Справа № 640/10789/19
24 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРУМ СОРС» до Головного управління ДПС України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРУМ СОРС» до Головного управління ДПС України у м. Києві, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0222271207 від 15.03.2019 р. (про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (код 14010100) на загальну суму 8553,00 грн., в т. ч. за податковими зобов'язаннями 5702,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2851,00 грн.).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при складанні додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року за рядками 101 та 186 у колонці 3 «Період складання податкових накладних» Позивачем допущено технічну помилку та замість листопаду 2018 року вказано листопад 2008 року. Дана помилка не призвела до заниження чи завищення суми податкового кредиту, яка сформована позивачем на підставі податкових накладних.
Крім того, контролюючий орган не взяв до уваги той факт, що ТОВ «КОРУМ СОРС» створено та зареєстроване в Єдиному державному реєстрі в 2011 році, а один з контрагентів Товариства - ТОВ «ІМПЕРА ГРУП» - в 2013 році. Тобто ніяких податкових накладних за 2008 рік не могло існувати взагалі.
Процесуальні дії
14.06.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРУМ СОРС» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС України у м. Києві, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 року відкрито провадження у справі.
15.12.2022 року набрав чинності Закон України №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 (далі - Закон № 2825-IX), за приписами ст. 1, 2 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
За приписами п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту. Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок №399).
Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання положень Закону №2825-IX та відповідно до Порядку №399, дану справу передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 року, справа №640/10789/19 передана судді Потоцькій Н.В..
Згідно даних автоматизованої документообігу «Діловодство спеціалізованого суду», судове рішення по суті в адміністративній справі №640/10789/19 не ухвалено.
Ухвалою суду від 12.02.2025 прийнято до провадження справу №640/10789/19 в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 12.03.2025 замінено відповідача, Головне управління ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (адреса: 04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ ВП 44116011).
04.03.2025 року за вхід.№ЕС/19856/25 надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача, оскільки як свідчать матеріали справи, ТОВ «Корум Сорс» у декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року сформовано податковий кредит на суму ПДВ 5 702 грн. по операціях, термін по яких більше 1095 днів та за рахунок податкових накладних, які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, перевіркою встановлено порушення п. 198.6, ст.198 ПКУ, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за грудень 2018 року на 5 702 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРУМ СОРС» (ЄДРПОУ 37903071) зареєстроване 17.10.2011 року за №12661020000039983.
Місцезнаходження ТОВ «КОРУМ СОРС»: 01033, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 29, ЄДРПОУ 37903071.
Індивідуальний податковий номер 379030705629, дата реєстрації платником ПДВ-23.12.2011, свідоцтво платника ПДВ №200201831.
Види діяльності: Основний - 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.
Інші: 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; 71.20 Технічні випробування та дослідження.
Інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи - ОСОБА_1 .
ТОВ «КОРУМ СОРС» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2018 (реєстраційний номер 9307990630 від 21.01.2019).
За даними додатку 5 до податкової декларації за грудень 2018 року ТОВ «КОРУМ СОРС» включено податкові накладні з періодом виписки - листопад 2008 року на суму 5702,00 грн.
ГУ ДФС у м. Києві(правонаступник - ГУ ДПС у м. Києві) на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 200.10 статті 200 та у порядку статті 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - Податковий кодекс) проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2018 року, за результатами якої було складено акт від 19.02.2019 року №1682/26-15-12-07-20/37903071.
Як зазначено в Акті, ТОВ «Корум Сорс» у декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року сформовано податковий кредит на суму ПДВ 5 702 грн. по операціях, термін по яких більше 1095 днів та за рахунок податкових накладних, які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Перевіркою встановлено порушення п. 198.6, ст.198 ПКУ, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за грудень 2018 року на 5 702 грн.
За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 15.03.2019 року №0222271207, яким донараховано основного платежу з ПДВ у розмірі 5702,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2851,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі ПК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За приписами пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до пункту 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно із пунктом 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:
а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Відповідно до пункту 49.18 статті 49 та статті 203 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених ПК України, подаються за базовий звітний період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2019 ТОВ «КОРУМ СОРС» була подана до податкового органу за місцем реєстрації, податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2018 року з відповідними додатками.
ГУ ДФС у м. Києві (правонаступник - ГУ ДПС у м. Києві) на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 200.10 статті 200 та у порядку статті 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - Податковий кодекс) проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2018 року, за результатами якої було складено акт від 19.02.2019 року №1682/26-15-12-07-20/37903071.
У акту перевірки встановлено, що ТОВ «Корум Сорс» у декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року сформовано податковий кредит на суму ПДВ 5 702 грн. по операціях, термін по яких більше 1095 днів та за рахунок податкових накладних, які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Перевіркою встановлено порушення вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, що привело до завищення податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплачується до державного бюджету за грудень 2018 року на 5702 грн.
Разом з тим, позивач стверджує, що технічні помилки у додатку 5 до декларації виправлено шляхом подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2018 року, який подано 22.03.2019 за реєстраційним номером 9052964621.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту частини 1 статті 77 та частини 2 статті 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, що визначений у статті 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку Позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Позивачем не надано доказів подання та, відповідно, прийняття уточнюючого розрахунку до податкової декларації за грудень 2018 року.
Суд зауважує, що абзацом 3 пункту 50.1 статті 50 ПК України встановлено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
При цьому, за приписами пункту 50.2 статті 50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Пунктом 50.2. ст.50 ПК України передбачено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Отже, чинним законодавством визначено заборону подання уточненого розрахунку платником податків виключно під час проведення документальних (планових та позапланових перевірок), яка не є застосовною до камеральних перевірок з огляду на розмежування Податковим кодексом України видів перевірок.
Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Висновуючись на викладеному, суд дійшов висновку, що податковий орган, під час проведення камеральної перевірки діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому правові підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відсутні.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРУМ СОРС» до Головного управління ДПС України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРУМ СОРС» (адреса: 01033, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 29, ЄДРПОУ 37903071)
Головне управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, буд. 33/19, ЄДРПОУ ВП 44116011).
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА
.