24 листопада 2025 року м. Рівне №460/14155/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД"
доРівненської митниці
про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (далі - позивач, Товариство) до Рівненської митниці (далі - відповідач, Митниця), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000018/2 від 18.04.2025.
Обґрунтовуючи позов, Товариство вказує, що декларант надав Митниці для митного оформлення товарів всі необхідні документи, які підтверджували визначення митної вартості товарів за першим методом - за ціною договору. Однак відповідач після консультацій з декларантом безпідставно визначив митну вартість імпортованих товарів за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач доводить, що Митниця безпідставно поставила під сумнів весь поданий декларантом пакет документів і необґрунтовано витребувала додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів.
Ухвалою від 19.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву.
У встановлений судом строк відповідач через підсистему "Електронний суд" подав відзив на позовну заяву, в якому позов заперечив повністю. Зазначив, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, Митницею встановлено наявність в документах неточностей та розбіжностей. У зв'язку з цим декларанту направлено електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи, а саме виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованих товарів на заявлених комерційних умовах поставки; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями; товарно-транспортні документи, які б стосувалися задекларованого товару (накладна УМВС). Вказує, що необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися в тому, що декларант правильно визначив митну вартість товару. Зауважив, що декларантом не забезпечено надання відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв'язку з цим прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та визначено митну вартість на підставі інформації щодо митної вартості аналогічного товару. Оскаржене рішення вважає таким, що прийняте в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою суду від 01.07.2025 відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" зареєстроване як юридична особа 07.07.2022; види діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
10.05.2024 між компанією-нерезидентом "Xiamen J.C.H. Import & Export Co., Ltd" (КНР) (Постачальник) та ТОВ “ПЕРЕМОГА ФУД» (Покупець) укладено Контракт № PF/ХJC001 (далі також Контракт), відповідно до умов якого Постачальник поставляє товари, найменування та асортимент яких зазначені в рахунках-фактурах, а Покупець приймає і оплачує товари (п.1.1.).
Відповідно до пункту 1.3. Контракту, товарні позиції, кількість, ціна за одиницю повинні бути визначені в рахунках-проформах або рахунках-фактурах, які Постачальник надає Покупцю.
Пунктом 4.2. Контракту визначено, що умови оплати вказані в рахунках-проформах або рахунках-фактурах до цього Контракту.
За змістом п. 4.3 Контракту загальна вартість Контракту складається з вартості всіх рахунків-проформ або рахунків-фактур. Вартість окремих поставок по цьому Контракту повинна бути вказана в рахунках-проформах або рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною Контракту. Даний Контракт реалізується (товари поставляються і оплачуються, відповідно) поетапно у відповідності до попереднього рахунку-проформи або рахунку-фактури до Контракту.
Пунктом 6.3. Контракту визначено, що Постачальник повинен здійснити поставку товару Покупцю на умовах ІНКОТЕРМС 2020, зазначених у відповідному рахунку-проформі або рахунку-фактурі до цього Договору.
Згідно з п. 6.4 Контракту, Постачальник надає Покупцю з товаром наступні документи: рахунки-фактури (інвойси), виписані на ім'я Покупця; коносамент/CMR; пакувальні листи; прайс-лист, завірений Постачальником; специфікація; оригінали і належним чином завірені копії: якісних посвідчень виробника на всю партію товару; сертифікат походження товару/EUR-1; сертифікат здоров'я.
24.01.2024 Постачальником виписано позивачу комерційний рахунок № JCHHP25016 на суму 7990,00 доларів США на товар - "Консервована солодка кукурудза" 24 х 425 мл, торгової марки “Долина желаний», 1880 коробок.
Згідно з пакувальним листом від 24.01.2024 до рахунку № JCHHP25016 кількість коробок товару 1880, вага брутто 19740,00 кг, вага нетто 14438,40 кг.
Оплата підтверджується платіжним документом від 06.05.2024 на суму 7990,00 доларів США як передоплата за товари (консервування овочів) згідно Контракту № PF/ХJC001 від 10.04.2024, інвойс № JCHHP25016 від 24.01.2024.
17.04.2025 з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме: консервована солодка кукурудза без додавання оцту чи оцтової кислоти в жерстяних банках 24х425 мл. Об'єм банки 425 мл (320г нетто), по24 бан. в упаковці. 1880 упаковок. Всього 45120 банок. Чиста вага (нетто): 14438,40 кг. Торгівельна марка: DREAM VALLEY. Виробник: Xiamen J.C.H. Import & Export Co., Ltd. Країна виробництва: Китай, декларант позивача подав до Рівненської митниці електронну митну декларацію №25UA204130006655U5, зазначивши в графі 22 загальну суму за рахунком 7990,00 дол. США, метод визначення митної вартості (графа 43) -1 за ціною договору.
До митної декларації декларантом долучені документи: інвойс № JCHHP25016 від 24.01.2025, коносамент №SZBS250100105А від 29.01.2025, пакувальний лист б/н від 24.01.2025, сертифікат походження №ССРІТ4402500023266 від 26.01.2025, митна декларація країни відправлення №531620250160330689; накладна СМГС №00000574 від 24.03.2025, квитанція від 06.03.2025 про оплату імпортованого товару; договір №00606/23 про транспортно-експедиторське обслуговування від 29.12.2023, рахунок на оплату №855 від 07.04.2025.
За результатами проведених консультацій з декларантом митним органом прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000018/2 від 18.04.2025 (далі - Рішення №UA204000/2025/000018/2), яким митну вартість товарів скориговано за другорядним резервним методом.
У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що підставою для коригування стали:
“I. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:
1) декларантом не надано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.;
2) подані до митного оформлення документи містять неточності:
- відповідно до п.6.4 Контракту від 10.05.2024 №PF/XJC001 постачальник має надати покупцю прайс-лист, затверджений постачальником та специфікацію, однак до митного оформлення такі не надано;
- відповідно до п.6.7 Контракту від 10.05.2024 №PF/XJC001 вантажоотримувачем товару є ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД», що не кореспондується з відомості в накладній УМВС від 24.03.2025 №00000574;
- відповідно до п.4.2 Контракту від 10.05.2024 №PF/XJC001 умови оплати зазначені в рахунку-проформі або рахунку-фактурі до договору, так в інвойсі від 24.01.2025 № JCHHP25016 зазначені умови - 100% передплата. Також до митного оформлення надано банківський платіжний документ від 06.03.2025. Таким чином оплата за товар здійснена з порушенням умов контракту та відповідно до коносаменту від 29.01.2025 №SZBS250100105A здійснена після завантаженню товару на судно;
- до митного оформлення не надано MRN, яка містяться в накладній УМВСУ від 24.03.2025 №00000574 та стосується товару, що декларується;
- декларантом надано договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 29.12.2023 №00606/23 між ТОВ «Фейрлоджістик» та ТОВ «Перемога Фуд», згідно з якого перший виступає експедитором. Однак в рахунку на оплату від 07.04.2025 №855 в переліку наданих робіт та послуг відсутні експедиційні витрати. Разом з тим перевізником залізничного транспорту виступає ZIK Sandomiers Sp.z.o.o;
- відповідно до п.1.2. договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 29.12.2023 №00606/23 послуги надаються на підставі заявки на організацію транспортно-експедиторських послуг та/або додаткової угоди до договору, однак такі до митного оформлення не надані.
II. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про рівень вартості товару «Консервована цукрова кукурудза в жерстяних банках по 425мл» країна виробництва - Китай -1,16дол.США/кг, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 17.04.2025 №25UA500590000547U0.
III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання всіх додаткових документів згідно з переліком: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого товару; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) специфікацію до Контракту від 10.05.2024 №PF/XJC001; 5) заявку до договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 29.12.2023 №00606/23; 6) MRN 25PL322080NSC00FM3.
У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59-61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.
Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару «Консервована цукрова кукурудза в жерстяних банках по 425мл» країна виробництва - Китай -1,16дол.СІІІА/кг, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 17.04.2025 №25UA500590000547U0.
Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 16 748,544дол.США, (1,16дол.США * 14 438,4кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 690 294,5907грн (16 748,544дол.США * 41,2152 грн/дол.США).».
Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно з декларацією №25UA204130006652U5 від 18.04.2025 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України.
Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).
Відповідно до частин восьмої одинадцятої статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).
Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов'язати декларанта надати додаткові документи:
(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно з частиною п'ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов'язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Щодо розбіжностей та неточностей, на думку відповідача, які зазначені у рішенні про корегування митної вартості товарів, суд зазначає таке.
У спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначає, що відповідно до пункту 6.4 Контракту від 10.05.2024 №PF/XJC001 постачальник має надати покупцю прайс-лист, затверджений постачальником та специфікацію, однак до митного оформлення такі не надано.
Суд зазначає, що специфікація не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у ній міститися лише інформація про найменування, кількість, вагу, матеріал, технічні характеристики та інші важливі дані, необхідні для ідентифікації та класифікації товару. Специфікація не має жодного значення для числових визначень митної вартості.
Крім того, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом.
Такі документи як специфікація та прайс-лист виробника не є обов'язковими для надання документами відповідно до частини другої статті 53 МК України при визначенні митної вартості товару та не є документами, які підтверджують митну вартість товарів.
Відтак, суд дійшов висновку, що не надання специфікації та прайс-листа не є обґрунтованою підставою, як для витребування в декларанта додаткових документів, так і коригування з цієї причини митної вартості.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару відповідач зазначив, що відповідно до пункту 6.7 Контракту від 10.05.2024 №PF/XJC001 вантажоотримувачем товару є ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД», що не кореспондується з відомості в накладній УМВС від 24.03.2025 №00000574.
Так, залізнична накладна (СМГС) - основний перевізний документ установленої форми, відповідно оформлений і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є формою обов'язкової двосторонньої письмової угоди про перевезення вантажу, яка укладається відправником і залізницею на користь третьої сторони - вантажоодержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
З графи 24 накладної від 24.03.2025 №00000574 встановлено, що перевезення товару здійснюється на підставі наданих відправником документів, а саме: транзитної декларації Т1 № MRN 25PL322080NSC00FM3 інвойсу № JCHHP25016 та пакувального листа.
Крім того, з граф 15, 17 та 18 самої накладної УМВС можна ідентифікувати поставку товару для позивача.
Митний орган на обґрунтування коригування митної вартості вказує, що відповідно до пункту 4.2 Контракту від 10.05.2024 №PF/XJC001 умови оплати зазначені в рахунку-проформі або рахунку-фактурі до договору, так в інвойсі від 24.01.2025 № JCHHP25016 зазначені умови - 100% передплата. Також до митного оформлення надано банківський платіжний документ від 06.03.2025. Таким чином оплата за товар здійснена з порушенням умов контракту та відповідно до коносаменту від 29.01.2025 №SZBS250100105A здійснена після завантаженню товару на судно.
Як вже зазначалося судом, 24.01.2024 Постачальником виписано позивачу комерційний рахунок № JCHHP25016 на суму 7990,00 доларів США на товар - "Консервована солодка кукурудза" 24 х 425 мл, торгової марки “Долина желаний», 1880 коробок.
Вказаним інвойсом передбачено 100% передоплату за поставлений товар.
Платіжним документом від 06.05.2024 здійснено оплату на суму 7990,00 доларів США згідно Контракту № PF/ХJC001 від 10.04.2024 та інвойсу № JCHHP25016 від 24.01.2024.
Суд зазначає, що позивач не заперечує факт порушення строків розрахунків за товар по Контракту № PF/ХJC001, однак це стосується виконання договору сторонами, жодним чином порушення однією зі сторін умов виконання Контракту не впливає на визначення митної вартості товару.
Митний орган не вправі перевіряти виконання сторонами умов договору, в тому числі, що стосується здійснення оплати. У разі наявності в сторін спорів стосовно виконання умов договору (контракту) вони вирішуються в порядку визначеному в договорі.
На момент здійснення митного оформлення вартість товару була оплачена, відповідні документи були надані митному органу.
Митний орган не надав суду доказів та не навів аргументів, яким саме чином оплата вартості товару із запізненням впливає на визначення митної вартості товару, враховуючи, що всі підтверджуючі документи були надані під час митного оформлення.
Суд звертає увагу на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 30.11.2018 №815/4044/15 та у постановах Верховного суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 у справі №380/6459/20.
Суд констатує, що визначений порядок розрахунків, а також обставини здійснення таких розрахунків не характеризують митну вартість, оскільки така підтверджується відомостями про вартість товару, а не про порядок сплати такої вартості.
Відповідно, незалежно від того чи належним чином сторони розрахувалися між собою, ця обставина не змінює визначену вартість поставки та, відповідно, фактурну митну вартість товару, яка підтверджується в першу чергу контрактом, рахунком на оплату та платіжним документом.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17, від 24.10.2019 у справі № 815/7158/15.
Отже, такі сумніви відповідача приналежності платіжного документу до конкретної поставки партії товару є необґрунтованим.
В рішення про коригування митної вартості відповідач вказує, що до митного оформлення не надано MRN, яка містяться в накладній УМВСУ від 24.03.2025 №00000574 та стосується товару, що декларується.
З даного приводу суд зазначає, що декларація ТІ оформляється для зовнішнього транзиту та застосовується до будь-якої категорії товарів. Вона використовується при переміщенні товарів, вироблених за межами ЄС та наступних транзитів територією Союзу.
Кожній декларації ЕХ-1 надається номер MRN (Master Reference Number). Знайти його можна у правому верхньому кутку декларації разом з унікальним штрих-кодом. На офіційному сайті Єврокомісії можна перевірити стан ЕХ-1 за номером MRN.
Тобто, даний документ використовується при переміщенні товарів, вироблених за межами ЄС (як у нашому випадку - Китай) та наступних транзитів територією Союзу (Гданськ, Польща).
Рух (переміщення) імпортованого товару з Китаю підтверджено іншими документами, які було подано до митного оформлення: коносамент №SZBS250100105A від 29.01.2025, експортна вантажна митна декларація №531620250160330689, накладна СМГС №00000574 від 24.03.2025.
Разом з тим в розумінні статті 53 МК України декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товару, та може бути додатково поданий у разі розбіжностей та неточностей в документах, які підтверджують митну вартість товару.
З доданих до митного оформлення документів, не встановлено неточностей чи розбіжностей, які могли б стати підставою для витребування додаткових документів.
У спірному рішенні митний орган зазначає, що декларантом надано договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 29.12.2023 №00606/23 між ТОВ «Фейрлоджістик» та ТОВ «Перемога Фуд», згідно з якого перший виступає експедитором. Однак в рахунку на оплату від 07.04.2025 №855 в переліку наданих робіт та послуг відсутні експедиційні витрати. Разом з тим перевізником залізничного транспорту виступає ZIK Sandomiers Sp.z.o.o.
Також коригуючи митну вартість ввезеного позивачем товару митний орган зазначив, що відповідно до пункту 1.2. договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 29.12.2023 №00606/23 послуги надаються на підставі заявки на організацію транспортно-експедиторських послуг та/або додаткової угоди до договору, однак такі до митного оформлення не надані.
Згідно з вимог Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України №984/21296 від 18.06.2012, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.
Відповідно до підпункту 6 частини другої статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Суд зазначає, що МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).
Наданий декларантом відповідачу рахунок на оплату №855 від 07.04.2025 містить реквізити сторін, суму платежу та перелік наданих послуг, повністю підтверджує розмір витрат на транспортно-експедиційні послуги. Також, на момент подання позову надані транспортні послуги оплачено позивачем в повному обсязі згідно з платіжною інструкцією №346 від 09.05.2025, що підтверджує заявлений розмір транспортних витрат.
Інші запитувані митницею додаткові документи в силу положень частини 3 статті 53 МК України є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас у справі, що розглядається, такі обставини відсутні.
Таким чином, суд зазначає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Також суд наголошує, що саме по собі прирівнювання митним органом цін схожих товарів, без врахування особливостей товарів, їх обсягів та умов постачання, які можуть бути різними, у зв'язку із чим це може впливати і на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, як не є підставою для коригування митної вартості також і відсутність у митних органів інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.
За змістом пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Поміж того, що в оскаржуваному рішенні про коригування, митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, відповідач жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент якість та умови поставок).
За наведеного, спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.
Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення. Але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.
Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.
Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.
Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов'язання декларанта надавати додаткові документи.
Щодо коригування митної вартості товару на підставі митної декларації від 17.04.2025 №25UA500590000547U0, то суд констатує, що навіть наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги постачань, сезонність, наявність знижок тощо), що безпосередньо не свідчить про наявність порушень із боку декларанта, і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 05.05.2022, справа № 2040/6019/18.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
За наведеного, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на те, що поданий позивачем пакет документів для митного оформлення є неповним та містить розбіжності, не відповідає дійсним обставинам справи та є підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000018/2.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської митниці.
Крім цього, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Відповідно до частин 5, 6 ст. 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
Понесені позивачем витрати на письмовий переклад документів з англійської та китайської мови на українську мову підтверджуються рахунком ФОП ОСОБА_1 № 62 від 24.04.2025 за послуги перекладу, на суму 2020,00 грн; платіжною інструкцією № 459 від 19.06.2025 на суму 2020,00 грн.
Отже такі витрати пов'язані з розглядом справи суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" до Рівненської митниці задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000018/2 від 18.04.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської митниці судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської митниці судові витрати, пов'язані перекладом документів, в сумі 2020,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (вул. Дмитрівська, 44А, кім.11,м. Київ,01054. ЄДРПОУ/РНОКПП 44860440)
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Повний текст рішення складений 24.11.2025.
Суддя Олег ГРЕСЬКО