справа №380/408/25
19 листопада 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд,
у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.,
секретар судового засідання Карпенко Ю.В.,
за участі:
представника позивача Прокопик І.О.,
представника відповідача Лисої Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
Позивач звернувся з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточненого змісту позовної заяви від 28.01.2025 року, просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 20.12.2024 року №103 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Самбірського РВП ГУНП у Львівській області» про накладення дисциплінарного стягнення на капітана поліції ОСОБА_1 (0063598), у вигляді догана.
Посилається на те, що відповідач безпідставно притягнув його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Вказав, що наказ від 20.12.2024 року №103 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Самбірського РВП ГУНП у Львівській області» прийнятий на підставі висновків службового розслідування, відповідно до яких позивач нібито вчинив дисциплінарний проступок, який виразився у неналежному виконанні своїх службових обов'язків під час складення протоколів та винесення постанов про адміністративні правопорушення, зокрема - порушення порядку використання портативних відеореєстраторів. Проте позивач зазначив, що жодних порушень не вчиняв, а неухильно дотримувався вимог нормативно-правових актів під час несення служби та виконував доручені йому завдання. Так, на думку позивача, усупереч приписів ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут), службове розслідування відносно нього було проведено не повно та не об'єктивно, зокрема, без належного з'ясування та установлення всіх обставин, дійсних причин і умов ймовірного вчинення ним дисциплінарного проступку, що, як наслідок, призвело до помилкових висновків стосовно наявності в його діях складу дисциплінарного проступку. Крім того, вказав, що при проведенні службового розслідування відповідачем грубо порушено його право на захист. Враховуючи викладене, вважає, що спірний наказ від 20.12.2024 року №103 не відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо обґрунтованості та урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Просить позов задовольнити повністю.
Від Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на безпідставності заявленого позову, з огляду на дотримання чинного законодавства під час проведення службового розслідування та правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з учиненням дисциплінарного проступку. Між тим, зазначила, що чинним законодавством України передбачено право, а не обов'язок поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та дисциплінарної комісії надавати і, відповідно, одержувати пояснення щодо обставин, які досліджуються. Ненадання таких пояснень не є перешкодою для подальшого розгляду матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку та проведення службового розслідування. З урахуванням викладеного, вважає, що дії відповідача є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції та законах України. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Ухвалою судді від 04.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 31.07.2025 року призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомлення (викликом) учасників справи.
Ухвалою суду від 17.09.2025 року виключено зі складу учасників справи відповідача - Головне управління Національної поліції у Львівській області.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, допитавши свідка, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач, ОСОБА_1 , з 2015 року проходить службу в органах Національної поліції України, зокрема з 2021 року - на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - Самбірський РВП ГУНП у Львівській області).
29.10.2024 року зареєстровано рапорт начальника відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 за №Рп-69. У вказаному рапорті йдеться про те, що ним було отримано інформацію, згідно якої інспектор ВРПП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 під час служби користується власним нагрудним відеореєстратором, не використовуючи при цьому державний нагрудний пристрій, який виписується згідно журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації.
Наказом Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 29.10.2024 року №263 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування.
Наказом Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 12.11.2024 року №274 «Про продовження службового розслідування» продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом Самбірського РВП ГУНП у Львівські області від 29.10.2024 року №263, до 26.11.2024 року.
За результатами проведення службового розслідування комісією складено висновок службового розслідування, який затверджений начальником Самбірського РВП ГУНП у Львівській області 26.11.2024 року.
Відповідно до вказаного висновку службового розслідування від 26.11.2024 року: «…начальником ВРПП Самбірського РВП був здійснений моніторинг службової діяльності інспектора ВРПП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 , зокрема Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, записів фото- і кінозйомки» затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026 за період 01.09.2024 по 25.10.2024 року.
В ході перевірки виявлено відсутні відеозаписи до нижче перелічених адміністративних матеріалів: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №374195 за ст.173-2 ч.1 КУпАП від 01.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ББА №595037 за ст.126 ч.2, ст.121 ч.5 КУпАП від 05.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2990389 за ст.122 ч.1 КУпАП від 06.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2991926 за ст.122 ч.2 КУпАП від 06.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3040352 за ст.122 ч.1 КУпАП від 13.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3041317 за ст.122 ч.1 КУпАП від 13.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3041467 за ст.122 ч.3 КУпАП від 13.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3041673 за ст.122 ч.1 КУпАП від 13.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3041820 за ст.122 ч.1 КУпАП від 13.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3041317 за ст.122 ч.1 КУпАП від 13.09.2024 року; протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №330833 за ст.124 КУпАП від 16.09.2024 року; протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №330834 за ст.130 ч.1 КУпАП від 16.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3066199 за ст.122 ч.1 КУпАП від 17.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3066255 за ст.121 ч.5 КУпАП від 17.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3066543 за ст.122 ч.1 КУпАП від 17.09.2024 року; протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №131630 за ст.122-4 КУпАП від 18.09.2024 року; протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №131658 за ст.124 КУпАП від 18.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3076881 за ст.122 ч.1 КУпАП від 18.09.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3277801 за ст.122 ч.1 КУпАП від 16.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3278070 за ст.121 ч.5 КУпАП від 16.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3278581 за ст.122 ч.1 КУпАП від 16.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3295066 за ст.122 ч.2 КУпАП від 19.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3295224 за ст.122 ч.2 КУпАП від 19.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3295282 за ст.121 ч.5 КУпАП від 19.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3295356 за ст.122 ч.1 КУпАП від 19.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3295894 за ст.121 ч.5 КУпАП від 19.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3295974 за ст.122 ч.1 КУпАП від 19.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3296375 за ст.121 ч.5 КУпАП від 19.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3296600 за ст.122 ч.2 КУпАП від 19.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3327931 за ст.122 ч.1 КУпАП від 23.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3328048 за ст.121 ч.1 КУпАП від 23.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3328064 за ст.122 ч.2 КУпАП від 23.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №157928 за ст.122 ч.1 КУпАП від 24.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №157941 за ст.121 ч.5 КУпАП від 24.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №157951 за ст.126 ч.2 КУпАП від 24.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3335052 за ст.122 ч.1 КУпАП від 24.10.2024 року; постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3335261 за ст.121 ч.5 КУпАП від 24.10.2024 року.
Крім цього, в ході моніторингу відеозаписів під час реагування на повідомлення по лінії « 102» виявлено відсутність відеозапису по матеріалу ЄО №6901 від 14.09.2024, а саме по факту «ДТП без травмованих», що мало місце 14.09.2024 року у м.Самбір по вул.Богдана Хмельницького.
… Крім цього, було встановлено, що 14.11.2024 року в Самбірський РВП ГУНП у Львівській області з письмовою заявою звернувся гр. ОСОБА_2 , який просить скасувати постанову серії ІЕНА №3328064 від 23.11.2024 року, оскільки вважає, що дана постанова є незаконною та такою, що винесена передчасно.
Зі скарги вбачається, що 23.10.2024 року о 18 год. 43 хв., в м.Самбір по вул.Чорновола,100, скаржник керував транспортним засобом, але жодних порушень не вчиняв та вимагав в інспектора на місці пред'явити докази правопорушення, однак останнім це було проігноровано; крім того при розгляді справи порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП, копію постанови вручено на місці зупинки не було, а 12.11.2024 року прийшла поштою по місцю проживання скаржника. Також у постанові не вірно вказано дата та рік народження, оскільки гр. ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а в постанові вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , а при перевірці відеозапису із нагрудного відеореєстратора поліцейського встановлено, що такий відеозапис у докстанції відсутній.
Звідси можна прийти до висновку, що інспектор неправомірно прийняв рішення та виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо гр. ОСОБА_2 за ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки у постанові не вірно вказана дата і рік народження скаржника, а також відсутні відеозаписи із нагрудної камери поліцейського, який виносив дану постанову, що унеможливлює перевірити чи дійсно такий водій порушив ПДР України.
Відповідно до службової характеристики, інспектор відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 в органах Національної поліції з 2015 року, у займаній посаді з 2021 року, діюче дисциплінарне стягнення «зауваження» оголошене наказом ГУНП у Львівській області від 14.11.2024 року №4619.».
На підставі викладеного, дисциплінарна комісія запропонувала: за порушення службової дисципліни застосувати до інспектора відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0063598) застосувати дисциплінарне стягнення - догана.
Наказом Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 20.12.2024 року №103 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Самбірського РВП ГУНП у Львівській області» за порушення службової дисципліни, вимог ч.2 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію»; п.2, п.4 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VII; п.5, п.6 розділу ІІ, підп.2 п.1 та п.2 розділу VІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026, підп.2 п.5 розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року, підп.2 ч.1 ст.278 КУпАП, керуючись п.2 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, до інспектора відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0063598) застосовано дисциплінарне стягнення - догана.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Частиною 2 ст.19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), за приписами ч.1 ст.59 якого служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно ст.3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом ч.1 ст.7 та ч.1 ст.8 Закону №580-VIII, під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
У ст.18 Закону №580-VIII визначені основні обов'язки поліцейського. Зокрема, відповідно до положень п.2 ч.1 цієї статті, поліцейський зобов'язаний: професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Статтею 19 Закону №580-VІІІ встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), у ч.1 ст.1 якого визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, як закріплено у ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту, ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до п.п.2, 4 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст.18 Закону №580-VІІІ, зобов'язує поліцейського, серед іншого: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком, згідно зі ст.12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч.ч.1 та 3 ст.13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Змістовний аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту дає змогу зробити висновок, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності, бездоганному та неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, та належному виконанні обов'язків поліцейського, визначених законом. Водночас порушення поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватися заходи дисциплінарного стягнення.
Суд зазначає, що для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення необхідно встановити факт вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарний проступок полягає у конкретних діях чи бездіяльності, які вчинені поліцейським протиправно та умисно, в тому числі невиконання поліцейським конкретних службових обов'язків, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також вчинення дій, які підривають авторитет поліції.
Водночас, для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, факт вчинення ним дисциплінарного проступку повинен бути встановлений у передбаченому законодавством порядку.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.
Законом України від 15.03.2022 року №2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану» (ст.ст.26-31). Указані зміни набрали чинності 01.05.2022 року.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.26 Дисциплінарного статуту, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.27 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
Виклик, який надіслано поштовим зв'язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.
Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.
Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» (надалі - Порядок №893).
Відповідно до п.1 розділу ІІ цього Порядку, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За змістом п.1 розділу V Порядку, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно з п.4 розділу V Порядку, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 13 розділу V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Усні пояснення можуть фіксуватися особою, яка проводить службове розслідування, у тому числі за допомогою технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису, засобів фото- і відеозапису з подальшим накладанням на файл електронного цифрового підпису.
Відповідно до п.1 розділу VІІ Порядку, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п.2 розділу VI Порядку №893).
Таким чином, висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції. Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в цьому випадку - щодо накладення дисциплінарного стягнення, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.
Спір у цій справі виник у зв'язку з незгодою ОСОБА_1 із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани, яке реалізоване оскаржуваним наказом Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 20.12.2024 року №103, та в основу якого покладено висновок службового розслідування від 26.11.2024 року. При цьому, доводи позивача зводяться виключно до порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування. По суті встановлених порушень позивачем не надано будь-яких аргументів.
Даючи оцінку аргументам позивача, наведеним у заявах по суті справи, суд враховує наступне.
Щодо порушення відповідачем права на захист, а також можливості проведення службового розслідування у разі перебування поліцейського, стосовно якого проводиться таке розслідування, на лікарняному, та можливості продовження службового розслідування на термін перебування поліцейського на лікарняному, суд уважає за необхідне зазначити таке.
З аналізу положень п.п.2, 3 розділу IV Порядку №893 у взаємозв'язку з положеннями п.7 ч.6 ст.1, ч.ч.1, 9 ст.15 та ч.ч.1-3 ст.18 Дисциплінарного статуту слідує висновок про те, що член дисциплінарної комісії, який проводить службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни має право, зокрема, одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування. У свою чергу, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування має право на захист шляхом участі у службовому розслідуванні, у тому числі надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи. Водночас поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, наділено також правом відмовитися від надання пояснень.
При цьому, положення ч.10 ст.15 Дисциплінарного статуту та п.7 розділу V Порядку №893 свідчать, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження та лише на підставі окремого рішення керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. Лише у випадку розгляду справи у відкритому засіданні поліцейський, який притягається до відповідальності, повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією. У разі ж розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Отже у тих випадках, коли рішенням керівника, який призначив службове розслідування, не призначено розгляд дисциплінарною комісією справи у відкритому засіданні, поліцейський може реалізувати право на захист шляхом надання відповідних пояснень з доданими до них документами та матеріали. У поясненнях також може бути заявлено клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи.
Правова позиція у спорі, що виник за подібних правовідносин, викладена в постановах Верховного Суду від 06.10.2021 року у справі №200/11250/19-а та від 08.02.2024 року у справі №640/8784/21.
Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до наказу Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 29.10.2024 року №263 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування у формі письмового провадження. Водночас, позивачу запропоновано дати пояснення щодо факту вчинення дисциплінарного проступку, однак від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився (акт від 29.10.2024 року), будь-яких клопотань про залучення або витребування доказів у ході службового розслідування не заявляв, а отже не скористався своїм правом на захист.
Суд враховує, що чинним законодавством України передбачено право, а не обов'язок поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та дисциплінарної комісії надавати і, відповідно, одержувати пояснення щодо обставин, які досліджуються. Ненадання таких пояснень не є перешкодою для подальшого розгляду матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку та проведення службового розслідування.
Крім того, ані Дисциплінарним статутом, ані Порядком №893 не конкретизовано місце, де саме мають бути надані такі пояснення. Тобто, поліцейський може надати такі пояснення як письмово, так і безпосередньо членам дисциплінарної комісії під час проведення бесіди.
Разом з тим, приписами Дисциплінарного статуту встановлений обов'язок дисциплінарної комісії скласти акт, у разі відмови поліцейського від надання пояснень.
Як убачається з матеріалів справи, зважаючи на факт перебування позивача на лікуванні, повторно 20.11.2024 року головою дисциплінарної комісії Самбірського РВП ГУНП у Львівській області підполковником поліції Кіликом С.Б. на електронну пошту ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) скеровано повідомлення, згідно якого позивачу запропоновано з'явитися 22.11.2024 року на 09:30 год до Самбірського РВП ГУНП у Львівській області для надання письмових пояснень.
Відтак, дисциплінарною комісією двічі було надано позивачу можливість скористатись своїм правом надати пояснення (29.10.2024 року та 22.11.2024 року), однак позивач цим правом не скористався. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Також, суд враховує, що нормами ч.ч.3, 6 ст.26 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Тобто, законодавцем установлено чіткі строки службового розслідування (15 днів) і лише у разі потреби такий строк може бути продовжений, але не більш як на 15 календарних днів.
Крім того, до строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Як убачається з матеріалів справи, позивач не звертався до Самбірського РВ ГУНП у Львівській області з клопотанням про продовження строків службового розслідування у зв'язку з перебуванням на лікарняному, а у відповідача, в свою чергу, були відсутні підстави для продовження таких строків з власної ініціативи.
Отже, позивач мав усвідомлювати, що службове розслідування буде закінчене до моменту завершення терміну його непрацездатності, а тому повинен був вживати заходи щодо сприяння проведенню службового розслідування, зокрема надати пояснення щодо обставин, які досліджуються, однак ОСОБА_1 такого обов'язку не виконав.
Вищевказаним спростовуються твердження позивача про те, що службове розслідування було завершено передчасно. Більше того, суд зазначає, що вказані твердження ґрунтуються на власному, вигідному для позивача тлумаченні норм законодавства.
Щодо аргументів позивача про неповноважність складу дисциплінарної комісії.
Суд установив, що наказ про призначення службового розслідування був виданий на підставі рапорту начальника відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 29.10.2024 року №Рп-69, який, у свою чергу, був безпосереднім керівником позивача та був включений до складу дисциплінарної комісії згідно наказу від 29.10.2024 року №263 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії».
Так, порядок утворення в органах (підрозділах) поліції, а також закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, дисциплінарних комісій та їх повноваження, визначає Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 (далі - №893).
Згідно з п.10 розділу І цього Положення, забороняється включати до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, щодо якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, заінтересованих у результатах розслідування.
Поряд з наведеним, не є спірним те, що ОСОБА_5 не є підлеглим позивача та не є особою, яка сприяла вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку.
Разом з тим, позивач стверджує, що ОСОБА_5 є зацікавленою особою, що виключає об'єктивність проведення службового розслідування, однак жодних доказів на підтвердження вказаного не надає.
Суд враховує, що виконання ОСОБА_5 посадових обов'язків начальника відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП ГУНП у Львівській області, де працював позивач, та/чи написання рапорту, який слугував підставою для проведення службового розслідування, не може свідчити про його заінтересованість у результатах розслідування.
Подібні заборони відсутні також і в Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та в Положенні про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, в тому числі у його п.10 розділу І.
Більше того, в процесі розгляду справи ОСОБА_5 був допитаний в якості свідка та особисто повідомив, що не являється особою, заінтересованою у результатах розслідування відносно ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, суд вважає, що аргументи позивача зводяться до нічим не обґрунтованих припущень і не спростовують висновків суду. Будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про протилежне, у матеріалах справи відсутні.
Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем порядку використання портативних відеореєстраторів.
Згідно з п.1 ч.1 ст.40 Закону №580-VIII, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.31, ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», з метою забезпечення організації застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 року затверджена Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (далі - Інструкція №1026).
Згідно із п.2 розділу І Інструкції №1026, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції №1026 встановлено, що портативний відеореєстратор та карта пам'яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.
У відповідності до п.п.4, 5, 6 розділу ІІ Інструкції №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (п.5 розділу ІІ Інструкції №1026).
Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
У силу вимог п.2 розділу ІІІ Інструкції №1026, включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
У зв'язку з реєстрацією рапорту начальника відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 29.10.2024 року за №Рп-69, згідно якого ним отримано інформацію про те, що позивач під час служби користується власним нагрудним відеорестратором, не використовуючи при цьому державний нагрудний пристрій, який виписується згідно журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації, начальником відділу був здійснений моніторинг службової діяльності позивача за період 01.09.2024 року по 25.10.2024 року, зокрема - Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, записів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026.
Як видно з матеріалів справи, дисциплінарною комісією виявлені факти системного порушення позивачем вимог нормативно-правових актів, а саме - незабезпечення безперервної відеофіксації несення служби протягом вересня-жовтня 2024 року.
Спростовуючи вказані заперечення відповідача, позивач посилався на те, що портативні відеореєстратори є давніми, тому погано тримають заряд, відповідно якщо не працює одна камера, то запис здійснює напарник. Крім того, пояснив, що будь-які рапорти щодо відсутності відеозаписів уповноваженою особою не подавались, що спростовує їх відсутність у день здачі відео реєстратора.
З даного приводу суд зазначає, що відповідно до п.4 розділу XV Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» матеріали про адміністративні правопорушення, оформлені поліцейськими, у тому числі тимчасово вилучене посвідчення водія (у разі його вилучення), протягом однієї доби надсилаються до підрозділів адміністративної практики для подальшої їх реєстрації, опрацювання, внесення інформації до автоматизованого обліку, зберігання або надсилання до органів (посадових осіб), яким надано право накладати адміністративне стягнення.
З метою отримання інформації чи було надано позивачем до сектора адміністративної практики Самбірського РВП ГУНП у Львівській області відеозаписи подій разом із адміністративними матеріалами, що були предметом оцінки дисциплінарної комісії, уповноваженим представником ГУНП у Львівській області скеровано відповідний запит про отримання інформації.
Згідно наявної у матеріалах справи відповіді №374222025 від 05.03.2025 року, Самбірським РВП ГУНП у Львівській області повідомлено, що жодних відеозаписів подій разом із вказаними у зверненні адміністративними матеріалами інспектор відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП капітан поліції ОСОБА_1 у сектор адміністративної практики не надавав. Крім того, вказано, що інспектор відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП капітан поліції ОСОБА_1 не доповідав керівництву відділу реагування патрульної поліції Самбірського РВП у формі рапорту чи в будь-який інший спосіб, а також будь-який інший працівник, про технічну несправність виданого йому портативного відеореєстратора.
Суд зауважує, що поліцейські зобов'язані проводити безперервну відеофіксацію з моменту початку виконання службових обов'язків до його завершення, утім, як було встановлено вище та й не спростовано позивачем, останнім з метою заміни розрядженого, з його слів, портативного відеореєстратора не було вжито жодних заходів.
Відповідно до вимог процесуального закону, позивач зобов'язаний довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, натомість такий зосереджує свою аргументацію виключно на спростуванні правомірності дій відповідача. Будь-яких підставних аргументів по суті встановлених порушень позивачем не наведено та й судом не встановлено.
Адміністративний суд, у силу вимог ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
У постанові від 26.01.2022 року у справі №620/39721 Верховний Суд указав, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися, насамперед, на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлений Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим діянням.
В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб'єктами, суд вважає, що оскаржуване рішення є правомірним, обґрунтованим, ухваленим у відповідності із критеріями, визначеними у ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо рішення суб'єкта владних повноважень, а тому підстави для його скасування - відсутні.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог. Натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.
Як наслідок, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Самбірського РВП ГУНП у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу від 20.12.2024 року №103 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Самбірського РВП ГУНП у Львівській області» слід відмовити.
Щодо судового збору, то згідно з п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від його сплати, а відтак розподіл на підставі ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення буде складено до 24.11.2025 року.
Суддя Ланкевич А.З.
Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 24.11.2025 року.