24 листопада 2025 року справа № 580/11835/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Янківської В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, Головного управління Пенсійного України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
22 жовтня 2025 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, Головного управління Пенсійного України в Херсонській області, в якій просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 232350008086 від 06.10.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до вимог статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до вимог статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, починаючи з 29.09.2025, зарахувавши періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 29.08.1983, період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1983 згідно диплому НОМЕР_2 від 23.07.1983.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що відповідач протиправно не зарахував до її страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 29.08.1983, період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1983 згідно диплому НОМЕР_2 від 23.07.1983. Позивач зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Ухвалою суду від 27.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надало до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. Зокрема зазначило, що позивачка 29.09.2025 звернулася із заявою про призначення пенсії. За принципом екстериторіальності виконавцем визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та за розглядом заяви позивачки 06.10.2025 прийнято рішення № 232350008086 про відмову у призначенні пенсії Отже, безпосередній розгляд заяви та прийняття акту владно-розпорядчого характеру (результат) у формі рішення здійснило Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області. Оскільки Головним управлінням право позивача на отримання пенсії не порушувалось, підстави для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності Головного управління, а так само зобов'язання Головного управління здійснити перерахунок пенсії позивача - відсутні.
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надало до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. Зокрема зазначило, що до страхового стажу позивачки не зараховано періоди роботи відповідно до наданої трудової книжки НОМЕР_1 від 29.08.1983, оскільки зміна прізвища на титульній сторінці трудової книжки “ ОСОБА_2 » (мовою оригіналу) на “ ОСОБА_3 » (мовою документу) виправлено з порушенням які встановлені вимогами п.п. 2.12 п. «б» Інструкції №162, а саме, відсутнє посилання на назву та дату документу на підставі якого внесено виправлення прізвища. Враховуючи вищезазначене, у Головного управління підстав для зарахування періодів роботи визначені трудовою книжкою до страхового стажу позивачки - немає. Окрім іншого, Головним управліннями до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1983 відповідно диплому НОМЕР_2 від 23.07.1983 (далі -диплом). Диплом виданий ОСОБА_4 . Для підтвердження дошлюбного прізвища позивачка надала витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 16.09.2025. Проте, Головним управлінням виявлено розбіжності між прізвищем після реєстрації шлюбу “ ОСОБА_5 », та паспортними даними позивачки “ ОСОБА_6 » (ID картка).
Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві, поясненнях на позовну заяву та відзиві, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.
ОСОБА_1 звернулась через портал електронних послуг Пенсійного фонду України до Головного управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.
Заява позивача про призначення пенсії на пільгових умовах розглянута Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Херсонській області за принципом екстериторіальності, відповідно до Порядку №22-1.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 232350008086 від 06.10.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. В рішенні зазначено, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи за записами трудової книжки НОМЕР_1 від 29.08.1983, оскільки зміна прізвища на титульній сторінці трудової книжки « ОСОБА_2 » (мовою оригіналу) на « ОСОБА_3 » (мовою документу) виправлено з порушенням Інструкції 162, а саме відсутнє посилання на назву та дату документу на підставі якого внесено виправлення прізвища, а також не зараховано період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1983 відповідно диплому НОМЕР_2 від 23.07.1983, оскільки відсутні документи про зміну прізвища заявниці.
Не погоджуючись із рішенням щодо відмови в призначенні пенсії, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Закону № 1058 питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788), відповідно до ст. 56 якого до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, при цьому зараховується робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до ст. 62 Закону України № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №470/836/17 у подібних правовідносинах, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом під час застосування норм права.
Судом із матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області оскаржуваним рішенням до страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до наданої трудової книжки НОМЕР_1 від 29.08.1983, оскільки зміна прізвища на титульній сторінці трудової книжки “ ОСОБА_2 » (мовою оригіналу) на “Тюленева» (мовою документу) виправлено з порушенням які встановлені вимогами п.п. 2.12 п. «б» Інструкції №162, а саме, відсутнє посилання на назву та дату документу на підставі якого внесено виправлення прізвища.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Постановою Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 06.09.1973 року №656 затверджено постанову «Про трудові книжки робітників та службовців» (далі Порядок №656).
Порядок №656 містить наступні положення:
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців. Трудові книжки ведуться усім робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню (п. 1 Порядку №656).
Заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації у присутності працівника. Відомості про працівника засвідчуються підписом спеціально уповноваженої особи та печаткою (п. 5 Порядку №656).
З кожним записом, що вноситься до трудової книжки (вкладиш), призначення, переміщення та звільнення адміністрація зобов'язана ознайомити власника цієї книжки (п. 7 Порядку №656).
Трудові книжки зберігаються в адміністрації підприємства, установи, організації як бланки суворої звітності, а при звільненні робітника чи службовця видаються йому руки (п. 11 Порядку №656).
При звільненні робітника чи службовця всі записи про роботі, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, в установі, організації, засвідчуються підписом керівника підприємства, установи, організації або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою (п. 13 Порядку №656).
Відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність (п. 18 Порядку №656).
Згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємства, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162 (далі Інструкція №162)
Згідно п. 1.1. Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудової діяльності робітників та службовців.
Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій*, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п. 2.2. Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше виробляється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати.
У трудову книжку вносяться:
відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;
відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства;
відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Стягнення до трудової книжки не записуються.
Пунктом 2.3. Інструкції №172 встановлено, що всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати текст наказу (розпорядження).
Основним правовим питанням в цій справі є правові наслідки відсутності на першій сторінці трудової книжки повної дати народження. З цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до Постанови №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для власника трудової книжки, а отже, й не може впливати на її особисті права
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.09.2022 року по справі №569/16691/16-а.
Однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 19.12.2019 року по справі №307/541/17.
Вищевикладені правові висновки є актуальними і для юридичної ситуації позивача, оскільки попри відмінність правових актів, які регулювали спірні правовідносини, юридичний зміст таких актів є тотожним - фактичне ведення трудових книжок, а також відповідальність за таке ведення, покладається на роботодавця, а не працівника.
Суд констатує формальний характер зауважень відповідача до трудової книжки позивача, оскільки в іншій частині її зміст дозволяє однозначно встановити її достовірність та належність як документу, що міститься відомості про стаж позивача в періоди його роботи.
В цій справі позивач не є та не може бути відповідальною особою за формальні недоліки в оформленні його трудової книжки, допущені посадовою особою роботодавця при заведенні трудової книжки.
Крім того, у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
З урахуванням викладеного, суд вважає протиправним не зарахування періоду роботи позивача відповідно до наданої трудової книжки НОМЕР_1 від 29.08.1983.
Щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1982 по 23.07.1983 відповідно диплому НОМЕР_2 від 23.07.1983, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням не зараховано період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1983 відповідно диплому НОМЕР_2 від 23.07.1983, оскільки відсутні документи про зміну прізвища заявниці.
Для підтвердження дошлюбного прізвища позивачка надала витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 16.09.2025.
Проте, Головним управлінням виявлено розбіжності між прізвищем після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 », та паспортними даними позивачки « ОСОБА_6 » (ID картка).
Згідно із частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Отже, суд критично оцінює доводи відповідача щодо неможливості зарахування вказаного періоду, оскільки помилка у правописі прізвища позивача, жодним чином не може бути перешкодою у зарахуванні періоду її навчання до загального страхового стажу. А відтак, спірне рішення слід скасувати як є протиправне.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
При цьому, обов'язок відновлення порушеного права лежить на Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області області, як органу, що вирішував питання про призначення пенсії та прийняв спірне рішення.
Аналогічна правова позиція про зобов'язання судом вчинення дій зобов'язального характеру саме того територіального органу Пенсійного фонду України по екстериторіальності, який приймав спірне рішення, викладена в постанові Верховного Суду від 08.02.2024 в справі № 500/1216/23 та від 09.07.2024 у справі №240/16372/23.
З огляду на встановлене, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу позивача для обчислення розміру пенсії періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 29.08.1983, період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1983 згідно диплому НОМЕР_2 від 23.07.1983 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 29.09.2025 з врахуванням висновків суду.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 232350008086 від 06.10.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу позивача для обчислення розміру пенсії періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 29.08.1983, період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1983 згідно диплому НОМЕР_2 від 23.07.1983 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 29.09.2025 з врахуванням висновків суду.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА