24 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/694/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №440/694/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду (у складі судді Клочка К.І.) від 26.02.2025 у справі № 440/694/25 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 18, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №163950023171 від 13.01.2025 року про відмову ОСОБА_1 у переведенні з одного виду пенсії на інший. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу роботи періоди з 03.10.2006 по 30.06.2009, з 24.09.2010 по 12.03.2018 в АТ “Полюс Красноярськ» та з 01.07.2009 по 23.09.2010 у ВАТ “Полюс Строй“ з урахуванням довідки ВАТ “Полюс Строй» №б/н про заробітну плату для обчислення пенсії, довідки АТ “Полюс Красноярськ» № 00000000247 від 29.06.2018 про заробітну плату для обчислення пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди з 01.11.1998 по 10.12.2001, з 03.10.2006 по 30.06.2009, з 01.07.2009 по 23.09.2010, з 24.09.2010 по 09.01.2016, з 01.07.2016 по 12.03.2018 до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 06.01.2025 з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
13 жовтня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення разом з доказами її направлення відповідачеві.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано судді Ясиновському І.Г. 13 жовтня 2025 року.
Ухвалою суду від 14 жовтня 2025 року таку заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
17 жовтня 2025 року до суду надійшли додаткові пояснення на заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 440/694/25, відповідно до яких представник відповідача наголошував, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 06.01.2025 та зараховано до загального стажу роботи періоди з 03.10.2006 по 30.06.2009, з 24.09.2010 по 12.03.2018 в АТ “Полюс Красноярськ» та з 01.07.2009 по 23.09.2010 у ВАТ “Полюс Строй“ з урахуванням довідки ВАТ “Полюс Строй» №б/н про заробітну плату для обчислення пенсії, довідки АТ “Полюс Красноярськ» № 00000000247 від 29.06.2018 про заробітну плату для обчислення пенсії, періоди з 01.11.1998 по 10.12.2001, 03.10.2006 по 30.06.2009, з 01.07.2009 по 23.09.2010, з 24.09.2010 по 09.01.2016, з 01.07.2016 по 12.03.2018 зараховано до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Після виконання рішення суду страховий стаж ОСОБА_1 склав 34 роки 8 місяців 09 днів, в тому числі за Списком № 2 - 19 років 10 місяців 28 днів. Слід зазначити, що згідно пункту 2 статті 114 Закону №1058 пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2. Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку. ОСОБА_1 , будучи ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону №1058-IV 06.01.2025, що суперечить вимогам ст. 45 Закону №1058-IV. Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії - переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Списку 2 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, у зв'язку з відсутністю законних на те підстав. Отже, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 Головним управлінням виконано: ОСОБА_1 зараховано до загального та пільгового стажу періоди зазначені у рішенні суду, та повторно розглянуто його заяву від 06.01.2025 з урахуванням висновків суду /а.с.187-190/.
Вирішуючи питання про можливість встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №440/694/25, суд виходить з такого.
Складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява №60750/00, зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 07.06.2005, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28.11.2006, заява №30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У силу статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тож обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та є однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19.
19.12.2024 набув чинності Закон України від 21.11.2024 №4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень", пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Статтею 381-1 КАС України у редакції Закону №4094-IX передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Так, згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
З наданих пояснень представника відповідача судом встановлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 06.01.2025 та зараховано до загального стажу роботи періоди з 03.10.2006 по 30.06.2009, з 24.09.2010 по 12.03.2018 в АТ “Полюс Красноярськ» та з 01.07.2009 по 23.09.2010 у ВАТ “Полюс Строй“ з урахуванням довідки ВАТ “Полюс Строй» №б/н про заробітну плату для обчислення пенсії, довідки АТ “Полюс Красноярськ» № 00000000247 від 29.06.2018 про заробітну плату для обчислення пенсії, періоди з 01.11.1998 по 10.12.2001, 03.10.2006 по 30.06.2009, з 01.07.2009 по 23.09.2010, з 24.09.2010 по 09.01.2016, з 01.07.2016 по 12.03.2018 зараховано до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Після виконання рішення суду страховий стаж ОСОБА_1 склав 34 роки 8 місяців 09 днів, в тому числі за Списком № 2 - 19 років 10 місяців 28 днів.
В свою чергу, рішенням № 163950023171 від 17.07.2025 про часткову про відмову у перерахунку пенсії на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 по справі № 440/694/25 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду по справі №440/694/25 від 19.06.2025 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Списку 2 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю законних підстав.
Суд наголошує, що рішенням від 26.02.2025 у справі №440/694/25, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу роботи періоди з 03.10.2006 по 30.06.2009, з 24.09.2010 по 12.03.2018 в АТ “Полюс Красноярськ» та з 01.07.2009 по 23.09.2010 у ВАТ “Полюс Строй“ з урахуванням довідки ВАТ “Полюс Строй» №б/н про заробітну плату для обчислення пенсії, довідки АТ “Полюс Красноярськ» № 00000000247 від 29.06.2018 про заробітну плату для обчислення пенсії, а також зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди з 01.11.1998 по 10.12.2001, з 03.10.2006 по 30.06.2009, з 01.07.2009 по 23.09.2010, з 24.09.2010 по 09.01.2016, з 01.07.2016 по 12.03.2018 до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 06.01.2025 з урахуванням висновків суду.
Натомість таке рішення не містить зобов'язань з перерахунку пенсії переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Списку 2 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 .
Питання належності поданої заяви та відповідності її вимогам п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV судом не досліджувалась.
Підставною для прийняття рішенням № 163950023171 від 17.07.2025 є інші обставини, ніж ті які досліджувалися судом у справі №440/694/25 та яким надана оцінка судом в рішенні. У разі незгоди позивачем із підстави прийняття рішення № 163950023171 від 17.07.2025, він має право звернутися із відповідним позовом до суду, оскільки між сторонами фактично виник новий спір.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №440/694/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 370, 382-382-3 КАС України, суд
Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №440/694/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Головуючий суддя І.Г. Ясиновський