Справа № 560/19744/25
24 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Матущак В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України військова частина НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України військова частина НОМЕР_2 , в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) щодо не обчислення та не виплати ОСОБА_1 з 04.08.2021 по 12.07.2022 грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022 роки на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії; щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, б пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 04.08.2021 по 12.07.2022, та щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення період з 25.07.2002 по 01.08.2003, з 27.12.2003 по 10.04.2017 з урахуванням правильного базового місяця.
2. Зобов'язати НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 04.08.2021 року по 12.07.2022 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб грошового забезпечення (надбавки, ? доплати, підвищення) та премії та зробити перерахунок у зв'язку з цим усіх інших отриманих виплат під час проходження військової служби в НОМЕР_1 Прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військовій частині НОМЕР_2 );-зобов'язати НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 04.08.2021 по 12.07.2022 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 N11078, як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу та з урахуванням виплаченої раніше суми; здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 25.07.2002 по 28.02.2003 з урахуванням базового місяця - січень 1998, з 01.03.2003 по 01.08.2003 та з 27.12.2003 до 01.01.2008 o урахуванням базового місяця - березень 2003, з 01.01.2008 по 10.04.2017 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року з врахуванням виплачених сум.
Згідно зі статтею 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав, є загальним законом, який не містить норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення).
Водночас, КАС України передбачає, що строк звернення до суду може встановлюватися іншими спеціальними законами.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, оскільки, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.
При цьому, 19.07.2022 набрав чинності Закон України №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким викладено в новій редакції норму статті 233 КЗпП України, а саме: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, з 19.07.2022 законодавцем передбачено тримісячний строк для звернення працівника до суду з позовом про виплату заробітної плати.
Разом з тим, пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651, відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином з 01.07.2023 строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати (грошового забезпечення) регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №280/6779/22 та від 29.01.2025 у справі №500/6880/23.
З наданих документів встановлено, що позивач звільнений з військової служби 11.04.2025 відповідно до наказу ректора ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) від 11.04.2025 №454-ос.
В матеріалах справи міститься заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої вказує, що його право на звернення до суду не обмежуєтся будь-яким строком, тому строк звернення до суду не пропущено.
Дослідивши подані заяву та клопотання, суд зазначає наступне.
Суд наголошує, що позивач звільнився зі служби в період, коли діяла нова редакція статті 233 КЗпП України.
Позивач звільнени з військової служби 11.04.2025.
Таким чином, позивач мав право звернутись до суду з цим позовом упродовж трьох місяців з 11.04.2025, тобто до 12.07.2025.
Однак, позовна заява подана до суду 18.11.2025, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Отже, на думку суду, позивач з 11.04.2025 мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою звернення до суду.
Суд звертає увагу, що заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Жодних доказів існування обставин, які були б об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, позивачем у заяві не наведено, тому суд визнає зазначені позивачем підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду неповажними.
Враховуючи вищевказане та те, що дотримання процесуальних строків є обов'язком сторін, суддя не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення позивача до суду поважними за обставин, викладених позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом, у зв'язку із чим суддя не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частинами 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням інших підстав поважності пропуску строку звернення до суду та з наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 КАС України, суддя
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення позивача до суду, зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяВ.В. Матущак