Справа № 560/19568/25
24 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, починаючи з 19.08.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 19.08.2021.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.11.2025 позовну заяву залишено без руху. Зазначено, що недоліки можуть бути усунені шляхом: подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з частиною позовних вимог не пропущено; надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з частиною позовних вимог.
На виконання вимог ухвали до суду надійшла заява, в якій позивач просить поновити пропущений строк. Зазначає, що при призначенні пенсії за віком відповідач протиправно не застосував правильний показник середньої заробітної плати в Україні за 2018-2020 роки, тобто, станом на момент звернення позивача до суду продовжувала тривати протиправність дій відповідача щодо застосування неправильного показника середньої заробітної плати в Україні при призначенні пенсії за віком позивачу, а саме за 2014-2016 роки, замість належних - 2018-2020 років. Тому протиправні дії відповідача полягають саме у неправильному застосуванні зазначеного показника при обчисленні розміру пенсії позивача починаючи з 19.08.2021. Лише після отримання листа відповідача від 16.10.2025, виник спір щодо відмови у застосуванні відповідачем правильного показника середньої заробітної плати в Україні. Разом з цим, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2023 у справі №380/1907/23 погодився з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 26.01.2021 в справі №520/11178/2020 і доходить висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 в справі №380/14933/22. Також, вказано про принцип "належного врядування".
Щодо цього слід зазначити таке.
Законодавець пов'язує початок обчислення строку не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а з тим, коли вона об'єктивно повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Позивач повинен був знати про порушення його права, оскільки пенсію отримує щомісячно.
При цьому незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Отриманий лист Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.10.2025, свідчать лише про отримання відповідного листа, а не про момент, із якого позивач дізнався про порушення свого права.
При цьому принцип "належного урядування", на який посилається позивач, та який передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права (рішення ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України», не виключає, що особа має вчиняти також активні дії з метою отримання інформації про рішення, що стосуються призначення та перерахунку її пенсії, складових, з яких вона обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
У постанові від 12.12.2023 у справі №380/1907/23 Верховний Суд зазначив, що неправомірні дії відповідача (у разі встановлення судовим рішенням) щодо невидачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії впливають на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі. Тому застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізації позивачем права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення у межах визначених статтею 51 цього Закону строків.
Водночас Судова палата зазначила, що обмеження права пенсіонера, що отримує пенсію на підставі норм Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок належної йому пенсії, який проведено несвоєчасно через ненадання довідки про розмір грошового забезпечення відповідними державним органом, з якого позивач звільнився на пенсію, будь-яким строком є неприпустимим з огляду на приписи статті 51 Закону № 2262-ХІІ.
Судова палата в цій справі вважає правильною правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі № 520/11178/2020 і доходить висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2023 року в справі № 380/14933/22.
Проте, встановивши фактичні обставини у цій справі й відповідне їм правозастосування, суд вважає висновки Верховного Суду викладені у постанові 12.12.2023 у справі №380/1907/23, не релевантними до цієї справи у зв'язку із відмінністю як за ознакою фактичних правовідносин, так і законодавчого врегулювання. Спір у цій справі не стосується перерахунку пенсії, який проведено несвоєчасно через ненадання довідки про розмір грошового забезпечення.
Таким чином, позивач не навів достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до адміністративного суду протягом встановленого законодавством строку. Наведені позивачем обставини носять суб'єктивний характер.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані в заяві від 20.11.2025.
Продовжити ОСОБА_1 на п'ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали строк для усунення недоліків, визначених в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.11.2025 у справі №560/19568/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.Л. Фелонюк