Справа № 500/6399/25
24 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Р.П. Грицюк, розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 12.11.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення.
14.11.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про усунення недоліків. Яка мотивована тим, що позивач не був обізнаний про невиплату у повному обсязі відповідних спірних сум грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023, хоч і отримував щомісяця грошове забезпечення на свій банківський рахунок, сторона позивача надає виписку (довідку) з банківського рахунку за період 01.07.2022-01.07.2023 (електронна довідка додається, оригінал у позивача), відповідно до якої зарахування грошового забезпечення від в/ч НОМЕР_1 здійснювалося цілими сумами без будь-якої розшифровки складових. Всі платежі за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 від в/ч НОМЕР_1 здійснювалися за аналогічним принципом, тобто без конкретизації складових (оклад, премія, за звання, одноразова допомога, індексація тощо). А тому початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову у відповідній частині позовних вимог слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що у цій справі відбулося шляхом надання відповідачем відповіді на звернення представника позивача (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Суд зазначає, що відомостей про звернення позивача до відповідача з метою отримання інформації про проведення індексації, її розміру, а також розміру складових грошового забезпечення у межах трьохмісячного строку звернення до суду здійснено не було. З матеріалів справи слідує лише звернення представника позивача адвокатата Берзіня С.Л. до відповідача 21.10.2025.
Розглянувши заяву про усунення недоліків, суд вважає за можливе повторно наголосити позивачу щодо необхідності дотримання встановлених вимог до позовної заяви, яка подається до адміністративного суду.
Представник позивача подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, зазначивши причинами його пропуску проходження військової служби позивачем і запровадження воєнного стану.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 990/98/25 виклала правовий висновок щодо поновлення процесуального строку звернення до суду, в якому вкотре зауважила, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Правовий висновок щодо пропуску процесуального строку звернення до суду, який пов'язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності держави, згідно положень статей 122 та 123 КАС, зроблений Касаційним адміністративним судом у постанові від 29.11.2024 у справі № 120/359/24.
У вказаній постанові касаційний суд зазначив, що проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;
2) виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;
3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання визначеного процесуальним законом строку для звернення до суду;
4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;
5) обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
ВП ВС відмічає, що лише факт проходження військової служби особою, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, не є самостійною та достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду. Врахуванню підлягає, зокрема, обмеження доступу до правової допомоги, про що йде мова в розглянутій справі.
Для визнання поважною причиною пропуску процесуального строку через запровадження воєнного стану необхідно враховувати: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість процесуального строку, час після його завершення, наявність об'єктивних перешкод для реалізації права, поведінку особи щодо вжиття розумних заходів для реалізації свого права.
У постанові Верховного Суду в справі № 500/1912/22 від 29.09.2022 зазначено, що «причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, що безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».
Водночас згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22 «запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».
Отже, згідно з положеннями чинного процесуального законодавства України підстави для виникнення права на поновлення процесуальних строків (у тому числі для подання позовних заяв) залишаються тими самими. З наведеного випливає, що наслідки, пов'язані з повномасштабним вторгнення російської федерації на територію України, мають відповідати умовам поважності причин для поновлення таких строків. Для поновлення процесуальних строків із причин настання негативних наслідків у зв'язку з повномасштабним вторгненням суд вимагає надання письмових доказів їх існування.
Відтак, подаючи заяву про усунення недоліків, представником позивача не усунено такі, адже суду не надано жодного доказу щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, як то виконання позивачем бойових завдань, перебування у тривалому відрядженні, на лікуванні та інші.
Звернення позивача за правовою допомогою та отримання відповідей на адвокатські запити не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
У заяві про поновлення процесуального строку звернення до суду представник позивача зазначає про виконання позивачем бойових завдань на лінії зіткнення до тепер, однак будь-яких доказів на підтвердження цього суду не надав.
Таким чином, позивач не навів достатніх та переконливих аргументів та не представив достатніх доказів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до адміністративного суду протягом встановленого законодавством строку. Наведені представником позивача обставини носять суб'єктивний характер. Відтак, позивачу необхідно навести інші поважні причини пропуску строку звернення до суду у цій справі, надавши відповідні докази.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити строк залишення адміністративного позову без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 121, 160, 161, 169 КАС України, суддя
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані у заяві представника позивача від 14.11.2025.
Продовжити строк залишення без руху адміністративного позову ОСОБА_1 у справі №500/6399/25.
Повідомити позивача про необхідність у термін 10 днів з моменту отримання ухвали суду усунути недоліки та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 24 листопада 2025 року.
Головуючий суддя Грицюк Р.П.