24 листопада 2025 р. Справа № 520/28789/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 25.03.25 по справі № 520/28789/24
за позовом Фермерського господарства "ВІП"
до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Фермерське господарство "ВІП" (далі - ФГ "ВІП", позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області (далі - відповідач, апелянт), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження №542/3 від 24.09.2024, винесене відповідачем у повному обсязі;
- зобов'язати Куп'янську міську військову адміністрацію Куп'янського району Харківської області прийняти рішення про надання позивачу пільг зі сплати орендної плати за землю на 2023 рік з 01.01.2023 по 31.12.2023 та пільг зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2023 рік з 01.01.2023 по 31.12.2023 по земельним ділянкам сільськогосподарського призначення, які вказані у відповідних заявах про потенційне забруднення земельних ділянок, поданих відповідачу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року задоволено позов.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області №542/3 від 24.09.2024 "Про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року по справі №520/8015/24".
Зобов'язано Куп'янську міську військову адміністрацію Куп'янського району Харківської області прийняти рішення про встановлення податкових пільг зі сплати орендної плати за землю з 01.01.2023 по 31.12.2023 та податкових пільг зі сплати єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023 по 31.12.2023 за земельні ділянки, вказані у заявах фермерського господарства "ВІП" від 31.08.2023 №3-2022 та від 31.08.2023 №1-2023 про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами.
Стягнуто на користь ФГ "ВІП" судові витрати в розмірі 2422 грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що 24 лютого 2022 року відбулося повномасштабне вторгнення Російської федерації в Україну. Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 28.02.2025 року №376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786 (набрав чинності 20.03.2025), 24 лютого 2022 року - дата початку тимчасової окупації, 09 вересня 2022 року - дата завершення тимчасової окупації м. Куп'янська Куп'янської міської територіальної громади. З 09 вересня 2022 року по 17 вересня 2022 року м. Куп'янськ перебувало на територіях активних бойових дій. З 17 вересня 2022 року по 20 грудня 2024 року Куп'янська міська територіальна громада перебувала на територіях можливих бойових дій. З 21 грудня 2024 року по теперішній час Куп'янська міська територіальна громада перебуває на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Відповідачем 24 вересня 2024 року було прийнято розпорядження №542/3 «Про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі №520/8015/24», яким за результатами розгляду заяв ФГ «ВІП» №1-2023 від 31.08.2023 та №3-2022 від 31.08.2023 з проханням визнати зазначені у заявах земельні ділянки непридатними до використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та встановити податкові пільги зі сплати єдиного податку ІV групи з 01.01.2023 по 31.12.2023 і зі сплати орендної плати за 2023 рік за ці земельні ділянки, та було прийнято рішення по суті вказаних заяв, як і передбачено судовим рішенням, а саме про відмову в задоволенні заяв.
Щодо правових підстав вказаного розпорядження, то згідно з абз. 2 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому цим Кодексом для сільських, селищних, міських рад. Тобто це право військової адміністрації, але ж не обов'язок.
Заяви позивача від 31.08.2023 №1-2023 від 31.08.2023 та №3-2022, за результатами розгляду яких прийнято оскаржуване розпорядження, було розглянуто відповідачем та надано відповідь від 19.09.2023 №2681/1 з повідомленням про те, що не зважаючи на деокупацію, за результатами 2022/2023 бюджетних років Куп'янська міська територіальна громада є дотаційною. З метою опрацювання можливості прийняття рішення про надання пільг зі сплати місцевих податків і зборів, застосування альтернативних компенсаційних механізмів наповнення місцевого бюджету
Відповідач просив зазначити суму пільги, яку отримує суб'єкт господарювання у разі прийняття рішення про встановлення такої пільги у 2023 році. Саме з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення відповідач просив зазначити суму пільги, яку отримає позивач у разі прийняття рішення про встановлення податкової пільги у 2023 році, адже згідно з чинним законодавством позивач і сам зобов'язаний обліковувати отримані податкові пільги та надавати відповідну інформацію до податкових органів. Але запитувана відповідачем інформація не була надана позивачем, що свідчить про незацікавленість позивача в розгляді його заяви.
Крім того, вказав, що позивач звернувся до відповідача з заявами лише 01.09.2023 та просив встановити податкові пільги з початку 2023 року, тобто за минулий час, що суперечить п. 288.8 ст. 288 ПК України та Порядку подання інформації щодо рішень про встановлення податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 року №1333, де встановлено, що не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, протягом періоду, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення військовою адміністрацією про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків. Рішення приймаються на кожний календарний рік за умови наявності відповідних заяв платників податків та на період не більш як до кінця поточного календарного року. Тобто початком цього періоду звільнення є перше число місяця, на який припадає дата прийняття Рішення.
Апелянт зазначив, що прийняття рішень щодо надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів є правом, але ж не обов'язком військових адміністрацій, тобто дискреційним повноваженням, яке повинно бути реалізоване виключно на підставі дослідження та з урахуванням всіх фактичних обставин і прорахунком всіх можливих несприятливих наслідків.
Апелянт посилався на висновки викладені Верховним Судом у постанові від 15 грудня 2021 року у справі №1840/2970/18.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач він заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 - без змін.
Зазначив, що для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих рф, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у нашому випадку земельні ділянки вважаються забрудненими відповідно до приписів норм ПК України - з 01.10.2022) та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Підставою для прийняття військовою адміністрацією (відповідачем) рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів є - Заява про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, щодо земельних ділянок, зазначених у таких заявах.
Таким чином, твердження відповідача в апеляційній скарзі, що звільнення платника податків від сплати єдиного податку четвертої групи не потребує прийняття окремого рішення відповідного органу не відповідає дійсності та є довільним трактуванням відповідачем приписів п. 292-1.1 ст. 292-1 ПК України.
Крім цього, зазначив, що таких законних підстав для відмови в наданні податкових пільг, як ненадання інформації про суму податкових пільг та недопущення втрат бюджетних надходжень - норми чинного законодавства не містять, а, отже, відмова з цих підстав є абсолютно не законною.
Позивач зазначив, що суд першої інстанції дійшов до абсолютно вірного висновку та прийняв вірне і законне рішення, що у відповідача у цьому випадку повністю відсутні дискреційні повноваження тому його необхідно саме зобов'язати прийняти рішення про встановлення позивачу податкових пільг.
Посилався на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 07.05.2025 у справі №520/9626/24.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 308 , п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.
ФГ "ВІП" згідно з договорами оренди землі є орендарем земельних ділянок державної і комунальної власності на території Куп'янської територіальної громади Харківської області у 2023 році загальною площею 279,3225 га. цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
ФГ "ВІП" згідно з договорами оренди землі є орендарем земельних ділянок у фізичних осіб на території Куп'янської територіальної громади Харківської області у 2023 році загальною площею 114,9255 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
31.08.2023, з метою отримання пільг з місцевих податків та зборів, позивач звернувся до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області із заявами про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами №1-2023 та №3-2022 в яких просив:
- визнати непридатними для використання земельні ділянки, розташовані на території с. Пристін та с. Осиново Куп'янської міської територіальної громади Куп'янського району Харківської області, у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та встановити податкову пільгу зі сплати єдиного податку ІV групи з 01.01.2023 по 31.12.2023 за відповідні земельні ділянки згідно переліку;
- визнати непридатними для використання земельні ділянки, розташовані на території с. Пристін та с. Осиново Куп'янської міської територіальної громади Куп'янського району Харківської області, у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та встановити податкову пільгу зі сплати орендної плати за відповідні земельні ділянки державної власності за 2023 рік.
У заявах господарство зазначило кадастрові номери земельних ділянок, які є потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.
Проте, Куп'янською міською військовою адміністрацією Куп'янського району Харківської області рішення по суті поданих заяв не були прийняті.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року по справі №520/8015/24 адміністративний позов ФГ "ВІП" задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області щодо розгляду заяв №1-2023 від 31.08.2023 та №3-2022 від 31.08.2023 ФГ "ВІП". Зобов'язано Куп'янську міську військову адміністрацію Куп'янського району Харківської області розглянути заяви ФГ "ВІП" №1-2023 від 31.08.2023 та №3-2022 від 31.08.2023 та прийняти рішення по суті вказаних заяв. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили.
24.09.2024, на виконання вищевказаного рішення суду Куп'янською міською військовою адміністрацією Куп'янського району Харківської області прийнято розпорядження №542/3 "Про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року по справі №520/8015/24", яким:
1) відмовлено ФГ "ВІП" в задоволенні заяви від 31.08.2023 №1-2023 про потенційне забруднення вибухонебезпечними предметами та наданні податкової пільги зі сплати орендної плати на 2023 рік на земельні ділянки, вказані у заяві ФГ «ВІП» від 31.08.2023 р. №1-2023;
2) відмовлено ФГ "ВІП" в задоволенні заяви від 31.08.2023 №3-2022 про потенційне забруднення вибухонебезпечними предметами та наданні податкової пільги зі сплати єдиного податку IV групи з 01.01.2023 по 31.12.2023 на земельні ділянки з кадастровими номерами.
В обґрунтування відмови, посилаючись на численні положення Законів України "Про правовий режим воєнного стану", "Про місцеве самоврядування в Україні", ПК України, а також Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, зазначено про економічну кризу, спричинену умовами воєнного стану, скорочення темпів приросту надходжень до місцевого бюджету, що будь - які надходження коштів до місцевого бюджету становлять значний суспільний інтерес і спрямовані на підтримання життєдіяльності населення. Тому, з метою недопущення втрат надходжень до бюджету Куп'янської територіальної громади відмовлено в задоволенні вищевказаних заяв про потенційне забруднення вибухонебезпечними предметами та наданні податкової пільги зі сплати орендної плати на 2023 рік на земельні ділянки та зі сплати єдиного податку IV групи з 01.01.2023 по 31.12.2023 на земельні ділянки.
Не погоджуючись з оскаржуваним розпорядженням Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області №542/3 від 24.09.2024, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ФГ "ВІП" в повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За змістом пункту 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 ПК України.
Відповідно до пункту 30.5 статті 30 ПК України податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 269.1.2. пункту 269.1 статті 269 ПК України платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Згідно з підпунктом 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Відповідно п.284.1 ст. 284 ПК України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Нові зміни до рішень щодо наданих пільг зі сплати земельного податку надаються відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.
Стаття 288 ПК України визначає порядок визначення орендної плати за земельні ділянки.
Відповідно до пункту 288.8 статті 288 ПК України за земельні ділянки, визначені цим пунктом, у цілях розрахунку орендної плати розмір податкових зобов'язань з орендної плати визначається з урахуванням положень, визначених цим Кодексом.
У частині земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, протягом періоду, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.
Згідно з абз. 1, 2 п. 292-1.1. ст. 292-1 ПК України, об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Площі земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об'єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.
Підставою для ненарахування єдиного податку щодо земельних ділянок, які непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у підпункті 12.4.6 пункту 12.4 статті 12 цього Кодексу.
Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, або дата визнання земельної ділянки придатною для використання.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською педерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Згідно з підпунктом 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 ПК України не дозволяється сільським, селищним, міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.
Дія абзацу першого цього підпункту не поширюється на прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (з обов'язковим зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок), а також про внесення змін до таких рішень.
Рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами повинні прийматися на кожний календарний рік окремо, за умови наявності відповідних заяв платників податків, та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року.
Відповідно до підпункту 12.4.6 пункту 12.4 статті 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів належать надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, протягом 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення з обов'язковим зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, щодо яких прийнято відповідне рішення.
Отже, податкова пільга за своєю природою не може бути індивідуальною. Податкова пільга стосується виключно окремих характеристик, пов'язаних з виникненням, зміною чи припиненням податкового обов'язку.
Відповідно до пп. 69.33. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, з 1 березня 2022 року, не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, у податкових періодах, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією.
Абзацом 8 п. 292-1.1 ст. 292-1 ПК України встановлено, що для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником податку заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області із заявами про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами №1-2023 та №3-2022 від 31.08.2023.
Із заяв про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами вбачається, що орендовані позивачем земельні ділянки розташовані на територіях с. Пристін та с. Осиново Куп'янської міської територіальної громади.
Колегія суддів зазначає, що с. Пристін та с. Осиново Куп'янської міської територіальної громади Куп'янського району Харківської області входило до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 (далі Перелік № 309), а саме з 24 лютого 2022 року по 09 вересня 2022 року перебувало у повній тимчасовій окупації, з 09 вересня 2022 року по 17 вересня 2022 року - входило до переліку територій активних бойових дій. Після деокупації, з 17 вересня 2022 року по невизначений час вся територія Куп'янської міської територіальної громади Харківської області входить до переліку територій можливих бойових дій.
Таким чином, земельні ділянки, розташовані на територіях с. Пристін та с. Осиново Куп'янської міської територіальної громади Куп'янського району Харківської області можуть бути визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.
Відповідно до пп. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські радами, військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації мають повноваження на прийняття рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (з обов'язковим зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок), а також про внесення змін до таких рішень.
Так, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.
Отже право платника на звільнення від сплати податків безумовно виникає з моменту виникнення певних підстав (у цьому випадку - наявності факту імовірного забруднення земель вибухонебезпечними предметами).
Також, колегія суддів звертає увагу, що положення ПК України не ставлять можливість отримання пільг та винесення рішення про їх надання у залежність від підтвердження або не підтвердження здійснення діяльності.
Отже, аналізуючи положення пункту 3 частини першої статті 6 Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» від 06 грудня 2018 року № 2642-VIII, підпункту «і» частини першої статті 13 Закону України «Про державний земельний кадастр», положень Податкового кодексу України, слід дійти висновку, що ПК України розмежовує поняття забрудненої земельної ділянки та потенційно забрудненої земельної ділянки, та відмежовує їх у часі.
Потенційно забрудненою вважається ділянка, щодо якої не було проведено обстеження, проте прийнято рішення про надання пільг, тобто такий статус надається саме рішенням сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків до проведення обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності.
Колегія суддів вважає, що підстави відмови позивачу в наданні пільг суперечать положенням Законів, оскільки відповідач для визнання земельних ділянок потенційно забрудненими, що відповідно до норм ПК України в подальшому дає підставу для їх обстеження, зазначає про відсутність підтвердження забруднення та результатів обстеження, яке можливе виключно за умови винесення позитивного рішення відповідачем про визнання таких земель потенційно забрудненими та надання пільг.
Тим самим, відповідач позбавляє права позивача, в тому числі, на обстеження таких земельних ділянок, що фактично спричинює визнання їх безпечними.
Зважаючи, що спірне розпорядження прийнято відповідачем без надання оцінки всім обставинам та за відсутності належних обґрунтувань щодо підстав відмови з урахуванням приписів ПК України та положень наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування розпорядження Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області №542/3 від 24.09.2024 "Про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року по справі №520/8015/24".
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області прийняти рішення про надання позивачу пільг зі сплати орендної плати за землю на 2023 рік з 01.01.2023 по 31.12.2023 та пільг зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2023 рік з 01.01.2023 по 31.12.2023 по земельним ділянкам сільськогосподарського призначення, вказаних в заявах, колегія суддів зазначає.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Дискреція органу державної влади чи місцевого самоврядування можлива лише в тому випадку, коли альтернативне рішення є законним і правомірним. Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Військова адміністрація обмежена рамками імперативних приписів законодавства, які надають їй два можливих варіанти рішення: задовольнити заяву за наявності законних підстав чи надати обґрунтовану відмову. Дискреція в цьому питанні відсутня, оскільки адміністративний орган не має права самостійно ухвалювати рішення діяти чи не діяти або визначити спосіб дій.
Отже відповідач мав прийняти рішення про надання позивачу податкових пільг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.05.2025 у справі №520/9626/24.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що для ефективного та повного відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати відповідача прийняти рішення про встановлення податкових пільг зі сплати орендної плати за землю з 01.01.2023 по 31.12.2023 та податкових пільг зі сплати єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023 по 31.12.2023 за земельні ділянки, вказані у заявах фермерського господарства "ВІП" від 31.08.2023 №3-2022 та від 31.08.2023 №1-2023 про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами.
Посилання апелянта на правомірність прийнятого розпорядження №542/3 від 24.09.2024 колегія суддів вважає необґрунтованими з вище зазначених підстав.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року по справі № 520/28789/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк