24 листопада 2025 року справа № 215/3369/23
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Малиш Н.І., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі №215/3369/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністра соціальної політики України Жолнович Оксани Іванівни про встановлення наявності компетенції (повноважень),-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 позивачу відмовлено у відкритті провадження в даній адміністративній справі.
09.11.2023 ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на вищевказане судове рішення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, вищевказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду оригіналу документа на підтвердження сплати судового збору, або актуальних станом на дату подання апеляційної скарги відомостей щодо розміру річного доходу за весь попередній календарний рік, або доказів на підтвердження наявності інших обставин, визначених пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, а також шляхом надання Третьому апеляційному адміністративному суду уточненої апеляційної скарги, зміст якої повинен бути викладений прийнятною діловою мовою, без висловів брутального характеру, домислів щодо незаконної поведінки суду із паспортом позивача, оцінки розумових та особистих якостей судді суду першої інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 означену апеляційну скаргу у даній справі повернуто скаржнику.
10.11.2025 ОСОБА_1 шляхом використання засобів поштового зв'язку повторно направлено апеляційну скаргу, яка зареєстрована Третім апеляційним адміністративним судом 18.11.2025.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги встановлено, що вона подана із порушенням строку на апеляційне оскарження. Оскаржуване судове рішення було ухвалене судом 10.07.2023, тоді як апеляційна скарга подана 10.11.2025, а відтак із значним пропущенням 15-денного строку для оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Скаржник в апеляційній скарзі порушує питання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. Клопотання обґрунтовано тим, що 01.11.2023 ним було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції. Проте, оскільки про ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024, якою було повернуто первинно подану апеляційну скаргу він дізнався лише 04.11.2025 з листа Третього апеляційного адміністративного суду №75320/25 від 15.10.2025, просить суд поновити строк на апеляційне оскарження.
Перевіривши доводи вищевказаного клопотання, встановлено, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Слід зазначити, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту апеляційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, суд зазначає, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду апеляційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених статтею 295 КАС України.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Судом встановлено, що скаржник не навів у заяві поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не усунув недоліки, які стали підставою для повернення попередньо поданої ним апеляційної скарги. Посилання скаржника на те, що про ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024, якою було повернуто первинно подану апеляційну скаргу він дізнався лише 04.11.2025 з листа Третього апеляційного адміністративного суду №75320/25 від 15.10.2025 суд вважає необґрунтованим, оскільки воно свідчить лише про час, коли почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Жодних інших доводів з приводу причин довготривалого подання повторної апеляційної скарги у заявленому клопотанні про поновлення строку зазначено не було.
Частиною 3 ст. 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
З огляду на зазначене, підстави зазначені у клопотанні не є поважними, а тому скаржнику слід надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023, в якій вказати інші поважні підстави для його поновлення.
Крім того, скарга не відповідає вимогам, встановленим п.1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: відсутній документ про сплату судового збору.
Згідно п.п.5 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду розмір ставки судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2684,00 грн. Таким чином, за подання апеляційної скарги скаржником має бути сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
У той самий час, ОСОБА_2 разом з апеляційною скаргою подано заяву про звільнення від сплати судового збору, яка мотивована тим, що з огляду на тяжкий майновий стан, позивач позбавлений можливості сплатити судовий збір, на підтвердження чого надав Довідку Тернівського УПСЗН від 12.09.2025 №3285, відповідно до якої, за період з січня 2023 року по грудень 2024 року ОСОБА_1 отримано компенсацію у розмірі 58068,00 грн.
Розглянувши зазначену заяву про звільнення від сплати судового збору зазначаю наступне.
Частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
У контексті відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити його та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
При цьому, посилання заявника в апеляційній скарзі на незадовільне матеріальне становище, отримання щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю не може бути оцінено як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, оскільки останній не відображає майновий стан сторони, а додана до заяви про звільнення від сплати судового збору довідка про розмір отриманої щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю не містить відомостей безпосередньо про майновий стан позивача.
Зважаючи на викладене, вказане клопотання не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суддя вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 169, 295, 296, 298 КАС України, суддя, -
Визнати підстави вказані ОСОБА_1 в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі №215/3369/23 - залишити без руху.
Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку;
- належних доказів на підтвердження скрутного матеріального стану, якими можуть бути, довідка податкового органу з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків або документ про сплату судового збору у розмірі 2684,00грн.
Судовий збір сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155 , Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається скаржнику.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Малиш Н.І.