24 листопада 2025 рокусправа № 380/24778/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Кредитної спілки "Галичина" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Кредитної спілки "Галичина" до Головного управління ДПС у Львівській області із вимогою визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Львівській області №2413074600063 від 30.07.2024.
В обґрунтування позову вказано, 26 липня 2024 року Кредитна спілка «Галичина» звернулась за місцем обліку із наданням необхідних документів для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
За результатами розгляду поданих документів, 30.07.2024 начальником Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення №2413074600063 про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткових установ та з підстав «неприбуткова організація не утворена та не зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації». Відповідно до статті 130 Господарського кодексу України кредитною спілкою є фінансова установа, яка створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні, наданні інших послуг, у тому числі фінансових, за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки та інших джерел, незаборонених законодавством, а також здійснення іншої визначеної законодавством діяльності. Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційну господарську діяльність). Кредитна спілка створюється у порядку, передбаченому Законом України «Про кредитні спілки». Кредитні спілки у своїй діяльності керуються цим Кодексом, Законом України «Про кредитні спілки» та іншими законодавчими актами України. Повідомив, що Кредитна спілка «Галичина» утворена згідно рішення установчих зборів від 09 березня 2000 року та перереєстровано 02.07.2004 в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 25256976, із основним видом економічної діяльності «інші види кредитування» (код КВЕД 64.92) та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Перереєстрація Кредитної спілки «Галичина» здійснювалась відповідно до вимог пунктів 2-3 прикінцевих положень Закону України «Про кредитні спілки» № 2908-ІІІ в редакції від 20 грудня 2001 року та пункту 2 прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-IV від 15 травня 2003 року. Вважає, що Головне управління ДПС у Львівській області дійшло помилкового висновку, що діяльність кредитних спілок не в повній мірі відповідає сутності поняття некомерційної діяльності неприбуткових установ, з огляду на положення Закону України «Про кредитні спілки» №2908, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків Фінансових послуг» №2664-ІІІ. Позивач вважає, що відповідач дійшов власного тлумачення нечинних норм законодавства, оскільки Закон України №2908 та Закон України №2664-ІІІ втратили чинність. Повідомив, що річними загальними зборами членів Кредитної спілки «Галичина» (протокол № 1 від 26 червня 2024 року) затверджено Статут Кредитної спілки «Галичина» в новій редакції. Відповідно до п.1.3, п.3.7 Статуту Кредитної спілки «Галичина», кредитна спілка є неприбутковою організацією заснованою фізичними особами з метою задоволенні потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових ті інших послуг передбачених Законом України «Про кредитні спілки», а також здійснення інше діяльності, визначеної названим Законом, за рахунок об'єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених Законом України «Про кредитні спілки» джерел. Кредитній спілці заборонено здійснювати розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед членів кредитної спілки (у розумінні Цивільного кодексу України), працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з кредитною спілкою осіб. Для цілей цього пункту не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України. Активи кредитної спілки передаються одній або кільком кредитним спілкам зі статусом неприбуткових або зарахування до доходу бюджету у разі припинення кредитної спілки (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Нормами п. 3.8 Статуту встановлено, що кредитна спілка використовує отримані нею доходи виключно для фінансування видатків на утримання кредитної спілки, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених у цьому Статуті. Водночас, ч. 8 ст. 3 Закону №3254-ІХ чітко встановлено, що кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційне господарювання). Кредитна спілка з метою оподаткування відноситься до неприбуткових організацій у разі відповідності вимогам, встановленим Податковим кодексом України. Кредитна спілка, внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій відповідно до ПКУ, не має права розподіляти дохід, прибуток або нараховувати дохід на пайові внески (ч. 13 ст. 36 Закону № 3254-ІХ). Вважає, що протиправне невнесення за відсутності будь-яких доказів, фактів невідповідності спілки ознакам неприбуткової організації, запису про включення Кредитної спілки «Галичина» до Реєстру неприбуткових установ та організацій істотно порушує права та законні інтереси кредитної спілки, а саме: фактично зумовлює значні фінансові витрати, - сплату неприбутковою установою податку на прибуток та необхідність відновлювати свої права в судовому порядку. Тому звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою судді від 13.12.2024 в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в яких проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що КС «ГАЛИЧИНА» на заяву форми №1-РН від 26.07.2024 № 2413070900063 надано відмову у включенні до реєстру неприбуткових установ та організацій згідно рішення ГУ ДПС у Львівській області №2413074600063 від 30.07.2024, підстава відмови неприбуткова організація не утворена та не зареєстрована в порядку визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації установленим вимогами п. 133.4 ст 133 ПК України №2755-VI від 02.12.2010. Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств,установ та організацій до реєстру та виключення з реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.16 №440, розроблено відповідно до п.133.4 ст.133 ПКУ. Цією постановою визначено присвоєння спілкам коду ознаки неприбутковості 0038. Зазначив, що організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, права та обов'язки членів кредитних спілок та їх об'єднань визначає Закон України від 20.12.2001 №2908-ІІІ «Про кредитні спілки» зі змінами. Стверджує, що у разі утворення кредитної спілки в порядку, визначеному Законом №2908, такою кредитною спілкою не можуть бути дотримані вимоги, що встановлені п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, стосовно одночасної відповідності вимогам щодо утворення кредитної спілки в порядку, визначеному Законом №2908 та заборони в установчих документах розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників(учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Таким чином, стверджує, що кредитні спілки не можуть бути визнані неприбутковими організаціями у розумінні ПКУ та не підлягають включенню до нового Реєстру з 01.07.2017. Кредитні спілки, як фінансові установи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, є платниками податку на прибуток та зобов'язані нараховувати та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України. Просив у задоволенні позову відмовити.
Позивач надіслав на адресу відповідь на відзив, в якому вказав, що будь-яких заперечень щодо правових підстав позову, наведених позивачем, а саме відповідності спілки та її статутних документів нормам Закону України «Про кредитні спілки» № 3254-ІХ від 14.07.2023 та вимогам п.п.133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ відзив не містить.
Також у відповіді на відзив просив розгляд справи провести в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки вказане клопотання представника позивача не відповідає загальним вимогам до форми та змісту будь-якої письмової заяви чи клопотання, встановленим статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України, таке судом не розглядається.
Суд вивчив матеріали справи, з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та встановив таке.
Кредитна спілка “Галичина» є платником податків у розумінні Податкового кодексу України, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з вказаним витягом, основним видом економічної діяльності кредитної спілки є: 64.92 Інші види кредитування. Також позивач займається іншими видами грошового посередництва (КВЕД 64.19).
Відповідно до п. 2.1. Статуту в редакції від 2024 року, кредитна спілка «Галичина» є юридичною особою приватного права, що створюється та діє відповідно до Закону України «Про кредитні спілки».
Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційне господарювання) (п. 3.6 Статуту).
Позивач подав до Головного управління ДПС у Львівській області реєстраційну заяву платника податку від 26.07.2024 форми 1-РН, в якій просив провести реєстрацію кредитної спілки «Галичина» в Реєстрі неприбуткових установ та організацій.
Відповідачем прийнято рішення № 2413074600063 від 30.07.2024 про відмову у включенні (повторному включенні) позивача до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується таким.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 ПК України неприбуткові підприємства, установи та організації - неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.
Підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПК України встановлено, що платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є суб'єкти господарювання юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
Відповідно до пункту 133.4 статті 133 ПК України не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 статті 133 ПК України цього пункту Кодексу визначено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, та житлово-будівельні кооперативи;
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації створення юридичної особи та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації створення юридичної особи.
Установи та організації, які під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу подали документи про внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій і за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.
Згідно із підпунктом 133.4.5 пункту 133.4 статті 133 ПК України порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.
Відповідно до підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 ПК України, до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені: бюджетні установи; громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди; спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб; житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово- будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства); об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків; професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання; сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 затверджено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі - Порядок №440).
Пунктом 4 Порядку №440 передбачено, що до Реєстру включаються неприбуткові організації - юридичні особи за кодом згідно з ЄДРПОУ.
Ознака неприбутковості організації присвоюється за окремими групами підприємств, установ та організацій відповідно до підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Кодексу за такою структурою: (0038) - спілки; (0048) - інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації (далі - контролюючий орган).
Згідно з п.6 Порядку №440 для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рів.
Відповідно до п.8 Порядку №440 контролюючий орган відмовляє неприбутковій організації у включенні до Реєстру в разі:
подання неприбутковою організацією неповного пакета документів, визначених пунктом 6 цього Порядку;
невідповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу.
У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, а другий залишається в контролюючому органі.
Після отримання рішення про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до пункту 6 цього Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому цього пункту.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 130 Господарського кодексу України кредитна спілка - це фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні, наданні інших послуг, у тому числі фінансових, за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки та інших джерел, не заборонених законодавством, а також здійснення іншої визначеної законодавством діяльності. Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційну господарську діяльність).
Кредитна спілка створюється у порядку, передбаченому Законом України "Про кредитні спілки".
Правовий статус кредитних спілок, порядок створення, діяльності та припинення кредитних спілок та їх об'єднань, основні засади захисту прав та законних інтересів членів кредитних спілок, а також порядок здійснення державного регулювання та нагляду за діяльністю кредитних спілок визначає Закон України "Про кредитні спілки" від 14.07.2023 №3254 (далі - Закон №3254).
Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону №3254 кредитна спілка - фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об'єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел.
Частинами 1-2 ст.3 Закону №3254 передбачено, кредитна спілка є юридичною особою приватного права, що створюється відповідно до закону.
Кредитна спілка набуває статусу фінансової установи та право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг після отримання ліцензії на здійснення діяльності кредитної спілки (далі - ліцензія) у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно ч.2 ст.4 Закону №3254 кредитна спілка надає такі види фінансових послуг:
1) на підставі стандартної ліцензії:
а) надання коштів та банківських металів у кредит;
б) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню;
2) на підставі спрощеної ліцензії - надання коштів та банківських металів у кредит.
У відповідності до ч.ч. 1, 2, 4, 7 Закону №3254, кредитна спілка формує пайовий капітал, резервний капітал, інші складові власного та регулятивного капіталу, визначені нормативно-правовими актами Регулятора.
Пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов'язкових пайових внесків у порядку, встановленому цим Законом та статутом кредитної спілки.
Резервний капітал кредитної спілки призначений для покриття можливих збитків кредитної спілки та формується і використовується у порядку, визначеному цим Законом, нормативно-правовими актами Регулятора та статутом кредитної спілки.
Статутом кредитної спілки визначається порядок розподілу залишку активів кредитної спілки після виконання всіх зобов'язань перед кредиторами кредитної спілки у разі ліквідації кредитної спілки за рішенням її вищого органу управління.
Залишок активів може розподілятися в один із таких способів:
1) передачі одній або кільком іншим кредитним спілкам;
2) зарахування до Державного бюджету України;
3) розподілу між членами кредитної спілки пропорційно до їхніх пайових внесків або в іншому порядку, визначеному статутом кредитної спілки або рішенням загальних зборів її членів (крім припинення кредитної спілки, внесеної до Реєстру неприбуткових установ та організацій, активи якої передаються одній або кільком кредитним спілкам чи зараховуються до Державного бюджету України).
Отже, кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом. Водночас, відповідно до розділу VІ цього Закону надання кредитною спілкою фінансових послуг передбачає отримання доходів, які розподіляються між членами кредитної спілки.
Поряд із цим, відповідно до підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
Таким чином, у разі утворення кредитної спілки в порядку, визначеному законом, такою кредитною спілкою не можуть бути дотримані вимоги, встановлені підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України, стосовно одночасної відповідності вимогам щодо утворення кредитної спілки в порядку, визначеному Законом, та заборони в установчих документах розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.
Наведене узгоджується з правовими висновками, сформульованими Верховним Судом у постановах від 02.10.2024 № 824/499/18-а, від 05.06.2018 у справі № 820/3467/17, від 25.07.2023 у справі №826/10326/17.
Отже, з аналізу вищенаведеного слідує, що кредитні спілки не можуть бути визнані неприбутковими організаціями у розумінні положень ПК України та не підлягають включенню до Реєстру неприбуткових організацій. Кредитні спілки, як фінансові установи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, є платниками податку на прибуток та зобов'язані нараховувати та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПК України.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. У процесі розгляду справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування своєї позиції, не довів правопорушення позивача у сфері податкових правовідносин, а тому приймаючи оскаржуване рішення, діяв протиправно, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовну.
В силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову Кредитної спілки "Галичина" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.