Справа № 560/10560/25
іменем України
24 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування до стажу роботи судді ОСОБА_1 , що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в повному обсязі стаж роботи на посаді судді - 20 років 3 місяці 08 днів; половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців 2дні; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), що надавав право на призначення на посаду судді, - 3 роки, що загалом становить 25 років 2 місяці 10 днів.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 рівні 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 14.04.2025 перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 та виплачувати у розмірі 60 % від відповідних сум суддівської винагороди, зарахувавши її стаж на посаді судді 25 років 2 місяці 10 днів, з яких: стаж роботи на посаді судді - 20 років 3 місяці 8 днів; половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців 2 дня; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), що надавав право на призначення на посаду судді, - 3 роки.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем проведено перерахунок пенсії в розмірі 50% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді зі зменшенням його стажу, який дає право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці, неврахувавши до такого стажу половину строку навчання, що становить 2 роки 4 місяці 26 днів та період професійної діяльності до обрання на посаду судді, що становить 3 роки. Вважаючи дії відповідача протиправними та такими, що суттєво погіршують його становище як судді у відставці, позивач просить позов задовольнити.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 23.06.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.09.1977 ОСОБА_1 з 01.09.1982 по 01.07.1986 навчався на денному відділенні юридичного факультету Харківського юридичного університету, а також позивач має стаж роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право бути обраним на посаду судді, - 3 роки, а саме: з 01.09.1987 по 20.11.1993 - адвокат в Кам'янець-Подільській юридичній консультації.
Указом Президента України №1540 від 25.12.2004 ОСОБА_1 була призначена на посаду судді Кам'янець-Подільського міськрайоного суду Хмельницької області строком на п'ять років, в подальшому призначена безстроково.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 03.04.2025 №709/0/15-25 позивач звільнена з посади судді Кам'янець-Подільського міськрайоного суду Хмельницької області у зв'язку з поданням заяви у відставку.
13.05.2025 позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення їй як судді у відставці щомісячного довічного грошового утримання.
Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області повідомило, що до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, врахований період навчання в Харківському юридичному інституті ім.Ф.Є. Дзержинського з 01.09.1982 по 01.07.1986, тривалістю 2 роки 4 місяці 26 днів, період роботи на посаді адвоката Кам'янець-Подільської юридичної консультації з 21.11.1990 по 20.11.1993, тривалістю 3 роки та період роботи на посаді судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з 18.01.2005 по 09.04.2025, тривалістю 20 років 2 місяці 23 дні.
За даними трудової книжки та розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж роботи на посаді судді становить 20 років 2 місяці 23 дні.
Враховуючи зазначене, щомісячне довічне грошове утримання з 14.04.2025 обчислено в розмірі 50% суддівської винагороди, зазначеної у довідці від 09.04.2025 №110, виданій територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області.
Зарахувати до стажу роботи на посаді судді період навчання в Харківському юридичному інституті та період роботи на посаді адвоката Кам'янець-Подільської юридичної консультації немає підстав.
Позивач, вважаючи, протиправними зменшення її стажу до 20 років, а застосування відповідачем положень частини 3 статті 142 Закону №1402-VIІІ - таким, що суперечить положенням статей 8 та 22 Конституції України, оскільки зменшує обсяг конституційних гарантій незалежності суддів, може стосуватися лише призначення, а не перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, звернулася до суду з метою захисту порушеного права.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами пункту 14 частини 1 статті 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.
Згідно з частинами 2-3 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання.
При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (частина 5 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Згідно абзацу 4 пункту 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
За правилами частини 1 статті 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010№ 2453-VI (далі - Закон України №2453-VI) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із вимогами статті 135 Закону України №2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції. Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону №2453-VI, в редакції чинній до 28.03.2015, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України №2453-VI, зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 №2862-XIІ "Про статус суддів", (далі - Закон України №2862-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України №2862-ХІІ, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом 2 частини 4 цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітраж і в України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах. Київському і Севастопольському міських судах. Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражі в у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Також, на час набрання чинності Законом України №2453-VI (30.07.2010) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".
Згідно з пунктом 3-1 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно даних трудової книжки серії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.09.1977 ОСОБА_1 до дня обрання на посаду судді, з 01.09.1982 по 01.07.1986 навчався на денному відділенні юридичного факультету Харківського юридичного університету, а також позивач має стаж роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право бути обраним на посаду судді, - 3 роки, а саме: з 01.09.1987 по 20.11.1993 - адвокат в Кам'янець-Подільській юридичній консультації.
Вказані обставини відповідачем під сумнів не ставляться.
На підставі викладеного, позивач має право на зарахування до загального стажу роботи, який дає право на відставку, роботу безпосередню на посаді судді - 20 років 2 місяці 23 дні, а також період половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 4 місяці 26 днів; та стаж роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право бути обраним на посаду судді, - 3 роки.
Також, Законом України від 12.07.2018 №2509-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" статтю 137 Закону №1402-VIII доповнено частиною другою такого змісту: "До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді".
Передбачені частиною 2 статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" положення щодо зарахування (перерахунку) стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді застосовуються з дати набрання чинності Законом №2509-VIII, тобто з 05.08.2018.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі №9901/805/18 сформовано правовий висновок, відповідно до якого частину 2 статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" слід тлумачити у такий спосіб, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.
Зазначена норма закону призвела до покращення правового становища позивача, оскільки дозволила зарахувати стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді.
Вказаний висновок викладено також Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 у справі №560/499/19.
За таких обставин, позивач має право на зарахування до стажу роботи на посаді судді роботи у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття права для призначення на посаду судці вперше - 3 роки.
Враховуючи викладене, стаж роботи на посаді судді, до якого зараховується зазначений вище стаж, складає загалом більше 25 років, що дає позивачу право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 60% від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді.
Окремо необхідно наголосити, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) виключно Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Зазначена правова позиція неодноразова застосовувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 09.11.2018 справі №243/4794/17, від 11.12.2018 у справі №522/5168/17 та від 30.01.2020 у справі №592/3694/17.
Згідно наведеного у рішенні Вищої ради правосуддя від 03.04.2025 №709/0/15-25 розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці встановлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи безпосередньо на посаді судді - 20 років 3 місяці 8 днів;
половина строку навчання - 1 рік 11 місяців 2 дня;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки.
Загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає їй право на відставку, становить 25 років 2 місяці 10 днів.
Отже, доводи пенсійного органу, які не відповідають наведеному рішенню Вищої ради правосуддя в частині вирахування загального стажу роботи позивача як судді, який дає право на звільнення у відставку, за своєю суттю порушує вимоги частини 2 статті 19 Конституції України, оскільки таким чином пенсійний орган протиправно перебирає на себе повноваження Вищої ради правосуддя.
На підставі викладеного, дії відповідача щодо невключення до стажу роботи позивача на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, періоду половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі (1 рік 11 місяців 2 дні) та стажу роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право бути обраним на посаду народного судді (3 роки) є протиправними.
З урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, з метою повного захисту порушених прав та інтересів позивача, необхідним є саме зобов'язання відповідача зарахувати до стажу роботи, як судді у відставці, половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі (1 рік 11 місяців 2 дні) та стажу роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право бути обраним на посаду народного судді (3 роки), а також провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з моменту його призначення, виходячи із розрахунку 60 (шістдесят) відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та провести відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо виключенням зі стажу/невключення до стажу роботи ОСОБА_1 на посади судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців 02 дні та стажу роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді, - 3 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу ОСОБА_1 на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців 02 дні та стажу роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді, - 3 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді у відставці з моменту отримання права на його призначення (з 14.04.2025), виходячи із розміру 60% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та проводити у такому розмірі відповідні нарахування і виплати щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 24 листопада 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя В.В. Матущак