Справа № 560/14166/25
іменем України
24 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
1. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправними та скасувати рішення від 13.06.2025 щодо відмови провести виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи: з 20.08.1991 по 25.08.1999 на посаді вчителя математики, фізики та креслення в V-IX класах у Паберешській неповній середній школі Демянського району Новгородської області на території російської федерації, період роботи з 15.02.2022 по 20.09.2022; з 18.08.1983 по 13.08.1985 на посаді вчителя математики в Слобідко-Смотрицькій восьмирічній школі до спеціального педагогічного стажу, та провести нарахування і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.06.2025 № 220650004884 позивачу відмовлено у призначенні та виплаті грошової допомоги у зв'язку з відсутністю спеціального стажу тривалістю 30 років.
При цьому, на переконання позивача, відповідачем протиправно не зараховано до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи з 18.08.1983 по 13.08.1985, з 20.08.1991 по 25.08.1999 та з 15.05.2022 по 20.09.2022.
Позивач вказує, що її спеціальний страховий стаж на посадах, передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, за її підрахунками, становив 36 років. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про дотримання умов, передбачених законом для отримання державної допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Ухвалою суду від 14.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений строк не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 27.09.2022 отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.02.2025 у справі №560/174/25, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.08.2024 щодо виплати одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків, викладених в цьому судовому рішенні.
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.02.2025 у справі №560/174/25, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 20.08.2024 щодо виплати одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.06.2025 № 220650004884 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій в зв'язку з відсутністю 30 років страхового стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 44 роки 10 місяців, в тому числі 27 років 2 місяці 4 дні - на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.
До стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років не враховано періоди роботи:
- з 18.08.1983 по 13.08.1985, оскільки в уточнюючій архівній довідці від 16.11.2022 №473/04-03 зазначено прізвище " ОСОБА_2 ", згідно довідки про укладання шлюбу від 09.11.2021 №А-00418 - "Ялоха";
- з 20.08.1991 по 25.08.1999 на території Російської Федерації, оскільки відсутня уточнююча довідка про період роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, можливі перерви у ній та форму власності школи;
- з 15.02.2022 по 20.09.2022 на посаді асистента вчителя, оскільки дана посада не передбачена Переліком.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок № 1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм права слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.
Правову позицію щодо права особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій також висловив Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 року по справі №234/13835/17, в якій зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» передбачено, що учителі загальноосвітніх навчальних закладів, військових загальноосвітніх навчальних закладів, музичних і художніх шкіл, мають право на пенсію за вислугу років.
Позивачу з 27.09.2022 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без нарахування грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення, що не заперечується сторонами.
Між сторонами наявний спір щодо спеціального педагогічного стажу, що визначає право на призначення грошової допомоги, відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, а саме щодо періодів роботи з 18.08.1983 по 13.08.1985, з 20.08.1991 по 25.08.1999 та з 15.05.2022 по 20.09.2022.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України та згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 12.06.1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637), п. 1.2 якого зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.
Згідно пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Щодо не зарахування пенсійним органом до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років періоду роботи з 18.08.1983 по 13.08.1985, суд враховує наступне.
Позивачем надано архівну довідку Чемеровецького трудового архіву Чемеровецької селищної ради від 16.11.2022 №473/04-03, відповідно до якої Ялоку (так у док.) Тетяну Михайлівну призначено на посаду вчителя математики Слобідко-Смотрицької восьмирічної школи з 18.08.1983 (наказ №11 від 18 серпня 1983 року по Чемеровецькому райвно) (підстава: Фонд 134, опис 1, книга наказів, од. зб. 39, арк. 4).
Також, відповідно до зазначеної довідки, Ялоку (так у док.) ОСОБА_3 звільнено з посади вчителя математики Слобідко-Смотрицької восьмирічної школи з 13.08.1985 на підставі ст.36 п.4 КЗОТ УРСР (наказ №21 від 13 серпня 1985 року по Чемеровецькому райвно) (підстава: Фонд 134, опис 1, книга наказів, од.зб.41, арк.10).
Суд зазначає, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 видана 07.07.1981, містить записи, відповідно до яких позивач в період з 18.08.1983 по 13.08.1985 працювала на посаді вчителя математики Слобідко-Смотрицької восьмирічної школи, тобто даний факт підтверджується також відомостями трудової книжки.
Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці відповідач не надав.
Суд вважає безпідставними твердження пенсійного органу щодо незарахування позивачу стажу роботи через наявність неточностей в архівних довідках, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його документах, що підтверджують трудову діяльність.
В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової документації, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення такої.
Суд також зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а.
Таким чином, суд дійшов висновку, що період роботи позивача на посаді вчителя математики Слобідко-Смотрицької восьмирічної школи з 18.08.1983 по 13.08.1985 безпідставно не зарахований пенсійним органом до спеціального стажу роботи, а тому суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача зарахувати відповідний період до спеціального стажу.
Щодо не зарахування пенсійним органом до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років періоду роботи з 20.08.1991 по 25.08.1999 на території Російської Федерації, оскільки відсутня уточнююча довідка про характер зайнятості та форму власності школи, суд зазначає наступне.
Згідно записів № 14-16 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 07.07.1981, позивач у період з 20.08.1991 по 25.08.1999 працювала на території Російської Федерації на посаді вчителя математики, фізики та креслення у V-IX класах Паберешської неповної середньої школи. Зазначені записи в трудовій книжці позивача виконані у чіткій послідовності, охайно, без підчисток та виправлень.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у рішенні від 13.06.2025 № 220650004884 обмежилося лише вказівкою про те, що уточнюючої довідки щодо характеру зайнятості та форми власності школи не надано. Однак вимога пенсійного органу надати таку довідку є правомірною лише у випадку, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що впливають на визначення права на пенсію за вислугу років.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо зазначених періодів роботи відповідач суду не надав, а тому такі записи були безпідставно не враховані.
Крім того, пунктом 2 примітки до Переліку №909 встановлено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості відповідних закладів і установ.
Суд також звертає увагу, що згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
13 березня 1992 України стала учасником Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від (надалі також - Угода від 13.03.1992).
29.11.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", згідно з пунктом 1 якої постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормамиЗаконівта підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Отже, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 підлягає врахуванню при зарахуванні спірного стажу роботи позивача в РФ, оскільки вказана Угода була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (чинної на момент виникнення спірних правовідносин).
При цьому, метою Угоди від 13.03.1992 є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.
Згідно з частинами другою та третьою статті 6 цієї Угоди від 13.03.1992 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.
З огляду на викладене, цією Угодою від 13.03.1992 визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії.
Таким чином, позивачем подано документи для підтвердження стажу його роботи на території іншої держави - російської федерації, при цьому такий стаж підлягає визнанню на території України відповідно до вищевказаних міжнародних договорів.
За таких обставин, період роботи з 20.08.1991 по 25.08.1999 на території Російської Федерації також має бути зарахований позивачу до спеціального стажу.
Щодо не зарахування пенсійним органом до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років періоду роботи з 15.02.2022 по 20.09.2022 на посаді асистента вчителя, оскільки дана посада не передбачена Переліком, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що в період з 15.02.2022 по 20.09.2022 позивач працювала на посаді асистента вчителя в Балинському ліцеї Смотрицької селищної ради.
Переліком № 909 визначено, що робота в загальноосвітніх навчальних закладах дає право на отримання пенсії за вислугу років та в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Отже, посада асистента вчителя інклюзивного навчання загальноосвітнього навчального закладу прямо не зазначається у Переліку № 909.
При цьому, згідно з частиною 8 статті 44 Закону України «Про повну загальну середню освіту», для забезпечення досягнення особами з особливими освітніми потребами результатів навчання, передбачених відповідним державним стандартом, до штату закладу освіти вводяться посади асистента вчителя та інші посади, необхідні для роботи з такими особами.
Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14 червня 2000 року затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким посаду "асистент вчителя" віднесено до посад педагогічних працівників.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2010 року за № 1308/18603, затверджено Типові штатні нормативи закладів загальної середньої освіти, які поширюються на усі типи закладів загальної середньої освіти.
Згідно даного Наказу, посада «асистент вчителя» вводиться у школах, де запроваджене інклюзивне навчання, для роботи з учнями з особливими освітніми потребами з розрахунку 1 ставка на клас, у якому навчаються такі діти.
У листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №1/9-675 від 25.09.2012 "Щодо посадових обов'язків асистента вчителя" зазначено орієнтовні кваліфікаційні характеристики асистента вчителя в класі з інклюзивним навчанням, які розроблені у зв'язку з введенням зазначеної посади до типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 06.12.2010 за №1308/8603.
Так, в описі посадових обов'язків асистента вчителя зазначено, що асистент вчителя забезпечує соціально-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами, разом із вчителем класу виконує навчальні, виховні, соціально-адаптаційні заходи, запроваджуючи ефективні форми їх проведення, допомагає дитині у виконанні навчальних завдань, залучає учня до різних видів навчальної діяльності; у складі групи фахівців бере участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку дитини; адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини з особливими освітніми потребами.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що посада педагогічного працівника з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 та положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 поширюється і на посаду «асистент вчителя».
Відтак, до спеціального стажу ОСОБА_1 також необхідно зарахувати період роботи з 15.02.2022 по 20.09.2022.
Таким чином, з урахуванням періодів роботи з 18.08.1983 по 13.08.1985, з 20.08.1991 по 25.08.1999 та з 15.05.2022 по 20.09.2022, спеціальний страховий стаж позивача становить понад 30 років.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач відповідає необхідним умовам для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.06.2025 № 220650004884 є протиправним та підлягає скасуванню.
Як наслідок, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши періоди роботи з 18.08.1983 по 13.08.1985, з 20.08.1991 по 25.08.1999, з 15.05.2022 по 20.09.2022 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 968,96 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.06.2025 № 220650004884.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши періоди роботи з 18.08.1983 по 13.08.1985, з 20.08.1991 по 25.08.1999, з 15.05.2022 по 20.09.2022 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 24 листопада 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Д.А. Божук