24 листопада 2025 рокусправа № 380/2359/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.01.2025 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 75482596.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням суду від 19.02.2024 року у справі №380/28654/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.09.2023 про поновлення виплати пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. На виконання рішення суду від 19.02.2024 № 380/28654/23, яке набрало законної сили 21.06.2024, ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 22.09.2023 та прийняло рішення від 08.07.2024, яким відмовило у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 10.07.2024 на адресу ГУ ПФУ у Львівській області надійшла постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження № 75482596 від 10.07.2024. На адресу ГУ ПФУ у Львівській області надійшла постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу ВП № 75482596 від 16.01.2025 року, згідно якої «за невиконання рішення суду, що зобов'язує боржника виконати певні дії, накласти на боржника ГУ ПФУ у Львівській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.». Позивач зазначає, що виконав рішення суду в добровільному порядку ще до винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому застосування штрафу є протиправним.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що винесення оскаржуваної постанови відбувалося в межах виконавчого провадження № 75482596 з виконання рішення суду в справі № 380/28654/23, що набрало законної сили. До боржника було доведено про наявність рішення суду, боржник попереджався про необхідність виконати судове рішення, однак вимог виконавчого документа не виконано, що призвело до вжиття відносно нього заходів примусового виконання. Законом чітко визначено перелік заходів примусового характеру та процесуальний механізм виконання рішень у даній категорії справ. Враховуючи вищенаведене, за невиконання рішення немайнового характеру державним виконавцем правомірно винесено постанову від 16.01.2025 ВП № 75482596 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. Таким чином, постанова про накладення штрафу від 16.01.2025 ВП № 75482596 відповідає критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень. Вимоги позовної заяви є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Ухвалою від 21.10.2025 суд витребував у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати суду: - копії матеріалів виконавчого провадження № 75482596; - всі матеріали, які були або мали бути взяті до уваги при вчиненні дій та прийнятті рішення, з приводу якого заявлено цей позов. На виконання вимог ухвали суду відповідач 30.10.2025 надав суду копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 75482596.
Ухвалою від 21.11.2025 суд замінив відповідача у справі Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ідентифікаційний код 43316386) на його процесуального правонаступника - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 45813957).
Суд вивчив аргументи учасників справи, наведені в заявах по суті спору, дослідив долучені до справи докази та встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини:
рішенням у справі № 380/28654/23, яке 19.02.2024 набрало законної сили, суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.09.2023 про поновлення виплати пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Суд видав стягувачу виконавчий лист у справі №380/28654/23 (а.с.35), відповідно до якого Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зобов'язане повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.09.2023 про поновлення виплати пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На підставі заяви стягувача ОСОБА_1 від 08.07.2024 (а.с.34) державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 10.07.2024, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 75482596 (а.с.32) з примусового виконання виконавчого листа №380/28654/23 та скерував її сторонам виконавчого провадження до відома та виконання.
ГУ ПФУ у Львівській області у відповідь надіслало лист № 1300-5305-8/129439 від 19.07.2025 та повідомило державного виконавця, що на виконання рішення суду у справі №380/28654/23 ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянуло заяву від 22.09.2023 з урахуванням висновків суду і прийняло рішення про відмову в поновленні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2024; зазначило, що в добровільному порядку виконало рішення суду ще до винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 41).
16.01.2025 державний виконавець виніс постанову про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду у сумі 5100 грн (а.с. 4).
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні державними виконавцями врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIIІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Статтею 63 Закону № 1404-VIII врегульовано порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з частиною 1 статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
При цьому, частина 3 статті 63 Закону № 1404-VIII передбачає, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Згідно з частиною 2 статті 75 Закону № 1404-VIII, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і має на меті забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Вирішення спору у цій справі вимагає перевірки обґрунтованості рішення державного виконавця про те, що станом на 16.01.2025 вимоги рішення суду у справі № 380/28654/23 (зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.09.2023 про поновлення виплати пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні) не виконані без поважних причин.
Суд перевірив зміст рішення суду у справі № 380/28654/23 та виданого на його примусове виконання виконавчого листа № 380/28654/23 та дійшов висновку, що їх зміст є однозначним та зрозумілим - ГУ ПФУ у Львівській області повинне повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.09.2023 про поновлення виплати пенсії та прийняти за результатами розгляду вмотивоване рішення щодо поновлення виплати пенсії. Суд звертає увагу, що в мотивувальній частині рішення у справі № 380/28654/23 суд встановив, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не прийняло жодного рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.09.2023 в порядку, визначеному Законом №1058-IV та Порядком №22-1, натомість розглянуло цю заяву в порядку Закону України «Про звернення громадян» та надіслало йому лист від 06.10.2023. В цьому листі ГУ ПФУ у Львівській області роз'яснило заявнику положення законодавства щодо поновлення виплати пенсії та правозастосовні проблеми, які виникають з реалізацією цих норм у зв'язку із введенням воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також повідомило, що питання призначення та виплати пенсії буде вирішене після внесення змін до законодавства. Суд встановив, що, такі дії ГУ ПФУ у Львівській області не є законним способом поведінки державного органу та є формальною відпискою на заяву про поновлення виплати пенсії, оскільки не містить чіткого та однозначного рішення про відмову, прийнятого у встановленому законом порядку, а отже - не може вважатися «відмовою у поновленні виплати пенсії» у розумінні статті 49 Закону № 1058-IV та положень пунктів 4.3, 4.7 розділу IV Порядку №22-1. Суд дійшов висновку, що рішення про поновлення чи про відмову в поновленні пенсії повинно бути оформлене розпорядчим індивідуальним правовим актом - рішенням/розпорядженням органу ПФУ. Отже, виконання рішення суду передбачає два варіанти правомірної поведінки боржника - прийняття рішення про поновлення або про відмову в поновленні виплати пенсії стягувача.
ГУ ПФУ у Львівській області на виконання рішення суду повторно розглянуло заяву від 22.09.2023 відповідно до рішення суду у справі № 380/28654/23 та прийняло рішення від 08.07.2024 року про відмову в поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 (а.с. 42-43). Отже, рішення суду у справі № 380/28654/23 від 19.02.2024, яке набрало законної сили 21.06.2024, було виконане 08.07.2024 року, шляхом повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.09.2023 та прийняття рішення про відмову в поновленні пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 відповідно до резолютивної частини рішення суду. Про виконання рішення суду у справі №380/28654/23 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило відповідача листом від 19.07.2024 № 1300-5305-8/129439.
Отже, станом на дату прийняття державним виконавцем оскарженої постанови судове рішення №380/28654/23 було виконане боржником в повному обсязі (до прийняття постави про відкриття виконавчого провадження), про що належним чином повідомлено державного виконавця. Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова від 16.01.2025 ВП № 75482596 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн., обґрунтована невиконанням боржником вимог виконавчого документа, є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.19-22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,287,295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 16.01.2025 ВП № 75482596.
Стягнути з Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (Львівська область, м. Львів, пл. Шашкевича, 1; ідентифікаційний код 45813957) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; ідентифікаційний код 13814885) витрати на сплату судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович