21 листопада 2025 року справа № 580/9385/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) в особі Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 08.08.2025 №260 про відмову ОСОБА_1 наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) в особі Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації згідно з пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", і видати відповідну довідку за формою 6, з урахуванням висновків суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання.
Ухвалою суду від 24.10.2025 залучено до участі у справі в якості співвідповідача - комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Розгляд справи розпочати спочатку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що надіслав на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з тим, що він зайнятий постійним доглядом за хворою матір'ю, що підтверджено відповідним висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Водночас, комісія при РТЦК відмовила у наданні відстрочки, тому позивач вважає, що комісія діяла неправомірно, оскільки право на відстрочку з наведених підстав прямо передбачено положеннями абзацу 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ.
У відзиві на адміністративний позов відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 , заперечив проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію тим, що військовозобов'язаним приєднано до заяви про надання відстрочки фотокопію довідки до акту огляду МСЕК. Оскільки ця копія не засвідчена в установленому порядку, ОСОБА_1 не дотримав вимог пункту 58 Порядку. Не містять посвідчувального напису і копії інших документів, що є додатками до заяви про надання відстрочки.
Наданий ОСОБА_1 висновок форми первинної облікової документації № 080-2/о не підтверджує потреби ОСОБА_2 у постійному догляді, оскільки і не призначений для встановлення такої потреби. Додатком до позовної заяви є копія заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки, поданої до ІНФОРМАЦІЯ_4 08.08.2025. В переліку додатків до заяви від 08.08.2025 відсутній висновок ЛКК № 375. Отже, ОСОБА_1 не надавав Комісії висновку ЛКК № 375. Наданий позивачем акт № 37/2025 підтверджує лише факт здійснення ним догляду за матір'ю станом на 18.06.2025, однак не засвідчує такий догляд станом на дату подання заяви про відстрочку.
Відзив у встановлений судом строк відповідачем - комісією з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду не подано, копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками отримано відповідачем. Оскільки відзив до суду не подано, тому з урахуванням ч. 6 ст. 162 КАС України, суд визначив достатніми наявні в матеріалах справи докази та за відсутності поданого відповідачем відзиву проти позову, розглянути справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI “Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній (их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 08.09.2025 позивач направив голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з тим, що він зайнятий постійним доглядом за хворою матір ОСОБА_2 .
До заяви позивачем додано копії: паспорта і ідент. коду ОСОБА_2 ; довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ; висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ; документу, що підтверджує родинні зв'язки-свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд; акту про встановлення факту здійснення особою (сином) постійного догляду; ксерокопія паспорта ОСОБА_1 ; ідентифікаційний код ОСОБА_1 ; витяги з реєстру територіальної громади про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Протокольним рішенням комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 №260 від 08.08.2025 позивачу відмовлено в наданні відстрочки, у зв'язку з тим, що відсутні документи щодо потреби матері заявника в постійному догляді. Також, станом на дату подачі заяви від 08.08.2025 поданий акт про встановлення факту догляду від 18.06.2025. До заяви додані документи, які не посвідчені у встановленому законом порядку.
Не погоджуючись із правомірністю наведеної в листі відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що у зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено та на час розгляду справи триває.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543-XII.
У відповідності до положень пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
З аналізу наведених законодавчих приписів слідує висновок, що Закон №3543-ХІІ передбачає альтернативу для підтвердження права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації шляхом надання висновку медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я для осіб, які потребують постійного догляду.
Одночасно суд враховує, що з 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку №560).
Відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, на дату вирішення справи судом комісію при ІНФОРМАЦІЯ_5 наділено повноваженнями розглядати питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно Додатку 5 до Порядку №560 (в редакції, чинній на дату ухвалення рішення комісією) затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема для отримання відстрочки на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону, необхідно надати:
для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім'ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
З наведеного правового регулювання вбачається, що нормами Порядку №560 для отримання відстрочки на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону передбачено надання висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ.
Наказом Міністерства охорони здоров'я від 09.03.2021 № 407, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2021 року за № 510/36132, затверджено форму первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» та інструкцію щодо її заповнення. Наведений висновок засвідчує наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду.
Як встановлено судом, та не заперечується відповідачем, позивач разом із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації надав копію висновку ЛКК №176 від 01.04.2025 на ОСОБА_2 .
Зі змісту висновку №176 від 01.04.2025 (форма 080-4/о) вбачається, що мати позивача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , пройшла лікарсько-консультаційну комісію при КНП «Смілянська міська лікарня» та згідно висновку ЛКК за станом здоров'я має когнітивні порушення як громадянка похилого віку, унаслідок яких вона потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.
Наведена довідка містить підписи голови та членів комісії, печатку цієї комісії при КНП «Смілянська міська лікарня», довідка видана за формою 080-4/о згідно з наведеним наказом Міністерства охорони здоров'я від 09.03.2021 № 407, який є чинним на дату видачі довідки. Отже, викладені в оскарженому рішенні твердження про надання позивачем висновку ЛКК, який не підтверджує потребу матері заявника в постійному догляді, суд вважає необґрунтованими.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №120/1909/23, суд зазначає про недосконалість та неузгодженість термінів та понять в нормативно-правових актах стосовно питання, яким документом підтверджується необхідність здійснення постійного догляду та який орган має право видавати цей документ.
Щодо осіб, які за станом здоров'я нездатні до самообслуговування і потребують постійно стороннього догляду, то на переконання суду, такі повноваження віднесені до ЛКК закладу охорони здоров'я, які мають право приймати, зокрема: 1)висновок або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною 16-річного віку; 2) висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою №080-4/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг; 3) висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціального послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою №080-2/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг; 4) висновок щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу за формою бланка, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.07.2013 №667.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 120/1909/23, від 13.06.2024 року у справі № 520/21316/23.
Отже, наведене вище вказує на те, що висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою № 080-4/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг, може бути доказом того, що особа, яка за станом здоров'я не здатна до самообслуговування і потребує постійно стороннього догляду.
При цьому, суд не надає оцінки правомірності видачі вищеперелічених медичних документів, оскільки такі дії не є предметом судового спору та знаходяться поза межами предмету доказування у даній справі.
Викладені в оскарженому рішенні твердження щодо подачі акту про встановлення факту догляду від 18.06.2025, який може містити не актуальну інформацію про здійснення догляду, є необґрунтованими, оскільки Порядок №560 не встановлює періодичність та строк виготовлення наведеного акту, натомість комісія повинна спростувати саме факт наявності догляду і лише в такому випадку відмовити в наданні відстрочки.
На переконання суду, посилання в оскарженому рішенні на відсутність засвідчення копій документів, також не може слугувати підставою для відмови в наданні відстрочки, оскільки це є своєрідним недоліком форми поданих документів, однак не спростовує викладений у цих документах зміст.
Більш, того відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Наведеними нормами Порядку №560 визначено обов'язки комісії щодо перевірки законності підстав для надання відстрочки, в тому числі шляхом інформаційно взаємодії з публічними електронними реєстрами. Отже, наявність не засвідчених копій документів є недоліком, який не тягне за собою відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
За наведених фактичних обставин у справі, суд дійшов висновку, що позивач надав необхідні документи для розгляду питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, тому відмова в наданні відстрочки з цих підстав є незаконною, а оскаржене рішення підлягає скасуванню.
Отже, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.
Щодо решти доводів сторін суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а тому позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 №260 від 08.08.2025 в частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
Зобов'язати комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , на підставі положень п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ, з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні та повідомити ОСОБА_1 про результати розгляду його заяви.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО