Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання витребування доказів,
з питання застосування заходів процесуального примусу
24 листопада 2025 року справа № 520/21193/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Військової частини НОМЕР_1 (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, орган публічної адмністрації) про: 1) визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 06 січня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсація невикористаної щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44; 2) зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 06 січня 2022 року по 20 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсація невикористаної щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44,
встановив:
Ухвалою суду від 08.08.2025 р. по даній справі було відкрито провадження у порядку ст. 262 КАС України, а відповідача зобов'язано у строк не пізніше 15 днів з дати отримання копії ухвали подати до суду усі докази на підтвердження висловлених аргументів та на висвітлення обставин спору, зокрема, але не виключно докази про проходження заявником публічної служби із відображенням дати зарахування на кожну нову штатну посаду та звільнення/переміщення/переведення; докази про алгоритм обчислення грошового забезпечення за усіма розрахунковими елементами за період з 06.01.2022 р. по 20.05.2023р., докази нарахування та виплати заявнику грошової допомоги для оздоровлення за 2022р.-2023р., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022р.-2023р., компенсації невикористаної щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені із алгоритмом обчислення відповідних платежів тощо.
Утім, станом на 15.10.2025р. ані відзиву на позов, ані жодних з витребуваних документів до суду не надходило.
Отже, відповідачем, який у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України є суб'єктом владних повноважень, не забезпечено виконання ані вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2025р. у справі №520/21193/25 про прийняття позову до розгляду, ані положень ст.162 КАС України.
Ухвалою суду від 15.10.2025 р. по даній справі було витребувано у Військової частини НОМЕР_1 усі докази на підтвердження висловлених аргументів та на висвітлення обставин спору, зокрема, але не виключно докази про проходження заявником публічної служби із відображенням дати зарахування на кожну нову штатну посаду та звільнення/переміщення/переведення; докази про алгоритм обчислення грошового забезпечення за усіма розрахунковими елементами за період з 06.01.2022р. по 20.05.2023р., докази нарахування та виплати заявнику грошової допомоги для оздоровлення за 2022р.-2023р., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022р.-2023р., компенсації невикористаної щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені із алгоритмом обчислення відповідних платежів.
Дана ухвала суду від 15.10.2025р. була доставлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" 15.10.2025р. о 20:20 год, утім станом на 24.11.2025р. жодних з витребуваних документів до суду не надходило.
Унаслідок цього, суд позбавлений можливості встановити об'єктивну істину у даному спорі.
Згідно з ч.ч.2, 4, 5, ст.44 КАС України учасники справи зобов"язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Відповідно до ч.3 ст.79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
За правилами п.1 ч.4 ст.162 КАС України до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Як то указано у ч.4 ст.79 КАС України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Аналогічне по суті правило сформульовано законодавцем і у положеннях ч.7 ст.80 КАС України, де указано, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою суду від 08.08.2025р. на виконання імперативних приписів ч.4 ст.9 КАС України у цілях з'ясування об»єктивної істини за власною ініціативою безвідносно до доводів сторін на процесуальної поведінки учасників справи судом у відповідача були витребувані усі докази на підтвердження висловлених аргументів та на висвітлення обставин спору, зокрема, але не виключно докази про проходження заявником публічної служби із відображенням дати зарахування на кожну нову штатну посаду та звільнення/переміщення/переведення; докази про алгоритм обчислення грошового забезпечення за усіма розрахунковими елементами за період з 06.01.2022р. по 20.05.2023р., докази нарахування та виплати заявнику грошової допомоги для оздоровлення за 2022р.-2023р., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022р.-2023р., компенсації невикористаної щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені із алгоритмом обчислення відповідних платежів.
Ухвалою суду від 15.10.2025р. по даній справі було повторно витребувано у Військової частини НОМЕР_1 усі докази на підтвердження висловлених аргументів та на висвітлення обставин спору.
Будь-яких процесуальних документів відповідача з приводу неможливості подання відзиву на позов та доказів до суду не надходило.
Окрім того, будь-яких процесуальних документів відповідача з приводу неможливості подання доказів з поважних причин до суду не надходило.
Суд змушений зазначити, що згідно з п.9 ч.3 ст.2 КАС України до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частиною 2 ст.44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч.4 ст.45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
За визначенням ч.1 ст.144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
У розумінні п.5 ч.1 ст.145 КАС України одним із заходів процесуального примусу є штраф.
Частиною 1 ст.149 КАС України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень; 4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Частиною 2 ст.149 КАС України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків; 2) неодноразового зловживання процесуальними правами; 3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
Суд вважає, що у діянні відповідача міститься склад одночасно двох протиправних вчинків, а саме: 1) неповідомлення суду про неможливість подання витребуваних судом доказів; 2) неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин.
Окреслені діяння не можуть вчинятись неусвідомлено чи нецілеспрямовано.
Наслідком вчинення окреслених діянь є фактична неможливість відправлення правосуддя у зв'язку із відсутністю у фізичному розпорядженні органу судової влади об"єктивних даних, котрі у розумінні ч.2 ст.73 КАС України входять до предмету доказування і необхідні для з"ясування істини у спорі.
З урахуванням причини виникнення спору, правового статусу заявника у межах спірних правовідносин як військовослужбовця, характеру спірних правовідносин та суті спору, змісту процесуальної поведінки відповідача та створених вчинком суб"єкта владних повноважень наслідків (неможливість розгляду справи) з відповідача у дохід Державного бюджету України належить стягнути штраф у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 3.028,00 грн (3.028,00грн. прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно зі абз.4 ст.7 Закону України від 19.11.2024р. №4059_ХІІ "Про Державний бюджет України на 2025 рік" * 1).
Сукупність викладених вище обставин об'єктивно зумовлює також прийняття судом процесуального рішення про повторне витребування доказів.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 44, 45, 77-80, 144, 145, 149, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1.Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ) 3.028грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) штрафу у порядку пункту 3 частини 1 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України на Держави Україна в особі Державної судової адміністрації України (код за ЄДРПОУ - 26255795, місцезнаходження - 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/21081100, код отримувача - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету - 21081100).
2.Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 усі докази на підтвердження висловлених аргументів та на висвітлення обставин спору, зокрема, але не виключно докази про проходження заявником публічної служби із відображенням дати зарахування на кожну нову штатну посаду та звільнення/переміщення/переведення; докази про алгоритм обчислення грошового забезпечення за усіма розрахунковими елементами за період з 06.01.2022р. по 20.05.2023р., докази нарахування та виплати заявнику грошової допомоги для оздоровлення за 2022р.-2023р., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022р.-2023р., компенсації невикористаної щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені із алгоритмом обчислення відповідних платежів.
3.Зобов'язати подати докази до суду протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали.
4.Роз'яснити, що суд може скасувати ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
5.Копії даної ухвали направити учасникам справи з урахуванням належності до кола суб'єктів владних повноважень та відомостей про офіційні адреси в ЄСІТС. Сповістити, що інформація відносно справи може бути отримана за посиланням: http://court.gov.ua/fair/sud2070.
6.Роз'яснити, що строк пред'явлення цієї ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання законної сили, тобто з моменту підписання.
7.Роз'яснити, що ухвала в частині стягнення штрафу може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання; в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Сліденко