Справа № 420/23786/25
24 листопада 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд
у складі
головуючого судді Скупінської О.В.,
при секретарі Подобіної О.М.,
за участю
представника позивача Реу К.П.,
представника відповідача Іщенко В.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження (у підготовчому засіданні) матеріали адміністративної справи за позовом Громадської організації «РИБАЛКИ-ЛЮБИТЕЛІ ПРИЧАЛУ №121 «СУХИЙ ЛИМАН» до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення
До Одеського окружного адміністративного суду 17.07.2025 надійшла позовна заява Громадської організації «РИБАЛКИ-ЛЮБИТЕЛІ ПРИЧАЛУ №121 «СУХИЙ ЛИМАН» до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та нечинним Рішення Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області 54 сесії VIII скликання №1185-VIII від 27 червня 2025 року «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю) на території Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Рішення 18 сесії XXIII скл. Таїровської селищної Ради народних депутатів від 6 квітня 2001 року №20 Громадській організації «РИБАЛКИ-ЛЮБИТЕЛІ ПРИЧАЛУ №121 «СУХИЙ ЛИМАН» був виданий Державний акт II-ОД №001643 від 10.07.2001 р. на право постійного користування землею, земельної ділянки у розмірі 3,962 га, землю надано у постійне користування для зберігання плаваючих засобів та обслуговування будівель рибаків-любителів. На підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості, 27.11.2014 р. Громадською організацією «РИБАЛКИ-ЛЮБИТЕЛІ ПРИЧАЛУ №121 «СУХИЙ ЛИМАН» було сформовано та зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:01:003:3914 з цільовим призначенням 10.08 Для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, категорія земель - землі водного фонду, вид використання - для зберігання плаваючих засобів та обслуговування будівель рибаків - любителів. 26.02.2021 Громадською організацією «РИБАЛКИ-ЛЮБИТЕЛІ ПРИЧАЛУ №121 «СУХИЙ ЛИМАН» було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 3,9618, кадастровий номер 5123755800:01:003:3914 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Організація є неприбутковою та повністю утримується за рахунок внесків її членів. До складу організації входять пенсіонери та особи з інвалідністю, про що надаються підтвердні документи. Рішенням Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області 54 сесії VIII скликання №1185-VIII від 27 червня 2025 року «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю) на території Таїровської селищної територіальної громади Одеського району Одеської обл., встановлено ставку податку за земельні ділянки що знаходяться у постійному користуванні для юридичних осіб (землекористувачі, які мають в постійному користуванні земельні ділянки, але не можуть мати їх на такому праві відповідно до ст.92 Земельного кодексу України) - 10%, в тому числі щодо земельних ділянок з цільовим призначенням 10.08 Для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей.
Ухвалою судді від 21.07.2025 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження у адміністративній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 20 серпня 2025 року об 11 год. 00 хв. у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №23 (2-й поверх).
04.09.2025, 18.09.2025, 01.10.2025, 09.10.2025, 21.10.2025, 04.11.2025 підготовче засіданні було відкладено та оголошено перерву.
11.11.2025 від представника позивача надійшла заява (вх. ЕС/118828/25), в якій заявник просила у зв'язку з необхідністю прийняти участь у судовому розгляді по цивільній справі призначеній 11.11.2025, в смт Овідіополь провести засідання без їх участі.
Підготовче судове засідання призначене на 11.11.2025 було відкладено та оголошено перерву.
17.11.2025 від представника відповідача надійшло клопотання (вх. №ЕС/121009/25) про залишення позову без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача, мотивуючи наступним.
В поданій представником позивача заяві у якості причини неявки, як вже було наведено вище, зазначено необхідність прийняти участь у судовому розгляді по цивільній справі призначеній 11.11.2025, в смт. Овідіополь. Однак, докази на підтвердження поважності причини такої неявки до суду не надано, а тому зазначена представником позивача причина неявки є непідтвердженою і неповажною, а отже у суду, на переконання Таїровської селищної ради, наявні підстави для залишення позову без розгляду на підставі ч.5 ст.205 та п.4 ч.1 ст.240 КАС України.
У підготовчому засіданні, що призначене на 19.11.2025 оголошено перерву до 24.11.2025.
Розглянувши заяву представника Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області та матеріали справи, суд зазначає наступне.
В ухвалі від 21.07.2025 суддя дійшов висновку про необхідність розгляду даної адміністративної справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до приписів пункту третього частини п'ятої статті 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов'язані: з'являтися в судове засідання за викликом суду.
Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, а саме, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відтак на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами. Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
При цьому суд звертає увагу, що від представника позивача в матеріалах справи від 09.10.2025 та від 11.11.2025 містяться заяви про розгляд справи без їх участі, з повідомленням причин неможливості прибуття до суду.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання, належним чином повідомленого позивача без поважних причин. При повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2025 по справі №9901/437/21 вказала що, відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно із частиною п'ятою вказаної статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Вирішуючи спірне питання, суд виходить з того, що повторна неявка уповноваженого представника позивача у судові засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин, слугують підставою для залишення даного позову без розгляду. При цьому суд також звертає увагу, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998р. Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд акцентує увагу на тому, що встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
На переконання суду, в межах спірних правовідносин неявка представника позивача не перешкоджає вирішенню питань підготовчого провадження. У клопотанні представника відповідача таких перешкод не зазначено також.
За таких обставин суд дійшов висновку, що підстави для залишення адміністративного позову без розгляду, передбачені приписами ч.5 ст.205, п.4. ч.1 ст.240 КАС України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (вх. №121009/25 від 17.11.2025) про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА