Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 листопада 2025 року № 520/23636/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМІНЖИНІРІНГ" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМІНЖИНІРІНГ" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12900315/39293096 від 26.05.2025;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМІНЖИНІРІНГ» № 7 від 30.10.2024 днем її фактичного подання на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12900316/39293096 від 26.05.2025;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМІНЖИНІРІНГ» № 10 від 31.10.2024 днем її фактичного подання на реєстрацію.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі №520/23636/25 роз'єднано в самостійні провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМІНЖИНІРІНГ" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМІНЖИНІРІНГ" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12900316/39293096 від 26.05.2025, та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМІНЖИНІРІНГ» № 10 від 31.10.2024 днем її фактичного подання на реєстрацію - присвоєно номер №520/23948/25 та за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.09.2025 даний позов було передано до провадження судді.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі №520/23948/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМІНЖИНІРІНГ" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві №12900316/39293096 від 26.05.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.10.2024 №10. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.10.2024 №10 днем її фактичної подачі. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМІНЖИНІРІНГ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок). Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМІНЖИНІРІНГ" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Представником позивача 18.11.2025 через систему "Електронний суд" було подано заяву про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи та подану заяву, зазначає таке.
Відповідно до ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом установлено, що 15.10.2025 представником позивача була подана заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій зазначено, що докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Просив стягнути з відповідачів на користь позивача 10400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Судове рішення у справі прийнято судом у спрощеному провадженні без виклику сторін 05.11.2025 та повний текст рішення виготовлено цією ж датою.
У поданій заяві від 18.11.2025 представником позивача було зазначено, що копію повного тексту судового рішення було надіслано позивачу в його «Електронний кабінет» та доставлено останньому 08.11.2025 о 03:25 год. (вихідний день - субота), що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи згідно з карткою руху документа. Оскільки судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, воно вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, а саме у понеділок - 10.11.2025. Враховуючи те, що судове рішення не було вручено позивачу в день його ухвалення, а було вручене через п'ять календарних днів від дати ухвалення, вважає, що строк на подання доказів понесення витрат на правничу допомогу підлягає поновленню.
Так, в матеріалах справи міститься довідка про доставку судового рішення від 05.11.2025 до електронного кабінету представника позивача через систему "Електронний суд" 08.11.2025 о 03:30.
У відповідності до положень статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Зважаючи на вказані вище положення статті 127 КАС України, судове рішення вручено позивачу 10.11.2025.
Отже, суд приймає до уваги доводи представника позивача, що судове рішення вважається врученим 10.11.2025.
Водночас, керуючись ч. 7 ст. 139 КАС України, судом установлено, що останнім днем для подання позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення та доказів щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, є 10.11.2025, оскільки зазначений строк обчислюється не з дати отримання рішення, а з дати його ухвалення.
Однак, позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та відповідні докази лише 18.11.2025.
Разом з тим, як установлено судом з матеріалів справи, договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) було укладено 21.08.2025, а позовну заяву позивачем подано до суду 04.09.2025.
Із наданих до суду доказів витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, вбачається, що такі витрати складаються із складення процесуальних документів та представництво інтересів замовника.
Як установлено з матеріалів справи, представником позивача до суду було подано позовну заяву, відповідь на відзив та заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, інших процесуальних дій не вчинялось.
Окрім того, судом установлено, що всі документи, окрім додаткової угоди від 20.09.2025 до договору №2-21/08-25 про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 21.08.2025, акту прийому передачі наданих юридичних послуг від 13.11.2025 та детального опису робіт від 17.11.2025, подані адвокатом на підтвердження витрат на правничу допомогу (договір №2-21/08-25 про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 21.08.2025, платіжна інструкція від 27.08.2025), складені ним до подання позовної заяви. Додаткова угода від 20.09.2025 до договору №2-21/08-25 про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 21.08.2025 була складена під час розгляду справи судом.
Ухвалу суду від 09.09.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду, в якій зазначено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, представником позивача отримано 09.09.2025 о 22:44 через електронний кабінет системи "Електронний суд".
Відтак, за період часу з 10.09.2025 та до закінчення розгляду справи судом та винесення рішення 05.11.2025 у позивача було більше, ніж достатньо часу, щоб визначитися зі своєчасністю подання заяв про ухвалення додаткового рішення та доказів на підтвердження розміру судових витрат.
Верховним Судом у постанові від 26.07.2023 у справі № 160/16902/20 було зазначено:
"За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.
Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).
Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 зауважила, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.
Проте, підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення."
Вказана позиція є більш пізньою позицію Верховного Суду з вказаного питання порівняно з позиціями ВС, викладеними у постановах від 10.09.2019 у справі № 850/1/18 та від 19.01.2022 у справі № 600/785/21-а, а відтак підлягає застосуванню судом до спірних правовідносин.
Судом установлено, що позивачем надано відповідні докази з порушенням правил, встановлених ч. 7 ст. 139 КАС України. Позивач у заяві від 15.10.2025 лише вказав про очікувані витрати на професійну правничу допомогу, які також підлягають відшкодуванню, однак не надав до суду до закінчення судових дебатів доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та не вказав жодних поважних причин, які заважали подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу та розміру таких витрат до закінчення судових дебатів, зважаючи на те, що всі докази, окрім акту прийому передачі наданих юридичних послуг від 13.11.2025 та детального опису робіт від 17.11.2025, були складені ще до подання позову до суду, а додаткова угода від 20.09.2025 до договору №2-21/08-25 про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 21.08.2025 була складена під час розгляду справи судом.
Суд зазначає, що з урахуванням положень ч. 7 ст. 139 КАС України, п'ятим днем після ухвалення рішення суду є 10.11.2025.
Окрім того, при дослідженні судом акту прийому передачі наданих юридичних послуг від 13.11.2025 та детального опису робіт від 17.11.2025 убачається, що надані послуги складалися лише з подання до суду позовної заяви, відповіді на відзив та заяви про долучення доказів понесення витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення. Інших дій та послуг, які б унеможливлювали подати докази понесених витрат на правничу допомогу до 05.11.2025 суду не надано.
При цьому, складання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу не є витратами, які пов'язані з розглядом справи.
З наданих суду доказів витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, встановлено, що усі витрати стосуються дій, вчинених адвокатом до подачі позовної заяви до суду та під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Представником позивача не обґрунтовано та не зазначено, що в нього не було можливості вчасно подати суду документи на підтвердження понесених судових витрат за умови, що розгляд справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження. Поважних причин, які зумовили неможливість подання таких доказів до розгляду справи по суті суду не наведено.
До того ж, суд зазначає, що детальний опис робіт від 17.11.2025, наданий представником позивача 18.11.2025 разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, фактично дублює акт прийому передачі наданих юридичних послуг від 13.11.2025.
Доводи позивача стосовно поважності причин пропуску строку подання доказів через те, що судове рішення не було вручено позивачу в день його ухвалення, а було вручене через п'ять календарних днів від дати ухвалення, не спростовують висновку, що такі витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, могли бути визначені та підтверджені документами до розгляду справи №520/23948/25 по суті.
Окрім того, отримавши рішення 08.11.2025, позивач, до спливу встановленого законом строку на подання таких доказів, мав можливість подати зазначені документи до 10.11.2025, однак свої правом не скористався, поважних причин неможливості подання не зазначив.
Суд зазначає, що строк на подання доказів обраховується не з моменту отримання рішення, а з дати ухвалення рішення.
Позивачем заява про ухвалення додаткового рішення з доказами подана 18.11.2025, тобто за межами зазначеного строку, встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України, у зв'язку з чим суд доходить висновку про залишення такої заяви без розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.08.2020 по справі №340/2449/19, в якій Верховний Суд зазначив, що за умови відсутності будь-яких належних і беззаперечних доказів на підтвердження поважності пропуску позивачем встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України строку подання доказів понесених стороною судових витрат та неможливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод, вказана заява підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03 грудня 2020 року у справі №300/2425/19 з аналогічного питання, неподання відповідних доказів протягом встановленого 5-денного строку має наслідком повернення такої заяви без розгляду.
Аналогічна правова позиція також викладена в ухвалі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №817/1889/17.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, позивачем доказів понесених фактичних витрат на професійну правничу допомогу в установлений законом строк суду не надано, а тому заява позивача підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 248, 252, 256 КАС України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМІНЖИНІРІНГ" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН