Справа № 320/3525/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
21 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", Київської обласної організації політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", Політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", Київської обласної виборчої комісії про визнання протиправними та скасування рішень
До Київського окружного адміністративного суду звернувся представник Адвокат Титикало Роман Сергійович, який діяв в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивч) із позовом до Політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (далі - відповідач-1), Київської обласної організації політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (далі - відповідач-2), Політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (далі - відповідач-3), Київської обласної виборчої комісії (далі - відповідач-4), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення конференції Київської обласної організації політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" від 15.12.2023 про внесення пропозиції про відкликання ОСОБА_1 , як депутата Київської обласної ради VІІІ скликання за народною ініціативою;
- визнати протиправним та скасувати рішення Політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" від 18.12.2023 №06-11-467/2 про відкликання депутата Київської обласної ради ОСОБА_1 , що обраний на місцевих виборах 25.10.2020 шляхом висування від Київської обласної організації політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина";
- визнати протиправним та скасувати п. 1, 2 Постанови Київської обласної територіальної виборчої комісії №120 від 29.12.2023 "Про реєстрацію депутатів Київської обласної ради".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати уточнену позовну заяву з урахуванням вказаних судом зауважень, в якій уточнити суб'єктний склад учасників процесу, зокрема, відповідачів, а також зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача, який підписав позовну заяву.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", Київської обласної організації політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", Політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", Київської обласної виборчої комісії про визнання протиправними та скасування рішень повернуто позивачу.
Повертаючи позов позивачу суд першої інстанції виходив із того, що позивачем станом на день постановлення ухвали від 30 вересня 2024 р. вимоги ухвали суду від 15 лютого 2024 р. не виконано, недоліки, зазначені в ухвалі суду, не усунуто, будь-яких клопотань про продовження строку про усунення недоліків позовної заяви позивачем до суду не було надано.
Позивач, не погоджуючись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 р. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач не отримував ані Ухвалу Київського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 15 лютого 2024 р., ані Ухвалу Київського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 30 вересня 2024 р. Позивач зазначив, що повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Відповідно до ст.312 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачами не надано відзивів на апеляційну скаргу.
Разом з тим, ОСОБА_1 та Київська обласна рада надали клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, проте відповідно до приписів ч. 2 ст. 312 КАС України, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення.
При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до п.2 ч.6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Разом з тим, колегія суддів не вбачає необхідності у визнанні явки сторін до суду обов'язковою та зазначає, що відповідно до статті 310 КАС України, апеляційний розгляд здійснюється апеляційним судом за правилами спрощеного позовного провадження і заявники помилково вважають, що за їх відсутності не буде прийнята судом до уваги їх правова позиція, викладена в апеляційній скарзі та/або у письмових поясненнях, на подання яких сторони мають безумовне право.
Також, колегія суддів враховує факт запровадження на території України воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України, під час якого суди працюють в особливих умовах. Відповідно до рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану опублікованих Радою Суддів України 02.03.2022 процесуальні строки за можливістю продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 КАС України, а також дотриманні строків звернення до суду, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення доказів поважності причин його пропуску.
За приписами пунктів 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Отже, залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.
При цьому, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої заяви та встановити спосіб і строк їх усунення.
Зі змісту ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 р. про залишення позовної заяви без руху вбачається, що судом було зауважено, що позивач повинен у десятиденний термін з дня отримання відповідної ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання уточненої позовної заяви з урахуванням вказаних судом зауважень, в якій уточнити суб'єктний склад учасників процесу, зокрема, відповідачів (п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України), а також зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача, який підписав позовну заяву (п. 2 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 6 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 р. доставлено позивачу засобами електронного зв'язку до електронного кабінету позивача 19 лютого 2024 р. о 14:53 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа секретаря судового засідання Клименка В.В.
Отже строк, встановлений ухвалою суду від 15 лютого 2024 р. (10 календарних днів з моменту отримання копії ухвали суду), для усунення недоліків позовної заяви, закінчився 29 лютого 2024 р.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 р. про повернення позовної заяви доставлено позивачу засобами електронного зв'язку до електронного кабінету позивача 06 жовтня 2024 р. о 16:56 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа секретаря судового засідання Клименка В.В.
В якості заперечення позивач в апеляційній скарзі стверджує, що не отримував ухвал Київського окружного адміністративного суду, інформацію про існування Ухвали Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 р. заявник отримав через застосунок «Дія» 18 жовтня 2024 р., а всі вимоги, які позивач повинен був усунути є суто формальною підставою для повернення позовної заяви, яка призвела до унеможливлення доступу позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Одночасно позивач звернув увагу суду на те, що станом на 19 лютого 2024р. дію договору №3 від 07 січня 2024 року на підставі якого Адвокат Титикало Роман Сергійович здійснював представництво його інтересів та підписав позовну заяву було припинено Угодою від 14 лютого 2024 р. про припинення дії договору №3, копію якого заявник додав до апеляційної скарги.
На викладені доводи позивача у Апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно із ч.7 ст. 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до відповіді №28117653 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації : 26 січня 2024 р. о 16:46 год.
Матеріали справи не містять заяв ОСОБА_1 про отримання процесуальних документів суду виключно в паперовій формі.
Верховний Суд у справі № 580/4217/24 адміністративне провадження № К/990/28630/24 застосував висновки ВС у справах № 520/11767/23, № 640/36713/21, зазначивши: надані процесуальним законодавством особі права кореспондуються із передбаченим обов'язком добросовісно ними користуватися (ЄДРСР 122226765). Правові висновки із вказаного питання були викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 07.04.2021 у справі № 9901/23/21, відповідно до яких саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України (п.28 у постанові ВС від 10 жовтня 2024 року у справі № 580/4217/24 ЄДРСР 122226765).
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п.1 ч.4 ст. 169 КАС України).
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.
Так, відповідно до ч.1 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
Учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже, слід зауважити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").
Таким чином, при належному добросовісному відношенні позивач мав на протязі хоча б двох- трьох місяців поцікавитися, чи було відкрито провадження за його позовом, не зважаючи, як позивач стверджує, що він не отримав копію ухвали у спосіб, визначений законом.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів, позаяк вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконано, тому матеріали позовної заяви належать поверненню позивачеві.
Щодо твердження позивача стосовно того, що станом на 19 лютого 2024р. дію договору №3 від 07 січня 2024 року на підставі якого Адвокат Титикало Роман Сергійович здійснював представництво його інтересів та підписав позовну заяву було припинено Угодою від 14 лютого 2024 р. про припинення дії договору №3 суд зазначає, що на момент постановлення Ухвал Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 р. та 30 вересня 2024 р. позивач не повідомляв суд першої інстанції про припинення дії договору №3 від 07 січня 2024 р., а тому останній не мав можливості дізнатися про це, так як копію Угоди від 14 лютого 2024 р. про припинення дії договору №3 позивачем не направлялась до Київського окружного адміністративного суду.
Також слід зазначити, що згідно ч.8 ст. 169 КАС України, Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що позивач не виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви у строк, визначений судом, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, а викладені у скарзі міркування та твердження позивача не спростовують правильності висновків суду, тому колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 169, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 р. - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", Київської обласної організації політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", Політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", Київської обласної виборчої комісії про визнання протиправними та скасування рішень, - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк