Справа № 420/38487/25
24 листопада 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Літвінішиної Інни Іванівни про визнання протиправними бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Літвінішиної Інни Іванівни, в якому позивачка просить:
визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Літвінішиної Інни Іванівни щодо ненадання інформації за її - ОСОБА_1 , зверненням від 28.10.2025;
зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Літвінішину Інну Іванівну надати інформацію за її - ОСОБА_1 , зверненням від 28.10.2025;
визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Літвінішиної Інни Іванівни щодо нездійснення перерахування їй - ОСОБА_1 , стягнутої у виконавчому провадженні №77173289 основної винагороди у сумі 7720,84 грн за її постановою про стягнення основної винагороди від 11.02.2025 та стягнуті мінімальні витрати у розмірі 400,00 грн, а також за її постановою від 11.02.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;
зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Літвінішину Інну Іванівну перерахувати на її - ОСОБА_1 , користь стягнуту у виконавчому провадженні №77173289 основну винагороду у сумі 7720,84 грн за її постановою про стягнення основної винагороди від 11.02.2025 та стягнуті мінімальні витрати у розмірі 400,00 грн за її постановою від 11.02.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;
визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Літвінішиної Інни Іванівни щодо нездійснення перерахування їй - ОСОБА_1 , стягнутої у виконавчому провадженні №77175089 основної винагороди у сумі 3001,81 грн за її постановою про стягнення основної винагороди від 11.02.2025 та стягнуті мінімальні витрати у розмірі 400,00 грн за її постановою від 11.02.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;
зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Літвінішину Інну Іванівну перерахувати на її - ОСОБА_1 , користь стягнуту у виконавчому провадженні №77175089 основну винагороду у сумі 3001,81 грн за її постановою про стягнення основної винагороди від 11.02.2025 та стягнуті мінімальні витрати у розмірі 400,00 грн за її постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни від 11.02.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою цієї статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору, адже публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Пунктом 2 ч.1 ст.4 КАС України встановлено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Судом встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані наступним.
Наказом Міністерства юстиції України №1085/7 від 05.06.2025 року припинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н.Є. (позивачки), відомості про це внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України. Строк припинення її діяльності сплинув 09.10.2025 року.
Позивачка зазначила, що у зв'язку з припиненням її діяльності справи виконавчих проваджень були передані до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Літвінішиної Інни Іванівни (відповідача).
Вказує, що 28.10.2025 року вона звернулась до відповідача із заявою, в якій просила:
надати список справ виконавчих проваджень приватного виконавця Матвійчук Н. Є., прийнятих приватним виконавцем Літвінішиною І.І. до свого виконання за заявами стягувачів;
надати список справ виконавчих проваджень приватного виконавця Матвійчук Н. Є., переданих тимчасовим приватним виконавцем Літвінішиною І.І. іншим приватним виконавцям із зазначенням ПІБ виконавців;
здійснити в Автоматизованій системі виконавчого провадження передачу справ виконавчих проваджень приватного виконавця Матвійчук Н.Є. та прийняти їх до свого виконання за відповідними заявами стягувачів;
надати перелік справ виконавчих проваджень, в яких мінімальні витрати виконавчого провадження понесено за рахунок власних коштів приватного виконавця Матвійчук Н.Є., і які не були мені компенсовані ані стягувачем, ані боржником;
надати перелік справ виконавчих проваджень приватного виконавця Матвійчук Н. Є., в яких приватним виконавцем Літвінішиною І.І. стягнуто основну винагороду та мінімальні витрати, понесені приватним виконавцем Матвійчук Н. Є.;
перерахувати на її банківський рахунок за виконавчими провадженнями приватного виконавця Матвійчук Н.Є. стягнуті приватним виконавцем Літвінішиною І.І. основну винагороду та мінімальні витрати, зокрема у виконавчому провадженні №77173289.
Позивачка зазначила, що листом від 04.11.2025 №43545/01-30 приватним виконавцем ОСОБА_2 відмовлено у наданні запитуваної інформації, посилаючись ч.2 ст.4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-VIII (далі Закон №1403-VIII), в якій закріплено, що приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.
Щодо перерахування стягнутих з боржників основної винагороди та витрат виконавчого провадження, відповідач зазначив, що чинними нормативно-правовими актами України не врегульовано питання належності та розподілу стягнутих в межах виконавчого провадження коштів основної винагороди приватного виконавця та мінімальних витрат виконавчого провадження між приватним виконавцем, діяльність якого припинена, та виконавцем, якому передано таке виконавче провадження. Відповідні норми відсутні як у Законі України «Про виконавче провадження», так і в Законі №1403-VIII або інших підзаконних нормативно-правових актах, що регламентують порядок діяльності приватних виконавців.
Позивачка вважає вказану відповідь протиправною, оскільки витребувана інформація стосується безпосередньо її прав як колишнього приватного виконавця, в провадженні якого виконавчі провадження перебували на виконанні. Також вважає свої права порушеними в частині отримання винагороди за свою працю та стягнення понесених у даних виконавчих провадженнях витрат за власні кошти.
Згідно з п.7 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Позивачка посилається не на Закон «Про доступ до публічної інформації», а на Закон «Про інформацію».
Проте позивачка не зазначила жодних доводів, що запитувані відомості є інформацією, доступ до якої гарантується Законом України «Про інформацію», а приватний виконавець є розпорядником такої інформації.
Відповідно до ст.4 Закону суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень. Об'єктом інформаційних відносин є інформація.
Отже приватний виконавець не є суб'єктом інформаційних відносин, які регламентовані Законом України «Про інформацію».
При цьому суть спірних правовідносин позивачки з відповідачем, у тому числі її звернення до відповідача, стосується трудових відносин щодо здійснення діяльності приватних виконавців, яка в позові вказує, що її звернення до відповідача - приватного виконавця зумовлено тим, відповідачу передані на виконання її виконавчі провадження після видання наказу МЮ про зупинення її провадження.
Отже суть спірних правовідносин між сторонами є здійснення ними діяльності приватних виконавців.
За змістом п.2 ч.1 ст.19 КАС України адміністративні суди розглядають спори, що виникають з публічно-правових відносин, зокрема щодо проходження публічної служби чи виконання владних управлінських функцій.
Відповідно до ст.16 Закону №1403-VIII приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Також згідно з п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПК Украі?ни самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - це, зокрема, діяльність приватних виконавців,.
Таким чином, приватний виконавець не є державним службовцем, а є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Питання діяльності приватних виконавців, у тому числі щодо передачі виконавчих проваджень від приватного виконавця іншим на період зупинення діяльності приватного виконавця, регламентовані Законом №1403-VIII, Інструкцією з організації примусового виконання рішень.
Оскільки діяльність приватного виконавця є формою незалежної професійної діяльності і не належить до публічної служби, правовідносини, що виникли щодо виплати ОСОБА_1 винагороди як приватному виконавцю, діяльність якої був зупинена, не мають публічно-правового характеру.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, або такий, що йому не суперечить.
Спори, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, суди розглядають у порядку цивільного судочинства (ч.1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України).
Таким чином, заявлені позовні вимоги вирішуються в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись ст. 19, 170, 248 КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Літвінішиної Інни Іванівни про визнання протиправними бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що спірні правовідносини підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.
Повернути позивачу позов з додатками.
Ухвала суду може бути оскаржена у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва