17 листопада 2025 року м. Чернігів Справа № 620/10749/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Гуцман Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства ''Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня" Чернігівської обласної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального некомерційного підприємства ''Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня" Чернігівської обласної ради та просить наступне.
1. Визнати бездіяльність Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради, щодо не надання для ознайомлення матеріалів службового розслідування викладених в акті від 12 серпня 2025 року - протиправною.
2. Зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради надати ОСОБА_1 для ознайомлення матеріали службового розслідування викладеного в акті від 12 серпня 2025 року.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з поданих суду доказів ОСОБА_1 , звернувся зі скаргою 28.07.2025, згідно якої просить притягти до відповідальності лікаря ОСОБА_2 , яка 06 та 23 липня 2025 р. проводила його огляд на стан наркотичного сп'яніння та своєю поведінкою принижувала його честь та гідність (зі слів скаржника).
За результатами розгляду скарги. 12.08.2025 ОСОБА_1 отримав відповідь про те, що з метою забезпечення повноти, всебічності та об'єктивності вивчення порушених ним питань, закладом було проведено службове розслідування.
За результатами розслідування та відібраними поясненнями від лікаря-нарколога, ОСОБА_2 та фельдшера кабінету з проведення медичних оглядів на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння амбулаторного психіатричного відділення лікування залежностей центру ментального здоров'я, ОСОБА_3 , було вияснено, що лікар-нарколог, ОСОБА_2 , проводила огляд керуючись Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я «Про затвердження інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція). Здача Скаржником біоматеріалів проводилася медперсоналом у присутності працівника поліції, згідно Інструкції.
Порушення зазначеної Інструкції лікарем - наркологом КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» ЧОР не вбачається, так як відсутня важлива складова будь-якого порушення - умисел чи необережність.
Крім того, дії лікаря - нарколога, не вплинули на достовірність інформації та результатами лабораторних досліджень, що викладені в акті і висновку медичного огляду особи.
Після цього, ОСОБА_1 повторно звернувся до закладу 22.08.2025 з заявою про надання для ознайомлення акта службового розслідування щодо дій лікаря ОСОБА_2 .
25.08.2025 ОСОБА_1 була надана відповідь, шляхом відправки поштової кореспонденції 26.08.2025, що включала надання копії акта службового розслідування на 3 арк. та супроводжувальний лист (докази відправки додаються у вигляді фіскального чеку від 26.08.2025 про відправку кореспонденції рекомендованим листом).
Не погодившись з тим, що позивачу не були надані всі матеріали службового розслідування позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України, кожному гарантовано право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР (далі - Закон України № 393/96-ВР) передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Приписами статті 3 Закону України № 393/96-ВР визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання)і скарги.
Статтею 18 Закону України № 393/96-ВР передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Відтак суд зазначає, що акт службового розслідування є складовою частиною матеріалів зібраних та складених у ході службового розслідування і не є тотожним поняттю «матеріали службового розслідування».
Також не є тотожними поняття «направлення не завіреної копії акта службового розслідування» до поняття «ознайомлення з матеріалами службового розслідування».
Від так суд дійшов переконання, що Комунальним некомерційним підприємством «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради, допущена протиправна бездіяльність у частині не надання ОСОБА_1 для ознайомлення матеріалів службового розслідування від 12 серпня 2025 року.
За таких підстав слід зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради надати ОСОБА_1 для ознайомлення матеріали службового розслідування від 12 серпня 2025 року.
Оскільки, як уже зазначалось судом, акт службового розслідування є складовою частиною матеріалів зібраних та складених у ході службового розслідування, то і підстави, для зобов'язання відповідача, ознайомлювати відповідача з ним окремо від ознайомлення з рештою матеріалів, є відсутнім.
Відтак, у задоволенні позову, у цій частині, слід відмовити.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає частковому задоволенню.
Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального некомерційного підприємства ''Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня" Чернігівської обласної ради (вул. Івана Мазепи, 3, м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради, щодо не надання ОСОБА_1 для ознайомлення матеріалів службового розслідування від 12 серпня 2025 року.
Зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради надати ОСОБА_1 для ознайомлення матеріали службового розслідування від 12 серпня 2025 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 24 листопада 2025 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ