Справа № 420/38795/25
24 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення його позову до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування в частині наказу,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 № 4761, в частині внесення зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.10.2025 № 6727 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за вересень 2025 року» шляхом виключення ОСОБА_1 із Додатку 2, згідно якого виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, військовослужбовців, які не обіймають (тимчасово виконують) посади, визначені штатом у складі командування і штабу військової частини (зведеного підрозділу), та включення ОСОБА_1 до Додатку 1, згідно якого виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних завдань); визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 № 4761 в частині утримання з ОСОБА_1 зайво сплаченої додаткової винагороди.
Ухвалою судді від 24.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Разом із адміністративним позовом до суду надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом :
- заборони Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо утримання з грошового забезпечення Позивача коштів, пов?язаних із нібито надмірно виплаченими сумами додаткової винагороди за вересень 2025 року, - до ухвалення судом рішення по суті адміністративної справи;
- зупинення проведення Відповідачем службової перевірки для встановлення можливих порушень під час видання наказів про виплату додаткової винагороди із розрахунку 50 тис. грн. на місяць за період з червня 2023 року по серпень 2025 року, в частині виплат Позивачу, - до ухвалення судом рішення по суті адміністративної справи та вирішення питання законності нарахування додаткової грошової винагороди з тих самих підстав, що були зазначені у позові;
- зупинення проведення перевірки, призначеної розпорядженням начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_2 від 13 листопада 2025 року №613/20/23468, у частині, що стосується виплати Позивачу додаткової грошової винагороди з розрахунку 50000 грн. за період з червня 2023 по серпень 2025 роки, до ухвалення судом рішення по суті адміністративної справи та вирішення питання законності нарахування додаткової грошової винагороди з тих самих підстав, що були зазначені у позові;
- заборони Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо утримання з грошового забезпечення Позивача коштів, пов?язаних з надмірно виплаченими сумами додаткової винагороди із розрахунку 50 тис. грн. за період червня 2023 по серпень 2025 року включно, а також видавати накази, розпорядження чи інші документи, що можуть призвести до фактичного обмеження чи погіршення майнового стану Позивача, - ухвалення судом рішення по суті адміністративної справи.
В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначив, що ОСОБА_1 з 30.04.2023 по цей час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (далі - відповідач) на посаді старшого помічника начальника відділення об'єднаної вогневої підтримки. Вказане підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.04.2023 № 179.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2024 № 4856/ДСК сформовано штаб, який здійснює оперативне (бойове) управління підрозділами (в тому числі приданими), що ведуть воєнні (бойові) дії, організувавши систему пунктів управління.
Позивач з 02 вересня 2025 року по 30 вересня 2025 року (загальною сукупністю 15 діб) був залучений до виконання бойових (спеціальних) завдань у складі штабу військової частини НОМЕР_1 , який здійснює оперативне (бойове) управління підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони.
За період з 02 вересня 2025 по 30 вересня 2025 року (загальною кількістю 15 діб) Позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду з розрахунку 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн пропорційно дням участі, що відповідає постанові Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та наказу Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, якими встановлено виплату додаткової винагороди в розмірі 50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Разом із тим, військовою частиною НОМЕР_1 проведено службову перевірку, за результатами якої встановлено, що Позивачу здійснено переплату додаткової грошової винагороди за вересень 2025 року. За результатами службової перевірки видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 № 4761 другим пунктом якого внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.10.2025 № 6727 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за вересень 2025 року» та визначено нарахувати та виплатити Позивачу додаткову грошову винагороду в розмірі 30 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань (взамін належних 50 000 грн) та третім пунктом даного наказу визначено утримати з грошового забезпечення Позивача надмірно нараховані та виплачені (на думку Відповідача) кошти додаткової грошової винагороди за вересень 2025 року.
Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його майнові права, у зв'язку з чим звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу.
Підставою для проведення службової перевірки, за результатами якої винесено оскаржуваний наказ, став акт перевірки фінансово-господарської діяльності від 31 жовтня 2025 року, якою встановлено, що в порушення вимог пункту 1-1 Постанови № 168 та пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, додаткова винагорода за вересень 2025 року із розрахунку 50 000 грн. нарахована військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , які не обіймали (тимчасово не виконували) посади визначені штатом у складі командування та штабу військової частини (в тому числі Позивачу), що призвело до переплати грошового забезпечення.
У вказаному акті зазначено про необхідність призначити службову перевірку для встановлення можливих порушень під час видання наказів про виплату додаткової винагороди із розрахунку 50 тис грн на місяць за період з червня 2023 року по серпень 2025 року.
Також Позивачу стало відомо від Відповідача, що розпорядженням начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_2 від 13 листопада 2025 року №613/20/23468, яка є вищим органом військового управління військової частини НОМЕР_1 , призначено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 щодо виплати додаткової винагороди з розрахунку 50 000 грн. за період з червня 2023 по серпень 2025 року.
Зазначена вище службова перевірка за період з червня 2023 по серпень 2025 років створює реальну загрозу масового та безпідставного утримання коштів, які були правомірно виплачені Позивачу відповідно до Постанови КМУ №168 та Наказу МОУ №260. У разі виконання таких дій командуванням, відновлення майнових прав Позивача навіть у разі позитивного рішення суду буде істотно ускладнене, оскільки повернення коштів залежатиме від фінансових процедур, перерозподілу бюджетних асигнувань та внутрішніх обмежень військово-фінансової системи.
Службові перевірки, які будуть проведені визначеними посадовими особами, та підготовлені на її основі документи спираються на листи-роз'яснення Департаменту соціального забезпечення МОУ, які не є нормативно-правовими актами та не можуть встановлювати чи змінювати правові норми, визначені Постановою №168 та Порядком №260. Це суперечить усталеній позиції Верховного Суду щодо недопустимості заміни нормативних актів відомчими листами, які не мають регуляторного характеру. Разом з тим варто зазначити, що і командування військової частини НОМЕР_1 і командування військової частини НОМЕР_2 , яка є вищим органом військового управління по відношенню до військової частини НОМЕР_1 , керуються та застосовують листи-роз'яснення ДСЗ МОУ, навіть якщо останні не відповідають вимогам чинного законодавства.
Призупинення службових перевірок лише в частині, що стосується Позивача, та лише на час розгляду справи, не перешкоджає діяльності військової частини в цілому, не втручається у повноваження командування, а захищає від надмірного та необґрунтованого втручання в майнове становище Позивача. Таким чином дотримується баланс між інтересами держави та правами військовослужбовця.
Оскільки саме результати службових перевірок є підставою для підготовки наказів про утримання або коригування виплат за червень 2023 - серпень 2025 років, продовження таких перевірок створює безпосередню небезпеку заподіяння майнової шкоди. Це відповідає критерію реальної та безпосередньої загрози правам Позивача, який є обов'язковим для застосування заходів забезпечення згідно зі ст. 150- 151 КАС України.
Зупинення службової перевірки в межах червня 2023 - серпня 2025 років в частині, що стосується позивача, є необхідним також тому, що предмет перевірок виходить далеко за межі одного місяця (вересня 2025 року), який є предметом спору в основній справі. Це створює ризик повторного перегляду виплат за попередні періоди, де Позивач також отримував додаткову винагороду на підставі бойових розпоряджень та рапортів за аналогічними підставами. Таким чином, без втручання суду військовим командуванням може бути прийняте сукупне рішення щодо всього періоду 2023- 2025 років, що призведе до значного та протиправного погіршення майнового стану Позивача, які будуть надто складні та тривалі для усунення, що в свою чергу як наслідок призведе до повторного звернення до суду для захисту інтересів Позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову в заявлений спосіб.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів задля створення можливості реального виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача (заявника).
Суд зазначає, що вищезазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача (заявника) та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.
Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Такий правовий висновок також викладено в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18).
В той же час, Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСРУ № 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
В питанні вжиття заходів забезпечення позову Верховний Суд сформував сталу правову позицію щодо застосування норм процесуального права, яка полягає в наступному: "Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі".
Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №826/16509/18 та від 26.12.2019 у справі № 640/13245/19, від 20.03.2019 у справі №826/14951/18.
У контексті співмірності суди також повинні перевіряти не тільки співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, а й надавати оцінку порушеному праву позивача, про захист якого він просить.
В той же час, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
З огляду на предмет спору, викладене свідчить про непропорційність та неспівмірність заходів забезпечення позову, про які просить позивач, а отже й про відсутність підстав для їх застосування.
При цьому заходи щодо забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Забезпечивши позов шляхом заявлених заборон та зупинень, суд фактично ухвалить рішення без розгляду справи по суті, оскільки завчасно надасть оцінку правомірності та законності спірному акту (в оскаржуваній частині), який є предметом спору, що не відповідає меті застосування інституту забезпечення позову.
Таким чином, оскільки заявлений позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає вищезазначеним критеріям та принципам інституту забезпечення позову, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 153 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення його позову до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування в частині наказу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк