Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
24 листопада 2025 р. Справа № 520/17046/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" (вул. Праведників світу, буд. 4, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21036, код ЄДРПОУ 45375820) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" (надалі за текстом - ТОВ "СПЕЙР ПАТС", позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці (надалі за текстом - митний орган, відповідач), в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000081/2 від 17.02.2025 Харківської митниці.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митним кодексом України (надалі за текстом - МК України), які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість відповідач, в порушення норм МК України, безпідставно прийняв оскаржуване рішення та неправомірно застосував другорядний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 відкрито спрощене провадження у справі відповідно до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України).
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій.
З огляду на здійснення діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах можливого ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частинами 2, 3, 5 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 КАС України, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
16.07.2025 Харківська митниця надала до Харківського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Представник відповідача зазначив, що використані позивачем відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також документи, подані позивачем при митному оформленні, містять розбіжності, які суттєво впливають на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей стосовно ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
17.07.2025 представником позивача через систему “Електронний суд» надано відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено такі обставини справи.
Позивач - ТОВ "СПЕЙР ПАТС", здійснює діяльність з імпорту товарів з Китаю, Туреччини та подальшим оптовим продажем цих товарів в Україні.
Поставки товарів здійснюються за прямими контрактами з виробниками товарів на умовах поставки FOB та розмитнюються в різних регіонах України, здебільшого у місті Харків, так як, підприємство орендує в м. Харків складські приміщення за адресою: 61040, м. Харків, вул. Беркоса, 86-А.
17.02.2025 до митного поста “Барабашово» Харківської митниці ТОВ "СПЕЙР ПАТС" (код ЄДРПОУ 45375820) була подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація, далі - ЕМД № 25UA807200002088U5.
Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи: Пакувальний лист M16/401514H від 03.01.2025; Рахунок-фактура (iнвойс) M16/401514H від 03.01.2025; Коносамент S0125010061 від 11.01.2025; Автотранспортна накладна 25000 17.02.2025; Сертифiкат про походження товару 25C3702M2253/00029 від 13.02.2025; Рахунок-фактура РФ-24156 від 10.02.2025; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 888728/25 від 10.02.2025; Дод.угода б/н від 04.12.2024; Спец.№10 від 03.01.2025; Зовнішньоекономічний договір (контракт) SP-29 від 17.08.2023; Договір про надання послуг митного брокера 20/09-23 від 20.09.2023; Договір (контракт) про перевезення 1508/23/02 від 15.08.2023; Заява декларанта від 17.02.2025; Інші некласифіковані документи Лист №17/02 від 17.02.2025; Інші некласифіковані документи Тех.опис від 17.02.2025; Митна декларація 25UA807200002088U5 від 17.02.2025.
Декларантом ФОП ОСОБА_1 в інтересах ТОВ "СПЕЙР ПАТС" 17.02.2025 було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МК України в зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МК України); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476; 9) Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо. В зв'язку із спрацюванням профілю ризику АУР АСМО «Інспектор» митний орган пропонує надати наявну у нього інформацію про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».
Декларантом ФОП Цись О.С. в інтересах ТОВ "СПЕЙР ПАТС" на адресу начальника МП Барабашово Харківської митниці було направлено лист Вих. № 17/02 від 17.02.2025 в якому було зазначено, що інших документів стосовно ЕМД 25UA807200002088U5 від 17.02.2025, надаватись не буде.
Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000081/2 від 17.02.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного UA807200/2025/000088 від 17.02.2025.
У відповідній картці відмови зазначено, що митний орган повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює з причин: «…Неможливість здійснення митного оформлення товарів, в зв'язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2025/000081/2 від 17.02.2025 (вимоги частини 3 та 6 статті 54 МК України).
Декларантом ФОП ОСОБА_1 в інтересах ТОВ "СПЕЙР ПАТС" на підставі договору про надання послуг митного брокера отримав ЕМД 25UA807200002147U5 від 17.02.2025 з проведеними відповідачем донарахуваннями.
У зв'язку з чим позивач додатково сплатив 121678,46 грн. в рахунок оплати встановлених Законом платежів у зв'язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів, а товар було випущено у вільний обіг. Зокрема, по товарам код УКТЗЕД 7315820000 було додатково сплачено 23399,7 грн. мита та 98278,76 грн. ПДВ.
Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
За змістом ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Положеннями ч. 7 ст. 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
За змістом частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема митна вартість товарів та метод її визначення.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За змістом частин 1-3 статті 57 МК України передбачають, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті
За змістом ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності.
Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною 2 статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За змістом п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Пунктами 1, 2 частини 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, і у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 53 МК України у визначених МК України випадках декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. При цьому вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України заборонено.
Водночас частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у випадках коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
За змістом частин 1-2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо митним органом застосовується стаття 64 МК України, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
З вищевказаних норм МК України вбачається, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності рішення про коригування митної вартості та доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення, та які були окремо зазначені у відзиві, суд зазначає таке.
Щодо складових митної вартості товару, суд зазначає наступне.
В Контрактах Сторони обумовили, що відповідно до п. 1.1. «Продавець» продає продукцію, далі іменовані «Товари», а «Покупець» - Позивач зобов'язується приймати і оплачувати «Товари» відповідно до умов Контракту. Сторонами також було обумовлено, що 1.2. «Найменування, асортимент і кількість постачаємих «Товарів» на кожну поставку будуть вказуватися в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту.»
Так, відповідно до п. 2.1. Контракту: «Ціни на «Товар» встановлюються в доларах США - USD ($) - і вказуються в Специфікаціях, які оформляються на кожну поставку».
У Контрактах Сторонами обумовлено: п. 2.2.: «Загальна сума Контракту становить суму всіх Специфікацій підписаних сторонами в рамках даного Контракту», а відповідно до п. 2.3.: «В ціну «Товару» включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) , або на інших умовах зазначених в специфікаціях до цього.
Відповідно до п. 3.1. Контракту: «Загальна кількість «Товару» в розрізі найменувань вказується в Специфікаціях на кожну поставку, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Відповідно до розділу 5 Контракта: « 5.1. За цим Договором «Продавець» постачає Товар «Покупцеві» на умовах FOB Нингбо (КНР), відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах зазначених в специфікаціях до цього Контракту і є його невід'ємною частиною.
5.6 При тлумаченні цього Контракту мають силу Міжнародні комерційних термінів «Інкотермс-2010» в чинній редакції».
Крім того, сторони також зазначили в п. 7.3. Контракту, що: « «Товар» - разова, безповоротна, входить у вартість «Товару».
Термін "франко-борт" «Інкотермс-2010» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.
Продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту.
Умовами Контрактів і не передбачено, що всі його положення повинні дублюватися у Специфікації або інвойсі. Один раз визначивши у Контракті, що вартість тари, пакування, завантаження та вивантаження входить до вартості товару, Сторони не вважали за потрібне повторювати це в Специфікації. Тим більше, що Контракт подавався при розмитненні та митні органи були обізнані про його зміст.
Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, яким закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми викладення та укладення угод. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги вже надані декларантом документи-а саме положення контрактів.
Аналогічна ситуація описана Довідці щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 р., затвердженій постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 р. №2.
Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 21 березня 2023 року по справі № №815/5817/17, в якій зазначено, що з огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, а відтак, у інвойсі, пакувальному листі, тощо правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари, оскільки їх вартість входить до вартості товару та є її складовою частиною.
Щодо спрацювання ризиків, згенерованих АСАУР та наявність у митного органу інформації, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше, суд зазначає, що спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією, обов'язковою до виконання, посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного контролю та митного оформлення документи.
Таким чином, на думку сторони відповідача у Харківської митниці виникли підстави для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надав розширений пакет документів для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів.
Судом встановлено, що при прийнятті митницею рішень про коригування митної вартості товару за основу було взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься в ціновій базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС).
Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.
Стосовно твердження відповідача щодо відсутності договору з перевізником, що зазначений у Коносаменті, суд зазначає, що відповідно до п. 1.1 Договору №15.08/23/02 від 15.08.2023, який надавався позивачем митному органу - у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Експедитор бере на себе зобов'язання за винагороду, за дорученням і за рахунок Клієнта виконати та організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта, морським і наземним транспортом, а також надати інші послуги, необхідні для доставки вантажів Клієнта та узгоджені в Заявках до цього договору.
Згідно умов цього договору ТОВ «Спейр Патс» сплачував кошти за доставку товару, а ТОВ «Клевер Тім» мав право залучати до виконання цього договору інших осіб, але вже за власний кошт. Тобто кошти, які позивач сплатив ТОВ «Клевер Тім» та які були відображені в довідках наданих ТОВ «Клевер Тім», а отже твердження відповідача, що під час доставки товару були фактори які призвели до додаткових витрат - є не обґрунтованим.
Щодо твердження відповідача, що на вимогу митного органу не надані ані каталоги, ані специфікації, ані загальні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару, суд зазначає, що під час розмитнення товару позивачем були надані наступні документи, а саме: Специфікацію № 10 від 03.01.2025; Рахунок-фактура (iнвойс) № M16401514H від 03.01.2025 року, в яких вказана сума придбаного товару, а саме 32094,70 у.о. США.
Стосовно твердження відповідача, що не була розкрита вартість доставки товару, суд зазначає, що Листом № 88872825 від 10.02.2025 ТОВ «Клевер Тім» повідомив, вартість доставки товару. В ньому є вичерпна інформація, яка дає митному органу можливість розрахувати митні платежі.
Щодо не заповнення декларантом граф 4, 21, 22 ДМВ, що суперечить вимогам наказу МІНФІНУ від 24.05.2012 №599, суд зазначає наступне.
Згідно Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, передбачено, що у графі 21 зазначаються витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а у графі 22 зазначаються витрати на страхування оцінюваних товар.
Транспортні витрати у декларації митної вартості заповнюються тільки за межами території України.
Декларант не заповнював графи 21 та 22, оскільки не поніс витрат на навантаження, вивантаження, обробку оцінюваних товарів та на страхування оцінюваних товарів за межами території України.
Завантаження товару згідно правил Інкотермс (умови поставки FOB) у пункті відправлення (Qingdao (КНР)) покладається на продавця, згідно до рахунка фактури перевізника № M16401514H від 03.01.2025 року, декларант повинен оплатити перевезення (транспортування до порту митної території України, Черноморськ - морський фрахт) додавши такі витрати до митної вартості ціни товару (пункт 10 статті 58 МК України).
Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Зі змісту статті 53 МК України вбачається, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондує й з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якими закріплено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Разом з тим, частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відтак, частина третя статті 53 МК України передбачає перелік додаткових документів, які можуть запитуватися контролюючим органом (факультативний перелік додаткових документів - у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, визначається частиною четвертою статті 53 МК України).
Таким чином, митним органом можуть бути витребувані додаткові документи : 1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки; 2) якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Наявність у митного органу саме обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що органи митного контролю мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення вбачається, що таке рішення не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 по справі №815/1670/17.
Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості в цій частині.
Стосовно доводів відповідача, викладених у спірному у даній справі рішенні щодо не підтвердження декларантом документально всіх складових митної вартості товарів та надання документів, які містять розбіжності, що послугувало підставою для запиту додаткових документів в порядку, передбаченому ч. 3 cт. 53 МК України, суд зазначає наступне.
Під час розгляду справи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що підприємством позивача було надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений ч.ч. 1-2 ст. 53 МК України.
Однак, як встановлено судом, відповідачем під час винесення спірного у даній справі рішення, не було наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях або недостовірності наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів. При цьому, такий запит повинен містити як обґрунтування причин запиту, так і конкретизацію того, які саме складові митної вартості не підтверджені або викликали сумніви, в чому саме полягають розбіжності, чи впливають вони на митну вартість, які додаткові документи можуть спростувати ці сумніви.
Таким чином, суд доходить висновку, що надані позивачем як до суду, так і до митного органу під час подання митної декларації документи, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, на підтвердження митної вартості товару у повній мірі підтверджують митну вартість товару, підлягають обчисленню та містять всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, у зв'язку з чим оскаржуване рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2025/000081/2 від 17.02.2025 є необґрунтованим та підлягає скасуванню в судовому порядку.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених по справі обставин, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позову, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову 2422,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" (вул. Праведників світу, буд. 4, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21036, код ЄДРПОУ 45375820) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2025/000081/2 від 17.02.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" (вул. Праведників світу, буд. 4, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21036, код ЄДРПОУ 45375820) сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 24.11.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Супрун Ю.О.