24 листопада 2025 року справа №200/1935/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі № 200/1935/25 (головуючий суддя І інстанції - Буряк І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо розрахунку з 01.03.2025 індексації пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , призначеної на неповнолітнього ОСОБА_3 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 до розміру пенсії 4293,71 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2025 індексацію пенсії у зв'язку з втратою годувальника, призначеної на неповнолітнього ОСОБА_3 із застосуванням до мінімального розміру пенсії 4722,00 грн коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2025 залишено без змін.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року набрало законної сили 24.07.2025.
29.08.2025 позивач звернулася до суду першої інстанції з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якому просила:
- постановити ухвалу про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі № 200/1935/25.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі № 200/1935/25 відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Суд першої інстанції не врахував, що відповідач не виконав рішення суду у повному обсязі, оскільки нарахував пенсію в розмірі 4836,74 грн, тобто без застосування до мінімального розміру 4722 грн коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,115.
Також суд першої інстанції не звернув уваги, що абз. 2 ч. 1 ст. 382 КАС України визначено, що суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, якщо надійшла письмова заява заявника у справах з приводу, зокрема, обчислення пенсійних виплат.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2025, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2025 індексацію пенсії у зв'язку з втратою годувальника, призначеної на неповнолітнього ОСОБА_3 із застосуванням до мінімального розміру пенсії 4722,00 грн коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
Рішення набрало законної сили 24.07.2025.
Як свідчить лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.08.2025 № 32163-28830/Ж-02/8-0500/25 на виконання рішення суду від 18.04.2025 у справі № 200/1935/25, в серпні 2025 року відповідачем проведено перерахунок пенсії: з 01.03.2025 індексація пенсії із застосуванням до мінімального розміру пенсії 4722,00 грн коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
Після виконання рішення суду розмір пенсії з 01.09.2025 склав 4836,74 грн.
Доплата до пенсії за період з 01.03.2025 по 31.08.2025 у загальній сумі складає 88,44 грн.
29.08.2025 позивач звернулася до суду першої інстанції з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення, в якому просила постановити ухвалу про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі № 200/1935/25.
Суд першої інстанції, відмовляючи у встановленні судового контролю відповідно до ст. 382 КАС України виходив з його недоцільності., оскільки в даному випадку має місце не невиконання відповідачем рішення суду, а наявна незгода позивача з діями, вчиненими відповідачем на виконання рішення суду.
Оцінка суду.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
Відповідно до статті 381-1 КАС України, яка набрала чинності з 19.12.2024 згідно з Законом № 4094, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відповідно до частини першої статті 383-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Як визначено частиною другою статті 383-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Відповідно до частини одинадцятої статті 383-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Як свідчать матеріали справи рішення суду у справі № 200/1935/25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2025 індексацію пенсії у зв'язку з втратою годувальника, призначеної на неповнолітнього ОСОБА_3 із застосуванням до мінімального розміру пенсії 4722,00 грн коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
На виконання рішення суду в серпні 2025 року відповідачем проведено перерахунок пенсії: з 01.03.2025 індексація пенсії із застосуванням до мінімального розміру пенсії 4722,00 грн коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
Проте, позивач не погодилась з таким перерахунком, зазначаючи про його неправильність і не виконання рішення суду в повному обсязі, оскільки пенсія в розмірі 4836,74 грн нарахована без застосування до мінімального розміру 4722 грн коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,115., - звернулася до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 200/1935/25, просила зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи у встановленні відповідачу обов'язку надати звіт про виконання рішення, виходив з його недоцільності, оскільки в даному випадку має місце не невиконання відповідачем рішення суду, а наявна незгода позивача з діями, вчиненими відповідачем на виконання рішення суду.
Проте матеріали справи не місять доказів повного виконання відповідачем рішення, а саме: перерахунку пенсії ОСОБА_1 саме із застосуванням до мінімального розміру пенсії 4722,00 грн коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
Отже, відсутні підстави стверджувати, що рішення суду по справі № 200/1935/25 в межах повноважень ГУ ПФУ в Донецькій області виконано в повному обсязі.
З огляду на зазначене та враховуючи характер спірних правовідносин, імперативний характер ч. 1 ст. 382 КАС України, той факт, що відсутні докази повного виконання рішення суду у справі № 200/1935/25 відповідно до висновків суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача - ГУ ПФУ в Донецькій області подати звіт про виконання рішення по справі № 200/1935/25 з визначенням алгоритму перерахунку пенсії на виконання судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Оскільки рішення суду у справі № 200/1935/25 набрало законної сили 24.07.2025 та перерахунок пенсії позивачу відповідачем на виконання рішення суду фактично проведено, але відсутні докази здійснення такого перерахунку із застосуванням до мінімального розміру пенсії 4722,00 грн коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, тому суд вважає, що строк для подання звіту про виконання рішення суду у цій справі повинен становити п'ятнадцять календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень цієї постанови апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.
Здійснюючі апеляційний розгляд справи в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції з ухваленням постанови про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання рішення по справі № 200/1935/25.
Згідно з частиною п'ятою статті 382-1 КАС України ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Таким чином, судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329,382,382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі № 200/1935/25 - задовольнити.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі № 200/1935/25 - скасувати.
Заяву ОСОБА_1 від 29.08.2025 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі № 200/1935/25 - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення суду від 18.04.2025 у справі № 200/1935/25 - протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання цієї постанови до Донецького окружного адміністративного суду разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення в цій частині.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення 24 листопада 2025 року, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 24 листопада 2025 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді Т.Г. Гаврищук
Е.Г. Казначеєв