Справа № 420/38667/25
24 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частина НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду 18.11.2025 року надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частина НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, в якому позивачі просять суд:
- визнати протиправними бездіяльність співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1 при не наданні можливості ОСОБА_1 надати документи, що підтверджують його право на відстрочку на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також документів, що підтверджують стан його здоров'я, що призвело до незаконного, згідно ст. 63 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 16.05.2024 року № 560, направлення ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності за станом здоров'я та подальшого вирішення питання щодо призову на військову службу за мобілізацією, що призвело до протиправного висновку військово-лікарської комісії, яким ОСОБА_1 визнаний «Придатний до військової служби» та видання наказу № 1139 про направлення його в команду НОМЕР_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність керівництва Військової частини НОМЕР_1 при не реагуванні на рапорт ОСОБА_1 і неприйнятті рішення про його звільнення з військової служби за сімейними обставинами;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України при не контролюванні прийняття рішення керівництвом Військової частини НОМЕР_1 щодо звільнення з військової служби ОСОБА_1 за сімейними обставинами;
- зобов'язати керівництво Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби за сімейними обставинами, згідно із ст. статтею 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- зобов'язати Міністерство оборони України відреагувати на неправомірне прийняття рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо прийняття протиправного висновку військово-лікарської комісії, яким ОСОБА_1 визнаний «Придатний до військової служби» та направлений в команду НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Міністерство оборони України проконтролювати прийняття рішення керівництвом Військової частини НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за сімейними обставинами, або за станом здоров'я.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам КАС України.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Позивачі просять суд визнати протиправними бездіяльність керівництва Військової частини НОМЕР_1 при не реагуванні на рапорт ОСОБА_1 і неприйнятті рішення про його звільнення з військової служби за сімейними обставинами.
Однак, позивачами не зазначає дату відповідного рапорту.
Суддя зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
В той же час, суддя зазначає, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суддя також зазначає, що відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною 3 статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно п.7 ч.1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною 1 статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.4 ст.55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У якості відповідача по справі у позовній заяві позивачі вказують ІНФОРМАЦІЯ_2 , військову частину НОМЕР_1 .
Позивачі оскаржують, зокрема, бездіяльність співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівництва Військової частини НОМЕР_1 .
В той же час, позивачами не зазначено прізвище, ім'я і по батькові відповідних осіб.
Суд зазначає, що відповідно до п.8 ч.1 ст.4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Згідно з ч.1 ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Частиною 2 статті 46 КАС України визначено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Позивачами у позові вказано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Однак, у позові відсутні вимоги за захистом яких звернувся ОСОБА_2 та відсутнє обґрунтування порушення прав бездіяльністю відповідачів.
Суддя зазначає, що питання розподілу судових витрат не є позовної вимогою в розумінні приписів КАС України, а є клопотанням щодо розподілу таких витрат.
Таким чином, позивачам необхідно надати до суду уточнену позовну заяву із урахуванням вищевикладеного суддею.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачам строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду уточненого позову (з доказами направлення на адресу відповідачів).
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частина НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, , - залишити без руху.
Встановити позивачам 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко