Іменем України
24 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1010/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши справу за позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Шахтарської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Шахтарської міської ради Дніпропетровської області (далі - відповідач, державний реєстратор) з такими позовними вимогами: в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Шахтарської міської ради Дніпропетровської області Барвіненко Тамари Вячеславівни від 11.04.2025р. №78356130;
- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Шахтарської міської ради Дніпропетровської області здійснити реєстрацію права власності позивача на належну їй на праві приватної власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу на праві приватної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування від 07.06.2002, який посвідчений приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Онищенко Л.Г. 07 червня 2002 року.
Позивач має правовстановлюючий документ, однак відомості у Державному реєстрі речових прав відсутні, а тому вона звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Шахтарської міської ради Дніпропетровської області з заявою щодо проведення державної реєстрації права на нерухоме майно на підставі оригіналу правовстановлюючого документу.
Однак позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру, оскільки усі архіви БТІ залишилися на тимчасово окупованій території. Відмова була оформлена рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Шахтарської міської ради Дніпропетровської області Барвіненко Тамари Вячеславівни від 11.04.2025 №78356130.
Вказані обставини перешкоджають позивачу реалізувати свої права, у тому числі й щодо подання документів, пов'язаних з компенсацією за пошкоджене майно через застосунок Дія.
З посиланням на Закон України від 01 липня 2004 року №1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, представник позивача вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 19.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 30.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 29.07.2025 витребувано докази у справі.
Ухвалою суду від 29.07.2025 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 26.09.2025 повернуто пояснення та документи без розгляду та витребувано докази у справі.
Ухвалою суду від 26.09.2025 продовжено строк підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 23.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 24.02.2025 до відділу (центру) надання адміністративних послуг (далі - ЦНАП) звернулася заявниця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . До вказаної заяви заявниця додала правовстановлюючий документ, а саме договір дарування від 07.06.2002. Після проведених пошуків (сторінка 3,4,5 облікової справи), було встановлено, що реєстрація права власності на об'єкт нерухомості зазначений в заяв № 65416816 у реєстрі прав власності (далі - РПВН), який функціонував та наповнювався органами бюро технічної інвентаризації (далі БТІ) з 2003 по 2013 року, (на сьогоднішній день РПВН є архівною складовою частиною реєстру речових прав) зареєстровано не було. Після проведених пошуків відповідачем було зроблено висновок про те що, право на майно могло бути зареєстровано в реєстрову книгу ведення яких здійснювалось до впровадження електронного реєстру прав тобто до 2003 року, про що свідчить відмітка на правовстановлюючому документі “Реєстраційний напис». Проте дана відмітка має суттєві неточності в адресі, а саме адреса вказана на “Реєстровому написі» - квартира 1 в Первомайському, не відповідає адресі, яка вказана в тексті цього ж правовстановлюючого документу: квартира АДРЕСА_3 . У зв'язку з даними обставинами, керуючись вимогами абзацу першого пункту 3 статті 10 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви № 65416816, для направлення запиту до органів місцевого самоврядування, які в своєму підпорядкуванні мають комунальні підприємства, що на сьогодні є зберігачами архівних документів в паперовій формі щодо реєстрації прав власності до 2013 року.
На запит державного реєстратора від 27.02.2025 № 606/0/2-25 Гірська міська військово-цивільна адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області надала відповідь (ст.8 облікової справи) про те, що паперові носії даної реєстраційної справи могли зберігатися в БТІ за місцем реєстрації об'єкта нерухомого майна (далі - ОНМ) у місті Первомайську Луганської області та вірогідно, залишились на тимчасово окупованій території. Інформацію про точне місце зберігання документів та стан їх зберігання в Гірській міській військовій адміністрації відсутня. Оскільки місто Первомайськ Луганської області згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275-р увійшло до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, отримати інформацію від БТІ міста Первомайськ неможливо.
Відповідач встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій, а саме: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме: зазначені обставини не дають змоги встановити набуття позивачем права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування від 07.06.2002, який посвідчений приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Онищенко Л.Г. 07 червня 2002 року.
З урахуванням вказаного відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 04 квітня 2022 року № 1248-5000715423 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої Управлінням соціального захисту населення Шахтарської міської ради Дніпропетровської області.
Відповідно до договору дарування серії АЕК № 321427, зареєстрованого в реєстрі за № 903, посвідченого 07 червня 2002 року приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Онищенко Л.Г., ОСОБА_1 є власницею квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем після проведених пошуків було встановлено, що реєстрація права власності на об'єкт нерухомості зазначений в заяві № 65416816 у реєстрі прав власності (далі - РПВН), який функціонував та наповнювався органами бюро технічної інвентаризації (далі БТІ) з 2003 по 2013 року, (на сьогоднішній день РПВН є архівною складовою частиною реєстру речових прав) зареєстровано не було, а також реєстраційний напис має суттєві неточності в адресі, а саме адреса вказана на “Реєстровому написі» - квартира 1 в Первомайському, не відповідає адресі, яка вказана в тексті цього ж правовстановлюючого документу: квартира АДРЕСА_3 . У зв'язку з даними обставинами, керуючись вимогами абзацу першого пункту 3 статті 10 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви № 65416816, для направлення запиту до органів місцевого самоврядування, які в своєму підпорядкуванні мають комунальні підприємства, що на сьогодні є зберігачами архівних документів в паперовій формі щодо реєстрації прав власності до 2013 року.
На запит державного реєстратора від 27.02.2025 № 606/0/2-25 Гірська міська військово-цивільна адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області надала відповідь (ст.8 облікової справи) про те, що паперові носії даної реєстраційної справи могли зберігатися в БТІ за місцем реєстрації об'єкта нерухомого майна (далі - ОНМ) у місті Первомайську Луганської області та вірогідно, залишились на тимчасово окупованій території. Інформацію про точне місце зберігання документів та стан їх зберігання в Гірській міській військовій адміністрації відсутня. Оскільки місто Первомайськ Луганської області згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275-р увійшло до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, отримати інформацію від БТІ міста Первомайськ неможливо.
Рішенням державного реєстратора від 11.04.2025 №78356130 «Про відмову в проведенні реєстраційних дій» за результатами розгляду заяви від 24.02.2025 за реєстраційним номером 65416816 відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв'язку з тим, що документи не надають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження та з з підстав неможливості Гірською міською військовою адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області надати запитувану інформацію на запит державного реєстратора про наявність зареєстрованих до 2013 року прав власності на об'єкт нерухомого майна зазначений в заяві.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовані Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва.
Частиною третьою статті 3 Закону № 1952-ІV встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;
-наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
Пунктом 2 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Частиною першою статті 18 Закону № 1952-ІV визначено порядок державної реєстрації прав.
Згідно з частиною другою статті 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина восьма статті 18 Закону № 1952-IV).
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1952-IV підставами для відмови в державній реєстрації є:
1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;
4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
9) документи подано до неналежного суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;
10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці;
13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці).
Так, частиною другою статті 24 Закону № 1952-IV передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва або майбутній об'єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
У пункті 3 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV визначено, що під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії.
Судом встановлено, що у зв'язку з відсутністю відомостей у Державному реєстрі речових прав щодо державної реєстрації права на нерухоме майно, позивач 24.02.2025 звернулася із заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Шахтарської міської ради з заявою щодо проведення державної реєстрації права на нерухоме майно (квартиру) на підставі наявного у неї правовстановлюючого документа. До вказаної заяви було додано договір дарування серії АЕК № 321427, зареєстрований у реєстрі за № 903, посвідчений 07.06.2002 приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Онищенко Л.Г., згідно з яким ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подарували, а ОСОБА_1 прийняла у дар квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_5 . Право власності на підставі вищезазначеного договору було зареєстровано Первомайським міським бюро технічної інвентаризації 14.06.202, запис в реєстровій книзі 1186.
Крім того, дослідженням вказаного вище договору дарування, судом встановлено, що у відмітці «Реєстровий напис» зазначено квартиру АДРЕСА_6 , що не відповідає адресі, яка вказана в тексті цього ж правовстановлюючого документу: квартира АДРЕСА_3 .
Аналізуючи зміст документів, наданих відповідачем до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що подані документи не дають змоги встановити набуття права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_5 перейменована на АДРЕСА_5 ) на підставі договору дарування серії АЕК № 321427, зареєстрований у реєстрі за № 903, посвідчений 07.06.2002 приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Онищенко Л.Г.
З огляду на вказане та за результатами розгляду заяви позивача, разом із поданими документами, відповідачем відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності з огляду на положення до пункту 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV.
При цьому під час розгляду справи не встановлено доводів позивача стосовно протиправності рішення відповідача про відмову у проведенні реєстраційних дій, а також не вказано на обставини, які б спростовували висновок відповідача.
Суд зазначає, що позивачем з метою підтвердження власної правової позиції було подано до суду ті документи, які було подано і до відповідача, тобто фактично останні не є підставою для проведення реєстраційної дії.
Крім того, суд наголошує, що проведення реєстраційної дії є результатом дотримання відповідного порядку та здійснення певних дій, що визначені нормами діючого законодавства, а відтак зобов'язання у такому випадку відповідача провести реєстраційні дії нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_5 перейменована на вулицю Соломії Крушельницької), фактично є порушенням вказаного законодавчовизначеного порядку та втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Відповідно до положень частини другої статті КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Окрім зазначеного, суд звертає увагу позивача на існування обставини, за якої з однієї сторони Закон № 1952-IV декларує, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за умови, що реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або ж на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації (частина третя статті 3), з іншого - покладає на державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, обов'язок запитувати від БТІ інформацію, необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником (стаття 10 Закону № 1952-IV).
Разом з тим, суд зазначає, що на сайті Верховної Ради України зареєстровано законопроект № 11440 від 24 липня 2024 року, який саме і спрямований на запровадження механізму державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року (тобто реєстрацію права власності здійснено БТІ з використанням паперових носіїв інформації), без необхідності підтвердження такої реєстрації органом, який її здійснив (що відображено у Пояснювальній записці до цього законопроекту) та яким пропонується доповнити Закон № 1952-IV нормами щодо особливостей державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, реєстрацію яких проведено БТІ з використанням паперових носіїв інформації, за відсутності відповідних реєстрових книг у зв'язку з їх знищенням чи зберіганням на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
У задоволенні позову адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Шахтарської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.О. Кисельова