23 жовтня 2025 року м.Дніпросправа № 340/8317/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 340/8317/24 (суддя Сагун А.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом в якому, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі відповідач):
- № 00142810704 від 16 липня 2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 35 877,00 грн за порушення п. 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,
- № 00142820704 від 16 липня 2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 020,00 грн. за порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України,
- № 00142800704 від 16 липня 2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 604,00 грн. за порушення п. 1, 2 ст. З Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про проведення відповідачем фактичної перевірки з порушенням встановленого порядку, неналежним оформленням акту перевірки. Вказує на відсутність порушень чинного законодавства України, наполягає, що ним були надані всі необхідні документи на запити відповідача, здійснено належний облік товарів, а контрольно - розрахункова операції з продажу товару здійснювалась у готівковій формі з наданням фіскального чеку.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.
З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та подав апеляційну скаргу. У скарзі, посилаючись на помилкове застосування судом норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неналежну оцінку судом доказів у справі, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог та скасування оскаржених ним рішень відповідача.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що у спірних правовідносинах відповідачем не обґрунтовано правомірності призначення і проведення фактичної перевірки позивача відповідно до підпункту 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Проведення податкової перевірки з порушенням встановленої процедури не створює правомірних наслідків такої перевірки та є достатньою правовою підставою для висновку про протиправність оскаржуваних рішень, прийнятих контролюючим органом за результатами такої перевірки.
Акт фактичної перевірки № б/н від «без дати» в п. 4.3 не містить переліку документів, що надавалися позивачем під час перевірки та на виконання запиту від 18.06.2024р. № б/н.
В порушення вимог п.85.2 та 85.4 ст.85 ПКУ посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області були складені та надані запити від 18.06.2024р. № б/н про надання документів за 1,5 години до дати та часу закінчення перевірки, оскільки перевірка закінчилася о 17:30 18.06.2024р. Підготувати значний об'єм запитуваних контролючим органом документів за 1,5 години 18.06.2024р. фізично було неможливо.
Контрольно - розрахункові операції з продажу в тому числі і шуруповерту акумуляторного PRO-CPAFT RA-18 PRO з DFR патроном здійснювалась у готівковій формі з наданням фіскального чеку № 9957 від 18.06.2024р. (копія додається) у відповідності до вимог ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР та у формі, згідно з Додатком 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016р. № 13, що також підтверджується особистою заявою головного державного інспектора відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Кіровоградській області Коробка В.В. від 18.06.2024р. про повернення готівкових коштів. Контрольно - розрахункова операція з повернення товару здійснювалась у готівковій формі з наданням фіскального чеку № 9967 від 18.06.2024р. (копія додається) у відповідності до вимог ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР та у формі, згідно з Додатком 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016р. № 13. Копія фіскального чеку № 9957 від 18.06.2024р. контрольно - розрахункової операції з продажу шуруповерту акумуляторного з DFR патроном надана посадовим особам ГУ ДПС у Кіровоградській області з незначним запізненням при першій можливості, оскільки 18.06.2024р. за розпорядженням НЕК Укренерго застосовувались графіки погодинних відключень, та в торговому приміщенні, де позивач здійснює свою підприємницьку діяльність, на час здійснення контрольно-розрахункові операції було відсутнє електропостачання. Дана обставина була проігнорована судом під час розляду справи
Крім того, скаржник звертає увагу суду, що посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області також було складено протокол про адміністративне правопорушення від 18.06.2024р. № 001489 за ч.1 ст. 155-1 КУпАП, яке ставилось у провину ФОП ОСОБА_1 (порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг). Постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12.07.2024р. у справі № 390/1399/24 закрито провадження в справі за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1551 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідачем було подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав належну оцінку доказам, що подавалися обома сторонами. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відзиві відповідач наполягає, що перевірку призначено та проведено у відповідності до вимог податкового законодавства. Під час перевірки виявлено та зафіксовано порушення, які позивач не спростував належними доказами. Отже, штрафні санкції до позивача застосовано правомірно, з огляду на що суд і відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог про скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Позивач подавав свою письмову відповідь на відзив відповідача.
Позивачем неодноразово були заявлені клопотання про розгляд справи судом апеляційної інстанції за участі сторін у судовому засіданні.
Колегія суддів ухалила відмовити у задоволенні таких клопотань, при цьому враховує, що справа судом першої інстанції віднесена до категорії незначних, а оскаржене позивачем рішення суду ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Дана справа в суді апеляційної інстанції може бути вирішена на підставі наявних у ній доказів та не потребує виклику сторін у судове засідання.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що уповноваженими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області було проведено фактичну перевірку магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставою для проведення перевірки був наказ Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 17.06.2024 №447-п “Про проведення фактичних перевірок», прийнятий згідно ст.19-1, п.п.20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп. 80.2.2, 80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України, відповідно до службової записки від управління оподаткування фізичних осіб від 11.06.2024 №3765/11-28-24-05-03 щодо розгляду скарги гр. ОСОБА_2 від 25.04.2024 б/н (вх. ГУ ДПС в області від 25.04.2024 №М/77) ( а.с.145-146), у тому числі з питань офіційного оформлення найманих працівників та виплати заробітної плати (а.с.82). Тривалість перевірки не більше 10 діб.
За результатами перевірки було складено акт фактичної перевірки від 18.06.2024, зареєстрований в ГУ ДПС в області 19.06.2024 за №8826/11/28/РРО/ НОМЕР_1 ( а.с.92-93).
Фактичною перевіркою встановлено недотримання ФОП ОСОБА_1 вимог:
- п.1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі - Закон України від 06.12.1995 № 265/95-ВР), а саме: не проведення розрахункових операцій через РРО та не видача розрахункового документу встановленої форми на суму 2604,00 грн., (при проведенні контрольної розрахункової операції);
- п. 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР, а саме: реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку на суму 35877,00 гривень;
- п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, а саме: не надання в повному обсязі первинних документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач подав заперечення до акту фактичної перевірки від 26.06.2024 (а.с. 36-43), за результатами розгляду яких заперечення залишено без задоволення (а.с.119-124).
ГУ ДПС у Кіровоградській області винесені ППР від 16.07.2024 року:
- №00142800704 про застосування штрафної санкції в розмірі 2 604,00 грн. за порушення п.1, 2 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій);
- №00142810704 про застосування штрафної санкції в розмірі 35 877,00 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів);
- №00142820704 про застосування штрафної санкції в розмірі 1 020,00 грн. за порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України (ненадання особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки) (а.с.116-118).
Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем призначено та проведено перевірку з дотриманням процедури, визначеної законом. Позивачем не спростовано фактів виявлених під час перевірки порушень, а отже штрафні санкції спірними рішеннями відповідача застосовані правомірно.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується з наступних підстав.
Право на проведення перевірки, в тому числі фактичної перевірки, визначено положеннями пункту 75.1. статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), при цьому така перевірка повинна проводитися в межах повноважень контролюючого органу виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.
Вимоги до змісту наказу керівника контролюючого органу про проведення фактичної перевірки встановлені абзацом 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України, відповідно до якого в наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Отже, ПК України закріплює таку обов'язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, а також необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.
Відтак, під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті зазначення платника податків, який має перевірятися, та чіткого визначення у наказі правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.
Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26 березня 2024 року в справі № 420/9909/23 викладено наступний правовий висновок:
“У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому, відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Такий наказ не можна вважати протиправним.
Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.».
Фактичну перевірку господарської одиниці позивача проведено на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (підстава - наявна інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) та підпункту 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України (письмове звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування).
Відповідачем суду була надана службова записка від управління оподаткування фізичних осіб від 11.06.2024 №3765/11-28-24-05-03 щодо розгляду скарги гр. ОСОБА_2 від 25.04.2024 б/н (вх. ГУ ДПС в області від 25.04.2024 №М/77) (а.с.145-146).
Отже, в основу проведення фактичної перевірки платника податків контролюючим органом покладено підпункти 80.2.2 та 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України і підставою для проведення перевірки слугувала інформація, яка свідчила про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Застосовуючи до спірних в цій справі правовідносин приведені висновки Верховного Суду відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки в наказах вказано, що підставою для призначення фактичної перевірки є підпункти 80.2.2 та 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України, це є мінімально достатнім, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про дотримання контролюючим органом вимог ПК України, які пред'являються до наказу про проведення фактичної перевірки, суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованим.
У посадової особи контролюючого органу виникає право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення.
Перевірка господарської одиниці, де здійснює діяльність позивач, проводилась в присутності самого позивача ФОП ОСОБА_1 .. Перед початком перевірки перевіряючими пред'явлено службові посвідчення та направлення на перевірку, які підписані в.о. керівника контролюючого органу та скріплені печаткою контролюючого органу. В документах зазначені дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта - платника податку, який перевіряється, мета, вид перевірки, підстави (ст.75, пп.80.2.2 п.80.2 ст.80, ст.81 Кодексу), дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку ( а.с. 83-87).
Працівники контролюючого органу були допущені до перевірки.
Отже, у контролюючого органу були всі наявні підстави для проведення фактичної перевірки позивача.
Щодо посилання позивача у скарзі на те, що акт фактичної перевірки № б/н від “без дати» складений та наданий для ознайомлення та підписання 18.06.2024р. в порушення вимог п. 86.5 ст. 86 ПК України без попередньої його реєстрації, тобто не містить реєстраційного номеру, дати реєстрації акту та дати складання акту фактичної перевірки, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 86.5 ст. 86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
Як вбачається зі змісту акту фактичної перевірки від 18.06.2024, його зареєстровано в ГУ ДПС в Кіровоградській області 19.06.2024 за №8826/11/28/РРО/ НОМЕР_1 , що спростовує доводи позивача про порушення контролюючим органом вимог ст. 86 ПК України (а.с.92-93).
Щодо суті виявлених під час перевірки порушень податкового законодавства.
Відповідно до запиту перевіряючих осіб від 18.06.2024р. про надання документів (а.с.108) у зв'язку з проведенням фактичної перевірки, державні інспектори просили зняти у їх присутності фактичні залишки ТМЦ (підакцизний товар) на початок перевірки та надати в термін до 14:30 18.06.2024р. копії первинних документів, що належать до або пов'язані з предметом перевірки, а саме: надати документи на працевлаштування касиром, яка здійснювала розрахункові операції при здійсненні контрольної розрахункової операції 18.06.2024р., а саме: ОСОБА_3 .
На виконання запиту ФОП ОСОБА_1 було надано о 14:35 18.06.2024р. засвідчені копії документів на 4 аркушах:
- заяви ОСОБА_3 про прийняття на роботу від 29.12.2023р.
- наказу № 1 від 29.12.2023р. про прийняття на роботу;
- форми трудового договору від 29.12.2023р. (а.с.48).
Відповідно до запиту відповідача від 18.06.2024р. про надання документів ( а.с.107), в термін до 17:00 18.06.2024р. належало надати: договір оренди; реєстраційне посвідчення; довідку про опломбування; інформацію про товар, який придбано в ході контрольної розрахункової операції - Шуруповерт акумуляторний РRО-СРАFТ PА-18 РRО з DFR патроном в кількості 1 шт. вартістю 2604,00 грн., а саме: кому належить вищевказаний товар та документи, які підтверджують його походження (накладна); первинні документи на товар, зазначений в описі ТМЦ від 18.06.2024р., табелі обліку робочого часу, форму ведення обліку товарних запасів в магазині за адресою: вул. Шосейна, 3 Б, с. Соколівське, Кропивницький район.
Запит отримано о 15:28 18.06.2024, тому позивач вказав, що надати до 17.00 запитані документи не є можливим.
Позивач стверджує, що на виконання запиту ним 18.06.2024 було надано засвідчені копії документів на 15 аркушах:
- договору оренди від 29.12.2023р.;
- реєстраційного посвідчення № 40 від 03.01.2024р.;
- акту введення в експлуатацію РРО № 5709 від 03.01.2024р.;
- довідки про опломбування РРО № 20804 від 03.01.2024р.;
- видаткові накладні від 24.05.2024р., 16.05.2024р., 04.06,2024р., 05.06,2024р., 14.06.2024р. на підтвердження походження товару, зазначеного в описі ТМЦ;
- табелі обліку робочого часу за січень-травень 2024р.;
- витяг з Форми ведення обліку товарних запасів (складної побутової техніки) ФОП ОСОБА_1 .
Суд встановив, що такі документи були надані позивачем відповідачу як додатки до заперечення до акту фактичної перевірки №б/н від 23.06.2024 (а.с.36-43).
Згідно пояснення ФОП ОСОБА_1 від 18.06.2024 надати форму ведення обліку товарних запасів за адресою с. Соколівське вул. Шосейна, 3/б не має змоги під час перевірки, тому що не представляється можливим (а.с.114).
Представниками відповідача складено акт про ненадання позивачем документів на запит від 18.06.2024 (а.с.91), що спростовує твердження позивача про не складання такого акту.
Пунктом 85.2 ст. 85 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Документи, які запитувались контролюючим органом і не були наданні платником податку у період перевірки, зокрема форма ведення обліку товарних запасів, не можуть розцінюватись, як додаткові документи у розумінні п. 86.7 ст. 86 ПК України, а відтак не можуть бути і матеріалами перевірки.
Тобто, документи, що подані позивачем разом з запереченнями до акту перевірки є додатками до заперечень, а не документами, що надавались на запит контролюючого органу.
Отже, суд обгрунтовано відмовив позивачу у задоволенні його вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 00142820704 від 16 липня 2024 року про нарахування штрафних санкцій в розмірі 1 020,00 грн. за порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України.
Щодо нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР). Дія цього закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Отже, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів. Для підтвердження ведення такого обліку суб'єкт господарювання під час проведення перевірки зобов'язаний надати контролюючому органу документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів.
Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, що затверджений відповідно до статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" наказом Міністерства фінансів України № 496 від 03 вересня 2021 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 року за № 1411/37033 (далі Порядок № 496), визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі - ФОП), які відповідно до Закону зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП.
Так, пунктом 2 Порядку № 496 визначено, що:
- документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи;
- первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару. Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП. У первинних документах, що засвідчують знищення, втрату або використання товарів на власні потреби, зазначається вартість товару за ціною придбання, підтвердженою обліком товарів, визначеним цим Порядком, та не зазначаються реквізити постачальника і отримувача товару;
- товарні запаси - сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).
Розділом II Порядку № 496 безпосередньо врегульований Порядок ведення обліку товарних запасів, який полягає в наступному:
1. Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.
ФОП, який здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації».
Пунктом 2 вказаного розділу визначено, що форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі.
Форма обліку має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП або серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об'єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.
Записи у Формі обліку ведуться в хронологічному порядку надходження або вибуття товарів (п.4 розділу ІІ Порядку № 496).
Відповідно до п. 9 розділу ІІ Порядку № 496, заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об'єктах) відсутні: 1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку; 2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи; 3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.
Згідно з пунктом 11 розділу II Порядку № 496 форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред'явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).
Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такої ФОП.
Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.
Отже, документами, які підтверджують облік та походження товарів, є встановлена Порядком № 496 Форма ведення обліку товарних запасів, а також первинні документи. Форма обліку та первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки.
Судом встановлено, що позивач під час проведення перевірки на вимогу контролюючого органу не надав Форму ведення обліку товарних запасів разом з описом залишку товарів на початок обліку та документами, що підтверджують придбання та походження товарів, що реалізовувались та знаходяться в реалізації (згідно опису залишків товару) у магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого на реалізації перебувало товарів на загальну суму 35 877, 00 грн. (а.с.93,102).
Згідно акту перевірки, на запит ФОП ОСОБА_1 надав видаткові накладні, у яких відсутні обов'язкові реквізити, а саме адреси доставки: АДРЕСА_1 . Інших документів на переміщення товару не надано.
Видаткові накладні від 16.05.2024р. №БЗКФ 134, від 24.05.2024 №БЗТЮ 8, від 04.06.2024р. № БЗТІО 9, від 05.06.2024р. №БЗИД 3, від 14.06.2024р. № ХЛ00244713 (а.с. 110-113), на які посилається позивач, підтверджують придбання позивачем товару, однак не підтверджують внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами).
Згідно із статтею 20 Закону №265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Тобто, ненадання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, визначено самостійною підставою для застосування штрафної санкції.
При цьому, Законом було введено обов'язок суб'єктів господарювання надавати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №280/6422/22.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірним податковим повідомленням-рішенням № 00142810704 від 16 липня 2024 року до позивача правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму в розмірі 35 877,00 грн, а тому підстави для його скасування відсутні.
Щодо вимог позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 00142800704 від 16 липня 2024 року, яким застосовано до позивача штрафну санкцію в розмірі 2 604,00 грн. за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (абз. 1 п. 1);
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (абз. 1 п. 2).
Згідно з ст.17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.
Буквальний аналіз змісту вказаного вище п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання таких обовязків:
- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор;
-непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;
-невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті.
За визначенням статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі - Положення №13).
Суд встановив, що уповноваженими особами відповідача 18.06.2024 року о 11:48 год. було проведено контрольну розрахункову операцію за місцем реалізації товарів, а саме у магазині “Будмайдан» придбано шуруповерт акумуляторний PRO-CP AFT RA-18 PRO з DFR патроном в кількості 1 шт., вартістю 2604,00 грн.. Продавець не провела розрахункову операцію через РРО та не видала фіскальний чек на суму 2604,00 грн. (а.с.101).
Щодо тверджень позивача про те, що контрольно - розрахункова операція з продажу шуруповерту акумуляторний PRO-CP AFT RA-18 PRO з DFR патроном в кількості 1 шт. вартістю 2604,00 грн. здійснювалась у готівковій формі з наданням фіскального чеку № 9957 від 18.06.2024р. (а.с.45). Судом було встановлено що відповідно до системи СОД РРО даний чек було сформовано 18.06.2024 року о 13:13:30, тобто розрахункову операцію було проведено через РРО після початку проведення перевірки (майже через 2 годин). Отже, фіскальний чек № 9957 від 18.06.2024р не спростовує висновки контролюючого органу щодо не проведення розрахункових операції через РРО та не видачі розрахункового документу встановленої форми на суму 2604 грн.
Заява головного державного інспектора відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Кіровоградській області Коробка В.В. від 18.06.2024р. про повернення готівкових коштів (а.с.46) при поверненні товару, придбаного під час контрольної закупки, з наданням фіскального чеку № 9967 від 18.06.2024 о 15:43:46 с. год. не є доказом проведення позивачем розрахункових операції через РРО та видачі розрахункового документу встановленої форми на суму 2604 грн. під час покупки 18.06.2024 року о 11:48 год.
Стосовно посилання позивача на постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12.07.2024р. у справі № 390/1399/24.
Судом встановлено, що постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12.07.2024р. у справі № 390/1399/24 закрито провадження в справі відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с. 65-67).
Згідно вимог ч. 6 та 7 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.
Адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Як вірно зауважив суд першої інстанції, відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, не є тотожним та не встановлює беззаперечного факту відсутності порушень позивачем податкового законодавства України та вимог Закону № 481/95-ВР, які за своєю правовою природою є різними видами відповідальності, порядок та підстави притягнення реалізуються за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Зі змісту постанови Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12.07.2024р. у справі № 390/1399/24 провадження у адміністративній справі закрито через те, що суд прийшов до висновку, що матеріалами справи не підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, оскільки відсутні докази, що саме він не видав фіскальний чек при придбанні споживачем товару. В той же час доданими доказами підтверджено, що такий чек не видала інша не встановлена особа.
Суд у даній справі встановив, що касиром, яка повинна була здійснювати розрахункові операції при здійсненні контрольної розрахункової операції 18.06.2024р., була ОСОБА_3 .
ФОП ОСОБА_1 на запит контролюючого органу від 18.06.2024 надав засвідчені копії документів, а саме: заяву ОСОБА_3 про прийняття на роботу від 29.12.2023р.; наказ № 1 від 29.12.2023р. про прийняття на роботу; форму трудового договору від 29.12.2023р.
Тобто, в ході розгляду даної справи, встановлено особу, яка здійснювала розрахункову операцію без видачі чеку та її працевлаштування у позивача.
Таким чином, судами і в даній адміністративній справі, і у справі про адміністративне правопорушення, встановлено факт реалізації товару під час контрольної закупки без видачі розрахункового документу.
Колегія суддів відхиляє доводи позивача стосовно того, що видати розрахункові документи під час реалізації товару при проведенні контрольної розрахункової операції не було можливо через відсутність світла та електроенергії, оскільки таких заперечень в акті перевірки ним викладено не було, а такі доводи з'явилися вже після проведення перевірки. Відповідно, не розцінює через це і як доказ, долучений до апеляційної скарги графік відключень, оскільки не зрозуміло за якою адресою яка черга та в який час було вимкнено електроенергію.
Решта доводів позивача висновків суду першої інстанції також не спростовують.
З огляду на викладене, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення № 00142800704 від 16 липня 2024 року, яким застосовано до позивача штрафну санкцію за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, судом повно встановлено обставини справа, надана оцінка всім доводам та запереченям сторін, доказам у справі. Підстави для скасування оскарженого позивачем рішення суду першої інстанції відсутні. Апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 340/8317/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак