24 листопада 2025 р. Справа № 520/30758/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2024, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/30758/24
за позовом ОСОБА_1
до Головноо управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач, апелянт), в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення № 963290175840 від 25.07.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ в редакції Закону № 2663-111 від 12.07.2001 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, та в подальшому проводити перерахунки пенсії згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХII в редакції Закону № 2663-111 від 12.07.2001 на підставі Постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури і довідок (інформацій) обласної прокуратури, у тому числі Постанови КМУ від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури», якою внесені зміни до Постанови КМУ від 31.05.2012 № 505 та підвищено посадові оклади і змінено розмір надбавок за класні чини працівникам органів прокуратури, виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати, без обмеження розміру заробітної плати для перерахунку пенсій, з урахуванням посадового окладу, надбавки за вислугу років, матеріальної допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально побутових питань), згідно довідки Закарпатської обласної прокуратури №21-48вих23 від 05.09.2023, без обмежень граничного розміру виплати пенсії, та здійснювати виплати з урахуванням перерахунку, вказаної пенсії у повному обсязі без обмеження її максимального розміру, без оподаткування та нарахування військового збору та у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити подальші перерахунки пенсії та її виплати незалежно від працевлаштування, незалежно від перебування на посадах в органах прокуратури України, органах державної влади України або органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності, а також незалежно від одержаного заробітку, прибутку.
В обґрунтування позовних вимог вказує на протиправність рішення ГУ ПФУ в Харківській області № 963290175840 від 24.07.2024, яким після здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №21-48вих23 від 05.09.2023, виданої Закарпатською обласною прокуратурою, розмір пенсії позивача було обмежено максимальним розміром, чим порушено права ОСОБА_1 на належне пенсійне забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 по справі № 520/30758/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення № 963290175840 від 25.07.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ в редакції Закону № 2663-111 від 12.07.2001 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, та в подальшому проводити перерахунки пенсії згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХII в редакції Закону № 2663-111 від 12.07.2001 на підставі Постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури і довідок (інформацій) обласної прокуратури, у тому числі Постанови КМУ від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури», якою внесені зміни до Постанови КМУ від 31.05.2012 № 505 та підвищено посадові оклади і змінено розмір надбавок за класні чини працівникам органів прокуратури, виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати, без обмеження розміру заробітної плати для перерахунку пенсій, з урахуванням посадового окладу, надбавки за вислугу років, матеріальної допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально побутових питань), згідно довідки Закарпатської обласної прокуратури №21-48вих23 від 05.09.2023, без обмежень граничного розміру виплати пенсії, та здійснювати виплати з урахуванням перерахунку, вказаної пенсії у повному обсязі без обмеження її максимального розміру, без оподаткування та нарахування військового збору та у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити подальші перерахунки пенсії та її виплати незалежно від працевлаштування, незалежно від перебування на посадах в органах прокуратури України, органах державної влади України або органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності, а також незалежно від одержаного заробітку, прибутку.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 по справі №520/30758/25 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що 25.07.2024 ГУ ПФУ в Харківській області проведено перерахунок пенсії позивача у зв'язку зі зміною надбавки ОСОБА_1 відповідно до заяви від 17.07.2024 на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури № 21-48вих23 від 05.09.2023, в результаті якого розмір пенсії позивача склав 50177,36 грн.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, та в подальшому проводити перерахунки пенсії згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII, апелянт вказує, що положення ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІІ, які визначали умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати, з дня набрання чинності Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014, тобто 15 липня 2015 року, втратили чинність. У зв'язку з чим, на переконання відповідача, під час вирішення справи необхідно керуватися нормами ст. 86 Закону №1697-VII, а не положеннями ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Крім того зауважив, що частина 20 статті 86 Закону №1697-VII (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(I)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню, починаючи з цієї дати.
Щодо позовних вимог про зобов'язання здійснювати позивачу виплати з урахуванням перерахунку вказаної пенсій у повному обсязі без обмеження її максимального розміру, незалежно від працевлаштування, незалежно від перебування на посадах в органах прокуратури України, органах державної влади України або органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності, а також незалежно від одержаного заробітку, прибутку, апелянт посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 10.12.2020 у справі № 580/492/19, від 24.06.2020 по справі № 580/234/19, від 10.09.2021 по справі № 580/5238/20, стверджує, що положення норм чинного законодавства, якими обмежується максимальний розмір пенсії, не визнавалися у встановленому порядку неконституційними, отже, є чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України. У зв'язку з чим, на переконання відповідача, відсутні підстави для здійснення нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру відповідно до ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 №№ 1789-ХІІ "Про прокуратуру", оскільки положення цієї статті втратили чинність.
Щодо вимог позивача про зобов'язання провести перерахунок пенсії, виходячи з розміру 90% від суми заробітної плати, без обмеження розміру заробітної плати для перерахунку пенсії, відповідач зазначає, що відповідно до ч. 2 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержаної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Стверджує, що відповідно до постанови Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20 до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру», повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон № 1697 не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ «Про прокуратуру», що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.
З огляду на викладене, відповідач вважає, що на спірні правовідносини поширюються положення ч. 2 ст. 86 Закону № 1697, згідно з якими пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції, що 17.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру» № 1789-XII в редакції Закону № 2663-111 від 12.07.2001 року в розмірі 90% відсотків від заробітної плати, до якої додав, зокрема, довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, видану Закарпатською обласною прокуратурою від 05.09.2023 року № 21-48вих23.
Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області № 963290175840 від 24.07.2024 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі вказаної довідки, однак обмежено її розмір максимальним розміром.
Вважаючи протиправним вказане рішення ГУ ПФУ в Харківській області в частині обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ в редакції Закону № 2663-111 від 12.07.2001 року, як такого, що обмежує існуюче у позивача право, передбачене Законом України «Про прокуратуру», на перерахунок пенсії.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ), який набрав чинності 15.07.2015.
Відповідно до ч.12 ст.86 Закону №1697-VІІ, яка викладена в редакції Закону від 02.12.2014 №76-VIII і набрала чинності з 25.04.2015, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Протягом 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України відповідний порядок не визначено.
Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 встановлено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність та не підлягають застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, з 13.12.2019 підлягає застосуванню первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII, яка встановлює право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Абзацом 7 cт.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 piк" установлено у 2022 poці прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на мiсяць у розмiрi для працездатних осiб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 сiчня - 1600 гривень.
У зв'язку з пiдвищенням посадового окладу з 01.01.2022 у пенсiонерiв, яким призначено пенсiю за вислугу poків вiдповiдно до законiв України від 05.11.1991 №1789-ХІІ та від 14.10.2014 №1697-VІІ "Про прокуратуру", у тому числi й у позивача, виникло право на перерахунок призначеної пенсiї згiдно з умовами, визначеними ч.20 cт.86 Закону №1697-VII в первиннiй редакцiї.
Матеріалами справи підтверджено, що 05 вересня 2023 року Закарпатською обласною прокуратурою складено довідку № 21-48вих23 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії на ім'я ОСОБА_1 , в якій зазначено, що відповідно до ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування, за нормами чинними на 01.01.2022 за відповідною (прирівняною) посадою керівника Закарпатської обласної прокуратури становить: посадовий оклад - 72000,00 грн; надбавка за вислугу років 30% - 21600,00 грн; матеріальна допомога для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань (1/12) - по 7800,00 грн відповідно. Всього - 109200 грн.
17 липня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури від 05.09.2023 № 21-48вих23.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.07.2024 №963290175840 пенсію ОСОБА_1 перераховано на підставі вказаної довідки Закарпатської обласної прокуратури від 05.09.2023 № 21-48вих23. Розмір пенсії в підсумку склав 50177,36 грн.
Тобто, відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача за його заявою та на підставі поданої ним довідки.
Разом з цим, звертаючись до суду з цим позовом ОСОБА_1 , серед іншого, просить суд визнати незаконним та скасувати вказане рішення № 963290175840 від 25.07.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яким, як стверджує позивач, йому було відмовлено в перерахунку пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ в редакції Закону № 2663-111 від 12.07.2001 року, що, з огляду на наведені вище обставини, є таким, що не відповідає дійсності.
Адже, навпаки, означеним рішенням відповідача № 963290175840 від 25.07.2024 пенсію ОСОБА_1 було перераховано.
Таким чином, враховуючи помилковість формування позивачем своїх вимог у вказаній частині, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення № 963290175840 від 25.07.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Суд першої інстанції під час розгляду справи не врахував наведених обставин, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у вказаній частині.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, та в подальшому проводити перерахунки пенсії згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХII в редакції Закону № 2663-111 від 12.07.2001 на підставі Постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури і довідок (інформацій) обласної прокуратури, у тому числі Постанови КМУ від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури», якою внесені зміни до Постанови КМУ від 31.05.2012 № 505 та підвищено посадові оклади і змінено розмір надбавок за класні чини працівникам органів прокуратури, виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати, слід зазначити наступне.
Так, колегією суддів при дослідженні матеріалів справи, а саме витягу з пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 10) було встановлено, що 25.07.2024 ГУ ПФУ в Харківській області перерахунок пенсії позивача було проведено виходячи з розміру 90% від суми середнього заробітку.
Колегія суддів зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
З наведеного слідує, що відповідачем під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 застосовано саме такий відсотковий розмір середнього заробітку, про який вказує сам позивач у позові (90%).
Тобто, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.
У зв'язку з чим, в суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати, що зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог у вказаній частині.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо необхідності перерахунку пенсії позивача, виходячи з розміру 60% від суми заробітної плати, адже, як вказано вище, самим пенсійним органом здійснено такий перерахунок із застосуванням відповідного показника на рівні 90%.
З приводу позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років без обмеження розміру заробітної плати для перерахунку пенсій, з урахуванням посадового окладу, надбавки за вислугу років, матеріальної допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально побутових питань), згідно довідки Закарпатської обласної прокуратури №21-48вих23 від 05.09.2023, без обмежень граничного розміру виплати пенсії, та здійснювати виплати з урахуванням перерахунку, вказаної пенсії у повному обсязі без обмеження її максимального розміру, без оподаткування та нарахування військового збору та у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити подальші перерахунки пенсії та її виплати незалежно від працевлаштування, незалежно від перебування на посадах в органах прокуратури України, органах державної влади України або органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності, а також незалежно від одержаного заробітку, прибутку, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно з ч.14 ст.50-1 Закону №1789-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вказане обмеження виплати пенсії максимальним її розміром встановлено Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року та прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про прокуратуру" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Як встановлено пунктом 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (до 1 жовтня 2011 року).
Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, який набрав чинності з 01.04.2015, частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону №1789-XII замінено чотирма частинами такого змісту, зокрема: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У зв'язку з цим частини шістнадцяту - двадцяту вважати відповідно частинами дев'ятнадцятою - двадцять третьою".
Крім того, 15.07.2015 року набрав чинності Закон №1697-VII відповідно до розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.
Відтак, ч.18 ст.50-1 Закону № 1789-XII, яка застосовувалась субсидіарно з пунктом 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, на час проведення перерахунку пенсії позивачу втратила чинність з набранням чинності Закону №1697-VII, а тому до спірних правовідносин не застосовується.
Відповідно, висновки суду першої інстанції про необхідність врахування під час розгляду цієї справи приписів Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII є безпідставними.
Водночас, відповідно до абз.6 ч.15 ст.86 Закону №1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Колегія суддів зазначає, що норма абз. 6 ч.15 ст. 86 Закону №1697-VII не визнавалася Конституційним Судом України такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), отже є чинною і підлягає виконанню.
Отже, на момент звернення позивача за перерахунком пенсії вказаною вище нормою встановлювалося обмеження розміру виплачуваної пенсії, ця норма законодавства неконституційною не визнавалась, є чинною та обов'язковою до виконання органами Пенсійного фонду України.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах від 24.05.2021 у справі 140/3802/21, від 12.01.2022 у справі №140/24264/21, від 14.09.2022 у справі №380/7330/21, від 17.11.2022 у справі №140/1022/21, від 29.06.2022 у справі №500/5077/21, від 22.08.2023 у справі №140/7066/21, від 14.05.2024 у справі №440/5835/21.
Аналогічний підхід до вирішення питання щодо обмеження пенсії максимальним розміром був застосований також Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 при вирішенні справи №580/5962/20. Верховний Суд зазначив, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат. Так, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
Верховий Суд врахував, що розмір пенсії працівників прокуратури, з урахуванням встановлених обмежень максимальною сумою, залишається вищим середньомісячного розміру пенсії в Україні. Тобто, встановлення максимального розміру пенсії для працівників прокуратури не поставило їх у невигідне становище, оскільки їх право на соціальне забезпечення було за ними збережене, вони не були позбавлені своїх засобів для існування і не були піддані ризикові недостатності таких засобів для життя. Тому встановлення максимального розміру пенсії не можна вважати таким, що поклало на працівників прокуратури надмірний чи непропорційний тягар, чи порушило їх право на мирне володіння своїм майном. При цьому таке обмеження не є дискримінаційним, оскільки стосується не лише працівників прокуратури, а й інших категорій пенсіонерів, зокрема поширюється на пенсії, призначені відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення".
Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії згідно зі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ без обмеження її максимального розміру, без обмеження розміру заробітної плати для перерахунку пенсій, що безпідставно не враховано судом першої інстанції.
Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити подальші перерахунки пенсії ОСОБА_1 та її виплати незалежно від працевлаштування, незалежно від перебування на посадах в органах прокуратури України, органах державної влади України або органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності, а також незалежно від одержаного заробітку, прибутку, колегія суддів вважає передчасними, такими, що звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 1, п. 4 ст. 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
З огляду на викладене, враховуючи неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, внаслідок чого прийнято помилкове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 по справі № 520/30758/24 слід скасувати та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 по справі № 520/30758/24 - скасувати.
Ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Т.С. Перцова