Справа № 560/2955/25
24 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши заяву про виправлення описки в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі №560/2955/25 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до даних, які містяться у військовому квитку серії НОМЕР_1 .
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до даних, які містяться у військовому квитку серії НОМЕР_1 .
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні.
Заявник зазначає, що в резолютивній частині рішення суду помилково вказано формулювання "з виключенням з військового обліку" замість правильного - "та про виключення з військового обліку".
На переконання заявника, наявність такої описки може призвести до суттєвих перешкод у виконанні судового рішення, а також зумовити необхідність додаткового звернення до суду із заявою про роз'яснення рішення або постановлення додаткового рішення щодо позовної вимоги про внесення до реєстру запису про виключення з військового обліку.
Відповідно до частин 1-2 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.
Тому, керуючись нормами зазначеної статті, суд вирішує питання про виправлення описки у письмовому провадженні без виклику сторін.
Суд зазначає, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки або неуважністю. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вищевказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в письмових доказах, такі помилки судом не виправляються.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Отже, підставами для внесення виправлень у судові рішення є описка або очевидна арифметична помилка.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд, згідно з правовою позицією, викладеною в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 800/520/16, не має права змінювати зміст рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість його реалізації (виконання).
Судом встановлено, що у рішенні суду від 18.09.2025 не було допущено описки або очевидної арифметичної помилки в розумінні норм КАС України.
Як вбачається зі змісту заяви позивача про виправлення описки, ОСОБА_1 фактично просить суд викласти резолютивну частину рішення суду від 18.09.2025 у редакції прохальної частини його позовної заяви.
Разом із тим суд, враховуючи заявлені позовні вимоги та керуючись ст. 245 КАС України, обрав належний спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до даних, які містяться у військовому квитку серії НОМЕР_1 .
Резолютивна частина рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2025 не містить описок чи арифметичних помилок, а зміст викладених судом обставин у мотивувальній частині судового рішення не є підставою для внесення до рішення (резолютивної частини) виправлень, про які просить заявник, відповідно до ст. 253 КАС України.
Суд зазначає, що заявником не подано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що викладення резолютивної частини рішення в його чинній редакції дійсно створює перешкоди для виконання судового рішення.
Враховуючи це, у задоволенні заяви про виправлення помилки необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 253, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з її підписання.
Головуючий суддя Д.А. Божук