Справа № 500/5512/25
24 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач), у якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №191950031274 від 04.09.2025 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ;
зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу навчання в СПТУ №9 з 01.09.1985 по 20.06.1986, періоди роботи в УВС Тернопільського облвиконкому з 22.10.1990 по 10.08.1992, у виробничо-комерційній фірмі «Тобос лтд» з 17.08.1992 по 28.01.2003, у спеціалізованій пересувній механізованій колоні №9 з 14.01.1988 по 09.06.1988 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 25.09.1986 та трудової книжки серії НОМЕР_2 від 14.01.1988;
зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області вчинити дії по повторному розгляду заяви позивача про призначення пенсії по інвалідності від 27.08.2025.
Позов обґрунтований тим, що позивач 22.08.2025 після встановлення інвалідності звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії по інвалідності. У відповідь на заяву від 27.08.2025 сформовану через портал Пенсійного фонду України, відповідач рішенням №191950031274 від 04.09.2025 відмовив у призначенні пенсії у зв'язку з недостатністю страхового стажу - 13 років, необхідного для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV). Відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи через недоліки наявні в трудовій книжці.
Позивач не погоджується з такою відмовою відповідача та стверджує, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про призначення пенсії.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово. Цією є ухвалою залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області).
У строк, встановлений судом, надійшов відзив ГУ ПФУ в Донецькій області. Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що за результатами розгляду документів, до страхового стажу не зараховані періоди роботи: період навчання з 01.09.1985 по 20.06.1986, оскільки підстава запису відсутня, документ про період навчання не наданий; період роботи з 22.10.1990 по 10.08.1992, з 17.08.1992 по 28.01.2003, та з 14.01.1988 по 09.06.1988 , так як в трудовій книжці відсутні записи про внесення змін до неправильних записів. З огляду на вищевикладене, ГУ ПФУ в Донецькій області прийнято рішення про відмову від 04.09.2025 №191950031274 через відсутність необхідного страхового стажу 13 років. В задоволені позовних вимог просить відновити повністю.
У відповіді на відзив позивач з аргументами відповідача не погоджується позовну заяву просить задовольнити повністю (а.с.111-113).
10.10.2025 від ГУ ПФУ в Тернопільській області надійшли письмові пояснення, в яких третя особа з позовними вимогами не погоджуються та зазначає, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону №1058-IV особи, яким установлено інвалідність мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю ІІ та ІІІ груп: від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років. В той час страховий стаж позивача становить 04 роки 10 місяців 23 дні. В задоволені позову просить відмовити (а.с.40-42).
Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), після досягнення віку 55 роки та встановлення 21.08.2025 третьої групи інвалідності (а.с.29-30), звернувся 27.08.2025 до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії по інвалідності, надавши необхідні документи.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено ГУ ПФУ в Донецькій області, рішенням якого №191950031274 від 04.09.2025 позивачу відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.77).
У цьому рішенні вказано, що страховий стаж заявника складає 4 років 10 місяців 23 днів, що додатково підтверджується розрахунком стажу (а.с.80).
За змістом оскаржуваного рішення за доданими документами до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано:
період навчання в СПТУ №9 з 01.09.1985 по 20.06.1986, оскільки підстава запису відсутня, документ про період навчання не наданий;
період роботи в УВС Тернопільського облвиконкому з 22.10.1990 по 10.08.1992, оскільки дата прийому на роботу та підстава про прийом на роботу дописані іншими чорнилами;
період роботи у виробничо-комерційній фірмі “Тобос лтд» з 17.08.1992 по 28.01.2003, оскільки запис про звільнення завірений печаткою, яка не містить коду ЄДРПОУ, та відомості про роботу згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК-5 відсутні.
До страхового стажу згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 14.01.1988 не зарахований період роботи в спеціалізованій пересувній механізованій колоні №9 з 14.01.1988 по 09.06.1988, оскільки по батькові заявника “ ОСОБА_2 » на російській мові не відповідає паспортним даним “ ОСОБА_3 » та період роботи перетинається з іншим періодом роботи починаючи з 14.01.1988 (а.с.74).
Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає його протиправним та такими, що порушує його право на соціальний захист, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі нормативно-правові акти.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (частина третя статті 24 Закону №1058-ІV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи, серед іншого, також зараховується: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків, д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами частин першої, третьої статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи (за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування), є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати стаж роботи на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.
Судом досліджено копію трудових книжок серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 . Розділ “Відомості про роботу» трудової книжки серії НОМЕР_2 містить такі записи щодо спірного періоду трудової діяльності позивача:
з 14.01.1988 по 09.06.1988 прийнятий в майстерню слюсарем-сантехніком в спеціалізовану пересувну механізовану колону №9, підстава: наказ №4-к від 14.01.1988, наказ №44к від 09.06.1988.
Розділ “Відомості про роботу» трудової книжки серії НОМЕР_1 містить такі записи щодо спірних періодів трудової діяльності позивача:
з 22.10.1990 по 10.08.1992 прийнятий в УВС Тернопільського облвиконкому, підстава: наказ №99-к від 31.10.1990, наказ №86д/с від 18.08.1992;
з 17.08.1992 по 28.01.2003 прийнятий на посаду заступник директора в виробничо-комерційній фірмі “Тобос лтд», підстава: наказ №21 від 17.08.1992, наказ №14 від 28.01.2003.
Вказані записи про трудову діяльність є чіткими, зрозумілими та не підлягають подвійному тлумаченню, виконані належним чином посадовими особами, засвідчені їх підписами та скріплені печатками підприємств (а.с.95-98).
Як вбачається з оскаржуваного рішення, до страхового стажу позивача незараховані періоди роботи згідно з першою трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 14.01.1988, оскільки по батькові заявника “ ОСОБА_2 » на російській мові не відповідає паспортним даним “ ОСОБА_3 » та період роботи перетинається з іншим періодом роботи, починаючи з 14.01.1988, а періоди роботи по другій трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 25.09.1986 - оскільки дата прийому на роботу та підстава про прийом на роботу дописані іншими чорнилами та запис про звільнення завірений печаткою, яка не містить коду ЄДРПОУ, і відомості про роботу згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК-5 відсутні.
Щодо невідповідності по батькові власника трудової книжки паспортним даним на російській мові, то суд такі мотиви оскаржуваного рішення оцінює критично та зауважує на таке.
Порядок ведення трудових книжок на момент заповнення трудових книжок позивача (1988 та 1986 роки), було врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, від 20.06.1974 №162, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР (далі - Інструкція №162).
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого терміну з дня прийняття на роботу (пункт 2.2 Інструкції №162).
До трудової книжки, зокрема, вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження.
Згідно з пунктом 2.10 вищевказаної Інструкції №162 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта або свідоцтва про народження.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (пункт 2.11 Інструкції № 162).
Отже, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по інвалідності.
Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Отже, недоліки у написанні по батькові працівника через некоректний переклад в документах, що підтверджують страховий стаж, при тому що судом достеменно встановлено, що мова йде саме про ОСОБА_1 , при наявності інших належно оформлених записів, що містять відомості про роботу, не є підставою для не зарахування спірних періодів до страхового стажу позивача.
Також варто зазначити, що спірний період в спеціалізованій пересувній механізованій колоні №9 з 14.01.1988 по 09.06.1988 перетинається з іншим періодом трудової діяльності позивача, який вже зарахований відповідачем самостійно з 08.10.1987 по 06.06.1988, тому суд вважає за необхідне зарахувати до страхового стажу періоди роботи з урахуванням вже зарахованих періодів з інших підстав, а саме: з 07.06.1988 по 09.06.1988 (а.с.80).
З дослідженого судом періоду трудової діяльності позивача з 22.10.1990 по 10.08.1992 дійсно вбачається, що в графі прийому на роботу та підстава про прийом на роботу дописані іншими чорнилами. З цього приводу суд зазначає, що згідно з пунктом 2.3. Інструкції №162 записи виконуються акуратно, пір'яною або кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.
Жодних обмежень щодо заповнення трудової книжки різними відтінками чорнил дана Інструкція не містить. Якщо такі відомості й дописані ручкою іншого чорнила, то це не свідчить про недійсність записів про трудову діяльність особи.
Стосовно такої підстави не зарахування спірного періоду як відсутність ідентифікаційного коду підприємства на печатці, то, на переконання суду, аналогічно як і у випадку, за такий недолік роботодавця не повинен нести відповідальність працівник. У даному випадку перевага надається тому чи дійсно позивач працював на підприємстві, чи набув страхового стажу.
До того ж, наявність або відсутність коду ЄДРПОУ на печатці жодним чином не залежить від дій чи волі позивача та стосується лише форми організації діяльності підприємства, та її відсутність, у разі наявності відповідного обов'язку, що відповідачем не доведено, могла б стати підставою лише для настання негативних наслідків для підприємства.
Щодо відсутності відомостей про роботу згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК-5 в період з 17.08.1992 по 28.01.2003, суд зазначає.
З 01.01.2004 набрали чинності положення Закону №1058-ІV і саме з цього часу законом передбачено обчислення пенсій за даними, накопиченими на кожну застраховану особу в електронних базах даних системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України відповідно до звітів роботодавців, а саме за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відтак, зарахуванню до страхового стажу за даними трудової книжки підлягає період до 01.01.2004. Решту періоду після 01.01.2004 може бути зараховано за даними трудової книжки при умові сплати страхових внесків роботодавцем або хоча б фактичного нарахування заробітної плати працівникові (відповідальність за несплату страхових внесків несе роботодавець). А тому посилання відповідача на відсутність даних згідно довідки ОК-5 суд не бере до уваги, оскільки період з 17.08.1992 по 28.01.2003 підлягає зарахуванню на підставі належних записів трудової книжки позивача.
При цьому суд зазначає, що виявлені територіальним органом Пенсійного фонду України недоліки у заповненні трудових книжок ОСОБА_1 , при дотриманні усіх вимог щодо порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу (прийняття на роботу, переведення, звільнення з роботи тощо), не є підставою для не зарахування спірних періодів до стажу його роботи.
Отже, відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 до його страхового стажу підлягає зарахуванню трудова діяльність з 07.06.1988 по 09.06.1988 в спеціалізованій пересувній механізованій колоні №9 та відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 періоди роботи з 22.10.1990 по 10.08.1992 в УВС Тернопільського облвиконкому та з 17.08.1992 по 28.01.2003 в виробничо-комерційній фірмі “Тобос лтд».
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання в середньому професійно-технічному училищі №9 м. Тернополя (далі - СПТУ №9) в період з 01.09.1985 по 20.06.1986, оскільки підстава запису відсутня, а документ про період навчання не наданий, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі (пункт "д" частини третьої цієї статті).
Пунктом 8 Порядку № 637 передбачено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Із наведеного вище слідує, що основним документом для підтвердження періодів навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі є дипломи, посвідчення, свідоцтва, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
В трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 наявний запис №1 щодо навчання СПТУ №9 з 01.09.1985 до 20.06.1986. Також є посилання на довідку, яка видана СПТУ №9 ОСОБА_1 для надання за першим місцем роботи. Вказана довідка СПТУ №9 від 29.09.1986 №476 долучена до останньої сторінки трудової книжки та містить посилання на накази про зарахування та закінчення навчання - №33-К від 31.08.1985, №4-К від 20.09.1986 відповідно (а.с.27).
Також для підтвердження вказаного періоду навчання позивачем надано архівну довідку від 15.09.2025 №13-2, видану відокремленим структурним підрозділом “Тернопільський фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя», про те, що ОСОБА_1 з 01.09.1985 був зарахований на денну форму навчання до середнього професійно-технічного училища №9 м. Тернополя за професією “токар» (наказ від 31.08.1985 №33-к). Відповідно до зведених відомостей успішності навчався в 1985-1986 навчальному році. Підстава видачі: книга наказів про контингент учнів та зведені відомості успішності (а.с.16). Зазначені періоди відповідають періодам навчання, зазначеним у трудовій книжці позивача та довідці СПТУ №9 від 29.09.1986 №476.
З урахуванням наведеного суд вважає, що архівна довідка від 15.09.2025 №13-2 є належним і допустимим доказом, з якого чітко встановлюється період навчання позивача.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає про безпідставне та необгрунтоване незарахування окремих спірних періодів до страхового стажу позивача, що свідчить про протиправність оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії №191950031274 від 04.09.2025, таке підлягає скасуванню, а спірні періоди (окрім тих, які вже зараховані відповідачем) слід зарахувати до страхового стажу позивача, а саме: з 01.09.1985 по 20.06.1986 навчання в середньо професійно-технічному училищі №9 м. Тернополя, з 07.06.1988 по 09.06.1988 у спеціалізованій пересувній механізованій колоні №9, з 22.10.1990 по 10.08.1992 в УВС Тернопільського облвиконкому, з 17.08.1992 по 28.01.2003 у виробничо-комерційній фірмі «Тобос лтд».
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області вчинити дії по повторному розгляду заяви позивача про призначення пенсії по інвалідності від 27.08.2025, то суд враховує таке.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону №1058-IV особи, яким установлено інвалідність мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю ІІ та ІІІ груп: від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років.
Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 досягнув віку 55 років, згідно з оскаржуваним рішенням має страховий стаж 04 роки 10 місяців 23 дні, до страхового стажу підлягають зарахуванню навчання та трудова діяльність згідно з цим рішенням, у зарахуванні якого протиправно відмовив відповідач.
За змістом пункту 2 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності. У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права.
Отож, відповідача слід зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2025 про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV, зарахувавши до страхового стажу вказані вище періоди навчання та трудової діяльності.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 605,60 грн, сплачений відповідно до квитанції від 22.09.2025 (а.с.33).
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №191950031274 від 04.09.2025 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2025 про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу такі періоди навчання та трудової діяльності:
з 01.09.1985 по 20.06.1986 навчання в середньо професійно-технічному училищі №9 м. Тернополя;
з 07.06.1988 по 09.06.1988 у спеціалізованій пересувній механізованій колоні №9;
з 22.10.1990 по 10.08.1992 в УВС Тернопільського облвиконкому;
з 17.08.1992 по 28.01.2003 у виробничо-комерційній фірмі «Тобос лтд».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Площа Соборна, 3, місто Слов'янськ, Донецька область, 84122, тимчасова адреса для листування: вулиця Надії Алексєєнко, 106, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49008, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 13486010).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області (майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14035769).
Повний текст рішення складено та підписано 24 листопада 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.