24 листопада 2025 року м. Рівне №460/16203/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі іменується - відповідач №1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі іменується - відповідач №2), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На обґрунтування спірних правовідносин зазначив, що він як потерпілий від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на пільгову пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, проте відповідач відмовив їй у призначенні такої пенсії. Вказує, що причиною такої відмови стало те, що період проживання або роботи станом на 1 січня 1993 року менше 3 років. За таких обставин, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 09.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позиція відповідача №2 викладена у відзиві на позовну заяву, відповідно до змісту якого представник заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що до заяви про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку позивачем було надано посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідку про період реєстрації місця проживання в гарантованого добровільного відселення. Однак, період проживання або роботи станом на 1 січня 1993 року становить менше 3 років. Тобто, на думку відповідача, умова про постійне місце проживання у зоні гарантованого добровільного відселення не може бути застосована до позивача. Тому, згідно з наданими документами, позивач права на зниження пенсійного віку не набув. За таких обставин, просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідач №1, належним чином повідомлений про розгляд справи, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, причини неможливості подання відзиву суду не повідомив. Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є особою, яка постійно проживала у зоні гарантованого добровільного контролю є потерпілою від ЧК - 3 категорія, що підтверджується відповідним посвідченням, копія якого знаходиться з матеріалах справи.
Позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про призначення йому пенсії за віком на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За принципом екстериторіальності заяву передано на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 28.07.2025 №172050006788 відмовлено в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796 у зв'язку відсутністю необхідного терміну постійного проживання або постійної праці станом на 01.01.93.
Зокрема, згідно висновків рішення, підтверджено період проживання / роботи
- у зоні гарантованого добровільного контролю станом на 01.01.1993 - 1 рік 9 місяців 7 днів
Не погоджуючись з відмовою відповідача в призначенні йому пенсії зі зниженням пенсійного віку, позивач звернувся до суду.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон №796).
Згідно з ст. 9 Закону № 796 (тут і далі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт.
Згідно з ст.55 Закону №796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали в цій зоні не менше 3 років, на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Відповідно до пп.5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами внесеними згідно з Постановою правління Пенсійного фонду України №13-2 від 30.07.2015, далі - Порядок №22-1), документом, що засвідчує особливий статус особи, зокрема є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із застосуванням ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
При цьому, суд звертає увагу на те, що зменшення пенсійного віку на 6 років відповідно до ст.55 Закону № 796-ХІІ можливе за наявності двох самостійних умов:
1) початкова величина зниження пенсійного віку 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період;
2) проживання щонайменше 3 роки станом на 1 січня 1993 року є умовою, яка встановлює додатково 1 рік зменшення пенсійного віку за 2 роки проживання, роботи.
Водночас, застосування як першої, так і другої умови, можливе у разі постійного проживання особи в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року щонайменше 3 років.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки Володимирецької селищної ради ради, позивач проживав та був зареєстрована з с.Хиночі Вараського району з 01.01.1986 по 01.12.1990.
Село Хиночі Вараського району Рівненської області, згідно з Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення (ІІІ категорія) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Також, рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 10.06.2025 у справі №556/663/25 встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що позивач проживала без реєстрації в с.Хиночі Вараського району Рівненської області з 01.12.1990 по 14.10.1993
Рішення суду набрало законної сили 11.07.2025 а тому вищезазначені обставини в силу положень ч.4 ст. 78 КАС України доказуванню не підлягають.
Водночас, матеріалами справи підтверджено, що позивач 01.09.1986 по 30.06.1989, навчалась у Львівському СПТУ №68, розташування навчального закладу не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Суд зауважує, що відповідно до наведених вище положень законодавства, підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні посиленого радіологічного контролю.
Висновок аналогічного характеру містяться в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №572/245/17, від 17.06.2020 у справі №572/456/17, що обов'язково враховується судом при вирішенні даних спірних правовідносин.
Аналізуючи надані документи, суд вважає, що позивачем підтверджено період проживання його в зоні гарантованого добровільного відселення (3 роки 10 місяців 6 днів)
з 26.04.1986 по 01.09.1986
з 01.07.1989 по 01.01.1993
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивач з моменту аварії на ЧАЕС та станом на 1 січня 1993 року постійно проживав або постійно працював чи постійно навчався у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років, що дає йому право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, в тому числі і на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
Щодо застосування початкової величини.
В матеріалах справи наявні докази проживання позивача у період з 26.04.1986 по 31.07.1986 в зоні гарантованого добровільного відселення. Відтак, наведене свідчить про наявність підстав для зарахування початкової величини та зниження пенсійного віку на 3 роки.
Водночас, проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 понад 3 роки та станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії повні 4 роки, надає такій особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку додатково на 1 рік за 2 повні роки проживання в такій зоні (на 2 років), тобто у 55 років з врахуванням початкової величини відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ.
Так, суд враховує, що до заяви про призначення пенсії позивач долучила докази проживання в м.Кузнецовськ, яке віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.
В контексті вказаного, суд звертає увагу, що згідно положень ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, відтак сумування періодів проживання в різних зонах забруднення не передбачено.
З матеріалів справи вбачається, що станом на дату звернення до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії, позивач досягнув лише віку 54 років, тому суд дійшов висновку, що на даний час підстави для застосування до позивача положень ст.55 Закону №796-XII у суду відсутні.
Оскільки, на момент звернення до органу Пенсійного фонду позивач не досягнув необхідного віку для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, то відповідно до вимог чинного законодавства України він не набув права на призначення такої пенсії.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Відповідно до ст. 139 КАС України підстав для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 24 листопада 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, код ЄДРПОУ 21084076)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя В.В. Щербаков