Справа № 420/30227/25
24 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САГАН ІНОВЕЙШН" до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
ТОВ "САГАН ІНОВЕЙШН" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.03.2025 року №12578836/39895927 та №12578837/39895927.
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.08.2024 року №1 та від 25.10.2024 року №29, подані на реєстрацію ТОВ "САГАН ІНОВЕЙШН", датою їх подання;
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивачем надано всі первинні документи, що складались під час виконання зобов'язань по договорам, а рішення суб'єкта владних повноважень не містить чіткої підстави відмови в реєстрації податкових накладних. Тобто, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків
загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документу. Відповідно до вимог законодавства у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної обов'язково має бути зазначена наступна інформація: 1) порядковий номер та дата складання податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому без наведення зазначеної інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. В порушення вказаного у квитанціях була висловлена пропозиція платнику податку надати пояснення та копії документів без будь-якої конкретизації. Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов'язки щодо реєстрації податкової накладної. Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними. В рішенні Комісією не зазначено конкретного переліку документів, які мають бути подані платником податків, а наведено лише загальне найменування з вичерпного переліку без додаткової конкретизації, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем. Також позивач наголошує, що оскаржувані рішення не містять мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів. Тобто, Комісією не було з'ясовано специфіку проведених господарських операцій та не визначено документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області, з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід. № ЕС/103144/25 від 02.10.2025 р.) зазначаючи, зокрема, що обов'язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на Позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області були прийняті рішення від 04.03.2025 № 12578836/39895927, від 04.03.2025 № 12578837/39895927 про відмову в реєстрації податкових накладних від 02.08.2024 № 1, від 25.10.2024 № 29 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з тим, що документи були складені/оформлені із порушенням законодавства. Додаткова інформація: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні. При цьому, договір поставки № 1 від 03.01.2022, укладений із ТОВ «ЛІМ ГРУП» передумовлює зобов'язання поставити блоки дверні металеві протиударні вхідні з класом вогнестійкості EI30, ЕІ60, однак, не містить постачання товарів металеві глухі протиударні двері у комору, 860*2050, що ставить під сумнів здійснення господарської діяльності. Крім того, серед документів, наданих на розгляд комісії регіонального рівня відсутні заявки, специфікації, рахунки-фактури тощо. При цьому, на думку Відповідачів, враховуючи висловлення законодавця у п. 5 порядку №520 з приводу того, що перелік документів необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної саме «може» включати вказані у цьому пункті документи, можна дійти висновку, що визначений у п. 5 Порядку 520 перелік є орієнтовним для платника.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/30227/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САГАН ІНОВЕЙШН" до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
ТОВ “Саган Іновейшн» зареєстровано у ЄДРПОУ 15.07.2015р., номер запису 1 556 102 0000 055606. Юридична адреса: 65069, Одеська область, м. Одеса, вулиця Дунаєвського будинок 1. Перебуває на обліку ГУ ДПС в Одеській області, Суворовська ДПІ, є платником податку на прибуток та платником податку на додану вартість з 01.12.2015р. (ІПН 398959215540).
Видами економічної діяльності є: 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у. (основний) 25.12 Виробництво металевих дверей і вікон 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у. 43.32 Установлення столярних виробів 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду) 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування.
03 січня 2022 між ТОВ “Саган Іновейшн» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “ЛІМ ГРУПП» (Покупець) було укладено договір поставки №1 відповідно до якого предметом поставки є такий - блоки дверні металеві протиударні вхідні з класом вогнестійкості EI30, ЕІ60 (далі - Договір). Згідно з п. 2.3 Договору партія Товару визначається Додатком 1 до цього Договору (Специфікацією) або рахунком-фактурою, виставленим на підставі усного чи письмового замовлення Покупця, в якому зазначається: найменування, кількість, ціна за одиницю, загальна ціна Товару, що повинен постачатися. Підтвердженням якості Товару є копія сертифікату відповідності, якщо наявність такого сертифікату передбачена чинним законодавством України (п. 2.4 Договору). Відповідно до п. 3.1, 3.2 Договору Постачальник зобов'язаний поставити Товар Покупцю на умовах DAP склад Покупця (згідно ІНКОТЕРМС 2010) за адресою: 04209, м.Київ, вулиця Богатирська, будинок 32 А. Строк поставки товару складає 40 (сорок) робочих днів з дати оплати Покупцем Товару за рахунком-фактурою. В межах дії цього Договору днем поставки Товару вважається день передачі Товару за видатковою накладною (п. 3.6 Договору). Право власності та ризики випадкової загибелі на поставлений Товар переходять до Покупця в момент отримання Товару від Постачальника за видатковою накладною (п. 3.8 Договору).
Згідно з п. 4.1 Договору вартість партії Товару, що поставляється згідно з цим Договором, визначається в додатку до Договору або у рахунку-фактурі, що складені згідно замовлення Покупця. Вартість товару вважається погодженою Покупцем з моменту оплати (в тому числі часткової) рахунка-фактури Постачальника, або приймання товару за видатковою накладною в залежності від того, яка подія сталася першою. Покупець зобов'язаний здійснити попередню оплату у розмірі 100% вартості партії Товару протягом 5 (п'яти) банківських (робочих) днів з моменту отримання рахунку-фактури (п. 4.3 Договору).
Додатковою угодою №1 від 01 липня 2023 року до Договору сторони виклали п. 3.1 Договору в новій редакції: “ 3.1. Постачальник зобов'язаний поставити Товар Покупцю на умовах EXW склад Постачальника (згідно ІНКОТЕРМС 2010) за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка, вул. Паустовського, 13/2. Перевезення здійснюється транспортом Покупця та за рахунок останнього».
Додатковою угодою №2 від 06 червня 2024 року до Договору сторони виклали п. 7.1 Договору в новій редакції: “ 7.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2025».
У відповідності з умовами договору ТОВ “Саган Іновейшн» виставлено Покупцю рахунок на оплату №0000095 від 26.04.2024 на загальну суму 3 218 800,00 грн. з ПДВ.
На підставі отриманої передоплати за платіжною інструкцією №1660 від 29.04.2024 у сумі 250 000,00 грн. ТОВ “Саган Іновейшн» складено та зареєстровано податкову накладну №32 від 29.04.2024.
11 липня 2024 року ТОВ “Саган Іновейшн» отримано передоплату в розмірі 200 000,00 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №1784.
На підставі отриманої передплати ТОВ “Саган Іновейшн» була складена і надіслана на реєстрацію податкова накладна №10 від 11.07.2024р. на суму 200 000,00 грн.
19 липня 2024 року ТОВ “Саган Іновейшн» отримано передоплату в розмірі 300 000,00 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №1801.
На підставі отриманої передплати ТОВ “Саган Іновейшн» була складена і надіслана на реєстрацію податкова накладна №15 від 19.07.2024р. на суму 300 000,00 грн.
19 липня 2024 року ТОВ “Саган Іновейшн» отримано передоплату в розмірі 400 000,00 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №1802.
На підставі отриманої передплати ТОВ “Саган Іновейшн» була складена і надіслана на реєстрацію податкова накладна №16 від 19.07.2024р. на суму 400 000,00 грн.
23 липня 2024 року ТОВ “Саган Іновейшн» отримано передоплату в розмірі 300 000,00 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №1807.
На підставі отриманої передплати Позивачем була складена і надіслана на реєстрацію податкова накладна №18 від 23.07.2024р. на суму 300 000,00 грн.
24 липня 2024 року ТОВ “Саган Іновейшн» отримано передоплату в розмірі 200 000,00 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №1810.
На підставі отриманої передплати ТОВ “Саган Іновейшн» була складена і надіслана на реєстрацію податкова накладна №19 від 24.07.2024р. на суму 200 000,00 грн.
Вищевказані податкові накладні зареєстровані на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 по справі 420/18821/24.
На підставі отриманої передоплати за платіжною інструкцією №1703 від 29.05.2024 у сумі 200 000,00 грн. Позивачем складено податкову накладну в реєстрації якої відмовлено.
На підставі отриманої передоплати за платіжною інструкцією №1742 від 25.06.2024 у сумі 400 000,00 грн. ТОВ “Саган Іновейшн» складено податкову накладну в реєстрації якої відмовлено.
На підставі отриманої передоплати за платіжною інструкцією №1767 від 04.07.2024 у сумі 400 000,00 грн. ТОВ “Саган Іновейшн» складено податкову накладну в реєстрації якої відмовлено.
Вищевказані податкові накладні зареєстровані на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 по справі 420/ 32796/24.
Також, на підставі отриманої передоплати за платіжною інструкцією №1829 від 02.08.2024 у сумі 300 000,00 грн. ТОВ “Саган Іновейшн» складено податкову накладну №1 від 02.08.2024.
20.08.2024 року ТОВ “Саган Іновейшн» направив через автоматизовану систему до ДПС України складену податкову накладну №1 від 02.08.2024 для її реєстрації в ЄРПН.
У відповідь ТОВ “Саган Іновейшн» отримав Квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, реєстраційний № 92407327919, за якою реєстрацію ПН №1 від 02.08.2024 було зупинено.
У квитанції зазначено наступну підставу зупинення реєстрації ПН: Обсяг постачання товару/послуги 7308, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=1,2144%, "Рпоточ"=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
18.10.2024 року ТОВ “Саган Іновейшн» здійснив відвантаження товару без отримання 100% передоплати, що підтверджується видатковою накладною №0000151 від 18.10.2024 на суму 812 500,00 з ПДВ, видатковою накладною №0000152 від 21.10.2024 на суму 812 500,00 з ПДВ, видатковою накладною №0000153 від 23.10.2024 на суму 812 500,00 з ПДВ, видатковою накладною №0000154 від 25.10.2024 на суму 781 300,00 з ПДВ., у зв'язку з чим складено податкову накладну №29 від 25.10.2024 року.
05.11.2024 року ТОВ “Саган Іновейшн» направив через автоматизовану систему до ДПС України складену податкову накладну №29 від 25.10.2024 для її реєстрації в ЄРПН.
У відповідь ТОВ “Саган Іновейшн» отримав Квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, реєстраційний № 9329679889, за якою реєстрацію ПН №25 від 25.10.2024 було зупинено.
У квитанції зазначено наступну підставу зупинення реєстрації ПН: Обсяг постачання товару/послуги 7308, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=1,7005%, "Рпоточ"=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
ТОВ “Саган Іновейшн» подав письмові пояснення №1 від 01.03.2025 і копії документів для підтвердження інформації, яка зазначена у зупинених ПН №1 від 02.08.2024 та №25 від 25.10.2024.
04.03.2025 року Комісією прийнято рішення №12578836/39895927 та № 12578837/39895927 про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з підстави - надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Позивач не погоджується з рішеннями №12578836/39895927 та № 12578837/39895927 04.03.2025 року, вважає його протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.
Так, на думку суду, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "САГАН ІНОВЕЙШН" до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктами 7, 8 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 року, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10, 11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п.6 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, перелік документів, встановлений п.5 Порядку №520, свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка, зокрема, господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ, а тому суд акцентує, що контролюючий орган, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, має не лише запропонувати платнику надати документи, а й чітко окреслити їх перелік, оскільки п.5 Порядку №520 наведено не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
В протилежному випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі як не надання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не є спроможною, та, на думку суду, не може бути застосована.
Зокрема, як встановлено судом, відповідно до квитанції від 20.08.2024 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних Спірну накладну в ЄРПН зареєстровано за 9240732791 за результатом обробки: Документ доставлено до ДПС України. ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 02.08.2024 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7308, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=1,2144%, "Рпоточ"=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, відповідно до квитанції від 05.11.2024 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних Спірну накладну в ЄРПН зареєстровано за 9329679889 за результатом обробки: Документ доставлено до ДПС України. ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 25.10.2024 № 29 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7308, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=1,7005%, "Рпоточ"=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, судом з'ясовано, та позивачем наголошено, що до контролюючого органу ним були надані усі необхідні документи на підтвердження виконання договору № 1 від 03 січня 2022 з додатками та додатковими угодами.
Проте, Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної, що діє у складі ГУ ДПС в Одеській області, було прийнято рішення №12578836/39895927 та № 12578837/39895927 від 04.03.2025 року, у зв'язку з тим, що документи були складені/оформлені із порушенням законодавства.
Варто зауважити, що зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520, свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка, зокрема, господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ, а отже, контролюючий орган, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, має не лише запропонувати платнику надати документи, а й чітко окреслити їх перелік, оскільки п.5 Порядку №520 наведено не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
В протилежному випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, з підстав не надання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку, на думку суду, є суто формальною, та відповідно не може бути застосована.
Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі “Будченко проти України», рішення у справі “Скордіно проти Італії».
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам доступності, передбачуваності та зрозумілості; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як закон, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.
Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
При цьому, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Зокрема, як встановлено судом, відповідно до Квитанції 20.08.2024 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних Спірну накладну в ЄРПН зареєстровано за 9240732791 за результатом обробки: Документ доставлено до ДПС України. ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 02.08.2024 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7308, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=1,2144%, "Рпоточ"=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до квитанції від 05.11.2024 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних Спірну накладну в ЄРПН зареєстровано за 9329679889 за результатом обробки: Документ доставлено до ДПС України. ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 25.10.2024 № 29 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7308, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=1,7005%, "Рпоточ"=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, в оскаржуваному Рішенні про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №12578836/39895927 та № 12578837/39895927 від 04.03.2025 року зазначено, що документи були складені/оформлені із порушенням законодавства. Додаткова інформація: “первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
В той же час, в графі “Додаткова інформація» (зазначити конкретні документи)» оскаржуваного рішення контролюючим органом не зазначено конкретних документів, які не були надані позивачем що свідчить про недотримання порядку прийняття та форми оскаржуваних рішень.
При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, у постановах від 21.05.2019 року по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 року по справі № 819/330/18, від 18.06.2020 року по справі № 824/245/19-а, від 03.10.2023 року по справі № 380/4146/22.
Згідно додатку до Порядку № 520 в повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та в рішенні про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних обов'язково зазначаються конкретні документи.
Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження того, що контролюючим органом направлялось позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідачами, суб'єктами владних повноважень, суду не надано.
Втім, суд акцентує, що кожна господарська операція має свою специфіку і в ході її здійснення складається певний пакет документів, визначений умовами договору, відповідними законодавчими приписами. Не кожна господарська угода передбачає складання повного переліку документів, наведеного відповідачем в оскаржуваних рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому, не підкреслено у відповідних графах які саме документи мав надати позивач, а отже, у порушення наведених законодавчих положень, оскаржуване рішення містить лише абстрактне твердження про їх не надання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких з урахування особливостей, характеру та обсягу господарських операцій, критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, на думку Комісії, не вистачає.
При цьому, в доповнення до викладеного у поясненнях, які були надані разом із повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено, позивачем, а саме були надані додаткові документи та пояснення. Зокрема, долучено документи на підтвердження наявності основних засобів, що забезпечують функціонування Товариства, а також придбання товарів в інших контрагентів.
Разом з тим, посилання представника відповідачів на перелік копій документів, наданих позивачем на розгляд комісії регіонального рівня, які, на думку відповідача, складені/оформлені позивачем з порушенням законодавства, суд не приймає до уваги, оскільки оскаржуване рішення не містять будь-яких зауважень щодо вказаних документів.
Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом, то суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання має бути предметом окремого дослідження під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
В постанові від 07 грудня 2022 року по справі № 500/2237/20 Верховний Суд зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом в постановах від 19 липня 2023 року по справі № 420/7850/22, від 29 червня 2023 року по справі № 500/2655/22, від 30 травня 2023 року по справі № 500/889/21, від 01 лютого 2023 року по справі №140/506/22, від 03 жовтня 2023 року по справі № 380/4146/22, від 22 травня 2024 року по справі № 640/26298/21.
Отже, зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку, що встановлені судом обставини свідчать про не дотримання контролюючим органом вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості при винесенні оскаржуваного рішення, виконання яких, при цьому, є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог суб'єкта владних повноважень.
Водночас, не виконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, призводить до його протиправності.
У Пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі “Компанія “Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейським судом з прав людини визначено, що “…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що на виконання вимог ч.2 ст.7 КАС України, суб'єктами владних повноважень не доведено належними, допустимими доказами правомірність винесення спірного Рішення Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, адже як слідує із системного аналізу змісту такої відмови податковим органом здійснено її суто формально.
Відтак, беручи до уваги вище окреслене, з урахуванням досліджених наданих ТОВ “Саган Іновейшн» та наявних у матеріалах справи, первинних документів, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для визнання протиправними та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №12578836/39895927 та № 12578837/39895927 від 04.03.2025 року про відмову в реєстрації податкових накладних.
Згідно з частиною 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на комісію ДПС.
Згідно з пункту 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій, зокрема: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, відповідно до пункту 19 якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 20 Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено необхідність реєстрації відповідних податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За приписами статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: - Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах “Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та “Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 38778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Таким чином, оскільки судом встановлено неправомірність прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оскаржуваного рішень №12578836/39895927 та № 12578837/39895927 від 04.03.2025 року, задоволення позовної вимоги шляхом зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.08.2024 року №1 та від 25.10.2024 року №29, подані на реєстрацію ТОВ "САГАН ІНОВЕЙШН", датою їх подання, у даному випадку є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде вирішено остаточно.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25 листопада 2022 року по справі № 320/3484/21, від 27 жовтня 2022 року по справі № 360/3253/20, від 03 листопада 2021 року по справі № 360/2460/20, від 18 квітня 2024 року по справі № 380/14551/23.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "САГАН ІНОВЕЙШН" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії є правомірними, документально підтвердженими, базуються на положеннях чинного податкового законодавства, а отже підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, отже наявні підстави для стягнення солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України на користь позивача 4844,80 грн. сплаченого ним судового збору.
Також, представник позивача просить стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
Представником відповідача у відзиві серед іншого вказав, що розмір гонорару адвокату з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги. Крім того, ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважає справедливим призначити позивачеві компенсації витрат на правову допомогу адвоката, що становить розмір прожиткового мінімуму на 2025 рік станом на час звернення з позовом до суду.
Частинами 1,2 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно до положень ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частин 4, 5 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 6, 7 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимоги частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно вимог ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Зокрема, на підтвердження обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000 грн., заявником надано копії наступних документів: договору про надання правничої допомоги № 19/09/2023-4 від 19.09.2023 року, додаткову угоду до договору від 01.09.2025 року, акту приймання-передачі та платіжної інструкції про сплату.
Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а також чи була їх сума обґрунтованою.
При цьому, як зазначено вище, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В постанові від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна позиція викладена в постановах Великої Плати Верховного Суду від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.
Також вказана позиція підтримана в рішенні Верховного Суду від 28 травня 2025 року по справі № 240/12058/24 та від 06 червня 2025 року по справі № 340/10367/23.
У постанові від 04.06.2021 року по справі №380/887/20 Верховний Суд зазначив, що судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року по справі № 911/2737/17 метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. При визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Верховний Суд в постанові від 11 березня 2025 року по справі №260/4202/24 зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права. Наведене вище дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, має право на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, у разі, якщо доведено, що останні були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
В постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Вказана позиція підтримана Верховним Судом в постановах від 01 червня 2022 року по cправі № 910/1929/19, від 18 травня 2022 року по cправі № 911/1825/20, від 23 лютого 2022 року по cправі № 914/653/21, від 15 червня 2021 року по справі № 912/1025/20, від 24 грудня 2024 року по справі № 380/25725/21.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої винесено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відтак, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд акцентує, що предметом позовних вимог в межах даної адміністративної справи є визнання протиправним та скасування рішень Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.03.2025 року №12578836/39895927 та №12578837/39895927; зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.08.2024 року №1 та від 25.10.2024 року №29, подані на реєстрацію ТОВ "САГАН ІНОВЕЙШН", датою їх подання.
Отже, дана справа, на думку суду, належить до категорії справ незначної складності, та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд акцентує, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката у разі, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо не є співмірним.
Суд враховує складність розгляду саме цієї справи, заявлені позовні вимоги та їх співвідношення із заявленим розміром судових витрат, наявність сталої судової практики з розгляду такої категорії спорів.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, предмет позовних вимог, та їх співвідношення із заявленим розміром судових витрат на правничу допомогу, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, суд доходить висновку щодо наявності підстав для стягнення 6000 грн. на користь позивача, оскільки саме такий розмір гонорару є справедливим, розумним, та співмірним, зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, тощо.
Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САГАН ІНОВЕЙШН" (65069, м. Одеса, вул. Дунаєвського, 1, код ЄДРПОУ 39895927) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби (04053, м. Київ, Львівська площа 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати Рішення Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.03.2025 року №12578836/39895927 та №12578837/39895927.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.08.2024 року №1 та від 25.10.2024 року №29, подані на реєстрацію ТОВ "САГАН ІНОВЕЙШН", датою їх подання.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САГАН ІНОВЕЙШН" (65069, м. Одеса, вул. Дунаєвського, 1, код ЄДРПОУ 39895927) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САГАН ІНОВЕЙШН" (65069, м. Одеса, вул. Дунаєвського, 1, код ЄДРПОУ 39895927) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 24.11.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці з 29.09.2025 по 24.10.2025 року включно.
Суддя Ю.В. Харченко