про залишення позовної заяви без руху
24 листопада 2025 року справа № 580/12806/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (19701, м. Золотоноша, вул. З.України, 1) в якій просить:
-визнати протиправною бездіяльність Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у невинесенні постанов про закінчення виконавчих проваджень №61140377, №62286954, №65063240 після повернення виконавчих документів стягувачу;
-визнати протиправною бездіяльність зазначеного органу, яка полягає у незнятті арештів з коштів на банківському рахунку ОСОБА_1 , накладених у межах виконавчих проваджень № 61140377, № 62286954, № 65063240;
-зобов'язати відповідача винести постанови про закінчення виконавчих проваджень №61140377, № 62286954, № 65063240 та надати їх копії позивачу;
-зобов'язати відповідача винести постанови про зняття арешту з коштів на банківському рахунку позивача, накладених у межах виконавчих проваджень №61140377, №62286954, №65063240 та направити зазначені постанови до банківської установи, в якій відкрито рахунок позивача; копії постанов надати позивачу;
-зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до автоматизованої системи виконавчого провадження та у разі наявності відомостей, виключити записи про позивача в Єдиному реєстрі боржників щодо виконавчих проваджень №61140377, №62286954, №65063240.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зазначена норма кореспондується з ч. 4 ст. 161 КАС України, якою передбачено обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В позові позивач посилається на перебування з 2008 року в слідчому ізоляторі та відсутності доходу для сплати судового збору, однак до суду не надано ухвали суду про тримання під вартою та/або вироку суду з довідкою установи про перебування особи під вартою, а також довідки з Держаної податкової служби про отриманий річний дохід.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду всі докази, що містяться в обгрунтування позову для всіх учасників справи.
Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.
Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України “Про судовий збір», відповідно до якої: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ “Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2025 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 3028грн.
Суд враховує, що позивач, не є суб'єктом, на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України “Про судовий збір».
Таким чином, за подання вказаної позовної заяви з шестима вимогами немайнового характеру, з урахуванням коефіцієнта пониження, позивачу необхідно сплатити 5813,76грн.
Однак, згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Зазначена норма кореспондується з ч. 5 ст. 161 КАС України.
Так, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки перебуває в скрутному матеріальному становищі.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору суд зазначає таке.
Європейський суд з прав людини у прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, що свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази.
Оцінюючи надані позивачем докази скрутного матеріального становища, суд зазначає, що останнім не надано доказів річного доходу (довідка Державної податкової служби), і як наслідок перевищення суми судового збору в 5%.
При цьому, надана довідка з ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» від 18.11.2025 не є єдиним доказом відсутності грошових коштів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність сплати позивачем судового збору або надати докази перевищення сукупного річного доходу при сплаті судового збору в 5%.
Крім того, у відповідності до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позову вбачається, що позивачем оскаржуються дії вчинені державним виконавцем 25.09.2020, 29.09.2020, 30.11.2021, проте позов подано до суду лише 18.11.2025.
З урахуванням строків звернення до суду визначених ст. 287 КАС України, позивачем пропущено строк звернення за захистом своїх прав із позовними вимогами до суду.
Приписами ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяПетро ПАЛАМАР