Справа № 640/5944/21
24 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу №640/5944/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа №640/5944/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру пенсії позивача на підставі довідки Служби безпеки України №21/3/2-9/878-1279 від 22.09.2020 року, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019 року на підставі довідки Служби безпеки України №21/3/2-9/878-1279 від 22.09.2020р з урахуванням усіх видів грошового забезпечення та урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2021 року зупинено провадження в адміністративній справі №640/5944/21 строком до 7 місяців з дня набрання вказаною ухвалою законної сили (до встановлення правонаступника).
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», «Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва», затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України 16.09.2024 року №399, цю справу скеровано для розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 року ця справа прийнята до провадження, поновлено провадження у цій справі та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд вважає, що провадження в цій справі має бути закрито з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Вирішуючи питання про залучення правонаступника, суд обов'язково повинен з'ясувати, чи допускають спірні матеріальні правовідносини правонаступництво.
Процесуальним правонаступництвом є заміна у справі сторони чи третьої особи у разі переходу повноважень (для суб'єкта владних повноважень), прав і обов'язків від однієї особи до іншої (правонаступника) у відносинах, щодо яких виник спір.
Однією з підстав для залучення до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи може бути смерть фізичної особи або оголошення її померлою, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Що стосується переходу прав та обов'язків від померлої фізичної особи до іншої особи, то це відноситься до інституту «Спадкування», який регулюється приписами Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1218, статті 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, особисті немайнові права.
Згідно ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Дії відповідача щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Служби безпеки України №21/3/2-9/878-1279 від 22.09.2020 року порушують права позивача, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, а тому вимоги щодо визнання протиправними зазначених дій вказує на те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
При цьому, ст. 61 Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Право на отримання заборгованості з пенсії правонаступник має у випадку, якщо пенсія була нарахована померлому, але не виплачена.
Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 16 травня 2023 року у справі № 420/288/21, які враховуються судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Верховний Суд в постанові від 30.01.2020 року по справі №200/10269/19-а сформулював висновок про те, що «у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 квітня 2022 року по справі № 200/10136/20-а.
У постанові від 24.01.2024 у справі № 380/9537/21 Верховний Суд дійшов висновку, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною статтею 61 Закону № 2262-ХІІ.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.05.2023 у справі № 520/926/21, від 27.09.2023 у справі № 420/16546/21 та від 05.12.2023 у справі № 420/18164/21.
У постанові Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 420/10899/21 зазначено, що лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім'ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини, пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
Таким чином, вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Керуючись ст. 238, 248, 256 КАС України, суд, -
Провадження у справі №640/5944/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру пенсії позивача на підставі довідки Служби безпеки України №21/3/2-9/878-1279 від 22.09.2020 року, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019 року на підставі довідки Служби безпеки України №21/3/2-9/878-1279 від 22.09.2020р з урахуванням усіх видів грошового забезпечення та урахуванням раніше виплачених сум - закрити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА
.