справа №380/14744/25
провадження № П/380/15982/25
з питань залишення позову без розгляду
21 листопада 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 05.12.2016 року по 28.02.2018 року та зобов'язання нарахувати і виплатити вказану індексацію з урахуванням базового місяця - січня 2008 року, а також компенсацію втрати частини доходів.
Від представника Відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування заяви представник Відповідача зазначає, що спірним періодом у даній справі є 2016-2018 роки, проте до суду з даним позовом Позивач звернувся лише в липні 2025 року. Відповідач посилається на зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), внесені Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», якими встановлено тримісячний строк для звернення працівника до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні. На думку Відповідача, Позивач мав дізнатися про порушення своїх прав (невиплату індексації) ще під час отримання грошового забезпечення у 2016-2018 роках або при звільненні, а тому строк звернення до суду пропущено без поважних причин.
Позивач у позовній заяві щодо строків звернення до суду зазначив, що до спірних правовідносин, які виникли до 19.07.2022 року, мають застосовуватися норми статті 233 КЗпП України в редакції, що діяла до вказаної дати і не обмежувала будь-яким строком звернення до суду з позовами про стягнення належної працівникові заробітної плати (грошового забезпечення).
Суд, розглянувши заяву про залишення позову без розгляду, дослідивши матеріали справи та наведені учасниками справи доводи, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, спеціальним законодавством, що регулює трудові відносини, встановлено особливі строки звернення до суду з питань оплати праці. До 19 липня 2022 року частина друга статті 233 КЗпП України передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022 року, статтю 233 КЗпП України викладено в новій редакції. Згідно з частиною першою та другою статті 233 КЗпП України (в редакції Закону № 2352-IX) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що спірні правовідносини щодо невиплати індексації грошового забезпечення виникли у період з 05.12.2016 року по 28.02.2018 року, тобто до набрання чинності Законом № 2352-IX (до 19.07.2022).
Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 та № 9-рп/2013 зазначив, що право працівника на належну заробітну плату (у тому числі індексацію) не обмежене будь-яким строком звернення до суду. Це право гарантується статтею 43 Конституції України.
Вирішуючи питання щодо застосування строків звернення до суду у даній справі, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та постанові від 21 березня 2024 року у справі № 460/21394/23. У вказаних постановах Верховний Суд сформулював висновок про те, що запровадження Законом № 2352-IX строків звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) не може розповсюджуватися на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності (до 19.07.2022), оскільки це звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод, що заборонено статтею 22 Конституції України.
Положення статті 233 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX застосовуються лише до вимог про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення), право на отримання яких виникло після 19.07.2022 року. Щодо вимог, які виникли до цієї дати, діє норма статті 233 КЗпП України в попередній редакції, яка не обмежувала строк звернення до суду.
Оскільки Позивач просить стягнути індексацію грошового забезпечення за період з 2016 по 2018 роки, тобто за період, коли діяла редакція статті 233 КЗпП України без обмеження строку звернення до суду, то на ці вимоги не поширюється тримісячний строк, встановлений новою редакцією цієї статті.
Крім того, суд звертає увагу на те, що Відповідач не надав доказів того, що при звільненні Позивача або у період проходження служби йому надавався письмовий розрахунок, у якому було б зазначено про нарахування (або відмову у нарахуванні) саме індексації за спірний період з базовим місяцем січень 2008 року. Правопорушення щодо невиплати індексації грошового забезпечення має триваючий характер. Позивач дізнався про остаточну відмову Відповідача у проведенні перерахунку та виплати індексації з листа від 17.06.2025 року № 71/1/588, отриманого у відповідь на його заяву від 11.05.2025 року. До суду Позивач звернувся у липні 2025 року, тобто в розумний строк після отримання офіційної відмови.
Посилання Відповідача на пропуск місячного строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України, є безпідставним, оскільки згідно з усталеною судовою практикою, пріоритетними у спорах щодо оплати праці (грошового забезпечення) є норми статті 233 КЗпП України як спеціальні норми трудового права, які (в редакції, що застосовується до спірних відносин) не обмежували строк звернення до суду.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Застосування до правовідносин, які виникли до 19.07.2022, скорочених строків звернення до суду, запроваджених Законом № 2352-IX, призвело б до погіршення правового становища особи та порушення принципу правової визначеності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що строк звернення до адміністративного суду Позивачем не пропущено, оскільки спірні правовідносини виникли у період дії норми, яка не обмежувала таке звернення часовими рамками, а правопорушення носить триваючий характер.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду - відмовити.
2. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Коморний О.І.