12 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/11320/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гаврильєва С.С.,
представника позивача - Сухорукової О.А.
представника відповідача - Вишнівського В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, третя особа: Міністерство освіти і науки України про визнання протиправним та скасування рішення.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, третя особа: Міністерство освіти і науки України про визнання протиправним та скасування рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, ухвалене на засіданні 24 червня 2025 року (протокол № 11 (83)), яким встановлено у захищеній 24 червня 2020 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.887.01 при Полтавській державній аграрній академії дисертації кандидата економічних наук ОСОБА_1 "Розвиток і регулювання фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері" факти академічного плагіату.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти на засіданні 24 червня 2025 року (протокол № 11 (83)) ухвалено рішення "Про виявлення порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату) в захищеній 24 червня 2020 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.887.01 при Полтавській державній аграрній академії дисертації кандидата економічних наук ОСОБА_1 "Розвиток і регулювання фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері". Позивач вважає, що вказане рішення не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості та містить хибні твердження, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Зазначає, що сформовані відповідачем за наслідками проведеної перевірки документи щодо дисертації не містять чітко визначеного відсоткового значення виявлених фактів плагіату. В порівняльній таблиці наведені збіги по відношенню до певних публікацій - джерел запозичення, які не дають можливості встановити відсоток відповідних збігів в порівнянні із загальним розміром об'єкту перевірки (дисертації). Тобто, сформовані відповідачем документи по розгляду дисертації не відображають співвідношення авторського тексту до загального обсягу дисертаційної роботи. Водночас, Полтавською державною аграрною академією також проводилася перевірка на предмет оригінальності тексту дисертації позивач за допомогою онлайн - сервісу пошуку плагіату Unicheck, який призначений для перевірки текстових документів на наявність запозичень. Вказаний сервіс порівнює текст з великою базою даних, яка включає Інтернет - ресурси, бази даних навчальних закладів та інші джерела. Згідно звіту перевірки від 23.06.2020 року, який виконаний Полтавською державною аграрною академією з використанням сервісу пошуку плагіату Unicheck, показник оригінальності твору (кількісний показник, виражений у відсотках, який відображає співвідношення авторського тексту до загального обсягу твору) дисертаційної роботи становить 92,97%, схожість із іншими джерелами інформації - 7,03%. В той час, як рекомендований оптимальний показник унікальності для дисертаційних робіт становить 90%. З огляду на викладене, вважає, що відповідачем спірне рішення прийняте на підставі відомостей, зміст яких не дає змоги чітко встановити співвідношення авторського тексту до загального обсягу (твору) дисертаційної роботи. Вважає, що відповідач, стверджуючи про факти академічного плагіату в дисертаційній роботі, належним чином не обґрунтував та не підтвердив належними, допустимим доказами, що за результатами розгляду скарги оригінальність тексту дисертаційної роботи становить менше 90%. Водночас, позивач зазначає, що будь-які можливі співпадіння по тексту дисертації є фрагментарними - містять поширені конструкції, загальновідомі терміни, сталі вирази та звороти, що жодним чином не впливає на отримані нею наукові результати роботи. Відповідно, відсутні факти привласнення ідей, результатів досліджень або копіювання чужої наукової роботи без визнання її авторства чи оприлюднення результату, отриманого іншою людиною під своїм ім'ям. Також зауважує, що обсяг виявлених за допомогою будь-якої комп'ютерної програми текстових збігів залежить не лише від наявності чи відсутності таких збігів, але і від наповнення бази, що використовується для порівняння, алгоритмів і налаштувань програмного забезпечення та інших обставин. Тому, висновок про наявність чи відсутність академічного плагіату насамперед мають робити кваліфіковані експерти, обізнані як у технічних аспектах виявлення академічного плагіату, так і в сучасному стані предметної області досліджень з урахуванням як результатів роботи комп'ютерних програм, так й інших даних. Крім цього, серед джерел, щодо яких відповідачем начебто було виявлено фрагменти збігів у дисертації без належних посилань, наявні джерела, текст яких викладений іноземною мовою. В той же час, інформації про офіційність перекладу таких джерел, яка б свідчила, що переклад певного джерела був перевірений і підтверджений уповноваженою особою або організацією, яка має право засвідчувати точність перекладу, документи, які складені відповідачем при дослідженні дисертації, не містять. З огляду на викладене, переклад іншомовних джерел, здійснений відповідачем самостійно, не має юридичної сили і не може братися до уваги. Таким чином, позивач вважає, що спірне рішення ґрунтується на однобічно і неповно встановлених обставинах. Відповідачем не здійснено усіх необхідних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б сформувати висновок про наявність фактів академічного плагіату в захищеній позивачем 24 червня 2020 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.887.01 при Полтавській державній аграрній академії дисертації "Розвиток і регулювання фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/11320/25 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти , третя особа: Міністерство освіти і науки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.
02.09.2025 року до суду від Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначав, що Національне агентство здійснює свої повноваження з розгляду скарг/повідомлень про наявності фактів академічного плагіату у дисертаціях осіб, за результатами захисту яких були присуджені наукові ступені у межах та у спосіб, що передбачені законодавством чи іншими нормативно - правовими актами. З метою забезпечення проведення перевірки викладених у скарзі ОСОБА_2 відомостей щодо наявності фактів академічного плагіату у дисертації ОСОБА_1 уповноваженим підрозділом секретаріату Національного агентства здійснювалося виявлення за допомогою програмного забезпечення текстових збігів у дисертації ОСОБА_1 з електронними копіями дисертацій та публікацій інших авторів. Результати проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання представлені у вигляді порівняльної таблиці. Наголошував, що Національне агентство не встановлює відсотковий рівень оригінальності тексту дисертації та не може брати до уваги такі показники, оскільки чинне законодавство України, як на рівні закону, так і на рівні підзаконних актів, не передбачає критерій "унікальності" тексту у відсотковому вираженні. Водночас, академічним плагіатом є текстові запозичення, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без належного посилання на джерело, незалежно від їхнього обсягу. Звертає увагу, що лише Національне агентство наділене правом встановлювати факт наявності/відсутності академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, а МОН, у разі встановлення такого факту наявності академічного плагіату, приймає рішення про позбавлення особи наукового ступеня. Вважає, що рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про виявлення порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату) в захищеній 24 червня 2020 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.887.01 при Полтавській державній аграрній академії дисертації кандидата економічних наук ОСОБА_1 "Розвиток і регулювання фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері" (протокол № 11 (83)) було прийнято з урахуванням усіх обставин та на основі оцінки усіх фактів, що мають значення для прийняття рішення по суті.
Представник Міністерства освіти і науки України надав до суду пояснення від 28.08.2025 року, в яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 28-1 Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність" визнання недійсним рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук у разі встановлення відповідно до законодавства фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти здійснюється у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржено відповідно до законодавства. Механізм реалізації наведеної норми передбачений у Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 № 1197. Відповідно до пункту 38 зазначеного Порядку особа, якій за рішенням МОН (МОНмолодьспорту, ВАК) видано диплом доктора (кандидата) наук, може бути позбавлена відповідного ступеня у разі виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, чинних на момент прийняття рішення МОН (МОНмолодьспортом, ВАК) про видачу відповідного диплома або затвердження рішення ради про присудження ступеня доктора філософії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, а представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у заявах по суті справи.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.
24 червня 2020 року ОСОБА_1 у спеціалізованій вченій раді Д 44.887.01 Полтавської державної аграрної академії захистила дисертацію "Розвиток і регулювання фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері" на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.03 "Економіка та управління національним господарством".
19.07.2024 року до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти надійшла скарга від кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника ОСОБА_2 щодо наявності у захищеній ОСОБА_1 24 червня 2020 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.887.01 Полтавської державної аграрної академії дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством "Розвиток і регулювання фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері" фактів академічного плагіату.
Рішенням № 55 (120) від 05.08.2024 Комітет з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти прийняв до розгляду скаргу ОСОБА_2 щодо наявності у захищеній ОСОБА_1 24 червня 2020 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.887.01 Полтавської державної аграрної академії дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством "Розвиток і регулювання фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері" фактів академічного плагіату.
03.06.2025 року Комітет з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на своєму засіданні ухвалив рішення № 19 (155), яким вирішив внести на розгляд Національного агентства подання про наявність у дисертації кандидата економічних наук ОСОБА_1 "Розвиток і регулювання фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері" фактів порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату).
15.07.2025 року Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти на засіданні (протокол № 11(83)) було розглянуто подання Комітету з питань етики (рішення Комітету від 03.06.2025 № 19 (155) та вирішено встановити у захищеній 24 червня 2020 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.887.01 при Полтавській державній аграрній академії дисертації кандидата економічних наук ОСОБА_1 "Розвиток і регулювання фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері" факти порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічний плагіат). Звернутись до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата економічних наук. Надіслати до Міністерства освіти і науки України разом із супровідним листом копію прийнятого рішення разом з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання.
Позивач ОСОБА_1 не погодилась із вищевказаним рішенням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про встановлення у захищеній 24 червня 2020 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.887.01 при Полтавській державній аграрній академії дисертації кандидата економічних наук ОСОБА_1 "Розвиток і регулювання фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері" фактів порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічний плагіат) та оскаржила його до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України "Про вищу освіту" встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про вищу освіту" передбачено, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим цим Законом на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти.
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 12 Закону України "Про вищу освіту" Національне агентство відноситься до органів, які здійснюють управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень.
На виконання вимог статті 17 Закону України "Про вищу освіту" Кабінет Міністрів України 15.04.2015 року прийняв постанову № 244, якою затвердив статут Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі Статут).
Відповідно до підпункту 15 пункту 9 Статуту Національне агентство встановлює відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та готує звернення до МОН про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук.
Отже, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є органом державної влади, що реалізує державну політики у сфері забезпечення якості вищої освіти, наділене публічно-владними управлінськими функціями.
Згідно з частиною 6 статті 6 Закону України "Про вищу освіту" виявлення фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації у захищеній здобувачем дисертації є підставою для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження йому ступеня доктора філософії та видачу відповідного диплома.
За приписами частини 1 статті 42 Закону України "Про освіту" академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
За змістом частини 4 статті 42 Закону одним із порушень академічної доброчесності визначається академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.
Відповідно до частини 7 статті 28-1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" визнання недійсним рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук у разі встановлення відповідно до законодавства фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти здійснюється у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржено відповідно до законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1197 від 17.11.2021 року затверджений Порядок присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук (далі - Порядок №1197).
Згідно з приписами пункту 38 Порядку №1197 особа, якій за рішенням МОН (МОНмолодьспорту, ВАК) видано диплом доктора (кандидата) наук, може бути позбавлена відповідного ступеня у разі виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, чинних на момент прийняття рішення МОН (МОНмолодьспортом, ВАК) про видачу відповідного диплома або затвердження рішення ради про присудження ступеня доктора філософії.
Пунктом 39 Порядку № 1197 передбачено, що для розгляду питання про позбавлення наукового ступеня до МОН подають звернення (скарги, заяви, клопотання): фізичні (юридичні) особи з інформацією про виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів; рада, в якій проводився захист докторської (кандидатської) дисертації, про позбавлення відповідного наукового ступеня цього порядку; Національне агентство про позбавлення відповідного ступеня.
Отже, рішення Національного агентства є окремим рішенням суб'єкта владних повноважень щодо позбавлення наукового ступеня.
Згідно пункту 41 Порядку № 1197 звернення з інформацією щодо академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації розглядає Національне агентство відповідно до встановленого ним порядку.
Національне агентство надсилає до МОН разом із супровідним листом копію прийнятого рішення щодо виявлення в дисертації, наукових публікаціях, зарахованих за її темою, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації: з результатами проведеного аналізу доказів, які підтверджують факт фабрикації, фальсифікації; з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання; з посиланням на норми законодавства.
Як слідує зі спірного рішення, останнє прийнято відповідачем за результатами розгляду подання Комітету з питань етики від 03.06.2025 року № 19 (155) із посиланням на приписи частини 9 статті 19 Закону України "Про вищу освіту"; статті 42 Закону України "Про освіту"; частини 7 статті 28-1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність"; пунктів 38-39, 41 Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 року №1197; пункт 28 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженого рішенням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 24.10.2023 року (протокол № 16 (45)) (зі змінами).
Згідно резолютивної частини спірного рішення відповідач вирішив:
1. Встановити у захищеній 24 червня 2020 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.887.01 при Полтавській державній аграрній академії дисертації кандидата економічних наук ОСОБА_1 "Розвиток і регулювання фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері" факти порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічний плагіат).
2.Звернутись до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата економічних наук.
3.Надіслати до Міністерства освіти і науки України разом із супровідним листом копію прийнятого рішення разом з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання.
Зміст спірного рішення відповідача фактично зводиться лише до висновку щодо встановлення у захищеній позивачем дисертації фактів академічного плагіату, звернення до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення позивача наукового ступеня кандидата економічних наук та надіслання до вказаного міністерства копії прийнятого рішення.
Суд зазначає, що спірне рішення відповідача не містить жодної інформації про ймовірні порушення, які вбачає відповідач, в чому саме вони полягають, а також посилань на норми законодавства, які на думку відповідача, були порушені позивачем.
Тобто, негативні наслідки, які для позивача встановив відповідач у вказаному рішенні, не слідують в причинно-наслідковому зв'язку з можливими порушеннями вимог законодавства, оскільки будь-яких відомостей про такі порушення у спірному рішенні не відображено.
Також, суд звертає увагу, що приписи статті 42 Закону України "Про освіту" не ототожнюють академічний плагіат із виявленням текстових запозичень без посилання на джерело, як порушенням академічної доброчесності.
Як слідує з рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти № 19 (155) від 03.06.2025 року, яким вирішено внести на розгляд Національного агентства подання про наявність у дисертації кандидата економічних наук ОСОБА_1 "Розвиток і регулювання фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері" фактів порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату), підставою для прийняття такого рішення були висновки про виявлення за допомогою програмного забезпечення Strikeplagiarism.com у дисертації ОСОБА_1 відтворення без належних посилань на джерела запозичення фрагментів таких наукових праць іншого авторства:
"1. ОСОБА_3 . Развитие кредитования как фактора обеспечения воспроизводства в сельском хозяйстве. Дис. … кандидата экономических наук. Воронеж, 2015. 191 с.;
2. ОСОБА_4 . Банківське кредитування АПК: сучасний стан та перспективи розвитку. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Вип. 21. Ч. 1. 2018. с.13- 18.;
3. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Проблемы повышения инвестиционной привлекательности АПК. Региональные проблемы преобразования экономики. № 7. 2014. с.92- 97.;
4. ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Оценка эффективности государственной поддержки системы кредитования сельскохозяйственных предприятий // Известия ПГПУ им. В. Г. Белинского. 2012. № 28. с. 647- 651;
5. ОСОБА_11 . Інвестиційно-інноваційний розвиток аграрного виробництва. Дис. … канд. екон. наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управліннятнаціональним господарством. Полтавська державна аграрна академія. Полтава, 2019. 199 с;
6. ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . Повышение инвестиционной привлекательности отрасли сельского хозяйства в России. Финансы: теория и практика. 2018; 22(3). С.6-21. DOI: 10.26794/2587-5671-2018-22-3-6-21;
7. ОСОБА_16 . Відтворення матеріально-технічних ресурсів сільськогосподарських підприємств теорія, методологія, практика. Дис. … доктора екон. наук. Біла Церква, 2013. 488 с;
8. ОСОБА_17 . Специфіка державного управління аграрною наукою. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2017 № 29 т. 1. с.68-70;
9. ОСОБА_18 . Економічний розвиток сільських територій: міжнародний досвід кредитування. Державне управління: удосконалення та розвиток. № 8, 2010;
10. ОСОБА_19 . Інвестиційна діяльність сільськогосподарських підприємств. Дис… канд. екон. наук. Біла Церква, 2015. 236 с.;
11. ОСОБА_20 , ОСОБА_21 . Державне регулювання системи кредитування аграрної галузі. Глобальні та національні проблеми економіки. Вип. 15. 2017. с.485- 490;
12. Государственное регулирование рыночной экономики: Учебник. Изд. 2-е, перераб. и доп. / ОСОБА_22 - общ. ред. Москва.: изд-во РАГС, 2005. 485 с.;
13. ОСОБА_23 . Кредитне забезпечення розвитку сільського господарства. Дис. … канд. екон. наук. Тернопільський національний економічний університет. Тернопіль, 2015. 247 с.;
14. ОСОБА_24 . Основные направления регулирования финансовокредитных отношений в АПК. Известия ОГАУ. 2009. №23-1. с.137-140".
З цього приводу суд зазначає, що використання творів наукового характеру або їх частин регулюється Законом України "Про авторське право і суміжні права", відповідно до вимог якого:
твір - оригінальне інтелектуальне творіння автора (співавторів) у сфері науки, літератури, мистецтва тощо, виражене в об'єктивній формі, що передбачено пунктом 56 частини першої статті 1;
твори, зокрема наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо) у письмовій, електронній (цифровій) чи іншій формі віднесені до об'єктів авторського права, що передбачено пунктом 1 частини першої статті 6;
врегульовано питання співавторства та питання вільного використання творів (статті 13, 22);
опублікування твору або його частини у незмінному або видозміненому вигляді, включаючи опублікування перекладу іншомовного твору або його частини, під іменем особи, яка не є автором цього твору, (плагіат) віднесено до порушень особистих немайнових авторських прав, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 53.
Саме наведеними нормами законодавства необхідно керуватися для встановлення фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації, оскільки законодавство з питань академічної доброчесності не охоплює всіх аспектів використання творів наукового характеру або їх частин.
Аналіз на предмет правомірності/неправомірності використання таких творів або їх частин без врахування норм законодавства з питань авторського права ставить під сумнів достовірність і повноту експертизи об'єкта інтелектуальної власності.
Для встановлення фактів такого порушення самого порівняння текстів, зокрема за допомогою відповідного програмного забезпечення, є недостатнім.
Після виявлення текстових фрагментів, що збіглися, необхідно здійснити перевірку на наявність/ відсутність посилань на автора та/або на використане джерело та проаналізувати зазначені текстові фрагменти на предмет правомірності/неправомірності їх використання відповідно до законодавства, зокрема вимог Закону України "Про авторське право і суміжні права".
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що будь-які можливі співпадіння по тексту дисертації є фрагментарними - містять поширені конструкції, загальновідомі терміни, сталі вирази та звороти, що жодним чином не впливає на отримані нею наукові результати роботи.
З цього приводу, суд зазначає, що спірне рішення не містить аналізу та висновків про те, чи порушують виявлені текстові запозичення без посилання на джерела авторське право і суміжні права.
Відповідно до пункту 9 Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року № 567 (чинного на момент здійснення захисту дисертації), дисертація на здобуття наукового ступеня є кваліфікаційною науковою працею, виконаною особисто здобувачем у вигляді спеціально підготовленого рукопису або опублікованої монографії. Підготовлена до захисту дисертація повинна містити висунуті здобувачем науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, а також характеризуватися єдністю змісту і свідчити про особистий внесок здобувача в науку.
Таким чином, дисертація є цілісною роботою, яка характеризується в тому числі єдністю її змісту, у зв'язку з чим перевірка її на предмет оригінальності тексту здійснюється як єдиного документа незалежно від мети наповнення того чи іншого розділу дисертації.
В позовній заяві ОСОБА_1 звертала увагу, що право визначення рівня оригінальності академічних текстів надано безпосередньо закладам вищої освіти, які самостійно розробляють відповідні положення та процедури перевірки, що слідує з принципу автономії закладів вищої освіти, під якою слід розуміти самостійність, незалежність і відповідальність закладу вищої освіти у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених Законом України "Про вищу освіту".
Полтавським державним аграрним університетом затверджений Порядок перевірки академічних текстів на наявність текстових запозичень у Полтавському державному аграрному університеті (далі - Порядок).
Вказаний Порядок розроблений на основі Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про авторське право і суміжні права", Рекомендацій Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для закладів вищої освіти щодо розробки та впровадження університетської системи забезпечення академічної доброчесності, Рекомендацій для експертів із розгляду внутрішньої політики і процедур забезпечення академічної доброчесності та зовнішньої оцінки їх якості та інших нормативних документів у сфері освітнього процесу.
Відповідно до Порядку, показник оригінальності твору - кількісний показник, виражений у відсотках, який відображає співвідношення авторського тексту до загального обсягу твору.
Додатком Д Порядку визначені рекомендовані рівні оригінальності академічних текстів, згідно яких для дисертацій, монографій та наукових статей: 90-100% - високий (робота допускається до захисту/ рецензування/ опублікування); 75-89% - достатній (робота потребує уваги з боку наукових керівників/ рецензентів/ редакторів; допускається до захисту/ рецензування/ опублікування); 74% і нижче - низький (робота відхиляється та може бути прийнята до розгляду/ рецензування/ опублікування після докорінного перероблення з обов'язковою повторною перевіркою).
Подібні вимоги до показників оригінальності твору передбачені в Положенні про запобігання та виявлення плагіату в Полтавській державній аграрній академії (далі - Положення), який діяв до прийняття Порядку.
Відповідно до Додатку Г Положення, рекомендовані показники текстових збігів/ідентичності/схожості робіт для авторефератів та дисертацій здобувачів освіти доктора філософії (що відповідає вченому званню кандидата наук) є такими: понад 80% - високий (текст вважається оригінальним та не потребує додаткових дій щодо запобігання неправомірним запозиченням); від 78% до 80% - достатній (текст вважається оригінальним з деякими ознаками плагіату. Робота допускається до захисту); від 70% до 75% - задовільний (слід пересвідчитись у наявності посилань на першоджерела для цитованих фрагментів. Матеріал потребує уваги наукового керівника. Робота допускається до захисту; менше 70% - низький (наявні істоті ознаки плагіату. Матеріал до розгляду не приймається. Матеріал може бути прийнятий за умови доопрацювання з обов'язковою наступною перевіркою на оригінальність доопрацьованого твору.
Полтавською державною аграрною академією також проводилася перевірка на предмет оригінальності тексту дисертації позивача за допомогою онлайн - сервісу пошуку плагіату Unicheck, який призначений для перевірки текстових документів на наявність запозичень.
Згідно звіту перевірки від 23.06.2020 року, який виконаний Полтавською державною аграрною академією з використанням сервісу пошуку плагіату Unicheck, показник оригінальності твору (кількісний показник, виражений у відсотках, який відображає співвідношення авторського тексту до загального обсягу твору) дисертаційної роботи позивача становить 92,97%, схожість із іншими джерелами інформації - 7,03%.
З цього приводу суд зазначає, що відповідачем прийнято спірне рішення на підставі відомостей, зміст яких не дає змоги чітко встановити співвідношення авторського тексту до загального обсягу (твору) дисертаційної роботи позивача.
Також, суд погоджується з доводами позивача про те, що серед джерел, на які посилається відповідач в обґрунтування наявності в дисертації позивача текстових запозичень без посилання на джерело, наявні джерела, текст яких викладений іноземною мовою. Проте, документи, які складені відповідачем при дослідженні дисертації, не містять інформації про офіційність перекладу таких джерел, яка б свідчила, що переклад певного джерела був перевірений і підтверджений уповноваженою особою або організацією, яка має право засвідчувати точність перекладу.
В даному випадку, відповідачем не надано належних доказів наявності фактів привласнення позивачем ідей, результатів досліджень або копіювання чужої наукової роботи без визнання її авторства чи оприлюднення результату, отриманого іншою людиною під своїм ім'ям.
Як слідує зі спірного рішення, відповідачем не ставляться під сумнів результати наукового дослідження ОСОБА_1 , викладені у її дисертації.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Водночас частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
При цьому, оцінка обґрунтованості та вмотивованості спірного рішення не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки при вирішенні спору суд керується завданнями, визначеними частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для прийняття спірного рішення, а тому суд приходить до висновку про визнання його протиправним та скасування.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 40927307), третя особа: Міністерство освіти і науки України (проспект Берестейський, 10, м. Київ, 01135; код ЄДРПОУ 38621185) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти "Про виявлення порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату) в захищеній 24 червня 2020 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.887.01 при Полтавській державній аграрній академії дисертації кандидата економічних наук ОСОБА_1 "Розвиток і регулювання фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері", ухвалене на засіданні 15.07.2025 року (протокол № 11 (83)).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 24 листопада 2025 року.
Головуючий суддя А.Б. Головко