П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/8170/25
Головуючий в 1 інстанції: Караван Р.В. Дата і місце ухвалення: 10.10.2025 р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Одеської митниці про визнання протиправними дії та скасування рішення, -
В березні 2025 року до суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (далі - ТОВ « 100 ШИН+», позивач) до Одеської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000114;
- визнати протиправними та скасувати рішення про корегування митної вартості № UA500500/2025/000077/2 від 07.02.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що декларантом подано митні декларації на товари, які надійшли на виконання умов зовнішньоекономічного контракту. Разом з митними деклараціями до митного органу подані зовнішньоекономічний контракт та доповнення, а також інші документи відповідно до Митного кодексу України. Однак спірними рішеннями про коригування митної вартості збільшено вартість товару та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів. В той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім аргументом для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм Митного Кодексу. Усі документи, які зазначені у вищевказаної статті 53 МКУ як основні, були надані декларантом. Позивач вважає, що митний орган не надав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії товарів, умов поставки, комерційних умов, що підтверджує необґрунтованість оскаржуваних рішення про коригування митної вартості.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року позов ТОВ « 100 ШИН+» задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про корегування митної вартості №UA500500/2025/000077/2 від 07.02.2025.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000114.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ « 100 ШИН+».
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що за митною декларацією (МД) №25UA500500003693U2 від 05.02.2025р. автоматизованою системою управління ризиками були встановлені наступні форми обов'язкового контролю: 105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв, 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначені форми контролю є обов'язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається. Спрацювання системи АСАУР є додатковим підтвердженням сумнівів митного органу у правильності визначення митної вартості товарів.
Також, апелянт посилається на те, що Одеською митницею встановлено, що у наданих підприємством документах містяться розбіжності, а також вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що обґрунтовано в п.33 прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000077/2 від 07.02.2025р. При цьому, згідно сталої практики Верховного Суду, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що на вимогу Митниці декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, розбіжності не спростовано. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями, містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України, були підставою для прийняття Митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 2б).
ТОВ « 100 ШИН+» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу Митниці залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що ним надано належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти та достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Щодо наведених апелянтом розбіжностей, то товариство зазначає про їх необґрунтованість. Стверджує, що Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Інших витрат пов'язаних з транспортуванням, навантаженням, обробкою, тощо позивач не ніс, про що відповідач був повідомлений листом ТОВ « 100 ШИН +» від 06.02.2025р. На дату винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №15377 від 04.02.2025р. був наявний у відповідача. Покупець товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства країни відправлення, та внесення до неї відповідної інформації. До того ж, є можливість ідентифікувати митну декларацію країни відправлення з партією товару, що оцінюється. Чинним законодавством країни відправлення (Китай) або загальними принципами міжнародного права, наявність печатки митниці відправлення на рахунку-проформі не передбачено. ТОВ «Транспортні Рішення» є перевізником, залученим для здійснення перевезення Експедитором ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ» на виконання договору транспортного експедирування №26092024_4 від 26.09.2024р, укладеного з ТОВ « 100 ШИН+». За наведених обставин, позивач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.01.2023 року між ТОВ « 100 ШИН+» та «SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO.,LTD», Китай укладено зовнішньоекономічний контракт №100SHBOTO 2023 від 01.01.2023, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати товар - вантажні шини, легкові шини, диски в асортименті, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар відповідно до Комерційного Інвойсу, який є невід'ємною частиною цього Контракту.
Відповідно до п. 2.1. Контракту Товар відвантажується в один або кілька морських контейнерів, номери контейнерів вказуються в пакувальному листі, що додається до Контракту.
Згідно п. 2.2. Контракту кількість Товару за кожним постачанням зазначено в Комерційному Інвойсі, що додається до кожної конкретної постачання Товару.
Пунктом 4.1. визначено, що базовими умовами поставки за цим контрактом є умови, зазначені у Рахунку проформі та Комерційному Інвойсі. Умови постачання мають відповідати правилам «Інкотермс 2010».
Відповідно до умов вказаного контракту SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO.,LTD було виписано проформу інвойс № WD202410059 від 11.10.2024 на поставку 840 одиниць вантажних шин на умовах FOB QINGDAO,CHINA загально вартістю 24,085,00 Доларів США на умовах 100% передоплати.
В подальшому кількість товару було зменшено за наслідками здійсненої позивачем часткової передоплати та SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO.,LTD було виписано комерційний інвойс № WD202410059A від 28.10.2024 на поставку 1230 одиниць вантажних шин на умовах FOB QINGDAO,CHINA загально вартістю 186,095,00 Доларів США.
Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до митниці електронна митна декларація №25UA500500003693U0 від 05.02.2025.
Вказана декларація була подана разом з пакетом супровідних документів В МД №25UA500500003693U0 від 05.02.2025 митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору на рівні 159,55 Дол. США за один./ або 2,37 Дол. США/ кг.
До пакету було надано: Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 28.10.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) WD202410059 від 11.10.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) WD202410059A від 28.10.2024; коносамент (Bill of lading) GSZS0188868 від 02.11.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) 2884 від 04.02.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) 3790 від 04.02.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) 4511 від 04.02.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) 4847 від 04.02.2025; сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 24C3705B0114/50282 від 28.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 122 від 17.10.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару 123 від 18.10.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг ТФ12 від 03.02.2025; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг 15377 від 04.02.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 03.02.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 28.10.2024; розрахунок ціни (калькуляція) WD202410059A від 28.10.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) 100SH-BOTO 2023 від 01.01.2023; договір (контракт) про перевезення 26092024_4 від 26.09.2024; документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами UA.PN.191.3800-24 від 06.12.2024; інші некласифіковані документи (Заявка до договору) №00045290 від 18.10.2024; копія митної декларації країни відправлення 435020240000096496 від 28.10.2024.
В МД №25UA500500003693U0 від 05.02.2025 митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору на рівні 159,55 Дол. США за один./ або 2,37 Дол. США/ кг.
06.02.2025 на підставі вимоги відповідача про надання додаткових документів, позивачем було надано лист-пояснення ТОВ « 100 ШИН+» № б/н від 06.02.2025 разом з рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №ТФ12 від 03.02.2025 та банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг 15377 від 04.02.2025. Вказано про відсутність можливості надання виписки з бухгалтерської документації, інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, з яких виготовлені товари та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, оскільки останні відсутні в наявності.
За наслідками отримання вказаного листа відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000077/2 від 07.02.2025, яким митну вартість товару визначено за резервним методом на рівні 202,45 Дол. США/шт. та складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000114.
За наслідками отримання вказаного листа відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000077/2 від 07.02.2025, яким митну вартість товару визначено за резервним методом на рівні 202,45 Дол. США/шт. та складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000114.
Вказане Рішення № UA500500/2025/000077/2 зокрема мотивовано тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. У п.3.8 договору (контракті) про перевезення від 26.09.2024 №26092024_4_ витрати пов'язані з організацією морського перевезення вантажу Клієнта, оплачуються останнім на підставі рахунку, проте до митного оформлення жодних банківських документів не подано.
В наданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт доставки товарів відповідно до умов поставки FOB.
Надана проформа-інвойс № WD202410059 від 11.10.2024, не містить відбитків митних органів (країни відправлення і країни призначення).
Проформа-інвойс це формально виставлений рахунок-фактура, мета якого оголосити вартість товару чи послуги. Прайс лист це перелік товарів чи послуг коротким описом їх характеристик і зазначенням цін. В прайс-листі, поданого до митного оформлення б/н від 28.10.2025 зазначено що він діє один день для складання комерційного документа, тобто пізніше ніж видана проформа-інвойс. Тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.
В CMR від 04.02.2025 № 2884,3790,4511,4847 зазначено перевізником TRANSPORTNI RISHENNYA LTD, а в наданому від 03.02.2025 документі про перевезення № б/н зазначено ТОВ ТРАНС ФАВОРИТ.
Не погоджуючись із такими рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній вирішуючи справу, з огляду на викладене.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, серед іншого, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З наведеного вбачається, що митний орган, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної ТОВ « 100 ШИН+» митної вартості товару, заявленому у спірному випадку до декларування, Одеська митниця у п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000077/2 від 07.02.2025р. зазначила, що відповідно до вимог розділу III наказу МФУ від 24.05.2012р. №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
При цьому, митниця не конкретизувала, в чому саме полягає порушення товариством вказаного наказу МФУ від 24.05.2012р. №599.
Відповідно до ч.2 ст.53 МК України до митного оформлення подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження транспортних витрат за маршрутом QINGDAO (Китай) до ПП Чорноморськ (Україна) по митній декларації №25UA500500003693U0 від 05.02.2025 р. до митного оформлення ТОВ « 100 ШИН+» було надано довідку про транспортні витрати від 03.02.2025р., яка містить інформацію про вартість перевезення та супутніх витрат, номер контейнеру (MSKU1903790/PONU7684847/MRSU5114511 /MRSU3022484), номер коносаменту (GSZS0188868), що співпадає з товаросупровідними документами. Також, декларантом надано договір (контракт) на надання транспортно-експедиційних послуг №26092024_4 від 26.09.2024р, рахунок на оплату вартості перевезення №ТФ12 від 03.02.2025р., банківський платіжний документ про оплату послуг перевезення №15377 від 04.02.2025р.
Надання митному органу вищевказаних документів підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000114.
Положеннями МК України не визначено конкретного переліку документів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019р. у справі №804/16553/14 зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.
Оскільки законодавством не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, колегія суддів доходить висновку, що надані митному органу документи є належними та допустимими доказами розміру таких витрат в розумінні Правил №599, якими, до того ж, наведено приблизний перелік документів, які можуть підтвердити витрати на транспортування.
Також, в пункті 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів Митниця зазначила, що за умовами п.3.8 договору (контракту) про перевезення від 26.09.2024р. №26092024_4 витрати, пов'язані з організацією морського перевезення вантажу клієнта, оплачуються останнім на підставі рахунку протягом 3 банківських днів, проте до митного оформлення жодних банківських документів не подано.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про необґрунтованість таких посилань Митниці, оскільки ТОВ «100 ШИН+» надало банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №15377 від 04.02.2025р.
До того ж, вказаний документ двічі надавався товариством, а саме: разом з митною декларацією №25UA500500003693U0 від 05.02.2025р. та згодом разом із поясненнями товариства від 06.02.2025р. Причин неврахування цього документа апелянт не зазначає.
Необґрунтованими, також, колегія суддів вважає посилання Митниці на те, що надана проформа-інвойс №WD202410059 від 11.10.2024р. не містить відбитків митних органів (країни відправлення і країни призначення).
З цього приводу колегія суддів зазначає, що ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій Одеською митницею не надано доказів того, що чинним законодавством країни відправлення (Китай) або загальними принципами міжнародного права передбачено обов'язковість наявності печатки митниці відправлення на рахунку-проформі.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що в прайс листі, поданого до митного оформлення б/н від 28.10.2025 зазначено що він діє один день для складання комерційного документа, тобто пізніше ніж видана проформа-інвойс. Тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що до митного оформлення прайс листі, б/н від 28.10.2025 р. не надавався, про що свідчить перелік документів зазначений в картці відмови у прийнятті митної декларації № UA500500/2025/000114(Додаток № 9) та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000077/2 від 07.02.2025 (Додаток № 10 до позову ).
Суд встановив, що до митного оформлення був наданий Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 28.10.2024 (Додаток №15 до позову) виданий Постачальником Товару «SHANDONG WANDA BOTO TYRE CO.,LTD» який містить комерційну пропозицію Постачальника необмеженому колу заінтересованих покупців. При цьому, відображена у прайс-листі вартість товарів, в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у Інвойс № WD202410059A від 28.10.2024 (Додаток № 4 до позову ).
Що ж до посилань апелянта на те, що в наданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт доставки товарів відповідно до умов поставки FOB, то колегія суддів зазначає, що експортна декларація є документом, що підтверджує законність вивезення продукції з країни-експортера та декларант не несе відповідальності за її заповнення експортером.
Митна декларація країни відправлення №43502024000006496 від 28.10.2024р. містить посилання на інвойс №WD202410059A від 11.10.2024р., в якому, в свою чергу, зазначено умови поставки товару.
Колегія суддів критично ставиться до посилань апелянта на те, що наданий прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів, оскільки прайс-лист є додатковим документом довільної форми, що має інформативний характер.
У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів та в обґрунтування вимог апеляційної скарги Одеська митниця зазначає, що в CMR від 04.02.2025 № 2884,3790,4511,4847 зазначено перевізником TRANSPORTNI RISHENNYA LTD, а в наданому від 03.02.2025 документі про перевезення № б/н зазначено ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ».
Як вже зазначалося, до митного оформлення позивачем, серед іншого, надано автотранспортну накладну (CMR) від 04.02.2025 № 2884,3790,4511,4847, що підтверджує транспортування товару за маршрутом м. Чорноморськ (Україна) - м. Одеса (Україна).
У графі 16 вказаної накладної в якості перевізника зазначено ТОВ «Транспортні Рішення» (TRANSPORTNI RISHENNYA LTD).
Вказане підприємство було залучене для здійснення перевезення експедитором за укладеним договором транспортного експедирування №26092024_4 від 26.09.2024р. ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ». Умовами п.2.3.5 вказаного договору Експедитору надано право залучати для виконання зобов'язань за цим договором третіх осіб, при цьому зазначено, що Експедитор несе відповідальність за дії залучених осіб, як за свої власні.
За наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що наявність розбіжностей, про які йдеться в спірному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000077/2 від 07.02.2025р., спростовується матеріалами справи, на що правильно звернув увагу суд першої інстанції.
Апеляційна скарга Одеської митниці не містить обґрунтування помилковості таких висновків суду.
Варто зазначити, що апелянт обмежився посиланням в поданій ним апеляційній скарзі на підстави для коригування митної вартості, зазначені в спірному рішенні № UA500500/2025/000077/2 від 07.02.2025р., кожній з яких, на думку колегії суддів, судом надано належну правову оцінку.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на ненадання ТОВ « 00 ШИН+» всіх додатково витребуваних документів, оскільки відсутність всіх визначених Митницею додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Одеської митниці та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 24 листопада 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук