Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у роз'ясненні судового рішення
20 листопада 2025 року Справа № 520/19757/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бідонько А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Басістого Є.А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Зуб С.В.,
представника відповідача - Приходько А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про роз'яснення судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд :
1. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 липня 2025 року № 2-дс «Про накладання дисциплінарного стягнення», який прийнято стосовно ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області.
2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 серпня 2025 року № 6-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосовано до ОСОБА_1 , як начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 частини другої ст. 65 ЗУ «Про Державну службу» (Порушення Присяги державного службовця).
3. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 серпня 2025 року № 408-О «Про звільнення з посади державної служби ОСОБА_2 », яким було припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 11 серпня 2025 року з посади начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 частини другої ст. 65 ЗУ «Про Державну службу» (Порушення Присяги державного службовця).
4. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області з 12.08.2025р.
5. Стягнути з Головного Управління ДПС у Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, вул. Г. Сковороди, 46, код ЄДРПОУ ВП (філії): 43983495) на користь ОСОБА_1 Адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення по дату поновлення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 у справі 520/19757/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказів - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 липня 2025 року № 2-дс «Про накладання дисциплінарного стягнення», який прийнято стосовно ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області.
Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 серпня 2025 року № 6-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосовано до ОСОБА_1 , як начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 частини другої ст. 65 Закону України «Про Державну службу» (Порушення Присяги державного службовця).
Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 серпня 2025 року № 408-О «Про звільнення з посади державної служби ОСОБА_2 », яким було припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 11 серпня 2025 року з посади начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 частини другої ст. 65 Закону України «Про Державну службу» (Порушення Присяги державного службовця).
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області з 12.08.2025р.
Стягнуто з Головного Управління ДПС у Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, вул. Г. Сковороди, 46, код ЄДРПОУ ВП (філії): 43983495) на користь ОСОБА_1 Адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.08.2025 по 06.11.2025 року у розмірі 151479,18 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста сімдесят дев'ять гривень вісімнадцять копійок).
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області з 12.08.2025р.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного Управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць.
Від представника відповідача надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій останній просив суд роз'яснити:
- Чи є визначений судом у резолютивній частині рішення розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що стягнутий на користь позивача -151479,18 грн. - без віднімання сум податків і зборів;
- Зазначення розміру заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць, що стягнута на користь позивача.
В судовому засіданні представник відповідача заву про роз'яснення судового рішення підтримав, просив суд її задовольнити.
Позивач та його представник проти задоволення заяви заперечували.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяву про роз'яснення рішення суду, судом встановлено таке.
Згідно статті 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 1 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КАС України, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.02.2019 року у зразковій справі № 806/3265/17.
Суд звертає увагу, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Як вбачається із заяви про роз'яснення судового рішення, заявник просить суд роз'яснити чи є визначений судом у резолютивній частині рішення розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що стягнутий на користь позивача -151479,18 грн. без віднімання сум податків і зборів, а також зазначення розміру заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць, що стягнута на користь позивача.
Суд зауважує, що відповідач не наводить обґрунтування незрозумілості рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 в адміністративній справі №520/19757/25 і фактично просить суд роз'яснити порядок виконання судового рішення.
Положення ст. 254 КАС України передбачають можливість роз'яснення рішення суду, а не роз'яснення способу та порядку виконання рішення суду, що по суті має місце у даному випадку.
Заявник в заяві фактично просить суд деталізувати та встановити порядок виконання рішення суду по справі №520/19757/, що знаходиться поза межами регулювання ст. 254 КАС України.
Суд вважає за доцільне наголосити, що Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ постанови Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року № 100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.
Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період. Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.
При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Суд наголошує, що у рішенні суду від 06.11.2025 року судом наведено детальний розрахунок з яких він виходив при визначенні суми середнього заробітку, що виключає можливість стверджувати про його незрозумілість.
Крім того, при розрахунку суми середнього заробітку судом враховані дані довідки про розмір середньої заробітної плати ОСОБА_1 станом на 11.08.2025 №82/У/20-40-10-02-11 від 22.08.2025 року виданої відповідачем по справі - Головним управлінням ДПС у Харківській області, що на переконання суду свідчить про обізнаність відповідача про розмір заробітної плати, що підлягає стягненню на користь позивача в межах суми стягнення за один місяць.
За змістом частини 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Із зазначено вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов'язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.
При цьому, дослідивши зміст зазначеного вище рішення суду, суд зазначає, що воно є чітким, зрозумілим і додаткового роз'яснення не потребує, а обставини, на які посилається заявник, фактично вказують на нерозуміння ним порядку виконання цього рішення.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд визнає, що заява представника позивача про роз'яснення судового рішення задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 254, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву представника відповідача про роз'яснення судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 24.11.2025 року.
Суддя А.В. Бідонько