до МВС України (за обліком справи та органу, з якого було звільнено ОСОБА_1 ) відомості про прийняття рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про здійснений перерахунок пенсії ОСОБА_1 для внесення змін до наказу № 300 о/с від 18.12.2003 року УМВС України в Донецькій області та Грошовий атестат № 57 та інші документи, та виплатити перераховану пенсію з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (індексацією), без обмеження відсоткового значення основного розміру пенсії за вислугу років у наявному новому розміру: « 88% сум (замість 67 % сум) грошового забезпечення» без обмеження строком виплати пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи - з 01.01.2004 року (дня як першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві подати до суду звіт, відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Надаючи оцінку клопотанням позивача про долучення нових доказів до матеріалів справи, судова колегія враховує наступне.
Відповідно до частини 4 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Однак, апелянтом не повідомлено поважних причин, що унеможливили подання означених доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд також враховує, що згідно приписів статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1,4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Таким чином, формуючи підстави та предмет адміністративного позову, позивач самостійно визначає мотиви своїх позовних вимог та надає докази на їх обґрунтування. Як вбачається зі змісту спірних правовідносин, адміністративний позов ОСОБА_1 подано у листопаді 2023 року з відповідними доказами. Протягом строку розгляду справи позивач не повідомляв суд про наявність у нього додаткових доказів, неможливість їх подання, та не заявляв клопотання про необхідність їх витребування судом.
За таких обставин, колегія суддів відхиляє посилання позивача на вищезазначені документи.
Щодо клопотання ОСОБА_1 від 25 квітня 2025 року про витребування доказів від Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, судова колегія зазначає наступне.
Так, позивач просить апеляційний суд витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві: завірену належним чином копію заяви (скарги) від 15.10.2022 № ВЕБ-26002-ФС-22-090706 подану через Веб-Портал ПФУ України, розділ «Підготовка документів» про зарахування ОСОБА_1 всього часу навчання з урахуванням висновків рішення суду , яке вступило в закону силу з 03.10.2022, яка міститься поданою на Веб-Порталу ПФУ України - в його особистому кабінету; завірену належним чином копію звернення ОСОБА_1 , поданого через Веб-Портал ПФУ України , розділ «Підготовка документів» від 15.10.2022 року про зарахування всього часу навчання з урахуванням висновків рішення суду, яке вступило в закону силу з 03.10.2022, яке міститься поданим на Веб-Порталу ПФУ України - в його особистому кабінету; завірену належним чином копію відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві № 23652-2345/Д-02/8-2600/22 від 11.11.2022 року про незадоволення його заяви (скарги) від 15.10.2022 № ВЕБ-26002-ФС-22-090706; завірену належним чином копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 02.06.2022 № НОМЕР_2 «Щодо повторного розгляду позивача (з урахуванням уточнень адміністративного суду відповідних до неї) від 24.05.2017 №131-лк відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням висновків суду ОСОБА_1 ».
Дослідивши клопотання позивача, матеріали справи, предмет та підстави позову, беручи до уваги приписи статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають витребування додаткових доказів судом апеляційної інстанції, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити. Крім того, позивач не повідомляє про неможливість отримання наведених доказів самостійно або про відмову пенсійного органу у наданні відповідних доказів.
Разом з тим, суд враховує, що наведені письмові докази долучені позивачем самостійно, у якості додатків до означеного клопотання від 25 квітня 2025 року.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до фактичних обставин справи, ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України із колишніх осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), прирівняний до поліцейських та перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та на обліку Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, отримує пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ».
24.05.2017 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві через Голову ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області із заявою від 24.05.2017 №131-к про зарахування до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарно-пільговому обчисленні та порушення строків і заниження розмірів грошового забезпечення (пенсії) та прийняття та проходження, звільнення з публічної служби, а саме: зарахувати (підтвердити та включити) раніше не відомий та не врахований певний час служби (роботи) - період: з 16.08.1999 по 28.06.2000 в підрозділу: «Ізолятору тимчасового утримання Горлівського міського управління УМВС України в Донецькій області», - на посаді: «Заступник начальника ізолятора тимчасового утримання» та період: з 28.08.2000 по 25.12.2003 в підрозділу «Група кримінальної міліції у справах неповнолітніх» у складі «Кримінальної міліції» Горлівського міського управління УМВС України в Донецькій області» - на керівних посадах: «Керівник (старший оперуповноважений) самостійної групи» та «Начальник відділу (керівник самостійної групи) у складі управління», зазначив обставини (накази МВС, посадову інструкцію) і обґрунтування та докази відповідні до цих зазначених вище підрозділів та посад відповідних до них, крім того подав документи: копії наказу про звільнення та Протокол про розмір грошового забезпечення.
Листом від 21.06.2017 №123/лк Головним управлінням МВС України в Донецькій області повідомлено ОСОБА_1 , що враховуючи, що його звільнено з посади старшого оперуповноваженого групи КМСН Горлівського міського управління УМВС України в Донецькій області, посадовий оклад для перерахунку пенсії був встановлений згідно з наказом МВС України від 31.12.2007 №499 у розмірі 900 грн, за посадою старшого оперуповноваженого апарату міського управління, відповідною тій з якої звільнено зі служби.
Зазначено, що згідно з наказом МВС України від 17.02.2017 №138 «Про затвердження Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб, що прирівнюються посадам поліцейських», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2017 за №348/30216, прирівняною посадою до тієї з якою звільнені зі служби є посада старшого оперуповноваженого (управління, відділи (відділення) поліції). Додатково проінформовано, що довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за вих. №587/26/01-2017 від 19.06.2017 направлена до ГУ ПФУ в Донецькій області.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2021 у справі №320/5965/20, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2022, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Ліквідаційної комісії Головного управління Внутрішніх справ України в Донецькій області - задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місту Києву, оформлену листом Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 21.06.2017 №123-лк у зарахуванні (підтвердженні та включенні) раніше не відомого та не врахованого часу служби (роботи), зокрема - його періоду: з 16.08.1999 року по 28.06.2000 року в підрозділу "Ізолятору тимчасового утримання" Горлівського міського управління УМВС України в Донецькій області на керівній посаді: "Заступник начальник ізолятора тимчасового утримання" та його періоду: з 28.08.2000 року по 25.12.2003 року в підрозділу: "Група кримінальної міліції у справах неповнолітніх" Горлівського міського управління УМВС України в Донецькій області на керівній посаді: "Начальник відділу (керівник (старший оперуповноважений) самостійної групи) самостійної групи ) у складі управління" - включно за її класифікації та посадового окладу не нижче класифікації та посадового окладу за посади: "Заступник начальник ізолятора тимчасового утримання") із урахуванням раніше включеної посади "Старший оперуповноважений" - додатково або виключно, - як з 01.01.2006 року та з 24.05.2017р - як з дня його звернення із заявою від 24.05.2017 року №131-лк, про зарахування до вислуги років для призначення/ перерахунку пенсії окремих періодів служби в календарно - пільговому обчисленні та порушення строків і заниження розмірів грошового забезпечення (пенсії) та прийняття та проходження, звільнення з публічної служби, подану на момент проведення перерахунку пенсій станом на 01.01.2016 року із урахуванням стану на 01.01.2007 року згідно з чинним пенсійним законодавством;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києву повторно розглянути заяву позивача (із урахуванням уточнень адміністративним судом відповідних до неї) від 24.05.2017 року № 131-лк відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2021 у справі №320/5965/20 відповідачем прийнято рішення від 02.06.2022 №2603040928 «Щодо повторного розгляду позивача (з урахуванням уточнень адміністративного суду відповідних до неї) від 24.05.2017 №131-лк відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням висновків суду ОСОБА_1 », яким відмовлено позивачу у зарахуванні вищезазначених періодів роботи до вислуги років, так як довідкою Головного управління МІС України в Донецькій області від 11.11.2023 №638 лк підтверджено, що розрахунок вислуги років разом з іншими документами для призначення пенсії залишились на тимчасово непідконтрольній території. Також відповідачем вказано, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2021 у справі №320/5965/20 не визначено загальної вислуги років, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії.
Не погоджуючись із вищезазначеною відмовою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України вказує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
09 квітня 1992 прийнято Закон України №2262-XII "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (далі - Закон №2262-ХІІ), який було визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та членів їх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР та членів їх сімей.
Відповідно до Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17.07.1992 №393"Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Порядок №393).
Абзацом 8 пункту 1 Порядку №393 було установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються час роботи в органах прокуратури і суду на посадах суддів, прокурорів, слідчих у випадках їх переходу на службу в органи внутрішніх справ на посади начальницького складу згідно з Переліком посад і за умовами, затверджуваними Міністерством внутрішніх справ України.
Абзацом 9 пункту 1 даного Порядку також установлено, що до вислуги років зараховується також дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 № 393 встановлено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Відповідно до підпункту "в" пункту 3 Порядку №393 передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця: час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ; час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 року №780 "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", згідно з якими абзаци двадцять четвертий, двадцять шостий, двадцять сьомий і двадцять дев'ятий підпункту "в" виключено.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 13.05.1997 р. № 1-зп, від 09.02.1999 р. № 1-рп/99, від 05.04.2001 р. № 3-рп/2001 та від 13.03.2012 р. № 6-рп/2012 висловив позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, зміст правовідносин, зокрема, прав та обов'язків особи, не може змінюватися зі зміною законодавчих норм.
Відтак, реалізація права працівникам на обчислення пільгової вислуги років, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" здійснюється з моменту їх вступу на службу до моменту скасування такої пільги постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 №780 "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".
Відповідно до пп. "а" та пп. "г" п. 3 вказаного Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним у цій постанові, зараховується на пільгових умовах один місяць за сорок днів за час перебування на посаді міліціонера та один місяць служби за півтора місяці, зокрема, час проходження служби на посадах оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого, заступника начальника в карному розшуку.
Пунктом 1 Порядку обчислення вислугу років, призначення та виплати пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 2 1 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема служба в Національній поліції.
Законодавством чітко визначено, що реалізація права працівникам на обчислення пільгової вислуги років, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» здійснюється з моменту їх вступу на службу до моменту скасування такої пільги постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 року № 780 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (постанова набрала чинності 27.07.2011).
Відповідно до абзацу двадцять шостого підпункту "в" пункту 3 Порядку №393 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 №1144, чинної на час проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах кримінальної міліції у справах неповнолітніх, кримінальної міліції у справах дітей, боротьби з незаконним обігом наркотиків та боротьби із злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.10.2007 №366 затверджено "Перелік посад начальницького складу підрозділів кримінальної міліції у справах неповнолітніх, кримінальної міліції у справах дітей, боротьби з незаконним обігом наркотиків, боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця", до якого включено посади "Оперуповноважений" та "Старший оперуповноважений".
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 року №780 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 та визнання такими, що втратили чинність. Деяких постанов Кабінету Міністрів України», зокрема, втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 року №1444 «Про доповнення пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №39, відтоді одразу втратив чинність Перелік МВС №366 та Наказ Міністерства внутрішніх справ №366.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.01.2002 року №42 затверджено Перелік посад працівників підрозділів карного розшуку органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 місяця служби за кожен місяць служби.
Пунктом 2 вказаного наказу встановлено, що вислуга років для призначення пенсії на пільгових умовах зараховується працівникам, які звільняються зі служби після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 року №1497, при цьому таким працівникам на пільгових умовах зараховується весь час проходження служби на відповідних посадах.
Перелік посад, який затверджений наказом МВС України від 17.01.2002 № 42, вислуга під час перебування на яких зараховується в пільговому обчисленні, у тому числі щодо не містить жодних обмежень до посад та підрозділів карного розшуку посад, на яких перебував я під час проходження служби в підрозділу карного розшуку.
Наказ МВС України від 17.01.2002 року № 42 було скасовано у подальшому та затверджено Перелік посад працівників підрозділів карного розшуку (у тому числі боротьби зі злочинними посяганнями на вантажі), окремо визначених посад карного розшуку (у тому числі боротьби зі злочинними посяганнями на вантажі) органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця, крім усіх посад оежимно-секретних, кадрових та інших підрозділів, які виконують функції із забезпечення діяльності підрозділів карного розшуку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 року №780 "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 "Про порядок зачислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам і начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", згідно з якими абзаци двадцять четвертий, двадцять шостий, двадцять сьомий і двадцять дев'ятий підпункту "в" виключено.
Отже, у вислугу років для призначення пенсій на пільгових умовах зараховується весь час проходження служби на відповідних посадах.
Як вірно встановлено судом, відповідно до протоколу за пенсійною справою №10-0503016204 від 24 березня 2017 року, виготовленому ГУ ПФУ в Донецькій області, вбачається фактично установленою позивачу надбавку за оперативно-розшукову діяльність в розмірі 7%, призначеної на день звільненню.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вказана надбавка встановлювалась саме особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, до функціональних обов'язків яких безпосередньо відноситься проведення оперативно-розшукової діяльності.
Відповідно до чинного законодавства, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Також, у відповідності до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З матеріалів справи вбачається, що з 25 вересня 1986 року (наказ від 18 вересня 1986 року №219 о/с) по 25 грудня 2003 року (наказ від 18 грудня 2003 року №300 о/с) ОСОБА_1 проходив службу на різних посадах в органах внутрішніх справ України.
Згідно з наказом Горлівського міського управління МВС України в Донецькій області від 16 серпня 1999 року № 28 о/с ОСОБА_1 призначено на керівну посаду- Заступника начальника ізолятора тимчасового утримання Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області.
Відповідно до наказу Горлівського міського управління МВС України в Донецькій області від 01 вересня 2000 року №34 о/с ОСОБА_1 , капітана міліції, звільнено з керівної посади Заступника начальника ізолятора тимчасового утримання Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області та призначено на нову керівну посаду Старшого оперуповноваженого групи кримінальної Донецькій області.
Відповідно до наказу №300 о/с від 18 грудня 2003 року УМВС України в Донецькій області «Про звільнення» на підставі п.65 «а» (за віком, у відставку) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України, звільнено ОСОБА_1 , майора міліції, з посади Старший оперуповноважений групи кримінальної міліції по справам неповнолітніх Горлівського міського управління УМВС України в Донецькій області з 25 грудня 2003 року.
Таким чином, вислуга років станом на 25 грудня 2003 року складала: календарна - 20 років 08 місяців 10 днів, календарна - пільгова (всього) - 24 років 02 місяців 17 днів.
Згідно з матеріалами справи, Головне управління МВС України в Донецькій області повідомило про те, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 25 вересня 1986 року на різних посадах та був звільнений зі служби у відставку з 25 грудня 2003 року.
Враховуючи наведені обставини у сукупності з їх нормативним регулюванням колегія суддів вбачає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про те, що вищезазначені періоди підлягають зарахуванню ОСОБА_1 до вислуги років для призначення/перерахунку пенсії окремих періодів служби в календарно - пільговому обчисленні, відтак рішення відповідача від 02 червня 2022 року №2603040928 «Щодо повторного розгляду позивача (з урахуванням уточнень адміністративного суду відповідних до неї) від 24.05.2017 №131-лк відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням висновків суду ОСОБА_1 » є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про те, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2021 року по справі №320/5965/20 не зазначено загальну вислугу років, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії, наведених висновків суду не спростовують та не свідчать про порушення норм матеріального права у спірному випадку.
В частині покликань відповідача на залишення розрахунку вислуги років разом з іншими документами для призначення пенсії ОСОБА_1 на тимчасово непідконтрольній території, судова колегія враховує наступне.
Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, § 142).
Враховуючи викладене, в даному випадку можливо застосувати названі загальні принципи (Намібійські винятки), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документу, виданого закладом, що знаходиться на не підконтрольній Україні території, як доказу, оскільки його неприйняття призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину України.
Така правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 30.10.2018 у справі № 234/3038/17, від 11.12.2018 у справі № 360/1628/17, від 31.01.2019 у справі № 233/1181/17, від 17.07.2019 у справі № 302/757/17-а, від 02.10.2018 у справі № 569/14531/16-а, від 31.03.2021 у справі № 0440/6809/18, від 01.03.2021 у справі № 426/12447/17, від 25.02.2021 у справі № 522/6812/17.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що обставини щодо неможливості відповідачем реалізувати свої повноваження внаслідок знаходження відповідних установ на окупованій території, не можуть бути правовою підставою для позбавлення позивача права на соціальний захист та перерахунок пенсії з урахуванням пільгового стажу при роботі у відповідних установах. Крім того, позивач набув трудовий стаж, коли населений пункт, де здійснювала свою діяльність установа, у якій працював позивач, перебував під контролем української влади.
Таким чином, доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції в оскаржуваній частині.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 щодо зарахування йому, окрім вищезазначених періодів, також всього часу навчання позивача (з 1983 по 1990 р.р.) у цивільних закладах вищої освіти: Горлівському філіалу Донецького політехнічного інституту та Макіївського інженерно- будівельного інституту, після закінчення яких було присвоювано офіцерське (спеціальне) звання «лейтенант міліції», до призначення на відповідну посаду: «В.о. начальника ПЦО Відділу охорони при Ц-Міському РВВС м. Горлівки», із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби, як в межах до п'яти 6 років (незалежно від форми навчання), за позиції «Інститут» (Усього), як: 2 роки 11 місяців 00 днів (з навчання - 05 років10 місяців 00 днів та як замість 01 рік 05 місяців 17 днів (К=0.5)) - включно, що відтоді зумовить більш високу загальну кількість років, яка наявне в мене випливає, отже складає у кількості - 28 років 10 місяців 13 днів (з розрахунку: 26 років 05 років 05 місяців 10 днів ( Усього, як з періодом навчання - 01 рік 05 місяців 17 днів) - 01 рік 05 місяців 17 днів (зарахована вислуга (стаж) навчання) = 25 років 11 місяців 13 днів (Усього, без періоду (часу) навчання); далі: 25 років 11 місяців 13 днів (Усього, без періоду (часу) навчання) + 02 років 11 місяців 00 днів (період (час) навчання (к= 0,5)) = = 28 років 10 місяців 13 днів (Усього, в тому числу із позицією «Інститут» - 02 років 11 місяців 00 днів) вірним є висновок суду про те, що позивач не звертався до відповідача із заявою про їх зарахування та відповідач не приймав відповідного рішення про відмову в його зарахуванні, тобто права позивача у цій частині не порушені.
Судова колегія враховує, що наведений висновок зумовлений відсутністю у матеріалах справи №320/41093/23 доказів звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу з відповідними вимогами та доказів оскарження відповідної відмови.
Дослідивши матеріали справи, додатки до позовної заяви від 06.11.2023, заяви про зміну позовних вимог від 26.11.2023 та від 23.12.2023 судова колегія не встановила покликань позивача на відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві № 23652-2345/Д-02/8-2600/22 від 11.11.2022 року про відмову у задоволені заяву (скарги) ОСОБА_1 від 15.10.2022 № ВЕБ-26002-ФС-22- 090706 в перерахунку пенсії із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 02.06.2022 № НОМЕР_2 «Щодо повторного розгляду позивача (з урахуванням уточнень адміністративного суду відповідних до неї) від 24.05.2017 №131-лк відповідно до норм чинного законодавства та з урахуванням висновків суду ОСОБА_1 ».
Відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
У порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій суб'єкта владних повноважень у подальшому, оскільки на час розгляду справи таких не існує.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, установлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.
Щодо неприйняття судом першої інстанції заяви позивача від 26.11.2023 (26.12.2023) про зміну позовних вимог, суд враховує, що зміст та перелік позовних вимог описано та розглянуто судом у відповідності до означених заяв. Також, судова колегія враховує ідентичність їх змісту первісним вимогам.
При цьому, вимога ОСОБА_1 щодо подання звіту, відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, не є позовною вимогою, з огляду на приписами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд також враховує, що позивач не оскаржував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 23652-2345/Д-02/8-2600/22 від 11 листопада 2022 року (а.с.155), як акт індивідуальної дії відносно позивача, який з моменту його видання створює для нього юридичні наслідки.
Щодо долучення таких доказів та заперечень на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, судова колегія враховує, що відповідно до частини 5 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
При цьому, поважних причин, що об'єктивно перешкоджали у поданні таких доказів до суду першої інстанції (з листопада 2023 року до квітня 2025 року) позивач не навів, та вказав, що неправильно вимірявся при зверненні до суду як з того, що разом із позовом він не надав суду своєї попередньої заяви (скарги) від 15 жовтня 2022 року № ВЕБ-26002-ФС22-090706.
Щодо не розгляду судом першої інстанції клопотання позивача від 18 березня 2023 року про витребування доказів, колегія суддів наявність відповідного клопотання у матеріалах справи не встановила.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 від 25 квітня 2025 року та доповнень до неї від 02 червня 2025 року не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з'ясувавши обставини справи.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 242, 308, 315, 311, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя доповідач: Ключкович В.Ю.
Судді: Беспалов О.О.
Грибан І.О.