24 листопада 2025 рокусправа № 380/8410/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Адамантіка» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Адамантіка» (далі - ТОВ «Адамантіка», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UА209000/2024/100543/1 від 28.10.2024 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209000/2024/003486 від 28.10.2024.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що уклав Контракт № 1-04/23 від 18.04.2023 із ANT DEAUTY LIMITED, згідно умов якого постачальник зобов'язується постачати покупцеві партії товарів - косметичної та парфумерної продукції, професійних інструментів для перукарів та стилістів, передбачених цим договором (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у строки та способом, передбаченими цим договором. З метою митного оформлення товару 24.10.2024 уповноваженим позивачем декларантом ТОВ «Адамантіка» подано митну декларацію №24UA209230100199U5 та пакет документів, які підтверджують митну вартість товару, який імпортується. Позивач вказує, що в процесі здійснення процедури митного контролю посадовою особою відповідача зазначено, що заявлена митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, а подані до митного оформлення документи не підтверджують заявлені числові відомості митної вартості. Виходячи з викладеного, митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача та вказує, що дійсна вартість товару підтверджується рахунком-фактурою та іншими доданими документами, тому рішення суперечить вимогам законодавства, є безпідставним та необґрунтованим. Просив задовольнити позову у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що під час здійснення митного контролю, а саме правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів, встановлено наявність розбіжностей в поданих документах. Також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів. Однак, відповідач вважає, що декларантом не спростовані наявні розбіжності у документах.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи копії письмових доказів та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:
Між товариством з обмеженою відповідальністю «Адамантіка» (покупець) та ANT DEAUTY LIMITED (продавець) укладений договір постачання № 1-04/23 від 18.04.2023 відповідно до п. 1.1. постачальник зобов'язується постачати покупцеві партії товарів - косметичної та парфумерної продукції, професійних інструментів для перукарів та стилістів, передбачених цим договором (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у строки та способом, передбаченими цим договором. Згідно з п. 1.3 кількість, комплектність, асортимент (включаючи торговельні марки, артикули, найменування товарів, країну походження товару), умови поставки відповідно до Інкотермс 2010, умови страхування (при необхідності), визначаються сторонами в Інвойсі, Проформі-накладній на кожну партію товару. Відповідно до п. 5.1. ціна товару встановлюється відповідно до Додаток №1 до цього Договору. Ціна (вартість) товару, не включеного в Додаток №1, обговорюється сторонами і визначається у відповідному Рахунку-фактурі (Проформа-Інвойсі) в євро або доларах СІІІА. При внесенні змін Додатку №1 у зв'язку зі зміною цін та/або переліку товарів, що поставляються постачальником, відповідно до п. 5.3. цієї Угоди, додаються товари, не включені в Додаток №1 до нашої чинної Угоди. 5.2. Порядок здійснення розрахунків за партію товару визначається Сторонами у відповідному Рахунку-фактурі, Проформі-накладній. Відповідно до п. 5.3 постачальник має право в односторонньому порядку змінювати ціни на Товари, зазначені в Додатку №1, в зв'язку з економічними умовами, курсами валют, ризиками, обсягами закупівлі тощо, а також перелік Товарів, які можуть бути поставлені за цим Договором, шляхом внесення змін Додатку №1.
Згідно рахунків-фактури № 0726; № 0729; № 0730; № 0758 від 12.09.2024 товарами, що декларувалися в межах митної декларації № 24UA209230100199U5 були: - поверхнево-активні органічні речовини та засоби для миття шкіри у вигляді рідини або крему та розфасовані для роздрібної торгівлі, які містять або не містять мило: HAND.WASH ХЕНД Зволожуюче мило для делікатного очищення рук, 500 мл, МБ19051 - 24 шт., - засоби для догляду за шкірою, розфасовані для роздрібної торгівлі (не в аерозольній упаковці) : HAND.LOTION/ [ХЕНД] Лосьйон для інтенсивного зволоження та живлення, 500мл, - 24 шт., - засоби для догляду за волоссям, шампуні: EVERLASTING.COLOR WASH/ [ЕВЕРЛАСТІНГ. КОЛОР] шампунь для захисту кольору та відновлення волосся, 250 мл, - 96шт.; EVERLASTING.COLOR WASH / [ЕВЕРЛАСТІНГ.КОЛОР] шампунь для захисту кольору та відновлення волосся, 40 мл. - 192 шт.; HYDRATE-ME.WASH/ [ГІДРЕИТ.МІ1 шампунь для інтенсивного зволоження, 250 мл. - 600 шт.; - засоби для догляду за волоссям упаковано в пластикові флакони, сашети, тюбики, скляні упаковки: EVERLASTING.COLOR RINSE/ [ЕВЕРЛАСТІНГ.КОЛОР] бальзам для захисту кольору та відновлення волосся, 250 мл. - 96 шт.; EVERLASTING.COLORLEAVE-IN/[ЕВЕРЛАСТІНГ.КОЛОР] незмивний кондицінер-догляд для захисту кольору та відновлення волосся, 150мл, - 96шт.; - білизна туалетна або білизна кухонна,з махрових тканин, бавовняна:КМ Рушник махровий для сушки волосся, - 80 шт.; Засоби для догляду за волоссям, шампуні : KILLER.CURLS WASH/ [КІЛЕР . КЕРЛЗ] живильний шампунь з вівсяним молоком для кучерявого волосся, 250 мл., - 300 шт.; - засоби для догляду за волоссям упаковано в пластикові флакони, сашети, тюбики, скляні упаковки: KILLER.CURLS RINSE/[КІЛЕР.КЕРЛЗ] живильний кондиціонер з вівсяним молоком для кучерявого волосся, 250 мл., - 300 шт.; - засоби для догляду за волоссям упаковано в пластикові флакони, сашети, тюбику, скляні упаковки: WORK MY BODY/[ВОРК.МАИ.БАДІ] набір для об'єму та ущільнення волосся, набір складається: - PLUMPING.WASH/ [ПЛАМПІН] шампунь для об'єму та ущільнення волосся, 250 мл;- PLUMPING.RINSE/ [ПЛАМПІН] бальзам для об'єму та ущільнення волосся, 250 мл;- BODY.MASS/[БОДІ.МАСС] спрей для ущільнення волосся, 100 мл.; - сумка з лицьовою поверхнею з текстильних матеріалів:ТОТЕ SUMMER BAG/[ТЬОТ.БЕГ]стьобана сумка, - 600 шт.; - перуки, накладні бороди, брови, вії, шиньйони та аналогічні вироби з інших матеріалів:МАТТЕ/VIOLET SWATCH TAB SET IN TENTCARD/ Вставка в карту кольорів - 6 відтінків "Природна елегантність", - 42 шт.; - засоби для догляду за волоссям упаковано в пластикові флакони, сашети, тюбики, скляні упаковки: Крем-фарба для волосся на медовій основі COLOR.ME "Світло.Коричневий.Матовий" 100мл, - 72 шт.; Крем-фарба для волосся на медовій основі COLOR.ME "Середній. Блонд.Матовий" 100мл, - 72 шт.; - поверхнево-активні органічні речовини та засоби для миття шкіри у вигляді рідини або крему та розфасовані для роздрібної торгівлі, які містять або не містять мило: BODY.BODY.BODY/[ВОДІ.ВОДІ.БОДІ] набір догляду для тіла, 100 мл + 100 мл + 10О мл. Набір складається: BODY. WASH/ [БОДІ] гель для душу, 100 мл BODY.WASH /[БОДІ] гель для душу, 100 мл. BODY.WASH /[БОДІ] гель для душу, 100 мл, - 30 шт.; - пакети, включаючи конічні (конусоподібні):GIFT BAGS HOLIDAY 2024/[ГІФТ.БЕГ] подарунковий пакет 2024, арт.КМБМ62738 -1000 шт.; - папір, картон, целюлозна вата та полотно з целюлозних волокон: TISSUE PAPER HOLIDAY 2024/[ТІШЬЮ.ПЕИПЕР]папір тішью, - 1000 шт.; - вироби з паперу: листівки друковані, не самоклейні, у наборах для пакування подарунків, в асортименті GIFT TAG 2024/[ХОЛІДЕИ.ГІФТ.ТАГ] подарункова бірка, -10 наборів (в кожному наборі по 9 шт. бірок); - друкована рекламна продукція: паперові плакати для фірмових магазинів, нова в асортименті MERCH KIT HOLIDAY 2024/[ХОЛІДЕ И.МЕРЧ] комплект плакатів для оформлення вітрини - 50 шт. Загальна вартість 27831.28 EUR.
Для здійснення митного оформлення товару позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209230100199U5 від 24.10.2024 разом з пакетом супровідних документів: - рахунок-проформа (Proforma invoice) № 214 від 16.09.2024; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 0726 від 12.09.2024; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 0729 від 12.09.2024; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 0730 від 12.09.2024; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 0758 від 17.10.2024; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № LV-7 від 21.10.2024; - сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № S201723173 від 17.10.2024; - декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № 0726 від 12.09.2024; - декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № 0729 від 12.09.2024; - декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № 0730 від 12.09.2024; - декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № 0758 від 17.10.2024; - митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA209230099722U1.00 від 24.10.2024; - митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA209230099722U1.01 від 24.10.2024; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) № 24UA209230099722U1 від 25.10.2024; - картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/003444 від 25.10.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару №240930/001424505 від 24.09.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару № 240930/001424612 від 24.09.2024; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 37\1 від 21.10.2024; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару Прайс-лист б/н від 01.10.2024; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1-04/23 від 18.04.2023; - договір про надання послуг митного брокера № 60.08.16/CS1 від 04.08.2017; - заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність у товарах наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, ввезення на територію України, вивезення з території України чи транзит через територію України яких здійснюється за наявності дозволу б/н; - заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів у товарах б/н; - копія митної декларації країни відправлення № 24LV00021000572EB9 від 22.10.2024.
При поданні 24.10.2024 митної декларації декларантом позивача було застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору згідно ст. 58 Митного кодексу України, оскільки товар імпортувався за прямим контрактом від виробника товарів, що ввозяться на митну територію України.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості: «а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який замінює його, та додатки до нього у разі їх наявності;- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».
За результатами розгляду митної декларації та поданих до неї документів, головний державний інспектор прийняв рішення про відмову у митному оформленні товарів з підстави прийняття 28.10.2024 Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/100543/1.
За результатами опрацювання поданої декларації та документів Львівська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів від 28.10.2024 № UА209000/2024/100543/1 (а.с. 105) та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209230/2024/003486 (а.с. 107).
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/100543/1 від 28.10.2024, в графі 33 зазначено таке: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності. Відповідно до п.10.4 Контракту від 18.04.2023 № 1-04/23 вказано, що така Угода укладена у двох примірниках, російською та англійською мовами, причому обидва тексти є автентичними та мають однакову юридичну силу. До митного оформлення надано контракт який укладено українською та англійською мовами, тобто містить суперечливі відомості. Слід відмітити, що в Контракті та у фактурі відсутні печатки експортера. Частиною 1 ст. 6 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладення договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладення договору (контракту). Однак, перевірити здатність на укладення договору сторони продавця, із наданих документів, є неможливим. Відповідно до п.1.2 Контракту після досягнення домовленості про постачання Товару нових Брендів за цим Договором, які ще не включені в Дод №1, сторони підписують відповідний додаток по новому Бренду , та цей Додаток є невід'ємною частиною Договору (Дод №1 до цього Договору). Проте такий Додаток не надано до митного оформлення. Також п.5.1 контракту передбачає, що Ціна товару встановлюється відповідно до Дод №1 до цього Договору. Ціна (вартість) Товару, невключеного в Дод №1, обговорюється сторонами і визначається у відповідному Рахунку-фактурі (Проформа-Інвойсі) в євро або доларах США. При внесенні змін Додатку №1 у зв'язку зі зміною цін та/або переліку Товарів, що поставляється Постачальником, відповідно до п. 5.3 цієї Угоди, додаються товари, не включені в Дод №1 до нашої чинної Угоди». Прете такі відомості не надано до митного оформлення тому не можливо перевірити дотримання усіх умов договірних відносини із даною фірмою при виконанні угоди.П.5.12 Контракту Сторони щорічно погоджують та підписують Плани закупівель товарів, які є невід'ємною частиною цієї угоди (Дод №2 до цієї угоди). У разі невиконання узгодженого плану закупівель або відмови покупця підписати Дод №2 до цього Договору, Постачальник має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку. Також у п.5.13 вказано, що На вимогу Постачальника Покупець повинен надати копію Коносаменту (CMR) протягом 3-х роб. днів з моменту отримання такого запиту електронною поштою, що може свідчити про змішаний тип перевезення. умови поставки заявлено FCA Riga. Разом з тим відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс, які були прийняті Міжнародною торговою палатою при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов'язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у -експортера. відвантаження товару здійснювалось не з адреси відправника, а відомості щодо завантаження товару відсутні, імовірно вартість навантаження товару не включена у вартість товару та не підтверджена документально; в CMR № LV-7 від 21.10.2024 зазначено, що перевізником є компанія SIA "BV GRUPA", зареєстрована за адресою Krisjana Valdemara 99-1, Riga, LV-1013, Latvia, а завантаження товару відбулося за адресою Riga, Uriekstes 14a, LV-1005, Latvia. Відповідно до інформації з відкритих інтернет джерел, компанія SIA "BV GRUPA" є транспортно-експедиційною компанією. Отже, за результатами встановлені розбіжності щодо адреси місця розвантаження, та встановлено наявність третьої особи ЗЕД, яка не передбачена умовами зовнішньоекономічного Договору. Таким чином, враховуючи, що завантаження відбулося не у приміщенні Продавця, то він за відвантаження товару фінансової відповідальності не несе. відсутні документи щодо договірних відносин із вищезазначеною Компанією та числові значення витрат понесених Покупцем на користь компанії цієї фірми. у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється компанія PE SEMENUK ROMAN, разом з тим до митного оформлення декларантом надано Довідку на перевезення від 21.10.2024 № 37\1із ТОВ «Заммлер Україна». Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару;. в CMR № LV-7 від 21.10.2024 та фактурах 0726 , 0729, 0730, 0758 відсутні печатки митних органів країн якими слідував товар. Надані фактури не містить печаток уповноважених осіб експортера. Що суперечить вимогам ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р.Що може свідчити про недостовірність заявлених документів та наявність іншого первинного облікового документа. Відповідно до п.5.2 Контракту , порядок здійснення розрахунків за партію Товару визначається сторонами у відповідному Рахунку фактурі, проформі-накладній, згідно із комерційними рахунками передбачено Передоплату за товару, До митного оформлення надано платіжне доручення 240930/001424505, який засвідчує лише оплату згідно із рахунком 0726 та 0730. Платіжний документ 240930/001424612 містить інформацію про оплату вже по «Proforma invoices N212, N214, N215 16/09/2024», а відтак не можливо перевірити виконання зобов'язань за фактурою 0729 та 0758. Довідка про транспортні витрати №37\1 від 21.10.24 «Даною довідкою, повідомляємо, що транспортні витрати по маршруту LV- 1005 Riga (Латвія) - Красилівка (Україна) складають: по інотерриторії LV- 1005 Riga (Латвія) п/п Грушів- 30360,00 грн. Зазначено не повні числові значення розміру транспортних витрат, а сама Довідка складена некоректно. Прайс лист, містить суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції;- в декларації країни відправлення статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі на умовах поставки FCA, що не кореспондується з положенням ст. 4 Регламенту Комісії ЄС від 9 лютого 2010 № 113/2010 в якій зазначено, що статистична вартість повинна ґрунтуватись на вартості товарів та коригуватись так, щоб містити виключно та повністю транспортні та страхові витрати, що були понесені для доставки товарів з місця їх відправлення до кордону держави, у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру. В експортній декларації та СMR зазначені Специфікації до фактур, які до митного оформлення не надані. Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості та проведеного розрахунку митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Додатково на вимогу митного органу документів не надано. Документів, які спростовують попередньо зазначені розбіжності не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували:Тов,2- 12,25 дол за кг (11.32 EURO/ кг ) 24UA209190026261U0 від 18.10.24-де митна вартість-Т.3 - 44.45 EURO / кг МД 24UA100300321983U3 від 29.02.24;Т.4 - 63,93 EURO/ кг МД 23UA100210656152U3 від 29.11.23;Т.5 - 4,88 дол США/ кг ( в євро 4,5328) МД 24UA209230099065U6 від 23.10.24;Т.6 - 29,69 EURO/ кг МД 4UA100340613138U7 від 23.03.24;Т.7 - 50,72 EURO/ кг МД 23UA100340329692U5 від 20.11.23;Т.11 - 41.76 EURO/ кг МД 24UA100110120919U0 від 23.01.24 Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.»
З метою отримання товару у вільний обіг декларант подала нову митну декларацію з митною вартістю, визначеною відповідно до вимог оскарженого рішення про коригування, якій присвоєно номер № 24UA209230101059U3, така була оформлена Львівською митницею.
Позивач, не погоджуючись із вище вказаними рішеннями, звернувся до суду із цим позовом.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:
Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).
Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п'ята, сьома статті 58 МК України).
Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина п'ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п'ята статті 55 МК України).
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:
- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;
- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;
- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;
- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;
- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:
- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;
- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;
- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.
Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов'язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:
- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;
- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.
Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:
1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;
2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;
3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);
4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Суд встановив, що позивач визначив митну вартість товару за ціною договору, яка зазначена в рахунках-фактурі № 0726; № 0729; № 0730; № 0758 від 12.09.2024 (27831.28 EUR). На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені частиною другою статті 53 МК України, а саме: - рахунок-проформа (Proforma invoice) № 214 від 16.09.2024; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 0726 від 12.09.2024; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №0729 від 12.09.2024; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 0730 від 12.09.2024; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 0758 від 17.10.2024; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № LV-7 від 21.10.2024; - сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № S201723173 від 17.10.2024; - декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № 0726 від 12.09.2024; - декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № 0729 від 12.09.2024; - декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № 0730 від 12.09.2024; - декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № 0758 від 17.10.2024; - митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA209230099722U1.00 від 24.10.2024; - митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA209230099722U1.01 від 24.10.2024; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) № 24UA209230099722U1 від 25.10.2024; - картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/003444 від 25.10.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару №240930/001424505 від 24.09.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару №240930/001424612 від 24.09.2024; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 37\1 від 21.10.2024; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару Прайс-лист б/н від 01.10.2024; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1-04/23 від 18.04.2023; - договір про надання послуг митного брокера № 60.08.16/CS1 від 04.08.2017; - заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність у товарах наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, ввезення на територію України, вивезення з території України чи транзит через територію України яких здійснюється за наявності дозволу б/н; - заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів у товарах б/н; - копія митної декларації країни відправлення № 24LV00021000572EB9 від 22.10.2024.
Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар. Так, в рахунках-фактурі № 0726; № 0729; № 0730; № 0758 від 12.09.2024 чітко вказано вартість товарів (косметичних засобів) - загальна сума 27831.28 EUR.
З наведеного суд дійшов висновку, що при митному оформленні товару позивач надав митному органу наявні у нього документи, що визначені частиною 2 статті 53 МК України, та перелічені судом вище.
Як видно з матеріалів справи, відповідач фактично витребував усі визначені у ст. 53 Митного кодексу України документи, проте не надав суду достатніх доказів того, що подані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Водночас відповідач обґрунтовує оскаржуване рішення тим, що декларант не подав всіх витребуваних у нього документів. Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та сприяють тому, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, не має реальної можливості усунути такі недоліки на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.
Надаючи правову оцінку аргументам митного органу у цій частині, суд виходить з такого.
Відповідач обґрунтовує оскаржувані рішення тим, що надані до митного оформлення контракт та фактури не містять печаток уповноважених осіб експортера, що суперечить вимогам ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999, що може свідчити про недостовірність заявлених документів та наявність іншого первинного облікового документа. Суд зазначає, що в міжнародній практиці допускається застосування договорів та рахунків (інвойсів) без печаток, документи, складені нерезидентами, що подаються під час здійснення митного контролю й оформлення товарів можуть не містити підпису та печатки. Оскільки законодавством України з питань митної справи не встановлено вимог щодо обов'язкової наявності відбитку печатки на договорах та рахунках (Invoice), складених нерезидентом, відсутність відбитку печатки на договорах та рахунках (Invoice), не є підставою для відмови в митному оформленні. Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відсутність печатки жодним чином не впливає на підтвердження заявленої митної вартості товару та можливість її перевірки.
Щодо посилань відповідача на те, що до митного оформлення надано контракт який укладено українською та англійською мовами, тобто містить суперечливі відомості, так як у контракті зазначено, що угода укладена російською та англійською мовами, суд зазначає, що таке жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару.
Щодо твердження митного органу про неможливість перевірити здатність продавця на укладення договору, то суд зазначає, що перевірка здатності продавця укладати договори не відноситься до компетенції митних органів та не є складовою процесу визначення митної вартості товарів.
Щодо пояснень відповідача про те, що у поданих фактурах містяться посилання на проформи, проте проформи до митного оформлення такі не подані, суд зазначає, що проформа це попередній рахунок-продаж, який надсилається покупцям перед відправленням товарів або наданням послуг та їх відсутність не впливає на можливість або неможливість перевірки числове значення заявленої митної вартості товару.
Щодо неподання додатків № 1 та № 2 до договору суд зазначає таке. Відповідно до п.1.2 Контракту після досягнення домовленості про постачання Товару нових Брендів за цим Договором, які ще не включені в Додаток № 1, сторони підписують відповідний додаток по новому Бренду, та цей Додаток є невід'ємною частиною Договору (Дод. № 1 до цього Договору). Також п.5.1 контракту передбачає, що ціна товару встановлюється відповідно до Додатку № 1 до цього Договору. Ціна (вартість) Товару, невключеного в Додаток № 1, обговорюється сторонами і визначається у відповідному Рахунку-фактурі (Проформа Інвойсі) в євро або доларах США. При внесенні змін Додатку № 1 у зв'язку зі зміною цін та/або переліку Товарів, що поставляється Постачальником, відповідно до п. 5.3 цієї Угоди, додаються товари, не включені в Додаток № 1 до нашої чинної Угоди. Суд встановив, що декларант до митного оформлення надав рахунки-фактури, які містять інформацію про ціну товару, що відповідає умовам п.5.1 договору.
Щодо ненадання планів закупівель, то суд зазначає, що Плани закупівель товарів не впливають на митну вартість товару, тому їх відсутність не може свідчити про наявність розбіжностей між поданими до митного оформлення документами.
Щодо неподання Коносаменту, то суд зазначає, що при надсиланні вимоги до декларанта про надання додаткових документів митний орган цей документ не витребовував, а його відсутність як підстава для митних консультацій не згадувалося. Натомість відповідач, вимагаючи надати додаткові документи, просто цитував статтю 53 МКУ (перелічив усі можливі документи, перелічені в МКУ), не конкретизуючи, яких саме документів недостатньо для митного оформлення товарів, тим самим спонукаючи позивача діяти на власний розсуд. Тому, посилання на відсутність котрогось із документів, які не витребовувались на стадії консультацій з декларантом, як на підставу для коригування митної вартості товару, є очевидно безпідставними та необґрунтованими.
Щодо пояснень відповідача про не можливість перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення суд зазначає таке.
Позивач надав Довідку ТОВ «Заммлер Україна» про транспортні витрати № 37 від 19.01.2025 відповідно до якої транспортні витрати по маршруту LV- 1005 Riga (Латвія) Красилівка (Україна) складають: по інотерриторії LV- 1005 Riga (Латвія) п/п Рава руська- 56880,00 грн. Згідно з правовим висновком Верховного Суду (постанова КАС ВС від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14), якщо закон не визначає доказ / докази, яким / -ми має бути підтверджений розмір витрат на перевезення, то такі витрати можна підтвердити будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид таких доказів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом для підтвердження витрат на перевезення товарів.
Відповідач вказує, що В CMR № LV-21/1 від 16.01.2025 перевізником є компанія SIA "BV GRUPA", зареєстрована за адресою Krisjana Valdemara 99-1, Riga, LV-1013, Latvia, а завантаження товару відбулося за адресою Riga, Uriekstes 14a, LV-1005, Latvia. Відповідно до інформації з відкритих Інтернет джерел, компанія SIA "BV GRUPA" є транспортно-експедиційною компанією. Отже, за результатами контролю встановлені розбіжності щодо адреси місця розвантаження, та встановлено наявність третьої особи ЗЕД, яка не передбачена умовами зовнішньоекономічного Договору. Таким чином, враховуючи, що завантаження відбулося не у приміщенні Продавця, то він за відвантаження товару фінансової відповідальності не несе. Відсутні документи щодо договірних відносин із вищезазначеною Компанією та числові значення витрат понесених Покупцем на користь компанії цієї фірми. З приводу такого суд зазначає, що відмінності в адресах реєстрації тих чи інших суб'єктів та адресі здійснення завантаження не є розбіжностями, оскільки не містять суперечностей з іншими поданими документами та не впливають на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару, не враховуючи того факту, що умови оплати є договірними правовідносинами та приписами МК не передбачено надання таких документів.
Щодо зауважень відповідача про те, що до митного оформлення надано платіжний документ 240930/001424505, який містить суму часткової оплати, яку неможливо ідентифікувати суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати не стосуються безпосередньо ціни товару, у зв'язку з чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Щодо твердження митного органу про те, що прайс-лист містить суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції, то суд звертає увагу, що прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів.
Іншою причиною прийняття оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів стали недоліки у заповненні митних декларацій країни відправлення, зокрема, у зазначенні статистичної та фактурної вартості товару. Суд зазначає, що митна декларація країни відправлення, з врахуванням статті 53 МК України є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів і не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено в частині другій статті 53 МК України. Зазначений документ не є тим документом, яким підтверджується правильність визначення митної вартості товару, відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України, відповідно у позивача взагалі відсутній обов'язок їх надання. Тому навіть відсутність зазначеного документу не може бути підставою для сумнівів стосовно правильності визначення декларантом заявленої митної вартості та/або для витребування додаткових документів для її підтвердження. Законодавець у статті 53 МК України навів вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, серед яких відсутня декларація країни відправлення. Крім того зазначений документ жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товару.
Відповідно до Керівництва із заповнення Єдиного адміністративного документа (далі - ЄАД), розробленого Генеральним Директоратом TAXUD (номер документу TAXUD/1619/08) графа 46 «статистична вартість» ЄАД має містити статистичну вартість. «Статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни - експортера - члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни - члена ЄС, де відбувається експорт, а також витрати на митне оформлення товару у країні відправлення.
З огляду на викладене, фактурна (митна) вартість може бути меншою за статистичну або може їй дорівнювати, оскільки до статистичної вартості входить фактурна вартість товару та витрати на транспортування. Таким чином, різниця статистичної вартості товару в експортній декларації, пояснюється конвертацією в іншу валюту (злоті), ніж та, що визначена контрактом (долари США) і у якій позивач здійснював оплату товару, а не заниженням ціни товару згідно з первинними документами, виданими продавцем. Значення статистичної вартості є приблизним та розрахунковим, а отже - не повинно беззастережно враховуватися митними органами України при перевірці митної вартості імпортованого товару. Тому аргументи відповідача щодо різниці вартості товару у експортній декларації та інвойсі, з огляду на їх вираження у різних валютах та аналогічність при конвертації не доводять обґрунтованості оскарженого рішення.
Щодо ненадання документів щодо взаємовідносин з PE SEMENUK ROMAN та ТОВ «Заммлер Україна», то суд звертає увагу, що позивач до митного оформлення надав довідку про транспортні витрати, що складена транспортно-експедиційною компанією ТОВ «Заммлер Україна», а безпосереднім перевізником є PE SEMENUK ROMAN. Варто зауважити, що відповідно до Митного кодексу України належним доказом про понесені транспортні витрати та визначення митної вартості товарів є довідка про транспортні витрати, яка і була надана до митного оформлення задекларованих товарів.
Щодо ненадання під час митного оформлення специфікацій до фактур, то суд звертає увагу, що відсутність при митному оформленні специфікації не може бути підставою, яка свідчить про відсутність відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар. Суд також зауважує, що відповідач не довів, яким чином неподання специфікації впливає на заявлену позивачем митну вартість товару. Наявність чи відсутність специфікації жодним чином не впливає на вартість товару, оскільки не містить вартісних показників товару про, які сторони домовились згідно з договором.
Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої ТОВ «Адамантіка» митної вартості декларованого товару за основним методом.
Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке:
письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів:
- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;
- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митної декларації, що слугувала джерелом для товару Тов,2- 12,25 дол за кг (11.32 EURO/ кг ) 24UA209190026261U0 від 18.10.24-де митна вартість-Т.3 - 44.45 EURO / кг МД 24UA100300321983U3 від 29.02.24;Т.4 - 63,93 EURO/ кг МД 23UA100210656152U3 від 29.11.23;Т.5 - 4,88 дол США/ кг ( в євро 4,5328) МД 24UA209230099065U6 від 23.10.24;Т.6 - 29,69 EURO/ кг МД 4UA100340613138U7 від 23.03.24;Т.7 - 50,72 EURO/ кг МД 23UA100340329692U5 від 20.11.23;Т.11 - 41.76 EURO/ кг.
В графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. Суд звертає увагу суду на те, що за джерело інформації митниця використала декларації щодо митного оформлення товарів, в яких митна вартість визначалась за 6 (резервним методом). При цьому відповідач не пояснив аргументацію визначення саме цих декларацій, а не будь-яких інших, в яких хоча б метод визначення митної вартості був основним (за ціною договору). Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати митних декларацій, які з неочевидних суду причин були взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.
Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.
Отже, рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/100543/1 від 28.10.2024 не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.
Оскільки фактичною підставою прийняття рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картки відмови) № UА209000/2024/100543/1 є протиправне рішення про коригування митної вартості товарів, похідні позовні вимоги про скасування картки відмови № UА209230/2024/003486 також підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи обґрунтованість позовних вимог, суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19-22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/100543/1 від 28.10.2024, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UА209230/2024/003486.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, Львівська обл., місто Львів, вул. Костюшка, буд. 1; ідентифікаційний код 43971343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Адамантіка» (01054, м. Київ, вул. Павлівська, буд. 17, офіс 82; ідентифікаційний код 40082801) судові витрати на сплату судового збору в сумі 5450 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят) гривень 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович