21 листопада 2025 рокусправа № 380/24180/24 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) пред'явила позов до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить суд зобов'язати Головне управління Державної податкової служби України у Львівській області вилучити з інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму боргу в розмірі 37788,74 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 № Ф-2064/57 скасована у судовому порядку, тому підстав для донарахування позивачу єдиного внеску в сумі 21030,90 грн немає. Разом з тим, незважаючи на судове рішення, котре свідчить про відсутність у позивача статусу ФОП та підстав для нарахування єдиного внеску, відповідач нарахував позивачу заборгованість з єдиного внеску у сумі 37788,74 грн та відображає його в інтегрованій картці платника податків. Вказує, що оскільки судом в адміністративній справі № 380/10933/21 встановлено відсутність у позивача обов'язку сплачувати єдиний соціальний внесок, в даному випадку необхідно зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області вилучити з обліку інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховану суму заборгованості.
Ухвалою судді від 04.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
18.12.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Зазначає, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі №380/10933/21 Головним управлінням ДПС у Львівській області скасована вимога про сплату недоїмки від 16.05.2019 № Ф-2064-57 на суму 21030,90 грн. За період з 09.02.2018 по 17.12.2024 заборгованість по ЄСВ не сплачувалася боржником, а навпаки зростала. Згідно даних інформаційних баз даних ДПС України по коду платежу 71040000 «Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» по ОСОБА_1 станом на 17.12.2024 обліковується заборгованість 37788,74 грн. Закон №2464-VІ не містить норм щодо звільнення фізичних осіб-підприємців від сплати єдиного внеску у разі, коли така фізична особа окремо працює як найманий працівник у іншого роботодавця, а власний бізнес не приносить доходів. Закон № 2464-VІ чітко та недвозначно встановлює обов'язок фізичної особи-підприємця щодо сплати єдиного внеску у мінімальному розмірі навіть у випадку нездійснення підприємницької діяльності та не містить норм щодо звільнення від цього обов'язку, якщо ця фізична особа є найманим працівником у іншого роботодавця. Звертає увагу, що суд не вправі зобов'язати ГУ ДПС у Львівській області вчинити дії щодо прийняття рішення про виключення з ІКП по ЄСВ боргу, оскільки така прерогатива надається лише контролюючому органу і є дискреційним повноваженням виключно Головного управління ДПС у Львівській області. З огляду на викладене просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
20.12.2024 представник позивача подала відповідь на відзив, у якій вказує, що жодної податкової вимоги від 05.02.2021 відносно позивача ніколи не виносилось, про що зокрема свідчить і рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі №380/10933/21, з якого вбачається існування лише вимоги від 16.05.2019 № Ф-2064-57. Позивач ніколи не отримувала вимогу від 05.02.2021 на суму 37788,74 грн і така ніколи не перебувала на виконанні в органах державної виконавчої служби, про що свідчать відомості Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Частиною 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутнє клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 30.01.2001 та перебуває на податковому обліку в Дрогобицькій ДПІ ГУ ДПС у Львівській області, 08.06.2021 внесено запис в ЄДР про припинення підприємницької діяльності, стан платника 11 - припинено, але не знято з обліку.
16.05.2019 Головним управлінням ДПС у Львівській області сформована вимога № Ф-2064-57, згідно якої позивача зобов'язано сплатити заборгованість (недоїмку) з єдиного внеску в сумі 21030,90 грн.
Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернулася до суду із позовом.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 14.02.2022 у справі №380/10933/21 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відокремленого підрозділу ДПС України Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), - задоволив повністю; скасував вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 № Ф-2064-57.
Позивачка через представника звернулася до ГУ ДПС у Львівській області з адвокатським запитом.
Відповідач листом від 18.10.2024 повідомив, що станом на 17.10.2024 заборгованість по єдиному внеску (код класифікації доходів бюджету 71040000) у ОСОБА_1 становить 37788,74 гривень, а саме:
за 2017 рік нараховано розрахункову суму єдиного внеску по терміну сплати 09.02.2018 в сумі 8448,0 грн;
за 2018 рік щоквартально проведено нарахування:
19.04.2018- 2457,18 грн;
19.07.2018- 2457,18 грн;
19.10.2018- 2457,18 грн;
21.01.2019 - 2457,18 грн;
за 2019 рік щоквартально проведено нарахування:
19.04.2019- 2754,18 грн;
19.07.2019- 2754,18 грн;
19.10.2019- 2754,18 грн;
20.01.2020- 2754,18 грн;
за 2020 рік щоквартально проведено нарахування:
21.04.2020- 2078,12 грн;
20.07.2020- 1039,06 грн;
19.10.2020- 3178,12 грн;
19.01.2021- 2200,00 грн.
За період з 01.01.2017 до 17.10.2024 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за кодом платежу 71040000 ОСОБА_1 не сплачувався.
Позивач вважає, що чинним законодавством покладено обов'язок на податковий орган відобразити в інтегрованій картці платника дійсний стан зобов'язань платника податків, а тому звернулася до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 14.02.2022 у справі №380/10933/21 скасував вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 № Ф-2064-57.
У цьому рішенні суд дійшов висновку про відсутність підтвердження у позивача статусу ФОП у спосіб і в порядку, які встановлені Законом №755-IV, що, у свою чергу, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.
Отже, рішення від 14.02.2022 у справі № 380/10933/21, яким скасована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 № Ф-2064-57, є преюдиційним.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовано Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
За правилами ч. 2 ст. 2 Закону №2464-VI виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI унормовано, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
Між тим, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пп. 19-1.1.7, 19-1.1.8 п. 19-1.1 ст. 19.1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: реєструють та ведуть облік платників податків, платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків; забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.
Пунктом 71.1 ст. 77 ПК України регламентовано, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно зі ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що контролюючі органи реєструють та ведуть облік платників єдиного внеску та забезпечують достовірність та повноту обліку таких платників податків.
Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 № 5 затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - порядок №5), який визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Відповідно до п. 2 розділу I порядку №5 базовий запис - первинний запис в інформаційній системі; достовірність показників - відповідність інформації, що відображається в інтегрованій картці платника податків, показникам первинних документів; загальний контроль - процес контролю, що забезпечує досягнення достовірності відображення облікових показників в інтегрованій картці платника податків; інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у підсистемах інформаційної системи, первинним показникам та встановленим алгоритмам (правилам) логічного і арифметичного контролю; облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників; облікові показники - показники в ІКП, які породжуються у процесі перетворення у підсистемах інформаційної системи первинних показників; оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення облікових показників в ІКП, який ґрунтується на принципах бухгалтерського обліку; перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення показників у відповідних підсистемах інформаційної системи.
Згідно з п. 1 глави 1 розділу II порядку № 5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.
Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.
Усі вартісні облікові операції та облікові показники в ІКП проводяться у гривнях з двома десятковими знаками.
Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Облікові показники, які відображаються в ІКП, залежать від форми обліку, яка передбачена умовами адміністрування відповідного платежу, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб (далі - Перелік форм ІКП).
Для організації оперативного обліку кожній ІКП присвоюється код, який її ідентифікує в інформаційній системі та не може бути присвоєний іншій ІКП.
Постійними реквізитами ІКП є: податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) (далі - податковий номер); найменування - для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) - для фізичної особи; код виду бюджету; код класифікації доходів бюджету / технологічний код класифікації єдиного внеску; дата відкриття ІКП; дата закриття ІКП; код територіального органу ДПС, в якому відкрита ІКП.
Змінними реквізитами ІКП є: дата здійснення облікової операції; код облікової операції; сума за обліковою операцією.
Під час відкриття, ведення, передачі, закриття ІКП використовується інформація про платників з реєстраційних даних.
Податковому органу, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.
Податковому органу, в якому перебуває платник за неосновним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за неосновним місцем обліку, для внесення відповідної інформації.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу II Порядку № 5 з метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю:
реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП;
реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення;
реєстр контролю наявності ІКП без ознаки «Платник відсутній в реєстрі» відкритої платнику, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку.
Пунктом 2 глави 2 розділу II порядку №5 унормовано, що наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок:
у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП;
у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку,- здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою «Платник відсутній в реєстрі».
Згідно із пунктом 1 глави 1 розділу III Порядку № 5 оперативний облік надходжень забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів:
за податками, зборами та платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2016 року № 621, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2016 року за № 1115/29245;
за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року № 54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 року за № 330/28460.
Пунктом 1 глави 4 розділу V Порядку № 5 встановлено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.
Згідно з пп. 4 п. 2 глави 4 розділу V порядку № 5 залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами інформація з рішення суду, прийнятого по суті.
Статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд»).
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд».
Інформація, внесена та збережена працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску створює певні наслідки для платника податків та наявність в останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату недоїмки, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування і особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №825/999/17, від 26.02.2019 у справі № 805/4374/15-а), від 30.11.2021 у справі №300/3157/20).
Суд враховує, що Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 14.02.2022 у справі № 380/10933/21 скасував вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 № Ф-2064-57.
Зі змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що згідно даних інформаційних баз даних ДПС України в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (код бюджетної класифікації 71040000) обліковується заборгованість з єдиного внеску на загальну суму 37788,74 грн, яка виникла в результаті автоматичних нарахувань.
Суд констатує, що рішеннями суду у справі № 380/10933/21 встановлено відсутність правових підстав для нарахування єдиного внеску позивачу і, як наслідок, формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 № Ф-2064-57.
Вказане виключає обов'язок по сплаті єдиного внеску позивачем.
Враховуючи те, що рішенням суду визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки), і станом на час судового розгляду справи в обліковій картці позивача відсутні відповідні коригування грошових зобов'язань, є всі підстави для вчинення відповідачем дій щодо коригування показників інтегрованої картки платника задля відображення дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.
З огляду на обставини справи та нормативне регулювання, суд вважає, що зобов'язання відповідача внести коригування в інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 у спірних правовідносинах є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача, такий спосіб відповідає вимогам чинного законодавства та не позбавляє суб'єкта владних повноважень дискреційного розсуду, адже такий обов'язок прямо передбачений нормативно-правовим актом.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду цієї справи.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України унормовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду з цим позовом позивач сплатила судовий збір у сумі 968,96 грн.
Отже, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968,96 підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомості щодо боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 37788 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 74 копійок.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; ЄДРПОУ 43968090).
СуддяАндрусів Уляна Богданівна