Ухвала від 24.11.2025 по справі 460/9432/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

з питань відстрочення, розстрочення виконання, зміни чи встановлення

способу і порядку виконання судового рішення

24 листопада 2025 року Р і в н е №460/9432/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просив суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не нарахування та невиплати позивачу із 22 лютого 2023 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно законом про Державний бюджет України на відповідний рік), починаючи з 22 лютого 2023 року до зміни законодавства або зміни правового статусу позивача.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.05.2023р. (справа № 460/9432/23) позовну заяву задоволено повністю, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити із 22 лютого 2023 року нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік та з урахуванням змін розміру мінімальної заробітної плати протягом відповідного року), до зміни законодавства або зміни правового статусу позивача.

Рішення суду набрало законної сили 13.06.2023.

В подальшому позивачем до суду подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням наведеного рішення у порядку ст. 383 КАС України.

Окремою ухвалою суду від 26.07.2023 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 у справі № 460/9432/23 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , починаючи з 22.02.2023 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з двох прожиткових мінімумів, а не з двох мінімальних заробітних плат (з урахуванням зміни такого розміру протягом відповідного року) згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень.

На виконання окремої ухвали суду відповідачем до суду подано звіт від 14.08.2023.

Відповідач у звіті про виконання судового рішення зазначив, що здійснив перерахунок з 22.02.2023 доплати до пенсії позивача, яка буде виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України, оскільки ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до відповіді відповідача від 29.05.2025 на звернення позивача, сума доплати за період з 22.02.2023 по 31.08.2023 за перерахунком на виконання окремої ухвали суду визначено територіальним органом ПФУ на рівні 65697,53грн.

11.11.2025 позивач подав заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 12.05.2023 року у справі № 460/9432/23 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії позивачу, починаючи з 22.02.2023, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 65697,53грн (шістдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто сім гривень, 53коп).

Відповідач письмових заперечень не подав.

Ухвалою суду від 11.11.2025 розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 24.11.2025 о 08:30год.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви були належним чином повідомлені. Позивач у заяві просив розглянути її за його відсутності. Відповідач про причини неприбуття суд не повідомив.

Згідно із ч. 2 ст. 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Зважаючи на наведену норму права, суд розглянув подану заяву в письмовому провадженні.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених в основу заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, дослідивши докази, наявні у справі, суд враховує наступне.

Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX (далі - Закон № 4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Метою внесення змін до процесуального закону, є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов'язку суб'єкта владних повноважень.

Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом № 4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

Отже прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Так, судом встановлено, що рішення суду від 12.05.2023 у справі № 460/9432/23, яке набрало законної сили 13.06.2023, не виконане у частині виплати перерахованих грошових коштів в сумі 65697,53грн, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

Отже, у даній ситуації наявний факт часткового невиконання відповідачем рішення суду від 12.05.2023 у справі № 460/9432/23, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати, протягом більш ніж двох місяців. При цьому, процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов'язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми з Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області.

Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання вчинити дії на стягнення, є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.

У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 65697,53грн, є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.10.2025 року у справі № 380/7706/22.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду у даній справі.

Керуючись статтями 248, 256, 294-295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 12 травня 2023 року у адміністративній справі № 460/9432/23, задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 у справі № 460/9432/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати пенсії за період з 22 лютого 2023 року по 31 серпня 2023 року, що становить 65697,53грн.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 24 листопада 2025 року

Суддя Т.О. Комшелюк

Попередній документ
132025970
Наступний документ
132025972
Інформація про рішення:
№ рішення: 132025971
№ справи: 460/9432/23
Дата рішення: 24.11.2025
Дата публікації: 26.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (24.11.2025)
Дата надходження: 11.11.2025
Предмет позову: про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду
Розклад засідань:
05.11.2025 08:30 Рівненський окружний адміністративний суд
24.11.2025 08:30 Рівненський окружний адміністративний суд