24 листопада 2025 рокусправа № 380/20526/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, -
Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить зобов'язати власника квартири АДРЕСА_1 відновити частину пам'ятки архітектури, а саме: привести балкон, що розташований у внутрішньому подвір'ї у відповідність до поверхового плану будинку за рахунок її коштів.
В обгрунтування позову зазначає, що відповідач, по-перше, не утримує пам'ятку в належному стані, безвідповідально та недобросовісно ставиться до пам'ятки культурної спадщини. По-друге, не виконав законодавчо закріпленого обов'язку щодо відновлення пам'ятки культурної спадщини. Вказує, що приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.
Відповідач належним чином повідомлений (витяг з трекінгу Укрпошти), проте у встановлений судом строк відзив на позов не подав.
Ухвалою суду від 20.10.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Начальником юридичного відділу управління охоронм та використання об'єктів культурної спадщини офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради Карнидалом Віктором Васильовичем було складено акт візуального обстеження від 03.09.2025 року, відповідно до якого пам'ятка культурної спадщини житловий будинок, початок ХХ ст. на АДРЕСА_2 ) є в незадовільному стані, стан опорядження -задовільний. В квартирі АДРЕСА_1 самовільно проведено перебудову балкону у внутрішньому подвір'ї із заскленням такого всупереч історичного вигляду без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини та не виконано вимог припису про усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини. Не дотримано вимог ст.24, 27 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-ІІІ.
Відповідачу було надіслано припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини №0004-вих.-110179 від 29.07.2025 року, відповідно до якого за результатами проведеного обстеження відповідно до ст.ст.3,6,30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та повноважень, визначених Положенням про офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради, з метою захисту об'єкта культурної спадщини, а саме житлового будинку, початок ХХ ст., пам'ятка архітектури місцевого значення за №5399-Л, внесеної в перелік пам'яток місцевого значення на підставі рішення виконкому Львівської обласної ради №227 від 17.07.1990 та наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 18.01.2021 року №14, за адресою м.Львів, вул.Тарнавського М. генерала, власник або уповноважена особа ОСОБА_1 , позивач розпорядився в термін до 29.08.2025 року вжити наступні заходи: привести балкон, що розташований у внутрішньому подвір'ї та примикає до квартири АДРЕСА_1 , у відповідність до поверхового плану будинку в порядку передбаченому законодавством у сфері охорони культурної спадщини.
Змістом спірних правовідносин є не дотримання відповідачем вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» при монтажі балкону, що розташований у внутрішньому подвір'ї та примикає до квартири АДРЕСА_1 .
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно ч.3 ст.24 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 року №1805-III (з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №1805-III) державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України, утворюється місцевою радою за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини (ч.3 ст.3 Закону №1805-III).
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону №1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення дотримання режиму використання пам'яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; здійснення інших повноважень відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.17 вказаного Закону, пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом.
Згідно із ч.1 ст.22 Закону №1805-III пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону №1805-III усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Згідно частин 1,2 ст.24 Закону №1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам'ятки має здійснюватися відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Відповідно до ст.29 Закону №1805-III на фізичну або юридичну особу, діяльність якої негативно позначається на стані пам'ятки (створює загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам'ятки), покладається обов'язок вжити заходів, погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини, для запобігання такій загрозі та підтримання пам'ятки в належному стані за власні кошти.
Згідно ч.3 ст.47 Закону №1805-III юридичні і фізичні особи, які завдали шкоди пам'яткам, їхнім територіям (у тому числі незаконним будівництвом), зобов'язані відновити пам'ятки та їхні території, а якщо відновлення неможливе - відшкодувати шкоду відповідно до закону.
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 28.01.2025 № 52 “Про затвердження Положення про офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради та його структури» затверджено Положення про офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради; ухвалено вважати рішення виконавчого комітету від 29.03.2024 № 483 “Про затвердження Положення про управління охорони історичного середовища Львівської міської ради та його структури“ таким, що втратило чинність.
Згідно п.1.1 зазначеного Положення, Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради (надалі - офіс) є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали міської ради від 04.02.2021 № 32 “Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів“, утвореним відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні“.
Основними завданнями офісу є: забезпечення виконання вимог Закону України “Про охорону культурної спадщини“, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на території Львівської міської територіальної громади; виконання функції замовника, укладення з цією метою договорів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об'єктів культурної спадщини, інших будівельних робіт у межах історичного ареалу м. Львова та заходів щодо охорони культурної спадщини; надання висновку щодо відповідних програм та проєктів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт в історичному ареалі м. Львова; інформування органів охорони культурної спадщини вищого рівня про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження пам'яток, що знаходяться на території Львівської міської територіальної громади; організація та проведення заходів, спрямованих на популяризацію та залучення мешканців Львівської міської територіальної громади до практик охорони, збереження, управління та використання культурної спадщини; участь в організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників у сфері охорони культурної спадщини; організація та координація робіт щодо виявлення, паспортизації, ведення обліку та інвентаризації пам'яток культурної спадщини.
Тобто, спеціально уповноваженим органом культурної спадщини, що здійснює управління у сфері охорони культурної спадщини є Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради.
Як уже було встановлено судом, за результатами проведеного обстеження культурної спадщини (пам'ятки культурної спадщини), а саме: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який є пам'яткою архітектури, видано припис №0004-вих.-110179 від 29.07.2025 року про усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини.
Зазначеним приписом зобов'язано відповідача привести балкон, що розташований у внутрішньому подвір'ї та примикає до квартири АДРЕСА_1 , у відповідність до поверхового плану будинку в порядку передбаченому законодавством у сфері охорони культурної спадщини.
Доказів оскарження зазначеного припису матеріали справи не містять.
Докази відновлення попереднього стану пам'ятки архітектури відповідач не надав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд у Львівському окружному адміністративному суді даної справи.
Як наслідок, зазначені у своїй сукупності обставини вказують на те, що відповідач, монтуючи балкон, що розташований у внутрішньому подвір'ї та примикає до квартири АДРЕСА_3 на вул.Тарнавського, 16, м.Львів, порушив вимоги Закону №1805-III.
Більше того, ним не було подано суду жодних пояснень та доказів, які б спростовували викладене.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача відновити частину пам'ятки архітектури у даному випадку є обґрунтованими.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ч.2 ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню, оскільки в даній справі не залучалися свідки та не проводились експертизи.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відновити частину пам'ятки архітектури, а саме: привести балкон, що розташований у внутрішньому подвір'ї у відповідність до поверхового плану будинку за рахунок її коштів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович