24 листопада 2025 р.Справа № 440/7937/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, повний текст складено 25.09.25 по справі № 440/7937/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
10.08.2025 через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, в якій просить зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії за особистим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим 01.06.2021, із врахуванням розміру заробітної плати згідно з довідками №35 від 09.07.2012, з урахуванням довідки №47 від 16.07.2012, виданої ТОВ «ВАДО», та довідки, виданої архівним відділом виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №02-04/2/1782-С від 22.09.2020 з 06.01.2021.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 заяву позивачки про встановлення судового контролю у справі повернуто ініціатору звернення.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 та прийняти постанову, якою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом 10-ти днів, з дня отримання цієї постанови суду, подати до Полтавського окружного адміністративного суду докази виконання перерахунку розміру пенсії за віком ОСОБА_1 згідно довідки про заробітну плату № 02-04/2/1782-С та довідки про заробітну плату №35 з 06.01.2021, з урахуванням довідки № 47 від16.07.2012. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про повернення заяви, не навів жодних мотивів та не зазначив, у чому саме полягають недоліки поданої заяви. В ухвалі відсутні посилання на конкретні норми закону, які були порушені позивачкою. Вважає, що ухвала є немотивованою, що суперечить вимогам ст.243 КАС України, відповідно до якої ухвала суду має бути законною та обґрунтованою. Вказує, що фактичне повернення заяви без розгляду позбавляє позивачку права на ефективний засіб юридичного захисту, гарантований ст.382 КАС України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Звертає увагу, що використавши калькулятор розрахунку розміру пенсії, який розміщений на офіційному порталі ПФУ України, позивачкою зроблено розрахунок розміру своєї пенсії, який повинен бути нарахований їй з 06.01.2021, враховуючи розмір заробітку у ТОВ «ВАДО» та МПП «Ліберті». Відповідно до розрахунку розмір пенсії повинен становити 23610,00 грн щомісяця, крім того повинно бути виплачено різницю між розміром пенсії, на яку має право позивачка та розміром фактично сплаченої пенсії за період з 06.01.2021 по теперішній час, з індексацією за 2021-2025 рр.
Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивачки.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст.229 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи заяву позивачки про встановлення судового контролю у справі, суд першої інстанції виходив з того, що неодноразове повторне звернення до суду першої інстанції із заявами, що містять аналогічні вимоги, які вже були розглянуті судом по суті з ухваленням судового рішення, у силу пункту 1 частини другої статті 45 КАС України свідчить про вчинення позивачем дій, які слід розтлумачити як зловживання правом на звернення до суду.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про повернення заяви позивачки про встановлення судового контролю, з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 Кодексу, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду чи умисне ухилення від вчинення будь-яких дій, спрямованих на його виконання, що порушує законні права та інтереси позивача.
Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених саме рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У той же час зі змісту ст.45 КАС України слідує, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, положеннями КАС України передбачені певні механізми протидії зловживанням процесуальними правами.
Метою таких механізмів є ефективне запобігання умисному затягуванню справ, «позовам - клонам» та іншим маніпуляціям з підсудністю, завідомо необґрунтованим відводам, скаргам та іншим проявам недобросовісного користування учасниками судового процесу своїми процесуальними правами.
Правові висновки з даного питання були викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 07.04.2021 у справі № 9901/23/21, відповідно до яких саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.
Разом з тим, зловживання процесуальними правами є оціночним поняттям, наявність якого має підтверджуватись доказами умисного та недобросовісного користування позивачем своїм процесуальним правом у спосіб, який суперечить завданню адміністративного судочинства.
Так, під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисної, несумлінної поведінки учасників процесу, що знаходить своє вираження у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести; використання наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації прав інших учасників провадження; перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтоване перевантаження роботи суду; а ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства:
- подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
- подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
- подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
- необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
- узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
У даній справі ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просила, з урахуванням уточненої позовної заяви: визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо обчислення розміру пенсії без урахування довідки ТОВ "ВАДО" №35 від 09.07.2012 про заробітну плату для обчислення пенсії; зобов'язати відповідача зарахувати з 06.01.2021 до страхового стажу позивачки період її роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО"; зобов'язати відповідача здійснити з 06.01.2021 перерахунок пенсії позивачки за віком на підставі довідки ТОВ "ВАДО" №47 від 16.07.2012 про облік північних надбавок та коефіцієнтів для обчислення пенсії; зобов'язати відповідача зарахувати з 06.01.2021 довідку №02-04/2/1782-С від 22.09.2020 позивачки у період роботи з 20.09.1993 по 05.05.2003 у МПП "Ліберті"; здійснити з 16.12.2021 відновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі всіх наданих документів.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №440/7937/22, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без урахування довідки ТОВ "ВАДО" №35 від 09.07.2012 про заробітну плату та довідки архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 22.09.2020 №02-04/2/1782-С від 22.09.2020 про заробітну плату за період з 20.09.1993 по 05.05.2003 у МПП "Ліберті". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати з 06.01.2021 до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО" відповідно до довідки №35 від 09.07.2012 та період роботи з 20.09.1993 по 05.05.2003 у МПП "Ліберті", відповідно до довідки архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №02-04/2/1782-С від 22.09.2020. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 23.11.2021. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 за віком з дати припинення - 23.11.2021. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.
12.03.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивачки про встановлення судового контролю, а саме просить: встановити судовий контроль шляхом зобов'язання Головного управління ПФУ у Полтавській області за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/7937/22; подати звіт про виконання судового рішення у справі №440/7937/22 від 09.01.2023, встановити відповідальний строк для цього (7 робочих днів); постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю у справі №440/7937/22 від 09.01.2023 та направити ухвалу для виконання суб'єкту владних повноважень - Головному управлінню ПФУ у Полтавській області.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у задоволенні заяви позивачки про встановлення судового контролю відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що на даний час судове рішення виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області у спосіб, встановлений рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №440/7937/22.
На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного від 18.07.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 по справі № 440/7937/22 - скасовано. Справу №440/7937/22 направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що звертаючись до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю, заявник наводив доводи та аргументи, що вказують на невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили, однак останні залишилися поза увагою суду першої інстанції.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №440/7937/22 задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №440/7937/22 упродовж одного місяця з дня набрання даною ухвалою законної сили з наданням до суду належним чином засвідченої копії рішення ГУ ПФУ в Полтавській області про поновлення виплат пенсії ОСОБА_1 з 23.11.2021, доказів проведення перерахунку пенсії позивача із врахуванням стажу роботи та розміру заробітної плати згідно з довідками №35 від 09.07.2012 та №47 від 16.07.2012, виданої ТОВ «ВАДО» та довідки №02-04/2/1782-С від 22.09.2020, виданої архівним відділом виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, а також докази здійснення виплати невиплаченої пенсії позивачу з урахуванням довідки № 47 від 16.07.2012.
28.11.2024 на адресу суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вих. №1600-0803-7/85049 від 20.11.2024).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення суду у справі №440/7937/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Крім того, 06.12.2024 до суду від позивачки надійшла заява в якій позивачка просила суд: накласти штраф на керівника суб'єкта владних повноважень ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідального за виконання рішення суду, вдруге навмисне невиконання рішення суду від 09.01.2023 та ухвали суду від 01.11.2024 по справі №440/7937/22; встановити новий строк подання звіту про перерахунок пенсії ОСОБА_1 за особистим рахунком №163950008916 за 7 робочих днів; зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області надати докази проведення перерахунку пенсії за особистим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим 01.06.2021 із врахуванням розміру заробітної плати згідно з довідками №35 від 09.07.2012, з урахуванням довідки №47 від 16.07.2012, виданої ТОВ «ВАДО», та довідки, виданої архівним відділом виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №02-04/2/1782-С від 22.09.2020 з 06.01.2021; зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області надати електронну копію розрахунку пенсії ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 від 06.01.2021 з 06.01.2021; зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області надати електронну копію рішення ГУ ПФУ в Полтавській області про поновлення виплат пенсії ОСОБА_1 з 23.11.2021 та 06.01.2021 згідно довідки №47 від 16.07.2012 на особовий рахунок № НОМЕР_1 ; зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області надати докази здійснення виплати невиплаченої пенсії з урахуванням довідки №47 від 16.07.2012 за особистим рахунком № НОМЕР_1 з 06.01.2021 по сьогоднішній день; зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області надати докази про закриття особового рахунку № НОМЕР_1 ; анулювати розпорядження № 601 від 23.11.2021 на підставі висновків Крюківського районного суду від 20.09.2022.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 06.12.2024 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі відмовлено.
09.01.2025 до суду надійшла заява позивачки, в якій просила суд: накласти штраф на керівника суб'єкта владних повноважень ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідального за виконання рішення суду, вдруге навмисне невиконання рішення суду від 09.01.2023 та ухвал суду від 20.09.2024 та 01.11.2024 по справі № 440/7937/22; встановити новий строк подання звіту про перерахунок пенсії ОСОБА_1 та поновлення виплат за особливим рахунком № НОМЕР_1 за 7 робочих днів; зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області надати докази проведення перерахунку пенсії за особистим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим 01.06.2021 із врахуванням розміру заробітної плати згідно з довідками №35 від 09.07.2012, з урахуванням довідки №47 від 16.07.2012, виданої ТОВ «ВАДО», та довідки, виданої архівним відділом виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №02-04/2/1782-С від 22.09.2020, з 06.01.2021; зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області надати електронну копію розрахунку пенсії ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 від 06.01.2021 з 06.01.2021; зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області надати електронну копію рішення ГУ ПФУ в Полтавській області про поновлення виплат пенсії ОСОБА_1 з 23.11.2021 та 06.01.2021 згідно довідки №47 від 16.07.2012 (з конвертації заробітної плати з 06.01.2021); зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області надати докази здійснення виплати невиплаченої пенсії з урахуванням довідки №47 від 16.07.2012 за особистим рахунком № НОМЕР_1 з 06.01.2021 по сьогоднішній день; зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області надати докази по закриттю особового рахунку № НОМЕР_1 (розпорядження №601 про припинення виплат), а також надати копію рішення на заяву № 4206 від 01.07.2022 за принципом екстериторіальності головними управліннями Пенсійного фонду України в Миколаївській та Закарпатській областях, призначені ОСОБА_1 нової пенсії по віку з 01.07.2022; анулювати розпорядження № 601 від 23.11.2021 на підставі висновків Крюківського районного суду від 20.09.2022.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 заяву позивачки про встановлення судового контролю у справі повернуто без розгляду.
Позивачка, не погодившись з ухвалою суду, подала апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного від 12.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 по справі № 440/7937/22 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що незгода з розміром пенсії, який був виплачений позивачці після збільшення страхового стажу за рішенням суду не входить до предмету судового контролю по цій справі, а є підставою для ініціювання нового спору з іншим предметом позову та з інших підстав, в якому позивачка і має обґрунтувати, в чому полягає неналежний розрахунок розміру пенсії за наявності перерахованого страхового стажу, та виходячи з цього сформулювати позовні вимоги, які у цій справі не заявлялися.
31.03.2025 до суду надійшла заява позивачки про встановлення судового контролю, в якій просила суд зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії за особистим рахунком №163950008916, відкритим 01.06.2021, із врахуванням розміру заробітної плати згідно з довідками №35 від 09.07.2012, з урахуванням довідки №47 від 16.07.2012, виданої ТОВ «ВАДО», та довідки, виданої архівним відділом виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №02-04/2/1782-С від 22.09.2020 з 06.01.2021.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 заяву позивачки про встановлення судового контролю у справі повернуто ініціатору звернення.
15.06.2025 до суду надійшла заява позивачки про встановлення судового контролю в порядку ст.383 КАС України, в якій позивачка просить суд зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 на особистий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий 06.01.2021, згідно довідки про заробітну плату №02-04/2/1782-С від 22.09.2020, виданої архівним відділом виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, довідки №35 від12.07.2012, з урахуванням довідки №47 від 16.07.2012, виданої ТОВ «Вадо», з урахуванням рішення суду від 09.01.2023 та ухвали суду від 01.11.2024 з 06.01.2021.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі №440/7937/22, відмовлено.
10.08.2025 до суду надійшла заява позивачки про встановлення судового контролю, в якій просить зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії за особистим рахунком №163950008916, відкритим 01.06.2021, із врахуванням розміру заробітної плати згідно з довідками №35 від 09.07.2012, з урахуванням довідки №47 від 16.07.2012, виданої ТОВ «ВАДО», та довідки, виданої архівним відділом виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №02-04/2/1782-С від 22.09.2020 з 06.01.2021.
Проаналізувавши доводи позивачки щодо поданої заяви, колегія суддів зазначає, що зміст заяви від 10.08.2025 та сформульованих в них вимог є аналогічними до заяв від 06.10.2024, 08.10.2024, 06.12.2024, 09.01.2025, 31.03.2025, 15.06.2025 за результатами розгляду яких винесено відповідні рішення та неодноразово роз'яснено, що рішення у справі №440/7937/22 виконано відповідачем в межах покладених на нього зобов'язань, а нові спірні правовідносини, що не були предметом розгляду у цій справі, можуть бути підставою для звернення до суду з новим позовом.
Суд враховує, що неодноразове повторне звернення до суду першої інстанції із заявами, що містять аналогічні вимоги, які вже були розглянуті судом по суті з ухваленням судового рішення, у силу пункту 1 частини другої статті 45 КАС України свідчить про вчинення позивачем дій, які слід розтлумачити як зловживання правом на звернення до суду.
Відповідно до ч.4 ст.45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Частиною 3 ст.45 КАС України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для повернення позивачці заяви про встановлення судового контролю у справі.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 по справі № 440/7937/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий