Справа № 640/33836/20 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
21 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозхімсервіс" до Антимонопольного комітету України, третя особа: Державне підприємство "Дороги Харківщини" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хозхімсервіс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 02 грудня 2020 року № 22323-р/пк-пз;
- зобов'язати Антимонопольний комітет України вчинити дії щодо повернення коштів, сплачених за подання скарги у розмірі 54 810,00 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач брав участь у процедурі закупівлі, проте, замовник відхилив його тендерну пропозицію з огляду на невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації. Не погоджуючись із такими діями замовника, позивач звернувся зі скаргою до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яка відмовила у задоволенні скарги. При цьому розгляд скарги по суті порушених у ній питань Колегією не здійснювався. Відмова у її задоволенні обґрунтована тим, що відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, позивач знаходиться у зведених відомостях Антимонопольного комітету України через вчинення ним порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та визначене пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у виді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі відкритих торгів, у зв'язку з чим рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.05.2020 №55/15-р/к позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу.
На думку позивача, Колегія безпідставно взяла до уваги вказану обставину, оскільки дія указаного рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України станом на час прийняття оскаржуваного рішення була зупинена в силу положень частини третьої статті 60 Закону України «Про захист від економічної конкуренції» у зв'язку з його оскарженням позивачем у судовому порядку. Факт автоматичного зупинення зазначеного рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з його судовим оскарженням підтверджується також рішенням суду в іншій справі за позовом ТОВ «Хозхімсервіс» до Антимонопольного комітету України та Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Отже, наявність вищевказаного рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України безпідставно слугувала підставою для відмови Колегією у задоволенні скарги позивача. Позивач вважає, що внаслідок прийняття Колегією оскаржуваного рішення його протиправно позбавлено можливості на подальшу участь у процедурі закупівлі.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Антимонопольного комітету України від 02 грудня 2020 року № 22323-р/пк-пз. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суд дійшов висновку про те, що з 21.05.2020 до 22.06.2021, тобто станом на час прийняття 02.12.2020 Колегією оскаржуваного рішення, виконання рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №55/15-р/к від 04.05.2020 у справі №55/20-2019 у повному обсязі було зупинене відповідно до частини четвертої статті 60 Закону №2210-III, а наявність з 05.05.2020 інформації про вищевказане рішення у Зведених відомостях, оприлюднених на офіційному веб-порталі Антимонопольного комітету України сама по собі не могла бути перешкодою для участі позивача у вищевказаній процедурі закупівлі. Беручи до уваги вищевикладене, суд погодився з доводами позивача, що Колегія з підстав, зазначених в оскаржуваному рішенні, необґрунтовано відмовила ТОВ «Хозхімсервіс» у задоволенні скарги, не розглянувши її по суті порушених позивачем питань.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апелянт наголошує на тому, що норми частини четвертої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" про зупинення виконання рішення органів АМКУ не можуть поширюватись на рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені абзацами першим та другим частини першої статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Станом на дату розгляду Колегією скарги позивача та прийняття рішення про припинення розгляду скарги, позивач був визнаний суб'єктом господарювання, який притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, що за пунктом 4 частини 1 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", не давало позивачу можливість приймати участь у закупівлях. За таких умов, позивач взагалі не може брати участь у процедурах закупівель протягом трьох років, в інакшому випадку, відповідно до приписів Закону, Замовник зобов'язаний буде відмовити йому в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію позивача.
Також апелянт просить здійснити розгляд справи за участі представників Антимонопольного комітету України.
Дослідивши наведене клопотання відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги пункт 20 частини 1 статті 4 та частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження у суді апеляційної інстанції, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 жовтня 2020 року Державним підприємством "Дороги Харківщини" відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII від 25.12.2015 на веб-порталі Уповноваженого органу оголошено Процедуру відкриті торги з публікацією англійською мовою «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0-210412 Богодухів ?Валки - Нова Водолага км 0+000 - км 1 +700 у Харківській області», номер оголошення UA-2020-10-27-001014- b.
Позивачем через електронну систему закупівель до органу оскарження подана скарга від 19 листопада 2020 №UA-2020-10-27-001014-b.с3 щодо порушення державним підприємством "Дороги Харківщини" (надалі - Замовник) порядку проведення процедури закупівлі за предметом "Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0210412 Богодухів - Валки - Нова Водолага км 0+000 - км 1+700 у Харківській області", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2020-10-27-001014-b.
Рішенням Колегії від 23 листопада 2020 №21661-р/пк-пз скарга була прийнята до розгляду.
Надалі, відповідно до рішення №22323-р/пк-пз від 02 грудня 2020 року, виходячи з положень частини 16 статті 18 Закону, відповідачем припинено розгляд скарги.
В обґрунтування було зазначено, що відповідно до пункту 4 частини 5 статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель, і внаслідок яких порушено право та законні інтереси такої особи.
На думку органу оскарження, оскільки ТОВ «ХОЗХІМСЕРВІС» протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пункту 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів, скарга не відповідає вимогам частини 5 статті 18 Закону.
Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Статтею 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 №3659-XII (далі - Закон №3659-ХІІ) визначено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Відповідно до статті 3 Закону №3659-ХІІ, основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:
1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;
3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;
4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;
5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель;
6) проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів (стаття 4 Закону №3659-ХІІ).
Спеціальним законом, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади є Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон №922-VIII), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 922-VIII закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.
Згідно частини першої статті 18 Закону №922-VIII Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про Антимонопольний комітет України". Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.
Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України "Про Антимонопольний комітет України".
Відповідно до абзацу 1 частини п'ятнадцятої статті 18 Закону №922-VIII рішення за результатами розгляду скарг приймаються на засіданні Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно з частинами вісімнадцятою, дев'ятнадцятою, двадцятою статті 18 Закону №922-VIII за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються:
1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;
2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;
3) підстави та обґрунтування прийняття рішення;
4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Рішення органу оскарження містить таку інформацію: найменування органу оскарження; короткий зміст скарги; мотивувальну частину рішення; резолютивну частину рішення; строк оскарження рішення.
Абзацом 1 частини двадцять другої статті 18 Закону №922-VIII рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
У межах спірних правовідносин рішенням Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №22323-р/пк-пз від 02 грудня 2020 року припинено розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозхімсервіс" від 19 листопада 2020 року № UA-2020-10-27-001014- b.c3.
Наведеним обставинам передувало розміщення на веб-порталі Уповноваженого органу інформації про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Хозхімсервіс" знаходиться у зведених відомостях Антимонопольного комітету України через вчинення ним порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та визначене пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у виді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі відкритих торгів, у зв'язку з чим рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04 травня 2020 року №55/15-р/к позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу.
Позивач наголошує на тому, що дія рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04 травня 2020 року №55/15-р/к станом на час прийняття рішенням Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №22323-р/пк-пз від 02 грудня 2020 року була зупинена в силу положень частини третьої статті 60 Закону України «Про захист від економічної конкуренції» у зв'язку з його оскарженням у судовому порядку.
В свою чергу, відповідач зазначає про те, що оскарження позивачем в судовому порядку рішення Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04 травня 2020 року №55/15-р/к не зупинило його дії, тому замовник відповідно до пункту 4 частини першої статті 17 вищевказаного Закону повинен був прийняти рішення про відмову позивачу в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію позивача.
Відповідно до частини 11 статті 18 Закону №922-VIII орган оскарження у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня внесення скарги до реєстру скарг, повинен розмістити в електронній системі закупівель рішення про прийняття скарги до розгляду із зазначенням дати, часу і місця розгляду скарги або обґрунтоване рішення про залишення скарги без розгляду, або рішення про припинення розгляду скарги. В електронній системі закупівель автоматично оприлюднюються прийняті органом оскарження рішення та розсилаються повідомлення суб'єкту оскарження та замовнику.
Відповідно до частини 13 статті 18 Закону №922-VIII орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, якщо обставини, зазначені в пунктах 1-3 частини дванадцятої цієї статті, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
За приписами пунктів 1-3 частини дванадцятої статті 18 Закону №922-VIII орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі якщо:
1) суб'єкт оскарження подає скаргу щодо того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення;
2) скарга не відповідає вимогам частин другої - п'ятої та дев'ятої цієї статті;
3) замовником відповідно до цього Закону усунено порушення, зазначені в скарзі.
Відповідно до частин другої - п'ятої та дев'ятої статті 18 Закону №922-VIII скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.
За подання скарги до органу оскарження справляється плата через електронну систему закупівель в день подання скарги, після чого скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка, яка разом зі скаргою автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель.
У разі якщо замовником у межах єдиної процедури закупівлі визначені частини предмета закупівлі (лоти), при поданні скарги щодо окремого лота (лотів) реєстраційні картки формуються за кожним лотом окремо.
У разі якщо скарга внесена до реєстру скарг і щодо неї сформована реєстраційна картка, така скарга не може бути відкликана.
Реєстраційна картка скарги повинна містити таку інформацію:
1) дата та час подання скарги суб'єктом оскарження в електронній системі закупівель;
2) номер скарги, присвоєний в електронній системі закупівель під час її подання;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, що оприлюднене в електронній системі закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлі, в разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Скарга повинна містити таку інформацію:
1) найменування замовника рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються;
2) ім'я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб'єкта оскарження;
3) підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати;
4) обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи;
5) вимоги суб'єкта оскарження та їх обґрунтування.
До скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (у тому числі у вигляді pdf-формату файла), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.
Відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами та її реєстраційна картка автоматично надсилаються органу оскарження та замовнику.
Після закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі, скарги можуть подаватися лише щодо змін до тендерної документації, внесених замовником.
З вищевикладеного вбачається, що підстави припинення розгляду скарги мають вичерпаний перелік, отже, припинення розгляду скарги учасника закупівлі можливе лише за певних обставин.
При цьому, з урахуванням забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону № 922-VIII, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
При постановленні спірного рішення від 02 грудня 2020 року відповідач керувався приписами пункту 4 частини 5 статті 18 Закону №922-VIII, а саме - скарга повинна містити обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.
З'ясовуючи наявність обґрунтування порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозхімсервіс" від 19 листопада 2020 року судом враховано, що останній вказав про те, що під час аналізу умов документації була встановлена наявність характерних рис дискримінаційних положень, а саме "Аналогічний договір має бути виконаний не менш, ніж на 85 % від загальної ціни договору"; обмеження щодо відсотку виконання аналогічного договору на рівні 85%, встановлені замовником, значно обмежують конкуренцію та є незаконними, оскільки є абсолютно не обґрунтованими дискримінаційними; обсяг основних робіт/послуг в натуральних величинах за останні 5 років (одним договором або сумарно) повинні становити не менше: холодне фрезерування покриття дорожнього одягу або поверхневої обробки дорожньою фрезою - 6 420,0 м2, влаштування вирівнюючого шару із асфальтобетонної суміші - 1974,1 т, влаштування верхнього шару покриття із асфальтобетонної суміші - 6 720,0 м2, улаштування вирівнюючих шарів основи із щебенево-піщаної суміші та/або улаштування шарів основи із щебенево-піщаної суміші -1 198,8 м3. Позивач також вказав, що підприємство має досвід виконання відповідних робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення, проте в менших обсягах, а тому не може підготувати пропозицію, що відповідала б оскаржуваній вимозі в цій частині; Товариством виконуються: договір субпідряду № СП2-8Под від 31.08.2020р. за предметом "Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т19- 10 Конотоп-Буринь-Чумакове (окремими ділянками)" (виконаний на 45,12%); договір генпідряду № БДР-130/08-19 від 06.08.2019 р., за предметом "ГБН Г.1- 218-182:2011 Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-12 Суми Полтава (влаштування транспортної розв'язки в одному рівні кільцевого типу на км 75+420), Сумська область" (виконаний на 72,6%); договір генпідряду № БДР-132/08-19 від 06.08.2019 р., за предметом: "ГБН Г.1- 218-182:2011 Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-12 Суми - Полтава, обхід м. Суми (влаштування транспортної розв'язки в одному рівні кільцевого типу на км 16+312), Сумська область" (виконаний на 35%).
Позивач також зазначав, що по вказаним договорам були фактично виконані роботи, які Товариство може використовувати для підтвердження свого досвіду виконання аналогічного договору, що підтверджується актами виконання робіт; проте він не зможе використати вищевказані договори, оскільки вони не є виконаними на 85%; факт успішного виконання Товариством аналогічного договору підтверджується наданим в складі скарги договорами підряду № БДР-129/08-19 від 06.08.2019 (виконаний на 100%) та № БДР-131/08-19 від 06.08.2019 (виконаний на 85,19%), в яких об'ємів робіт, що вимагаються на підтвердження Замовником, недостатньо.
Таким чином, з наведеними висновками колегія суддів не погоджується, оскільки у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозхімсервіс" від 19 листопада 2020 року достатньою мірою окреслено порушене право та охоронювані законом інтереси з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої скаржника.
Судова колегія також враховує відсутність причинно-наслідкового зв'язку між вимогами пункту 4 частини 5 статті 18 Закону №922-VIII та рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04 травня 2020 року №55/15-р/к.
Поряд з цим, наявність інформації про порушення скаржником законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та визначене пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у виді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі відкритих торгів не містяться у переліку підстав припинення розгляду скарги згідно з приписами пунктів 1-3 частини дванадцятої статті 18 Закону №922-VIII.
Судова колегія враховує, що означений перелік підстав припинення розгляду скарги є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Так, положеннями частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено презумпцію неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування у спорі покладено на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Водночас суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття рішень, що містять невмотивовані висновки або обґрунтовані загальними фразами, а не конкретними аргументами, що повинні містити відповідь на ключові питання, за яких виник спір. Тому негативне для особи рішення повинно бути належним чином вмотивоване.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру
Щодо чинності рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04 травня 2020 року №55/15-р/к судова колегія враховує, що під час вирішення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» про забезпечення позову у справі №905/932/20 шляхом зупинення дії означеного рішення, господарський суд одержав письмові пояснення Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в яких останній вказав про те, що відповідно до приписів частини 1 статті 48, частини 4 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» дія рішення про визнання вчинення порушення та накладення штрафу автоматично зупиняється на час розгляду справи господарським судом.
Також зазначив про те, що з 21 травня 2020 року (дата відкриття провадження у справі №905/932/20) та до дати набрання законної сили рішенням суду першої інстанції (у разі його оскарження - постановою апеляційної чи касаційної інстанції) виконання рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №55/15-Р/К від 04 травня 2020 року у справі №55/20-2019 зупинено на підставі імперативних норм закону.
Вказані обставини встановлені ухвалою Господарського суду Донецької області від 04 червня 2020 року у справі №905/932/20, що набрала законної сили 10 вересня 2020 року.
У Рішенні Другого сенату Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року у справі №1-р(II)/2021 зазначено, що принцип правомірних (легітимних) очікувань є складовим елементом загального принципу юридичної визначеності та виражає ідею, що "органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених [у особи] очікувань. Згідно з доктриною леґітимних очікувань - ті, хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинні відчувати краху надій щодо своїх леґітимних очікувань" [спеціальне Дослідження Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеційська Комісія) "Мірило правовладдя" CDL-AD(2016)007, пункт II.B.5.61].
З огляду на наведене, Антимонопольний комітет України повинен ураховувати зумовлені роз'ясненням Господарського суду Донецької області та Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України легітимні очікування Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозхімсервіс" щодо зупинення дії рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №55/15-Р/К від 04 травня 2020 року у справі №55/20-2019.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 22 червня 2021 року у справі №905/932/20 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» у задоволенні позову.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10 квітня 2023 року рішення Господарського суду Донецької області від 22 червня 2021 року у справі №905/932/20 залишено без змін.
Таким чином, дія рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04 травня 2020 року №55/15-р/к була зупинена з 21 травня 2020 року до 10 квітня 2023 року.
Відповідно, покликання відповідача на скасування заходів забезпечення позову у справі №910/10037/20 не є спроможними (а.с.51). Колегія суддів також враховує, що приймаючи постанову від 30 вересня 2020 року у справі №910/10037/20 Північний апеляційний господарський суд врахував зупинення дії рішення №55/15-р/к у зв'язку з його оскарженням у господарському суді.
Посилання апелянта на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі 640/33839/20 та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року у справі №640/536/21 судова колегія відхиляє, оскільки згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», статті 6 Закону України «Про адміністративну процедуру» та статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Побічно судова колегія також враховує, що рішенням Антимонопольного комітету України №36-р від 08 лютого 2024 року скасовано рішення адміністративної колегії Донецького ОТВ АМКУ №55/15-р/к від 04 травня 2020 року у справі №55/20-2019 та передано справу №55/20-2019 на новий розгляд до Східного МТВ АМКУ.
Вказані обставини встановлені у постанові Східного апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2024 року у справі №905/932/20.
За наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 02 грудня 2020 року № 22323-р/пк-пз.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань апелянта судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За правилами ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: Ключкович В.Ю.
Судді: Беспалов О.О.
Грибан І.О.