з питань розгляду справи за правилами загального позовного провадження
24 листопада 2025 року справа № 380/21576/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження заяву представниці відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу-
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерство юстиції України (адреса: вул. Городецького архітектора 13 м. Київ 01001) (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 13.10.2025 № 2769/5 за результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області.
Ухвалою суду від 03.11.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
На адресу суду від представниці відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (вх. № 92541 від 19.11.2025). В обґрунтування такої зазначила, що рішення у справі має важливе значення для сторін, оскільки предметом розгляду справи є визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 13.10.2025 № 2769/5, яким анульовано державному реєстратору Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вважає, що розгляд справи із проведенням судового засідання надасть змогу найбільш об'єктивно та повно дослідити обставини справи, заслухати думки учасників справи, а ненадання такої можливості - призведе до неповного та необ'єктивного розгляду справи, неможливості всебічно встановити обставини справи та заслухати думку сторін. Також, стверджує, що питання віднесення справи до категорії справ незначної складності безпосередньо впливає на права Міністерства юстиції України щодо оскарження прийнятого рішення. Адже у разі ухвалення рішення не на користь Міністерства юстиції України, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню , крім випадків, встановлених КАС України. Таким чином, вважає, що наявні підстави для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.
При вирішенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження суд враховує таке.
Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд встановив, що вказана справа не відноситься до справ, які відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України не можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Поряд з цим згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (ч.ч. 1, 4 ст. 260 КАС України).
Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу на те, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 КАС України).
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій вказаної статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частинами 5, 6 ст. 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Дослідивши заяву представниці відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, судом не встановлено обґрунтованих підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, тому у задоволенні клопотання представниці відповідача слід відмовити.
Суд також зазначає, що сторони можуть висловлювати свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо предмета спору письмово.
Керуючись положеннями ст.ст. 12, 243, 248, 256, 257, 260, 262, 293, 294 КАС України, суд -
1. У задоволенні клопотання представниці відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження відмовити.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.П. Качур